ШБ 3.9.6
Devanagari
तावद्भयं द्रविणदेहसुहृन्निमित्तं
शोक: स्पृहा परिभवो विपुलश्च लोभ: ।
तावन्ममेत्यसदवग्रह आर्तिमूलं
यावन्न तेऽङ्घ्रिमभयं प्रवृणीत लोक: ॥ ६ ॥
शोक: स्पृहा परिभवो विपुलश्च लोभ: ।
तावन्ममेत्यसदवग्रह आर्तिमूलं
यावन्न तेऽङ्घ्रिमभयं प्रवृणीत लोक: ॥ ६ ॥
Verse text
та̄вад бгайам̇ дравін̣а-деха-сухр̣н-німіттам̇
ш́оках̣ спр̣ха̄ парібгаво віпулаш́ ча лобгах̣
та̄ван маметй асад-аваґраха а̄рті-мӯлам̇
йа̄ван на те ’н̇ґгрім абгайам̇ правр̣н̣іта локах̣
ш́оках̣ спр̣ха̄ парібгаво віпулаш́ ча лобгах̣
та̄ван маметй асад-аваґраха а̄рті-мӯлам̇
йа̄ван на те ’н̇ґгрім абгайам̇ правр̣н̣іта локах̣
Synonyms
та̄ват — доти; бгайам — страх; дравін̣а — багатство; деха — тіло; сухр̣т — родичі; німіттам — задля; ш́оках̣ — жаль; спр̣ха̄ — бажання; парібгавах̣ — приниження; віпулах̣ — дуже великі; ча — також; лобгах̣ — жадність; та̄ват — доти; мама — моє; іті — так; асат — тлінне; аваґрахах̣ — зусилля; а̄рті-мӯлам — сповнений турбот; йа̄ват — доики; на — не; те — Твої; ан̇ґгрім абгайам — надійні лотосові стопи; правр̣н̣іта — приймає як притулок; локах̣ — люди світу.
Translation
Господи, людям цього світу не дають спокою численні матеріальні турботи. Вони завжди відчувають страх, намагаючись зберегти багатство, тіло й друзів. Їх переслідують розчарування, гріховні бажання і приниження. Через свою захланність вони будують усю свою діяльність на примарних поняттях «моє» і «мені». Їм не знайти порятунку від цих турбот доти, доки вони не віддадуться під надійний захист Твоїх лотосових стіп.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Виникає слушне запитання, як людина може постійно думати про Господа, про Його ім’я, велич, якості тощо, якщо їй не дають спокою думки про сімейні справи. Всіх людей в матеріальному світі не облишають думки про те, як прогодувати сім’ю, як захистити своє майно, як не осоромитися перед друзями й родичами і таке інше. Намагаючись зберегти своє становище, людина живе в страхові й тривозі. Прекрасну відповідь на таке запитання дає цей вірш, який промовляє Господь Брахма.
Чистий відданий Господа ніколи не вважає себе за господаря свого дому. Все, що він має, він віддає під верховну опіку Господа і тому не має страху чи тривоги за підтримання сім’ї та захист її інтересів. Віддавшись у всьому Господеві, він стає байдужим до багатства. Навіть якщо в нього залишається бажання розбагатіти, він прагне цього не для того, щоб насолоджувати чуття, а для того, щоб служити за допомогою цього багатства Господу. Чистий відданий іноді теж намагається розбагатіти, немов звичайна людина, але різниця в тому, що він здобуває гроші для служіння Господу, а звичайна людина робить це для насолоди чуттів. Тому для відданого багатство не стає джерелом турбот, як для людини світської. Якщо чистий відданий бере щось, він бере це в настрої Господнього слуги, і таке ставлення позбавляє змію багатства її отруйного жала. Якщо в змії вирвати отруйне жало, її укус вже не буде смертельним. Так само і змія багатства, яке відданий нагромаджує для служіння Господу, не має отруйного жала і тому вже не може погубити відданого. Чистий відданий ніколи не заплутується в сітях матеріалістичної діяльності, навіть якщо живе в світі, мов звичайна людина.