ШБ 1.6.33

ПОЯСНЕННЯ: Абсолютний Б о г - Особ а не від мін ний в і д Свого трансцендентного імені, форми, ігор і так само від пов’язаних із ними звукових вібрацій. Як тільки чистий відданий занурюється у віддане служіння, слухаючи про Господа, оспівуючи Його ім’я, славу, діяння і пам’ятаючи їх, Господь одразу постає перед трансцендентним зором такого відданого, являючи Себе віддзеркаленим на свічаді його серця через духовне телебачення. Так чистий відданий, що зв’язаний з Господом любовним трансцендентним служінням, завжди відчуває Господню присутність. Кожному приємно чути, як його вихваляють    —    це притаманне психології будь-якого індивідууму. Це природний нахил, і Господь, а Він теж індивідуальна особистість, не є винятком із цієї психологічної закономірности, адже явища психіки кожної осібної душі є просто відображенням психологічних властивостей Абсолютного Господа. Різниця в тому лише, що Господь є найвеличніша з усіх особистостей і абсолютний у всіх Своїх виявах. Отже, нічого дивного, що Господа приваблює те, що чистий відданий оспівує Його славу. Господь абсолютний, а тому може явити Себе в образі, що уславлює Його, і такий образ тотожний Йому. Шріла Нарада співає славу Господеві не задля особистої вигоди    —    завдяки такому трансцендентному оспівуванню Нарада Муні має змогу відчувати присутність Господа, бо слава Господа невідмінна від Нього Самого.