Skip to main content

Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.9.13

Текст

пум̇са̄м ато вівідга-кармабгір адгвара̄дйаір
да̄нена чоґра-тапаса̄ парічарйайа̄ ча
а̄ра̄дганам̇ бгаґаватас тава сат-крійа̄ртго
дгармо ’рпітах̣ кархічід мрійате на йатра

Послівний переклад

пум̇са̄м  —  людей; атах̣  —  тому; вівідга-кармабгіх̣  —  різною корисливою діяльністю; адгвара-а̄дйаіх̣  —  виконанням ведичних ритуалів; да̄нена  —  роздачею милостині; ча  —  і; уґра  —  дуже тяжкою; тапаса̄  —  аскезою; парічарйайа̄  —  трансцендентним служінням; ча  —  також; а̄ра̄дганам  —  поклоніння; бгаґаватах̣  —  Бога-Особи; тава  —  Тебе; сат-крійа̄-артгах̣  —  тільки для задоволення Твоєї Господньої Милості; дгармах̣  —  релігія; арпітах̣  —  піднесене; кархічіт  —  хоч коли; мрійате  —  гине; на  —  ніколи; йатра  —  там.

Переклад

Однак праведна діяльність    —    виконання ведичних обрядів, роздача милостині, суворі аскези і трансцендентне служіння,    —    також дає людям велике благо, коли її виконують як поклоніння Тобі і жертвують Тобі її плоди. Така релігійна діяльність ніколи не минає марно.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Абсолютне віддане служіння, до якого входять дев’ять різновидів духовної практики    —    слухати, оспівувати, пам’ятати, поклонятися, молитися і т. д.,    —    не завжди приваблює людей, прив’язаних до пишноти. Їх більше приваблюють ефектні ведичні ритуали та дорогі релігійні церемонії, розраховані на участь великої кількості людей. Однак суть релігійної діяльності, згідно з ведичними приписами, полягає в тому, щоб підносити всі плоди доброчесних вчинків Верховному Господу. У «Бгаґавад-ґіті» (9.27) Господь вимагає, щоб усі плоди своєї щоденної діяльності    —    поклоніння, жертвопринесення і роздачі милостині    —    людина присвячувала Йому і тільки Йому. Коли людина підносить плоди своїх праведних вчинків Верховному Господу, тим самим вона виконує віддане служіння Йому і здобуває вічне благо. Якщо ж вона використовує ці плоди для власної насолоди, її задоволення залишається тимчасовим. Все, що людина робить задля Господа, стає її вічним багатством і нагромаджується у формі невидимого запасу доброчестя, поступово піднімаючи людину до рівня безкорисливого відданого служіння Господу. Непомітно нагромаджуючись, в один прекрасний день ці праведні дії з милості Верховного Господа розцвітуть у досконале віддане служіння. Тому цей вірш схвалює будь-які праведні вчинки, присвячені Господу, рекомендуючи їх людям, які ще не досягли чистої відданості.