Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.9.16
Текст
стгітй-удбгава-пралайа-хетава а̄тма-мӯлам
бгіттва̄ трі-па̄д вавр̣дга ека уру-прарохас
тасмаі намо бгаґавате бгувана-друма̄йа
Послівний переклад
йах̣ — той, хто; ваі — певно; ахам ча — а також я; ґіріш́ах̣ ча — а також Шіва; вібгух̣ — Всемогутній; свайам — власною особою (як Вішну); ча — і; стгіті — підтримання; удбгава — створення; пралайа — знищення; хетавах̣ — причини; а̄тма-мӯлам — що Сам є Своїм коренем; бгіттва̄ — проникнувши; трі-па̄т — три стовбури; вавр̣дге — виросли; еках̣ — один недвоїстий; уру — багато; прарохах̣ — гілок; тасмаі — Йому; намах̣ — поклони; бгаґавате — Богові-Особі; бгувана-друма̄йа — дереву трьох планетних систем.
Переклад
Твоя Господня Милість — первинний корінь трьох планетних систем. Спочатку це дерево проростає в матеріальному світі трьома стовбурами, уособленими в мені, в Шіві і в Тобі, о Всевишній, — в трьох божествах, які творять, підтримують і знищують усесвіт, а вже від нас відгалужується багато інших гілок. Отож я кланяюся перед Тобою, о дерево проявленого космосу.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Проявлений космос поділяють загалом на три світи: вищі, нижчі і середні планетні системи, а ті своєю чергою поділяють на чотирнадцять планетних систем. Але первинний корінь усього проявленого всесвіту — це Верховний Бог-Особа. Матеріальна природа, що на поверховий погляд здається причиною космічного прояву, — це всього-навсього виконавець Господньої волі, Його енерґія. Це підтверджує «Бгаґавад-ґіта» (9.10): майа̄дгйакшен̣а пракр̣тіх̣ сӯйате са-чара̄чарам — «Матеріальна природа діє під наглядом Верховного Господа, і тільки завдяки цьому здається, що вона є причиною творення, підтримання і знищення всього сущого в світі». Щоб підтримувати, творити і руйнувати матеріальний світ, Господь поширює Себе, відповідно, в три божества: Вішну, Брахму та Шіву. Серед трьох основних повелителів ґун матеріальної природи Вішну є Всевишнім. Навіть хоча Він перебуває в царстві матеріальної природи, щоб її підтримувати, Сам Він не кориться владі її законів. Два інші повелителі, Брахма і Шіва, хоча могутністю майже рівні Вішну, підлягають владі матеріальної енерґії Верховного Господа. Уявлення недалеких пантеїстів про те, що різними сферами матеріальної природи керують численні боги, розходяться з дійсністю. Бог один, і іншого немає, і Він є першопричина всіх причин. А численних півбогів, які керують різними сферами життєдіяльності всесвіту, можна порівняти до численних міністрів, які очолюють різні відомства уряду в державі. Імперсоналісти, через убогість своїх знань, не визнають, що за всіма явищами буття стоять ті чи інші особи. Однак у цьому вірші дуже чітко сказано, що все в світі має особистісну природу і що нічого безособистісного немає. Ми вже обговорювали цей момент у «Вступі», і цей вірш служить ще одним підтвердженням цьому.
П’ятнадцята глава «Бгаґавад-ґіти» описує матеріальний космос як дерево ашваттга, яке росте коренем догори. Таке дерево, яке росте коренем догори, можна побачити на водяному плесі, де віддзеркалюються дерева, що ростуть на березі. Здається, що відображене у воді дерево росте вниз, а його корені звернені вгору. Описане тут дерево матеріального творіння являє собою лише відображення реальності. Реальність — це Парабрахман, Вішну. Справжнє дерево існує у світі, проявленому у внутрішній енерґії, на Вайкунтгалоках, а дерево матеріальної природи — це не більше як відбиток цього справжнього дерева. Теорія імперсоналістів, які обстоюють, що Брахман позбавлений будь-якого розмаїття, помилкова, тому що описане в «Бгаґавад-ґіті» дерево-віддзеркалення не може існувати само по собі, без реального дерева. Реальне дерево розташоване у світі вічного буття, в духовній природі, сповненій трансцендентного розмаїття, і його коренем також є Господь Вішну. І в справжнього дерева, і в віддзеркаленого корінь один — Господь, але одне з цих дерев реально існує, а друге являє собою лише його спотворене відображення. Цьому Господу, який і є цим реальним деревом, Брахма в цьому вірші складає поклони сам, а також від імені Господа Шіви.