В’ясадева розмовляє з Нарадою

ПОЯСНЕННЯ: В’ясадевина цікавість щодо шляху досконалости Нарададжі дедалі зростала, а тому він хотів чимбільше дізнатися про нього. В цій главі Нарададжі розповість, як йому, що був поглинутий трансцендентними думками про розлуку з Господом, Він подарував можливість на коротку мить побачити Себе, коли те відчуття розлуки стало нестерпним.

ПОЯСНЕННЯ: В’ясадева був учень Нарададжі і, природно, прагнув дізнатися, що робив Нарада, отримавши посвяту від духовних вчителів. Він хотів йти стопами Наради, щоб досягнути такої самої досконалости життя. Бажання запитувати духовного вчителя є дуже вагомий чинник на шляху поступу. Такі запитання позначають спеціальним терміном: сад-дгарма-пр̣ччга̄.

ПОЯСНЕННЯ: В минулому житті Шрі Нарада Муні був сином простої служниці, тому, безперечно, дуже важливо зрозуміти, як відбулася досконала метаморфоза, в результаті якої він здобув духовне тіло вічного життя, блаженства й знання. Задля загального вдоволення Шрі В’ясадева попрохав пояснити це.

ПОЯСНЕННЯ: Дух, навіть коли гине матеріальне тіло, не знищується, так само не знищується і духовна свідомість. Шрі Нарада розвинув у собі духовну свідомість за попередньої калпи, ще коли мав матеріальне тіло. Свідомість матеріального тіла    —    це свідомість духовна, що виявляє себе через матеріальне тіло. Така свідомість є нижча, спотворена і підвладна руйнації. Проте надсвідомість надрозуму, що перебуває на духовному рівні, так само, як і духовна душа, ніколи не гине.

ПОЯСНЕННЯ: В попередньому житті з ласки великих мудреців Нарададжі, дарма що він був лише п’ятирічний хлопчик, даровано духовне знання, і це різко перемінило його життя. Така переміна є важливою ознакою, що проявляється після посвяти від істинного духовного вчителя. Спілкування зі справжніми відданими різко змінює життя людини, переорієнтовуючи його на духовне усвідомлення. У цій главі послідовно описано поступові зміни, що відбувалися в попередньому житті Шрі Наради Муні.

ПОЯСНЕННЯ: Ось як щиру душу підштовхують ближче до Бога. Бідне хлоп’я доглядала сама любляча мати, але вишньою волею вона покинула світ, щоб її син цілковито віддався на ласку Господа.

ПОЯСНЕННЯ: Близькі до Господа віддані у всьому вбачають Його волю, що дарує тільки благо. Те, що на погляд матеріаліста    —    несподіваний удар долі, вони сприймають як особливу ласку Господа. Матеріально процвітати    —    це перебувати в стані певного роду матеріальної гарячки, а з милости Господа жар цієї матеріальної лихоманки спадає, і поступово повертається духовне здоров’я. Матеріалісти не спроможні правильно зрозуміти цього.

ПОЯСНЕННЯ: Діяльність людини в сільському господарстві, гірничій та інших галузях промисловости, в тваринництві, садівництві тощо за попереднього циклу творіння мала не менший розмах як нині, і ця діяльність так само існуватиме й у наступному циклі творіння. По сотнях мільйонів років, коли за законом природи починається нове творіння, історія всесвіту повторюється практично без змін. Сперечальники- матеріалісти гають час на археологічні розкопки, замість того, щоб з’ясувати, в чому полягають насущні життєві потреби людини. Отримавши поштовх до духовного життя, Шрі Нарада Муні, дарма що був дитина, і миті не згаяв на поліпшення умов свого існування; він байдуже минав міста і села, копальні й промислові підприємства. Нарада невпинно йшов далі й далі    —    шляхом духовного звільнення. «Шрімад- Бгаґаватам» переповідає те, що сталося кількасот мільйонів років тому. Цей вірш доводить, що до цього трансцендентного писання ввійшли тільки найважливіші історичні події.

ПОЯСНЕННЯ: На мандрівного зреченика (парівраджакачар’ю) покладений обов’язок пізнавати Боже творіння в усьому його розмаїтті, самотньо мандруючи лісами, горами, містами, селами і так далі, щоб розвинути силу розуму й віру в Бога, а заразом просвітлювати людей, даючи їм Боже послання. Санн’ясі має обов’язок безстрашно йти на всі ці випробовування. І найліпший приклад санн’ясі нашої доби    —     це Господь Чайтан’я, що саме так мандрував джунґлями центральної Індії, просвітлюючи навіть тигрів, ведмедів, змій, оленів, слонів та інших звірів. За цієї доби Калі звичайній людині приймати санн’ясу заборонено. Той, хто змінює зовнішній одяг задля пропаґанди, не має нічого спільного з відначальним ідеалом санн’ясі. Потрібно інше: скласти обітницю цілковитої відмови від соціальних стосунків і присвятити себе винятково на служіння Господеві. Зміна одягу    —     не більше як формальність. Господь Чайтан’я не взяв імені, яке дають, посвячуючи в санн’ясу, і, йдучи слідами Господа Чайтан’ї, так звані санн’ясі доби Калі не повинні при посвяченні міняти свого імені. Для цієї доби настійно рекомендоване віддане служіння    —    слухати й оспівувати святі діяння Господа, отже, тому, хто складає обітницю зречености від сімейного життя, немає сенсу імітувати парівраджакачарій, якими були Нарада та Господь Чайтан’я. Слід просто розташуватися в будь-якому святому місці й присвятити весь час і сили на те, щоб слухати й повторювати святі писання, котрі залишили великі ачар’ї, як-от шість Ґосвамі Вріндавани.

ПОЯСНЕННЯ: Мандрівний зреченик може задовольнити потреби тіла    —    погамувати спрагу й голод    —    природними дарами, йому не потрібно жебрати в домогосподарів. Під двері домогосподаря він приходить не по милостиню, а щоб просвітлити його, давши духовне знання.

ПОЯСНЕННЯ: Не слід вигадувати своїх власних методів медитації . Авторитетні джерела     —     священні писання , які осягнуто через прозоре середовище, тобто істинного духовного вчителя, дають вичерпні відомості про те, як саме слід занурювати розум у роздуми про Наддушу, що міститься всередині кожної живої істоти. Таке бачення відданий розвиває, виконуючи любовне служіння Господеві з наказу духовного вчителя. Шрі Нарададжі зустрів істинних духовних вчителів, а що служив їм щиро, то став гідний просвітлення. Отже, він почав медитувати.

ПОЯСНЕННЯ: Велику вагу в цьому вірші має слово бгава. На рівень бгави піднімається той, хто вже має трансцендентну любовну прив’язаність до Господа. Найперший початковий ступінь називається шраддга, тобто прихильність до Верховного Господа. Щоб поглибити цю прихильність, треба спілкуватися з Його чистими відданими. Третій ступінь полягає у виконанні визначених правил і приписів відданого служіння. Це розсіює всі сумніви й викорінює всі особисті вади, що стримують поступ у відданому служінні.

Коли всі сумніви й особисті вади знищено, встановлюється тверда віра в трансцендентне, і смак до нього зростає. На дальшому рівні істоту починає сильно вабити до Бога, а по тому приходить бгава, початковий ступінь бездомісної любови до Господа. Згадані рівні    —    це лише різні стадії розвитку трансцендентної любови. Коли істоту заполонює трансцендентна любов, до неї приходить гостре відчуття розлуки, що є причиною екстазу восьми різновидів. Сльози котяться з очей відданого самі собою. У попередньому житті Шрі Нарада Муні, покинувши домівку, швидко піднявся на цей ступінь, і тому своїми розвинутими духовними чуттями, що були цілковито вільні від домішки будь-чого матеріального, зміг реально відчути присутність Господа.

ПОЯСНЕННЯ: В матеріальному житті немає нічого, що можна було б прирівняти до духовних щастя і гострого відчуття екстазу. Тому передати такі почуття засобами мови вкрай важко. Слова Шрі Наради Муні дають змогу побачити відсвіт духовного екстазу. Кожна частина тіла виконує якусь свою визначену функцію. Коли ж чуття осягають присутність Господа, вони цілковито пробуджуються, щоб служити Йому, бо у звільненому стані, служачи Господеві, вони діють повною мірою. Тому за трансцендентного екстазу, кожне окреме чуття оживає, щоб служити Господу. В цьому екстазі Нарада Муні не зміг більше споглядати себе і Господа.

ПОЯСНЕННЯ: Нарада Муні сам пересвідчився в тому, що Господь не є безформний. Проте Його форма не має нічого спільного з тими формами, які доступні нашому матеріальному сприйняттю. Протягом усього життя ми через зір сприймаємо різноманітні форми матеріального світу, але жодна з них не може задовольнити розум, як і не на силі вони знищити всі турботи розуму. Таку особливу якість має тільки трансцендентна форма Господа, і того, хто хоча б раз побачив її, вже ніколи не задовольнить ніщо інше; від того часу жодна форма матеріального світу не задоволить зору людини. Коли кажуть, що Господь безформний чи безособовий, це означає, що Він не має форми, яка мала б щось спільне із матеріальною формою, і що Він не подібний до жодної з особистостей матеріального світу.

Ми, духовні істоти, мавши вічні стосунки з тією трансцендентною формою Господа, з життя в життя шукаємо її, не знаходячи задоволення у жодній з форм, які пропонує для нашої втіхи матерія. Нарада Муні побачив шукану форму, але зараз втратив її з ока і у великім хвилюванні зірвався на ноги, щоб віднайти її. Нарада Муні знайшов те, що ми прагнемо знайти з життя у життя, тому зрозуміло, що втратити знайдене було для нього великим потрясінням.

ПОЯСНЕННЯ: Жоден механічний спосіб не допоможе побачити форми Господа. Побачити її можна тільки завдяки безпричинній милості Його Самого. Не в нашій владі наказувати Господеві, щоб Він явився перед нас,    —    це наче веліти сонцеві сходити, коли нам того заманеться. Сонце сходить зі своєї волі, і так само, ласкаво являючи Себе, Господь робить це лише зі Своєї безпричинної милости. Треба просто ждати, коли приспіє ця можливість, а тим часом виконувати визначені нам у відданому служінні Господеві обов’язки. Нарада Муні гадав, що побачити Господа допоможе той самий механічний спосіб, який привів до успіху першого разу, однак попри найбільші зусилля вдруге йому того не вдалося. Господь ні в чому ні перед ким не зобов’язаний. Полонити Його можна єдино бездомісною відданістю. Нашими матеріальними чуттями неможливо ні побачити, ні пізнати Його. Коли Господь задоволений щирими зусиллями відданого, який служить, цілковито покладаючись на Його милість, тоді, як на те Його ласка і воля, Він може появити Себе.

ПОЯСНЕННЯ: У Ведах сказано, що Господа не осягнути матеріальним інтелектом і не змалювати матеріальними словами. Але можна з Його безпричинної милости розвинути чуття, які дозволять говорити до Нього чи чути Його. Такою є незбагненна енерґія Господа. Той, кого Він обдарував милістю, може Його почути. Господь був дуже задоволений з Наради Муні і тому вклав у нього силу чути Його. Однак людина, яка перебуває на випробовчому рівні реґульованого відданого служіння, безпосередньо відчути Господа не може. Така здатність Наради була особливим даром йому. Від втішних серцю слів Господа біль розлуки в нім певною мірою вщух. Відданий, що любить Бога, завжди страждає від розлуки з Ним, і тому повсякчасно перебуває в стані трансцендентного екстазу.

ПОЯСНЕННЯ: «Бгаґавад-ґіта» описує Бога-Особу як найчистішого, як Верховного й Абсолютну Істину. В Його особі не знайти й найлегшої тіні матеріального, а отже той, в кому є хоча б слід матеріальної прив’язаности, наблизитись до Нього не годний. Віддане служіння починається тоді, коли людина звільнилася принаймні від двох з ґун матеріальної природи: страсти й невігластва. Виявляється це в тому, що істота стає вільна од ками (хіті) й лобги (жадібности). Інакше кажучи, треба бути вільному від бажань задовольняти чуття й від ненаситности в чуттєвих втіхах. Ґуна, чи якість природи, якій притаманна рівновага і чуття міри,    —    це добро. Однак цілковито очиститися від будь-якого сліду матерії означає звільнитися також і від ґуни добра. Вважають, що той, хто усамітнюється в лісі, прагнучи побачити Бога, діє в ґуні добра. Проте піти в ліс, щоб досягти духовної досконалости, ще не запорука того, що людина на власні очі бачитиме Господа. Лише цілковито позбувшись будь-яких матеріальних прив’язаностей і втвердившись на трансцендентному рівні, відданий зможе зав’язати стосунки з Богом-Особою. Найліпший шлях до цього    —    жити в місці, де поклоняються трансцендентній формі Господа. Храм Господа    —    трансцендентне місце, тоді як ліс є добре місце для життя з матеріального погляду. Відданому-початківцю завжди радять за ліпше поклонятися Божеству Господа в храмі (виконувати арчану), аніж іти шукати Господа у ліс. Віддане служіння розпочинається з процесу арчани, і це ліпше, ніж усамітнюватися в лісі. За свого теперішнього життя, вже вільний од будь-яких матеріальних прагнень, Шрі Нарада Муні не йде до лісу    —    сама його присутність перетворює будь-яке місце на Вайкунтгу. Він мандрує з одної планети на іншу, перетворюючи людей, богів, кіннар, ґандгарв, ріші, муні та всіх інших на відданих Господа. Завдяки цьому такі віддані, як Прахлада Махараджа, Дгрува Махараджа та багато інших, почали на трансцендентному рівні служити Господеві. Отже, чистий відданий Господа, йдучи стопами Його великих відданих, як-от Нарада та Прахлада, присвячує себе на безперервний кіртан    —    уславлення Господа. Така проповідницька діяльність трансцендентна щодо всіх матеріальних характеристик.

ПОЯСНЕННЯ: Не буває такого, щоб у живої істоти не було бажань. Вона    —    не мертвий камінь. Істота мусить діяти, думати, відчувати й воліти. Але коли її думки, почуття й воління матеріальні, вона потрапляє в неволю; і навпаки, коли її думки, почуття й воління скеровані на служіння Господу, вона поступово звільнюється від усіх пут. Що більше істота віддає себе трансцендентному любовному служінню Господеві, то міцнішає її бажання служити Йому    —    така є трансцендентна природа божественного служіння. Матеріальним служінням можна пересититись, натомість духовне служіння Господу ніколи не пересичує і ніколи не скінчається. Можна все більше й більше прагнути трансцендентного любовного служіння Господеві    —    і ніколи не пересититись ним, не знайти йому кінця. Самовіддане служіння Господеві може дати людині трансцендентне відчуття Його присутности. Отже, зріти Господа означає служити Йому, бо служіння Йому й Він Сам невідмінні. Щирий відданий повинен просто далі служити Господеві, а Він певно вкаже нам де і яке служіння виконувати. Нарада не мав матеріальних бажань, проте, щоб посилити його прив’язаність до Бога, Господь сказав йому ці слова.

ПОЯСНЕННЯ: Служити Абсолютній Істині означає служити Абсолютному Богові-Особі під керівництвом істинного духовного вчителя, який є прозоре середовище між Господом та відданим-неофітом. Відданий-початківець не здужає наблизитись до Абсолютного Бога-Особи через свої теперішні недосконалі матеріальні чуття, тому він вчиться виконувати трансцендентне служіння Господеві під керівництвом духовного вчителя. Така наука, навіть триваючи кілька днів, розвиває у відданого-початківця інтелект, якого потребує трансцендентне служіння. Зрештою це звільнює відданого від нескінченного перебування в матеріальних світах, і він підноситься до трансцендентного світу, Божого царства, де стає одним із звільнених супутників Господа.

ПОЯСНЕННЯ: Не буває такого , щоб віддане служіння Богові-Особі пішло намарне. Бог-Особа є вічний, і тому інтелект, що застосований на службу Йому, і так само будь-яка пов’язана з Ним дія, також є вічні. В «Бгаґавад-ґіті» сказано, що таке трансцендентне служіння Богові-Особі зростає з життя в життя, і коли відданий досягає цілковитої зрілости, все те служіння робить його гідним приєднатись до товариства Бога-Особи. Служіння Богові ніколи не буває надаремне    —    воно накопичується й зростає, аж нарешті стає повністю зрілим.

ПОЯСНЕННЯ: Бога - Особи видно не було, лише чутно, проте чути Господа    —    це однаково, що Його бачити. Своїм диханням Бог-Особа створив чотири Веди, і Його бачать і пізнають через трансцендентний звук Вед. Так само і «Бгаґавад-ґіта» представляє Господа в звуці, а звуковий образ Господа тотожний Його особі. З цього випливає, що постійне повторення трансцендентного звуку дає змогу побачити і почути Господа.

ПОЯСНЕННЯ: Тут Нарада Муні, оповідаючи за себе, кількома реченнями змалював життя щирого відданого Господа. Отримавши від Господа чи від Його істинного представника посвяту, кожен щирий відданий з усією серйозністю береться оспівувати Господню славу. Він іде по світі, щоб інші теж могли почути за славетні діяння Господа. Такі віддані не прагнуть матеріальних здобутків. Ними рухає одне-єдине бажання: повернутися до Бога. І вони повернуться до Нього належного часу, коли підуть з матеріального тіла. Ці віддані мають перед собою найвищу мету    —    повернутись до Бога, і тому в них ні до кого немає заздрости чи ворожости, а те, що вони достойні повернутися до Бога, не робить їх погірдливими. Їхнє єдине заняття    —    повторювати й пам’ятати святе ім’я, славу та розваги Господа згідно з власними можливостями і поширювати це послання задля загального добра всіх людей, не сподіваючись ніякої матеріальної вигоди для себе.

ПОЯСНЕННЯ: Цілковито зануритися в думки про Крішну означає очистись від бруду матеріальних прагнень. Багатія не приваблюють дріб’язкові дешеві речі, і так само відданого Господа Крішни, що йому забезпечено вступ до Божого царства, у вічне життя в повному знанні й блаженстві, природно не вабить матеріальний дріб’язок, що, наче тінь реальности чи манекен, не має вічної цінности. Така відсутність цікавости до минущих ціннот є відмітною рисою духовно багатої особистости. Належного часу    —    коли чистий відданий цілковито готовий    —    відбувається раптова зміна тіла, що її прийнято називати смертю. Смерть чистого відданого подібна до блискавки, яку завжди супроводжує спалах світла. Сказати інакше, покидаючи матеріальне тіло, з волі Всевишнього відданий миттєво переходить у тіло духовне. Навіть за життя такий відданий вже не відчуває ніяких прив’язаностей до матеріального, бо його тіло одуховнене, як у вогні стає вогнем розпечене до білого жару залізо.

ПОЯСНЕННЯ: Бог-Особа відкрив Нараді, що той отримає трансцендентне тіло, яке дасть йому змогу стати супутником Господа. І Нарада отримав духовне тіло зараз по тому, як покинув тіло матеріальне. Трансцендентне тіло вільне від матеріальних нахилів і наділене трьома основними трансцендентними якостями: воно вічне, не підлягає дії матеріальних ґун і вільне від наслідків кармічної діяльности. Вада тіла матеріального в тому, що воно відначально цих трьох якостей позбавлене. Тіло ж відданого (від того часу, як він починає з відданістю служити Господу) одразу набуває трансцендентних властивостей. Це схоже на перетворення заліза під магнетичним впливом філософського каменю. Саме так діє трансцендентне віддане служіння. Отже, така зміна тіла у чистого відданого приводить до того, що він виходить з-під впливу причинно-наслідкових зв’язків трьох ґун-якостей матеріальної природи. Богоявлені писання містять численні свідоцтва щодо цього. Дгрува Махараджа, Прахлада Махараджа і багато інших відданих навіч змогли бачити Бога-Особу, навіть, здавалось, не змінивши тіла. Це означає, що природа тіла відданого з матеріальної перемінюється на трансцендентну. Таку думку, спираючись на достовірні писання, поділяють авторитети    —    Ґосвамі. В «Брахма-самхіті» сказано, що, починаючи від мікроба індра-ґопи й до великого царя небес Індри, всі живі істоти, підвладні дії закону карми, змушені страждати і насолоджуватисся, пожинаючи плоди своєї діяльности. Від цих наслідків вільний тільки відданий завдяки безпричинній милості верховного владики, Бога-Особи.

ПОЯСНЕННЯ: Як Господа Крішну знають як сина Васудеви, так Нараду знають як сина Брахми. Звільнені віддані Бога-Особи, як ось Нарада, сходять до матеріального світу тим самим способом, що і Він Сам. Як сказано в «Бгаґавад- ґіті», і народження, і дії Господа цілковито трансцендентні. Тому, за думкою авторитетів, коли Нарада народжується як син Брахми,    —    це теж трансцендентна гра. Його з’ява й відхід є явища фактично того ж рівня, що і з’ява й відхід Господа. Отже, Господь та Його віддані, як духовні істоти, водночас єдині й відмінні між собою. Вони належать до тої самої, трансцендентної, категорії.

ПОЯСНЕННЯ: День життя Брахми триває 4 320 000 000 сонячних років. Ці самі дані подає й «Бгаґавад-ґіта». Впродовж цього часу Брахмаджі лишається в йоґа-нідрі, спочиваючи в тілі Ґарбгодакашаї Вішну, з якого народився. А коли Брахма прокидається, за волею Господа розпочинається нове творення, і Брахма виступає виконавцем Його волі; в цей час з різних членів трансцендентного тіла Господа знову з’являються всі великі ріші і Нарада разом з ними. Це означає, що Нарада з’являється в тому самому трансцендентному тілі, як оце людина прокидається в тому самому тілі, котре мала відходячи до сну. Шрі Нарада вічно вільний пересуватися скрізь по всіх частинах матеріальних і трансцендентних творінь Усевишнього. З’являється він чи зникає, він завжди зберігає своє трансцендентне тіло, яке, на відміну від тіл зумовлених істот, не відрізняється від душі.

ПОЯСНЕННЯ: Згідно з «Бгаґавад-ґітою», існує три рівні матеріальних сфер: урдгва-лока (вищі планети), мадг’я-лока (середні планети) й адго-лока (нижчі планети). Над планетами урдгва-локи,тобто за Брахмалокою, починаються матеріальні оболонки всесвіту, а далі простягається безмежне духовне небо, в якому міститься безліч самосяйних планет    —     Вайкунтг. На цих планетах живе Сам Бог зі Своїми супутниками    —    вічно вільними живими істотами. Так само як і всемогутній Господь, що вільний пересуватися всіма частинами Свого творіння, Шрі Нараді Муні може без перешкод ступати на будь-яку з цих планет, належить вона до матеріального царства чи до царства духовного. В матеріальному світі на живі істоти впливають три якості матеріальної природи: добро, страсть і невігластво. Але Шрі Нарада Муні трансцендентний до цих матеріальних якостей і тому без перешкод може подорожувати будь-де. Нарада Муні    —    це звільнений космічний мандрівник.

Милість Господа Вішну не має причини і ні з чим не зрівнянна, але знають її з Його ласки тільки Його віддані. Тому відданий, на відміну від матеріалістів, тобто тих, хто діє задля насолоди плодами своєї діяльности, та умоглядних філософів, що під впливом відповідних ґун природи змушені зазнавати падіння, ніколи не падає. Вище вже йшлося про те, що ріші зазвичай не можуть вступити до трансцендентного світу, як це дано Нараді. За це мова у «Нарасімха Пурані». Одні ріші, як наприклад Марічі, є авторитети з кармічної діяльности, а інші, як Санака й Санатана, є авторитети з умоглядної філософії. Однак Шрі Нарада Муні є головний авторитет з трансцендентного відданого служіння Господеві. Усі великі авторитети у відданому служінні Господеві йдуть слідами Наради Муні, керуючись вказівками його «Нарада- бгакті-сутри», і завдяки цьому кожен відданий, безсумнівно, набуває якостей, які роблять його гідним увійти до Божого царства, на Вайкунтги.

ПОЯСНЕННЯ: Про трансцендентний струнний інструмент, віну, яку дав Нараді Господь Шрі Крішна, йдеться в «Лінґа Пурані», про нього згадує і Шріла Джіва Ґосвамі. Цей трансцендентний інструмент тотожний Господу Шрі Крішні й Нараді, бо вони трансцендентні зі своєї природи. Звук, який виходить з цього інструменту, не може бути матеріальний, і діяння, що їхню славу ширить Нарада під супровід такої віни, теж є трансцендентні, цілковито вільні від матеріальної скверни. Сім пісенних розмірів: ша (шадджа), рі (рішабга), ґа (ґандгара), ма (мадг’яма), па (панчама), дга (дгайвата) і ні (нішада)    —    теж є трансцендентні і призначені спеціально для трансцендентного оспівування. Чистий відданий Господа, Шрі Нарададева завжди почувається зобов’язаним перед Господом за те, що Він подарував йому цей інструмент, і тому не перестає оспівувати трансцендентну славу Господа. Завдяки цьому його піднесене становище є непорушне. Ступаючи в слід Шріли Наради Муні, самореалізована душа в цьому матеріальному світі також повинна правильно використовувати музичні розміри (ша, рі, ґа, ма тощо), тобто в служінні Господу, і безнастанно оспівувати Господню славу. Це потверджено й у «Бгаґавад-ґіті».

ПОЯСНЕННЯ: Абсолютний Б о г - Особ а не від мін ний в і д Свого трансцендентного імені, форми, ігор і так само від пов’язаних із ними звукових вібрацій. Як тільки чистий відданий занурюється у віддане служіння, слухаючи про Господа, оспівуючи Його ім’я, славу, діяння і пам’ятаючи їх, Господь одразу постає перед трансцендентним зором такого відданого, являючи Себе віддзеркаленим на свічаді його серця через духовне телебачення. Так чистий відданий, що зв’язаний з Господом любовним трансцендентним служінням, завжди відчуває Господню присутність. Кожному приємно чути, як його вихваляють    —    це притаманне психології будь-якого індивідууму. Це природний нахил, і Господь, а Він теж індивідуальна особистість, не є винятком із цієї психологічної закономірности, адже явища психіки кожної осібної душі є просто відображенням психологічних властивостей Абсолютного Господа. Різниця в тому лише, що Господь є найвеличніша з усіх особистостей і абсолютний у всіх Своїх виявах. Отже, нічого дивного, що Господа приваблює те, що чистий відданий оспівує Його славу. Господь абсолютний, а тому може явити Себе в образі, що уславлює Його, і такий образ тотожний Йому. Шріла Нарада співає славу Господеві не задля особистої вигоди    —    завдяки такому трансцендентному оспівуванню Нарада Муні має змогу відчувати присутність Господа, бо слава Господа невідмінна від Нього Самого.

ПОЯСНЕННЯ: Відмітною рисою живої істоти є те, що вона геть нездатна мовчати навіть недовгий час. Вона конче мусить щось робити, за щось думати чи щось казати. Матеріалісти головно думають та розмовляють за те, що тішить їхні чуття. А що це відбувається під впливом зовнішньої, ілюзорної енерґії, така чуттєва діяльність насправді не дає їм ніякого задоволення. Навпаки, їх заполонюють тривога та турботи. Це називають майа    —    «те, чого немає». Вони беруть за об’єкт насолоди те, що насолоди дати не може. Отож Нарада Муні, спираючись на власний досвід, стверджує, що такі розчаровані істоти, прив’язані до чуттєвої втіхи, можуть-таки знайти насолоду    —    насолоду постійного оспівування діянь Господа. Єдине, що треба    —    змінити об’єкт чуттєвої діяльности. Зупинити діяльність думки живої істоти, змусити її нічого не почувати, не бажати і не діяти неможливо. Але справжнє щастя можливе, потрібно одне що змінити зміст діяльности: замість розмовляти про політичну гру простого смертного можна розмовляти про те, як урядував Сам Господь; замість насолоджуватися грою кіноакторів можна зосередити увагу на діях Господа в товаристві Своїх вічних супутниць    —    ґопі чи Лакшмі. Зі Своєї безпричинної ласки всемогутній Бог-Особа сходить на Землю й діє майже як земна людина, проте Його вчинки водночас надзвичайні, бо Він    —    всемогутній. Він діє задля добра всіх зумовлених душ, бажаючи допомогти їм повернути свою увагу до трансцендентного. Зумовлені душі, які привабились до трансцендентного, поступово піднімуться до трансцендентного рівня і без ускладнень перетнуть океан невігластва, причину всіх страждань. Так, спираючись на власний досвід, каже визначний авторитет Шрі Нарада Муні. Ми теж зможемо переконатись у цьому, якщо ступатимемо у слід цього великого мудреця, найдорожчого Господеві відданого.

ПОЯСНЕННЯ: Йоґу виконують задля того, щоб опанувати чуття. Вдавшись до фізичних засобів містичної йоґи: сидячих поз, вправ на контроль мислення, почуттів та волі, зосередження уваги, медитації    —    і вкінці занурившись у трансцендентне, людина може запанувати над своїми чуттями. Чуття порівнюють до отруйних змій, і йоґа призначена підкорити їх. Але Нарада Муні вказує на зовсім інший метод. Цей метод дозволяє опанувати чуття через трансцендентне любовне служіння Мукунді, Богові-Особі. Виходячи з власного досвіду, він каже, що віддане служіння Господеві куди дійовіше й практичніше за метод штучного приборкання чуттів. Служіння Господу Мукунді залучає чуття до трансцендентної діяльности, і для чуттєвого задоволення просто не лишається місця. Чуття не можуть бути бездіяльні. Стримувати їх штучно    —    однаково що не стримувати зовсім, адже, щойно з’являється якась нагода насолодитися, сильні, наче змії, чуття обов’язково використовують її. Історія знає багато таких прикладів: хоча б Вішвамітра Муні, що впав жертвою вроди Менаки. Проте звабно вбраній Майі, хоч як вона глибокої ночі старалася спокусити Тгакуру Харідасу, великого відданого, так і не вдалося спіймати його в свої тенета.

Смисл у тому, що без відданого служіння Господеві ані йоґа, ані сухі філософські побудови ні до чого не приведуть. Головним методом, що дозволяє піднятися до самоусвідомлення, є чисте віддане служіння Господеві, вільне од найменшої домішки діяльности задля її плодів, містичної йоґи чи умоглядної філософії. Таке чисте віддане служіння трансцендентне за своєю природою, тоді як йоґа та ґ’яна є методи підпорядковані. Коли котрась із них домішується до трансцендентного відданого служіння, воно вже не є трансцендентне    —    в цьому випадку його називають змішаним відданим служінням. Шріла В’ясадева, автор «Шрімад- Бгаґаватам», послідовно описує в своїй праці всі ці системи трансцендентного усвідомлення.

ПОЯСНЕННЯ: Щоб задоволити В’ясадевину цікавість, Нарада послідовно змалював йому весь шлях відданого служіння    —    від основ і аж по трансцендентний ступінь. Він розповів, як трансцендентне спілкування заронило в його серце насінину відданого служіння і як ця насінина належного часу проросла завдяки слуханню від мудреців. Таке слухання робить людину настільки неприв’язаною до земного, що навіть маленький хлопчик зміг усвідомити, що звістка про смерть матері    —    єдиного його захисника    —    це Боже благословення, і одразу, скориставшись із цієї можливости, вирушив шукати Господа. Хлопець усім серцем щиро прагнув стріти Господа, і Господь задовольнив його бажання, хоча нікому не дано бачити Господа матеріальним зором.

Нарада Муні також пояснив, як чисте трансцендентне служіння дозволяє позбутися накупчених наслідків кармічної діяльности, і розповів, як його матеріальне тіло перетворилося на духовне. Ввійти до духовного царства Господа можна тільки в духовному тілі, і цього гідний тільки чистий відданий. Нарада Муні на власному досвіді осягнув усі тайни трансцендентного самопізнання, а тому, слухаючи від такої авторитетної особистости, можна дістати певне уявлення про те, що дає життя у відданості. Такі відомості важко знайти навіть у текстах відначальних Вед: Веди та Упанішади лише натякають на це, не подаючи безпосередніх пояснень щодо предмету відданого служіння. З цього можна зробити висновок, що «Шрімад-Бгаґаватам» є зрілий плід усього дерева ведичної літератури.

ПОЯСНЕННЯ: Жива істота прагне володіти повною свободою    —    така її трансцендентна природа. Але свободу можна отримати тільки у трансцендентнім служінні Господу. Кожен, перебуваючи під чаром зовнішньої енерґії, гадає, що вільний, хоча насправді зв’язаний путами законів природи. Зумовлена душа не може вільно пересуватись з місця на місце навіть в межах цієї планети, дарма й згадувати за подорож із планети на планету. Однак такі абсолютно вільні душі, як Нарада, що повсякчасно оспівують Господню славу, мають повну свободу пересуватися не лише всією Землею, а й якою завгодно частиною всесвіту, ба й будь-де в небі духовному. Нам важко навіть уявити міру свободи таких істот,    —    вона рівна свободі Верховного Господа. Ніщо не змушує Нараду мандрувати, і ніхто не на силі перешкодити його вільному рухові. Така сама свобода лежить і в основі відданого служіння. Людина може якнайстаранніше дотримувати всіх приписів, але це ще не є запорука того, що вона робитиме поступ у відданому служінні. Так само нічим не спонукуване і товариство відданого    —    комусь пощастить, і він матиме це товариство, але можна й, докладаючи до того колосальних зусиль, не дістати його. Отак свобода    —    це головний стрижень відданого служіння у кожній сфері. Віддане служіння без свободи немислиме. Коли відданий офірує свою свободу Господеві, це не означає, що він втрачає всяку незалежність    —    навпаки, віддатися Господеві через прозоре середовище духовного вчителя означає здобути повноту свободи.

ПОЯСНЕННЯ: Граючи на своєму інструменті, Шрі Нарада Муні підносить славу трансцендентним діянням Господа і водночас дарує звільнення всім живим істотам, які страждають у матеріальному всесвіті. В ньому немає щасливих; те, що здається щастям,    —    це лише омана майі. Ілюзорна енерґія Господа така могутня, що щасливою почувається навіть свиня, що живиться бридкими випорожненнями. В матеріальному світі по-справжньому щасливих бути не може. Отож, Шріла Нарада Муні і подорожує невтомно усесвітом, прагнучи просвітити його нещасних жителів. Його місія    —     зробити так, щоб усі повернулись додому, до Бога. Такою є місія і всіх істинних відданих Господа, що йдуть стопами цього великого мудреця.