Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.13.23
Текст
іті міма̄м̇сатас тасйа
брахман̣ах̣ саха сӯнубгіх̣
бгаґава̄н йаджн̃а-пурушо
джаґарджа̄ґендра-саннібгах̣
брахман̣ах̣ саха сӯнубгіх̣
бгаґава̄н йаджн̃а-пурушо
джаґарджа̄ґендра-саннібгах̣
Послівний переклад
іті — так; міма̄м̇сатах̣ — роздумуючи; тасйа — його; брахман̣ах̣ — Брахми; саха — разом із; сӯнубгіх̣ — синами; бгаґава̄н — Бог-Особа; йаджн̃а — Господь Вішну; пурушах̣ — Верховна Особа; джаґарджа — заревів; аґа-індра — велетенська гора; саннібгах̣ — неначе.
Переклад
Поки Брахма разом із синами висловлювали різні припущення, Верховний Бог-Особа, Вішну, оглушливо заревів, немов велетенська гора.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Як можна зрозуміти з цих слів, пагорби та гори також мають голос, тому що вони також живі істоти. Гучність голосу істоти пропорційна розмірам її матеріального тіла. Поки Брахма роздумував, чи не Господь втілився в образі вепра, Господь підтвердив Брахмині здогади, оглушливо заревівши Своїм дивовижним голосом.