ШБ 3.13.36

स्रक्तुण्ड आसीत्स्रुव ईश नासयो-
रिडोदरे चमसा: कर्णरन्ध्रे ।
प्राशित्रमास्ये ग्रसने ग्रहास्तु ते
यच्चर्वणं ते भगवन्नग्निहोत्रम् ॥ ३६ ॥
срак тун̣д̣а а̄сіт срува іш́а на̄сайор
ід̣одаре чамаса̄х̣ карн̣а-рандгре
пра̄ш́ітрам а̄сйе ґрасане ґраха̄с ту те
йач чарван̣ам̇ те бгаґаванн аґні-хотрам

Synonyms

сракжертовна таця; тун̣д̣ена язику; а̄сітє; срувах̣інша жертовна таця; іш́аГосподи; на̄сайох̣ніздрів; ід̣а̄тарілка; ударев животі; чамаса̄х̣ще одна жертовна таця; карн̣а-рандгреу вушних отворах; пра̄ш́ітрамтак звана таця Брахми; а̄сйев роті; ґрасанев горлі; ґраха̄х̣так звані таці сома; туале; теТвоє; йатщо; чарван̣амжування; теТвоє; бгаґаванГосподи; аґні-хотрамприйняття їжі через присвячений Тобі жертовний вогонь.

Translation

Господи, Твій язик    —    це жертовна таця, Твої ніздрі    —    інший різновид жертовної таці, Твій живіт    —    це тарілка для прийняття жертовної їжі, а ще одна жертовна таця    —    це Твої вушні отвори. Твій рот    —    це жертовна таця Брахми, Твоє горло    —    це жертовна таця сома, а все, що Ти жуєш    —    це аґні-хотра.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Веда-ваді обстоюють, що немає нічого вищого за Веди і за згадані там жертвопринесення. Нещодавно у своїй громаді вони запровадили закон, згідно з яким вони повинні щодня відправляти жертвопринесення. Задля цього вони просто запалюють невеличке багаття і приносять йому в жертву все, що їм спаде на думку, не дбаючи про визначені у Ведах суворі правила жертвопринесення. Як видно з ведичних приписів, для жертвопринесення потрібен цілий ряд різних таць, як оце срак, срува, бархіс, чатур-хотра, іда, чамаса, прашітра, ґраха та аґні-хотра. Неможливо отримати плоди жертвопринесення, якщо не дотримуватися ретельно всіх його правил. За цієї епохи практично немає умов для того, щоб виконувати жертвопринесення згідно з усіма приписами. Тому писання не рекомендують за епохи Калі таких жертвопринесення, чітко зазначаючи, що за цієї епохи треба виконувати тільки санкіртана-яґ’ю, і ніякі інші яґ’ї. Втілення Верховного Господа називають Яґ’єшварою, тому людина, яка не шанує Господні втілення, не може досконало виконувати жертвопринесення. Іншими словами, суть усіх жертвопринесень полягає в тому, щоб віддатися під притулок Господа і служити Йому. Це стає цілком зрозумілим із цих віршів. Різні жертовні таці відповідають різним частинам Господнього тіла. В Одинадцятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» виразно сказано, що люди повинні виконувати санкіртана-яґ’ю для задовольнення Господа, який за цієї епохи втілився як Шрі Чайтан’я Махапрабгу. Це обов’язкова умова для того, щоб досягнути результату яґ’ї.