ШБ 3.9.15
Devanagari
यस्यावतारगुणकर्मविडम्बनानि
नामानि येऽसुविगमे विवशा गृणन्ति ।
तेऽनैकजन्मशमलं सहसैव हित्वा
संयान्त्यपावृतामृतं तमजं प्रपद्ये ॥ १५ ॥
नामानि येऽसुविगमे विवशा गृणन्ति ।
तेऽनैकजन्मशमलं सहसैव हित्वा
संयान्त्यपावृतामृतं तमजं प्रपद्ये ॥ १५ ॥
Verse text
йасйа̄вата̄ра-ґун̣а-карма-від̣амбана̄ні
на̄ма̄ні йе ’су-віґаме віваш́а̄ ґр̣н̣анті
те ’наіка-джанма-ш́амалам̇ сахасаіва хітва̄
сам̇йа̄нтй апа̄вр̣та̄мр̣там̇ там аджам̇ прападйе
на̄ма̄ні йе ’су-віґаме віваш́а̄ ґр̣н̣анті
те ’наіка-джанма-ш́амалам̇ сахасаіва хітва̄
сам̇йа̄нтй апа̄вр̣та̄мр̣там̇ там аджам̇ прападйе
Synonyms
йасйа — чиї; авата̄ра — втілення; ґун̣а — трансцендентні якості; карма — дії; від̣амбана̄ні — повністю таємничі; на̄ма̄ні — трансцендентні імена; йе — котрі; асу-віґаме — покидаючи життя; віваш́а̄х̣ — мимохіть; ґр̣н̣анті — промовляють; те — ті; анаіка — багато; джанма — народжень; ш́амалам — накопичені гріхи; сахаса̄ — відразу; ева — певно; хітва̄ — облишаючи; сам̇йа̄нті — досягають; апа̄вр̣та — відкрите; амр̣там — безсмертя; там — Йому; аджам — ненародженому; прападйе — я віддаюся під притулок.
Translation
Я віддаюся під захист лотосових стіп Того, чиї втілення, якості та діяння таємничим і незбагненним чином скидаються на те, що ми бачимо в матеріальному світі. Людина, яка, покидаючи тіло, повторює Його трансцендентні імена, нехай навіть несвідомо, відразу ж очищується від гріхів багатьох, багатьох життів і неодмінно приходить до Нього.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Дії втілень Верховного Бога-Особи певною мірою подібні на діяльність істот у матеріальному світі. Господь схожий на театрального актора. Граючи в театрі, актор наслідує царя, хоча насправді він зовсім не цар. Так само, коли Господь втілюється, Він грає ролі персонажів, з якими Він не має нічого спільного. У «Бгаґавад-ґіті» (4.14) сказано, що Господь не має нічого спільного з діяльністю, в яку Він начебто занурений: на ма̄м̇ карма̄н̣і лімпанті на ме карма-пгале спр̣ха̄. Господь всемогутній — просто силою Свого бажання Він може звершити що завгодно. Коли Господь з’явився як Господь Крішна, Він грав роль сина Яшоди й Нанди і під час Своїх ігор підняв пагорб Ґовардгана, хоча Він зовсім не був зобов’язаний це робити. Він може підняти мільйони Ґовардганів просто побажавши цього, Йому немає потреби піднімати його рукою. Коли Він піднімає пагорб Ґовардгана, Він імітує звичайну живу істоту і одночасно проявляє Свою надприродну могутність. Тому Його оспівують як того, хто підняв Ґовардгану, іменуючи Його Шрі Ґовардганадгарі. Отже, дії Його втілень і вияви Його особливої прихильності до відданих лише зовні скидаються на дії звичайних людей, як гра досвідченого актора в театрі тільки зовні скидається на звичайне життя. Разом з тим, коли Господь грає ці ролі, в усіх Своїх діях Він залишається всемогутнім, і тому пам’ятання про дії втілень Верховного Бога-Особи має таку саму силу, як і Сам Господь. Аджаміла, просто гукнувши свого сина Нараяну, тим самим згадав святе ім’я Господа, Нараяни, і завдяки самій цій згадці про Господа він отримав можливість досягнути найвищої досконалості життя.