ШБ 3.13.40

दंष्ट्राग्रकोट्या भगवंस्त्वया धृता
विराजते भूधर भू: सभूधरा ।
यथा वनान्नि:सरतो दता धृता
मतङ्गजेन्द्रस्य सपत्रपद्मिनी ॥ ४० ॥
дам̇шт̣ра̄ґра-кот̣йа̄ бгаґавам̇с твайа̄ дгр̣та̄
віра̄джате бгӯдгара бгӯх̣ са-бгӯдгара̄
йатга̄ вана̄н ніх̣сарато дата̄ дгр̣та̄
матан̇-ґаджендрасйа са-патра-падміні

Synonyms

дам̇шт̣ра-аґракінчики іклів; кот̣йа̄краями; бгаґаванБоже-Особо; твайа̄Тобою; дгр̣та̄підтримувана; віра̄джатепрекрасно спочиває; бгӯ-дгарао Ти, що підняв Землю; бгӯх̣Земля; са-бгӯдгара̄з горами; йатга̄як; вана̄тз води; ніх̣саратах̣виходячи; дата̄іклом; дгр̣та̄підхоплена; матам-ґаджендрасйашаленого слона; са-патраз листям; падмінілотосова квітка.

Translation

О Ти, що підняв Землю з усіма її горами! Спочиваючи на Твоїх іклах, Земля зачаровує погляд, наче обрамлена листям лотосова квітка в хоботі шаленого слона.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш прославляє Землю, якій настільки пощастило, що її особисто підняв Сам Господь. Мудреці захоплюються красою Землі, порівнюючи її до лотосової квітки в хоботі слона. Як обрамлений листям лотос вбирає око своєю красою, так і Земля з її прекрасними горами зачаровувала погляд, спочиваючи на іклах Господа Вепра.