Skip to main content

ГЛАВА ТРИНАДЦЯТА

З’явлення Господа Варахи

1:
Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: О царю, вислухавши ці найправедніші розповіді мудреця Майтреї, Відура попрохав його розповісти йому ще більше про Верховного Бога-Особу, оповіді про якого він глибоко любив.
2:
Відура сказав: О великий мудрче, що робив Сваямбгува, любий син Брахми, після того як здобув ніжну дружину?
3:
Окрасо праведників, перший цар над царями [Ману] був великий відданий Бога-Особи Харі, і тому годилося б послухати про його піднесену вдачу і діяння. Будь ласка, розкажи про них. Я палко прагну почути про це.
4:
Ті, хто протягом тривалого часу докладає великих зусиль, щоб уважно слухати духовного вчителя, повинні слухати оповіді чистих відданих про вдачу й діяння чистих відданих. Чисті віддані завжди думають у своєму серці про лотосові стопи Бога-Особи, що дарує Своїм відданим звільнення.
5:
Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: З милості до лагідного й чемного Відури Бог-Особа Шрі Крішна радо клав Свої лотосові стопи йому на коліна. Відурина мова і його настрій втішили й надихнули мудреця Майтрею, і він став відповідати.
6:
Мудрець Майтрея сказав Відурі: З’явившись на світ, Ману, батько людства, та його дружина поклонилися і зі складеними долонями звернулися до Брахми, джерела ведичної мудрості.
7:
Ти батько і годувальник усіх живих істот, бо всі вони народилися від тебе. Будь ласка, вели нам, як тобі служити.
8:
О високошановний, будь ласка, вкажи, як нам виконувати свої обов’язки згідно з нашими здібностями, щоб вкрити себе славою в цьому житті і піднятися на вищий рівень у наступному.
9:
Господь Брахма сказав: Любий сину, владико світу, я дуже задоволений тобою і дарую всі благословення тобі й твоїй дружині. Без будь-яких застережень, ти всім серцем впокорився мені, просячи моїх настанов.
10:
Великий муже, твоя поведінка    —    зразок досконалих стосунків сина з батьком. Шанувати таким чином старших    —    це обов’язок молодших. Той, хто піднявся над заздрістю і наділений здоровим глуздом, з великою радістю кориться волі батька й виконує її якнайстаранніше.
11:
Ти покірливо слухаєшся моїх наказів, тому я прошу тебе зачати в лоні твоєї дружини дітей, рівних тобі за якостями. Керуй світом згідно з засадами відданого служіння Верховному Богові-Особі, поклоняючись Господу яґ’єю.
12:
О царю, якщо ти належно захищатимеш живих істот у матеріальному світі, це буде найліпше служіння для мене. Коли Верховний Господь, владика чуттів, побачить, що ти дбайливо піклуєшся про зумовлені душі, Він, безперечно, буде дуже задоволений тобою.
13:
Верховний Бог-Особа, Джанардана [Господь Крішна]    —    уособлена мета всіх жертвопринесень, що для Його насолоди призначені всі їхні плоди. Якщо Він не задоволений кимось, то всі зусилля, які людина докладає для досягнення досконалості, виявляються марними. Він верховна Душа, і тому той, хто не старається вдовольнити Його, не дбає про самого себе.
14:
Шрі Ману сказав: О всемогутній повелителю, крушителю всіх гріхів, я виконаю твій наказ. А тепер вкажи мені, будь ласка, де мешкати мені і моїм нащадкам.
15:
О повелителю півбогів, будь ласка, підніми Землю, що поринула в глибокі води, бо вона    —    оселя всіх живих істот. Тільки твоя сила і милість Господа може виправити становище.
16:
Шрі Майтрея сказав: Побачивши, що Земля занурилась під воду, Брахма надовго замислився над тим, як її підняти.
17:
Брахма думав: Поки я був поглинутий справами творення, Земля, вкрита водами потопу, поринула в океанські глибини. Що ж нам робити, щоб далі творити всесвіт? Найліпше було б, якби нам дав настанови Всемогутній Господь.
18:
О безгрішний Відуро, коли Брахма був занурений в роздуми, з його ніздрі раптом з’явився крихітний веприк. Завдовжки це створіння було не більшим за великий палець руки.
19:
О нащадку Бгарати, поки Брахма придивлявся до цього веприка, він раптом знісся до неба і дивовижним чином прибрав розмірів велетенського слона.
20:
Вражені виглядом дивовижного вепра в небесах, Брахма разом з великими брахманами, як оце Марічі, а також Кумарами та Ману, стали сперечатися між собою, висловлюючи різні здогади.
21:
Що це таке? Може це якась надприродна істота в личині вепра? Як дивно, що Він з’явився з мого носа.
22:
Спочатку цей вепр був не більший за кінчик пальця, але в одну мить Він набрав розмірів велетенської брили. Мій розум спантеличний. Може це Верховний Бог-Особа, Вішну?
23:
Поки Брахма разом із синами висловлювали різні припущення, Верховний Бог-Особа, Вішну, оглушливо заревів, немов велетенська гора.
24:
Сповнюючи радістю серця Брахми та інших піднесених брахманів, Верховний всемогутній Бог-Особа заревів знову Своїм незвичайним голосом, що розлунював усіма сторонами світу.
25:
Коли великі мислителі та мудреці, жителі Джаналоки, Таполоки і Сат’ялоки, почули оглушливий рик Господа Вепра, всеблагий голос всемилостивого Господа, вони стали повторювати благовісні гімни з трьох Вед.
26:
У відповідь на молитви великих відданих Господь знову заревів і, граючись, мов слон, увійшов у воду. Ведичні молитви прославляють Господа, отож Він прийняв молитви відданих як уславлення Своїх трансцендентних якостей.
27:
Перш як пірнути в воду и врятувати Землю, Господь Вепр злетів у небо. Його хвіст розрізав повітря, а щетина тремтіла на вітрі. Його погляд випромінював сяйво, а Своїми ратицями і блискучо-білими іклами Він розганяв у небі хмари.
28:
Він    —    Сам Верховний Господь Вішну і тому трансцендентний, але, прибравши тіло вепра, Він став шукати Землю нюхом. Його ікла наганяли страх, а Його добрий погляд був спрямований на відданих-брахманів, що підносили молитви. Так Він увійшов у воду.
29:
Пірнувши в воду, немов велетенська гора, Господь Вепр розділив океан навпіл. Від удару піднялися дві високі хвилі, схожі на руки океану, який немовби голосно молився до Господа: «Господи, владико всіх жертвопринесень, будь ласка, не розрізай мене надвоє! Змилуйся і візьми мене під Свій захист!»
30:
Розрізаючи воду Своїми ратицями, гострими, як стріли, Господь Вепр, дістався краю безкрайнього океану. Він побачив Землю, опору всіх живих істот, що лежала в воді так само, як на початку творення, і особисто підняв її.
31:
Господь Вепр завиграшки підхопив Землю на Свої ікла і підняв її з води. Його вигляд зачаровував. Коли на Нього напав демон [Хіран’якша], Господь, чий гнів горів, наче диск Сударшана, убив демона в одну мить.
32:
Господь Вепр убив демона прямо у воді, як лев задирає слона. Щоки і язик Господа стали червоними від крові демона, як бивні слона стають червоні після того, як він риє червонозем.
33:
Граючись, немов слон, Господь тримав Землю на вигнутих кінчиках своїх білих іклів. Тіло Його прибрало синюватої барви, схожої на колір дерева тамала, і всі мудреці на чолі з Брахмою, розуміючи, що перед ними Верховний Бог-Особа, шанобливо поклонилися Йому.
34:
З великою шаною всі мудреці промовили: О непереможний владико плодів усіх жертвопринесень, хвала, хвала Тобі і звитяга Тобі в усіх починаннях! Твій образ уособлює всі Веди, а в порах волосся на Твоєму тілі, ховаються всі океани. Задля Своїх цілей [щоб підняти Землю], Ти нині з’явився в подобі вепра.
35:
Господи, Твоєму образу поклоняються, приносячи жертви, але лиходії та грішники нездатні Тебе побачити. Дотик Твоєї шкіри містить у собі всі ведичні гімни, як оце Ґаятрі та інші. У волоссі на Твоєму тілі криється трава куша, в Твоїх очах сховане очищене масло, а в Твоїх чотирьох ногах перебувають чотири форми кармічної діяльності.
36:
Господи, Твій язик    —    це жертовна таця, Твої ніздрі    —    інший різновид жертовної таці, Твій живіт    —    це тарілка для прийняття жертовної їжі, а ще одна жертовна таця    —    це Твої вушні отвори. Твій рот    —    це жертовна таця Брахми, Твоє горло    —    це жертовна таця сома, а все, що Ти жуєш    —    це аґні-хотра.
37:
Більше того, Твої з’явлення, що повторюються знову й знову,    —    це бажання всіх форм посвяти. Твоя шия    —    це обитель трьох бажань, а Твої ікла    —    це плоди посвяти і здійснення всіх бажань. Твій язик    —    це підготовчі дії, що передують посвяті, Твоя голова    —    це вогнище без жертви, а також вогнище для поклоніння, а Твої життєві сили    —    це сукупність усіх бажань.
38:
Твоє сім’я, Господи,    —    це жертвопринесення сома-яґ’я. Ріст Твого тіла    —    це ранкові обряди. Твоя шкіра і відчуття дотику    —    це сім елементів жертвопринесення аґніштома. Твої суглоби уособлюють всілякі жертвопринесення, що тривають дванадцять днів. Отже, Ти об’єкт усіх жертвопринесення, як тих, що звуться жертвопринесеннями сома, так і жертвопринесень асома. Якщо Тебе можна чимось зв’язати, то тільки яґ’ями.
39:
Господи, Ти Верховний Бог-Особа, і всі молитви, ведичні гімни та елементи жертвопринесення призначені для поклоніння Тобі. Ми шанобливо кланяємося перед Тобою. Пізнати Тебе можна тільки чистим розумом, звільненим від усієї видимої й невидимої матеріальної скверни. Ми шанобливо схиляємося перед Тобою    —    найвищим духовним вчителем науки відданого служіння.
40:
О Ти, що підняв Землю з усіма її горами! Спочиваючи на Твоїх іклах, Земля зачаровує погляд, наче обрамлена листям лотосова квітка в хоботі шаленого слона.
41:
Господи, як гірські вершини стають ще прекрасніші, коли їх обрамляють хмари, так і Твоє трансцендентне тіло стало ще прекрасніше, коли кінчиками Своїх іклів Ти підняв Землю.
42:
Господи, Земля    —    Твоя дружина, що дає притулок усім рухомим і нерухомим живим істотам, а Ти    —    верховний батько. Ми складаємо шанобливі поклони Тобі, а також матері Землі, в яку Ти вклав Свою енерґію, як вмілий жрець розводить вогонь у дощечках арані.
43:
Хто ще, крім Тебе, Верховного Бога-Особи, міг би врятувати Землю з-під глибоких вод? Однак для Тебе це не велике чудо, бо Ти вершив ще більші чуда, творячи цілий усесвіт. Своєю енерґією Ти створив цей дивовижний проявлений космос.
44:
О Верховний Господи, ми жителі найбільш праведних планет    —    Джана-, Тапо- і Сат’ялоки,    —    проте крапельки води, які злетіли з Твого загривку, коли Ти струшував тіло, вищою мірою очистили нас.
45:
Господи, Тебе ніщо не обмежує в Твоїх дивовижних діяннях. Той, хто хоче пізнати межу Твоїх діянь, не має здорового глузду. Всі створіння в цьому світі зв’язані Твоєю могутньою містичною силою. Будь ласка, даруй цим зумовленим душам Свою безпричинну милість.
46:
Мудрець Майтрея сказав: Поки всі великі мудреці й трансценденталісти поклонялися Господу цими молитвами, Господь торкнувся до Землю Своїми ратицями і поклав її на воду.
47:
Так Бог-Особа, Господь Вішну, покровитель усіх живих істот, підняв Землю з-під водної товщі і, поклавши її на поверхню води, повернувся до Своєї обителі.
48:
Якщо людина з відданістю слухає й розповідає іншим цю гідну переказу оповідь про Господа Вепра, Господь, що перебуває в серці кожного, дуже задоволений нею.
49:
Для того, ким задоволений Верховний Бог-Особа, немає нічого недосяжного. Коли людина досягає трансцендентності, все інше для неї стає неістотним. Того, хто віддає себе трансцендентному любовному служінню, Господь, що перебуває в кожному серці, Сам піднімає до найвищого рівня досконалості.
50:
За винятком істот, відмінних від людей, хто ще в цьому світі може бути байдужим до вищої мети життя? Хто ще може відмовитися від нектару оповідей про діяння Бога-Особи, які самі здатні звільнити людину від усіх матеріальних страждань?