1:

Господь Брахма сказав: Мій Господи, сьогодні, після багатьох років аскези, я нарешті пізнав Тебе. О, які нещасні ті втілені живі істоти, котрі не можуть Тебе побачити чи пізнати! Господи, Ти єдиний об’єкт пізнання, тому що не існує нічого вищого за Тебе. Навіть коли щось здається вищим за Тебе, воно не є Абсолютом. Являючи твірну силу матерії, Ти утверджуєш Своє верховне становище.

2:

Образ, який я споглядаю, вічно вільний від дотику матеріальної скверни. Цей образ проявлений внутрішньою енерґією, для того щоб дарувати милість відданих. Це втілення    —    джерело численних інших втілень, і я теж народжуюся на лотосі, що виростає з оселі Твого пупа.

3:

О Господи, я не бачу ніякої іншої форми, яка була б вищою за цю Твою форму вічного блаженства і знання. У Твоєму безособистісному сяйві Брахмана, що заповнює духовне небо, ніколи не буває змін, а Твоя внутрішня енерґія ніколи не втрачає своєї могутності. Я віддаюся Тобі, бо, хоча я й горджуся своїм матеріальним тілом та чуттями, справжня причина космічного прояву    —    це Твоя Господня Милість. Однак, незважаючи на це, Ти вільний від дотику матерії.

4:

Ця Твоя форма, як і всі інші трансцендентні форми, в які поширює Себе Верховний Бог-Особа, Шрі Крішна, дарує благо всім усесвітам. Ти явив мені цей вічний особистісний образ, на який медитують Твої віддані, і я шанобливо схиляюся перед Тобою. Тільки ті, кому судилося піти до пекла, не шанують цей образ, тому що їх поглинають думки про матеріальні речі.

5:

Мій Господи, люди, які насолоджуються ароматом Твоїх лотосових стіп, вухами «вдихаючи» насичене цими пахощами повітря ведичних гімнів, починають віддано служити Тобі, і Ти ніколи не покидаєш лотоса їхніх сердець.

6:

Господи, людям цього світу не дають спокою численні матеріальні турботи. Вони завжди відчувають страх, намагаючись зберегти багатство, тіло й друзів. Їх переслідують розчарування, гріховні бажання і приниження. Через свою захланність вони будують усю свою діяльність на примарних поняттях «моє» і «мені». Їм не знайти порятунку від цих турбот доти, доки вони не віддадуться під надійний захист Твоїх лотосових стіп.

7:

Господи, ті, хто відмовляється слухати про Твої трансцендентні діяння й оспівувати їх,    —    просто нещасні, обділені розумом люди, адже оповіді про Тебе дарують усі благословення. Натомість, задля хвилинного задоволення чуттів, вони не зупиняються навіть перед гріхом, не задумуючись над тим, що їм доведеться через це страждати.

8:

О вершителю великих подвигів, мій Господи, цих нещасних створінь безнастанно мучать голод, спрага, жорстокий холод, розлад секреції жовчі та інших тілесних соків, люта зима, спекотливе літо, дощі та інші безжалісні стихії, і вони горять у вогні статевого бажання і необорного гніву. Мені їх дуже шкода, а їхні страждання крають мені серце.

9:

Мій Господи, для душі матеріальні страждання не існують. Однак, доки зумовлена душа вважає своє тіло за знаряддя для задоволення чуттів, доти їй не вирватися з пут матеріальних страждань і не подолати впливу Твоєї зовнішньої енерґії.

10:

Вдень такі невіддані тяжко гарують, втомлюючи свої чуття виснажливою роботою, а вночі мучаться від безсоння, тому що їхній інтелект, породжуючи різноманітні думки та вигадки, ніяк не дає їм заснути. Всі їхні плани ідуть прахом, розбиваючись об перешкоди, створені надприродною силою. Навіть великим мудрецям, якщо вони відмовляються слухати про Твої трансцендентні діяння, доводиться далі обертатися в круговерті народжень і смертей в матеріальному світі.

11:

Мій Господи, коли віддані слухають достовірні оповіді про Тебе, вони бачать Тебе своїми вухами і їхні серця очищуються. Тоді Ти робиш їхні серця Своєю обителлю. Ти настільки милостивий до Своїх відданих, що проявляєшся перед ними в саме в тому вічному трансцендентному образі, про який вони завжди думають.

12:

Дорогий Господи, Тебе не дуже вдовольняє поклоніння півбогів, які з великою пишнотою підносять Тобі численні дари, але чиї серця переповнюють матеріальні бажання. Зі Своєї безпричинної милості Ти перебуваєш у серці кожної істоти як Наддуша і вічний доброзичливець, але для невідданих Ти залишаєшся недосяжним.

13:

Однак праведна діяльність    —    виконання ведичних обрядів, роздача милостині, суворі аскези і трансцендентне служіння,    —    також дає людям велике благо, коли її виконують як поклоніння Тобі і жертвують Тобі її плоди. Така релігійна діяльність ніколи не минає марно.

14:

Я складаю поклони Верховній Трансцендентності, чия форма, утворена з внутрішньої енерґії, вічно відрізняється від усього іншого і чий безформний безособистісний аспект пізнають силою інтелекту ті, хто шукає самоусвідомлення. Я віддаю поклони Господу, що в Своїх розвагах творить, підтримує і руйнує проявлений космос.

15:

Я віддаюся під захист лотосових стіп Того, чиї втілення, якості та діяння таємничим і незбагненним чином скидаються на те, що ми бачимо в матеріальному світі. Людина, яка, покидаючи тіло, повторює Його трансцендентні імена, нехай навіть несвідомо, відразу ж очищується від гріхів багатьох, багатьох життів і неодмінно приходить до Нього.

16:

Твоя Господня Милість    —    первинний корінь трьох планетних систем. Спочатку це дерево проростає в матеріальному світі трьома стовбурами, уособленими в мені, в Шіві і в Тобі, о Всевишній,    —    в трьох божествах, які творять, підтримують і знищують усесвіт, а вже від нас відгалужується багато інших гілок. Отож я кланяюся перед Тобою, о дерево проявленого космосу.

17:

Загальна маса людей поринає в цілковито безглузду роботу, нехтуючи тою діяльністю, яка може принести їм справжнє благо і яку Ти Сам рекомендував їм, настановляючи на добро. Доки в людей залишатиметься така сильна прив’язаність до безглуздої діяльності, всі їхні плани, які вони розробляють у своїй боротьбі за існування, приречені на крах. Отож я складаю поклони Тому, хто проявляє Себе як вічний час.

18:

Господи, я шанобливо схиляюся перед Тобою, бо Ти є нездоланний час і Ти насолоджуєшся всіма жертвопринесеннями. Хоча я живу в обителі, яка існуватиме протягом двох парардг, хоча я керую всіма іншими планетами всесвіту і хоча задля самоусвідомлення я впродовж багатьох, багатьох років практикував аскезу, я б’ю чолом перед Тобою.

19:

Мій Господи, щоб проводити Свої трансцендентні розваги Ти з’являєшся з власної волі в різних видах життя: і серед тварин, що нижчі за людей, і серед півбогів. Ти недоступний для матеріальної скверни. Ти приходиш тільки з поваги до релігійних засад, які Ти Сам встановив, і тому, о Верховна Особо, яка проявляє це все розмаїття форм, я схиляюся перед Тобою в поклоні.

20:

Господи, посеред розбурханих хвиль всесвітнього потопу, Ти насолоджуєшся сном, спочиваючи на м’якому та приємному на дотик ложі-змії. І всі, хто має розум, мають можливість побачити, як солодко Ти спиш. Всі планети всесвіту при цьому спочивають у Твоєму череві.

21:

О моє Божество, об’єкт мого поклоніння, я народився в обителі Твого лотосового пупа, щоб з Твоєї ласки творити всесвіт. Коли Ти насолоджувався сном, всі ці планети всесвіту були сховані у Твоєму трансцендентному череві. Тепер Ти встав зі сну і розплющив Свої очі, схожі лотоси, що розпускаються на світанку.

22:

Нехай же цей Верховний Господь буде милостивий до мене. Він єдиний друг і душа всіх живих істот у всесвіті. Піклуючись про найвище щастя всіх істот, Своїми шістьма трансцендентними багатствами Він підтримує все суще. Нехай же Він проллє на мене милість, наділивши, як і колись, внутрішнім баченням, потрібним для того, щоб творити всесвіт. Адже я теж одна з відданих Йому душ, які так дорогі Йому.

23:

Верховний Господь, Бог-Особа,    —    вічний добродійник відданих душ. Всі Свої дії Він вершить за посередництвом Своєї внутрішньої енерґії, богині щастя, званої Рама̄. Я молю Його про одне    —    щоб Він задіяв мене в служінні Собі, дозволивши творити матеріальний світ. Я молю Його про те, щоб у цій діяльності я не забруднився матерією і зміг утриматись від гордині творця.

24:

Енерґій Господа не злічити. Коли Він лежить у водах всесвітнього потопу, із озера в Його пупі виростає лотос, на якому я народжуюся як сукупна енерґія всесвіту. Тепер я проявляю розмаїття Його енерґій у формі матеріального космосу і тому молюся про те, щоб у цій матеріальній діяльності я не відхилився від слова ведичних гімнів.

25:

Господь    —    найвища і найстарша з усіх істот    —    безмежно милостивий. Я прагну, щоб Він усміхнувся і Своїми широко розплющеними очима дарував мені благословення. Він може привести в рух весь створений космос і розвіяти нашу зажуру, якщо милостиво дасть нам Свої настанови.

26:

Мудрець Майтрея сказав: О Відуро, побачивши Бога-Особу, джерело своєї появи на світ, Брахма став прохати в Господа милості, вкладаючи в свої молитви весь свій розум і красномовство. Він підніс ці молитви і замовк, немов стомившись від аскези, роботи самопізнання і розумового зосередження.

27–28:

Господь побачив, що Брахма палає бажанням проектувати й творити різноманітні планетні системи і що його пригнічує видовище розлитих вод всесвітнього потопу. Розуміючи заміри Брахми, Господь звернувся до нього з повними глибокого змісту словами, які розвіювали всю його ілюзію.

29:

Тоді Верховний Бог-Особа сказав: Брахмо, о уособлення ведичної мудрості в усій її глибині, не впадай у відчай і не турбуйся про те, як творити всесвіт. Те, про що ти прохаєш Мене, Я вже тобі дав.

30:

Брахмо, утвердися в аскезі та медитації і додержуй засад розвитку знання, діючи для Мого задоволення. Так чином ти зрозумієш усе, тому що знання відкриється тобі з серця.

31:

Брахмо, коли ти повністю зануришся у віддане служіння, творячи всесвіт, ти побачиш, що Я в тобі і в усьому всесвіті, а ти, всесвіт і живі істоти    —    в Мені.

32:

Ти побачиш Мене в усіх живих істотах і в усьому всесвіті, наче прихований у дереві вогонь. Тільки піднявшись на цей рівень трансцендентного бачення, ти зможеш звільнитися від усякої ілюзії.

33:

Коли ти звільнишся від ототожнення з грубими й тонкими тілами і коли твої чуття повністю вийдуть з-під впливу якостей матеріальної природи, тоді в стосунках зі Мною ти пізнаєш свою чисту форму і втвердишся у чистій свідомості.

34:

Ти забажав безмежно збільшити населення всесвіту і розширити розмаїття форм свого служіння, отож ти ніколи не зазнаєш у цьому розчарування, бо Моя безпричинна милість, вічно зростаючи, завжди буде з тобою.

35:

Ти найперший ріші, і розум твій завжди зосереджений на Мені, тому, навіть коли ти будеш творити численних нащадків, гріховна якість страсті ніколи не оволодіє тобою.

36:

Хоча зумовленій душі дуже важко збагнути Мене, сьогодні ти пізнав Мене, бо усвідомив, що Моя особистість не має в собі нічого матеріального    —    ні п’яти грубих, ні трьох тонких елементів.

37:

Розмірковуючи над тим, звідки росте лотос, на якому ти з’явився, ти навіть увійшов у його стебло, але так нічого й не знайшов. Але тоді Я відкрив тобі Свій образ з серця.

38:

О Брахмо, і молитви до Мене, в яких ти прославив Мої трансцендентні діяння, і аскеза, яку ти виконав, щоб Мене пізнати, і твоя непохитна віра в Мене    —    все це не що інше, як Моя безпричинна милість.

39:

Я дуже задоволений тим, як ти описав Мене, змальовуючи Мої трансцендентні якості, які матеріалістам здаються матеріальними. Я благословляю тебе: нехай виконаються усі твої бажання, прослав своїми діянями всі планети.

40:

Кожну людину, яка, поклоняючись Мені, підносить до Мене такі молитви, як Брахма, Я дуже скоро благословляю і виконую всі її бажання, бо Я Господь усіх благословень.

41:

Як вважають досвідчені трансценденталісти, найвища мета всієї традиційної добродійності, аскез, жертвопринесень, роздачі милостині, містичної йоґи, занурення в транс і т. ін. полягає в тому, щоб задовольнити Мене.

42:

Я Наддуша кожної істоти. Я найвищий повелитель і найдорожча для кожного особа. Перебуваючи в омані, люди прив’язуються до грубого й тонкого тіл, але вони повинні були б бути прив’язані до Мене і тільки до Мене.

43:

Тепер ти можеш згідно з Моїми настановами, як і раніше, породити на світ усіх живих істот, користуючись своєю досконалим знанням Вед і тілом, яке ти отримав безпосередньо від мене, верховної причини всього сущого.

44:

Мудрець Майтрея сказав: Давши Брахмі, будівничому всесвіту, настанови про те, як творити світ, первинний Господь, Бог-Особа у Своїй особистій формі Нараяни, зникнув з його очей.