ШБ 3.13.42
Devanagari
संस्थापयैनां जगतां सतस्थुषां
लोकाय पत्नीमसि मातरं पिता ।
विधेम चास्यै नमसा सह त्वया
यस्यां स्वतेजोऽग्निमिवारणावधा: ॥ ४२ ॥
लोकाय पत्नीमसि मातरं पिता ।
विधेम चास्यै नमसा सह त्वया
यस्यां स्वतेजोऽग्निमिवारणावधा: ॥ ४२ ॥
Verse text
сам̇стга̄пайаіна̄м̇ джаґата̄м̇ са-тастгуша̄м̇
лока̄йа патнім асі ма̄тарам̇ піта̄
відгема ча̄сйаі намаса̄ саха твайа̄
йасйа̄м̇ сва-теджо ’ґнім іва̄ран̣а̄в адга̄х̣
лока̄йа патнім асі ма̄тарам̇ піта̄
відгема ча̄сйаі намаса̄ саха твайа̄
йасйа̄м̇ сва-теджо ’ґнім іва̄ран̣а̄в адга̄х̣
Synonyms
сам̇стга̄пайа ена̄м — піднявши цю Землю; джаґата̄м — рухомих; са-тастгуша̄м — і нерухомих; лока̄йа — для життя; патнім — дружина; асі — Ти є; ма̄тарам — мати; піта̄ — батько; відгема — приносимо; ча — також; асйаі — матері; намаса̄ — з поклонами; саха — разом; твайа̄ — із Тобою; йасйа̄м — в кого; сва-теджах̣ — Своєю енерґією; аґнім — вогонь; іва — наче; аран̣ау — в дерево арані; адга̄х̣ — вклав.
Translation
Господи, Земля — Твоя дружина, що дає притулок усім рухомим і нерухомим живим істотам, а Ти — верховний батько. Ми складаємо шанобливі поклони Тобі, а також матері Землі, в яку Ти вклав Свою енерґію, як вмілий жрець розводить вогонь у дощечках арані.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Так званий закон всесвітнього тяжіння, який підтримує планети в космосі, визначено тут як енерґію Господа. Господь вкладає цю енерґію в Землю так само, як досвідчений жрець-брахмана силою ведичних мантр розводить вогонь у дощечках арані. Завдяки цьому світ стає придатним для життя, даючи притулок рухомим і нерухомим створінням. Зумовлені душі, які населяють матеріальний світ, потрапляють у лоно матері Землі так само, як сім’я, що криє в собі зародок майбутньої дитини, потрапляє в материнську утробу. Про те, що живих істот зачинає Господь, як батько, в утробі матері Землі, йдеться в «Бгаґавад-ґіті» (14.4). Зумовлені душі дуже прив’язуються до своєї рідної землі, де вони з’явилися на світ, але не знають, хто їхній батько. Мати неспроможна привести на світ дитину сама, без батька. Так само матеріальна природа неспроможна породити живі створіння, без дотику верховного батька, Верховного Бога-Особи. «Шрімад-Бгаґаватам» вчить нас схилятися не лише перед матір’ю, але й перед Батьком, Верховним Господом, тому що тільки Батько запліднює матір всіма енерґіями, потрібними, щоб підтримувати життя всіх рухомих і нерухомих живих істот.