Skip to main content

ГЛАВА СЬОМА

Покарання сина Дрони

Текст

ш́аунака ува̄ча
нір
ґате на̄раде сӯта
бга
ґава̄н ба̄дара̄йан̣ах̣
ш́рутава̄м̇с тад-абгіпретам̇
татах̣ кім акарод вібгух̣

Послівний переклад

ш́аунаках̣  —  Шрі Шаунака; ува̄ча  —  сказав; нірґате  —  що пішов; на̄раде  —  Нарада Муні; сӯта  —  Суто; бгаґава̄н  —  трансцендентно могутній; ба̄дара̄йан̣ах̣  —  Ведав’яса; ш́рутава̄н  —   який почув; тат   —   своє; абгіпретам   —   бажання розуму; татах̣  —  після того; кім  —  що; акарот  —  робив; вібгух̣  —   великий.

Переклад

Ріші Шаунака запитав: О Суто, великий В’ясадева, наділений трансцендентним могуттям, вислухав все, що мав йому сказати Шрі Нарада Муні. Що ж робив В’ясадева, коли Нарада пішов?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цій главі оповідається про зав’язку описаних у «Шрімад-Бгаґаватам» подій, а саме про те, як чудесно врятовано Махараджу Парікшіта, коли той ще пробував у лоні своєї матері. Він мало не загинув від руки Драуні (Ашваттгами), сина Ачар’ї Дрони; цей Ашваттгама забив п’ятеро синів Драупаді, коли вони спали, і за це Арджуна покарав його.

Раніш як розпочинати роботу над величним епосом «Шрімад-Бгаґаватам», Шрі В’ясадева у трансі відданости осягнув усю істину.

Текст

сӯта ува̄ча
брахма-надйа̄м̇ сарасватйа̄м
а̄ш́рамах̣ паш́чіме тат̣е
ш́амйа̄пра̄са іті прокта
р̣шін̣а̄м̇ сатра-вардганах̣

Послівний переклад

сӯтах̣  —  Шрі Сута; ува̄ча  —  сказав; брахма-надйа̄м — над берегом річки, нерозривно пов’язаної з Ведами, брахманами, святими й Господом; сарасватйа̄м  —  Сарасваті; а̄ш́рамах̣  —   хатина для медитації; паш́чіме  —  на західному; тат̣е  —  березі; ш́амйа̄пра̄сах̣  —  місце відоме як Шам’япраса; іті  —  так; проктах̣  —  сказано; р̣шін̣а̄м  —  мудреців; сатра-вардганах̣  —   який надихає діяльність.

Переклад

Шрі Сута сказав: Над західним берегом Сарасваті, річки, тісно пов’язаної з Ведами, в місці за назвою Шам’япраса, що надихає мудреців у їхній трансцендентній діяльності, стоїть призначена для медитації хатина.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Щоб вдосконалюватись у духовнім знанні, безперечно, потрібні відповідне місце та середовище. Західний берег Сарасваті для цієї мети підходить якнайліпше. Там, у Шам’япрасі, і стоїть В’ясадевин ашрам. Хоча Шріла В’ясадева домогосподар, оселю його названо ашрамом. Ашрам    —     це місце, де головна увага скерована на плекання духовности    —    не важить, кому належить оселя, домогосподареві чи самітникові. Сама система варнашрами побудована так, що кожен життєвий уклад називається ашрамом. Це означає, що всі їх об’єднує одне    —    плекання духовности. І брахмачарі, і ґріхастги, і ванапрастги, і санн’ясі мають спільну мету    —     усвідомити Всевишнього. Тому, з погляду духовного розвитку, немає станів життя більш чи менш важливих. Різниця між ними суто зовнішня: стани різняться тільки мірою зречености. Вважають, що становище санн’ясі вище проти становища представників інших життєвих укладів, тому що життя санн’ясі передбачає вищу міру зречености.

Текст

тасмін сва а̄ш́раме вйа̄со
бадарі-шан̣д̣а-ман̣д̣іте
а̄сіно ’па упаспр̣ш́йа
пран̣ідадгйау манах̣ свайам

Послівний переклад

тасмін   —   у тому (ашрамі); све   —   своїй; а̄ш́раме   —   хатині; вйа̄сах̣  —  В’ясадева; бадарі  —  плодовими; шан̣д̣а  —  деревами; ман̣д̣іте   —   оточеному; а̄сінах̣   —   сівши; апах̣ упаспр̣ш́йа   —   торкнувшись води; пран̣ідадгйау  —  зосередивши; манах̣  —   розум; свайам  —  сам.

Переклад

У своєму ашрамі серед плодових дерев на березі Сарасваті, Шріла В’ясадева, доторкнувшись для очищення до води, сів медитувати.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Виконуючи наказ свого духовного вчителя Шріли Наради Муні, В’ясадева розташувався в цьому трансцендентному місці, що призначене саме для медитації, і зосередив свій розум.

Текст

бгакті-йоґена манасі
самйак пран̣іхіте ’мале
апаш́йат пурушам̇ пӯрн̣ам̇
ма̄йа̄м̇ ча тад-апа̄ш́райам

Послівний переклад

бгакті  —  відданого служіння; йоґена  —  способом, що дозволяє зв’язатися; манасі  —  в розумі; самйак  —  досконало; пран̣іхіте  —  зануреному й зосередженому; амале  —  вільному від матерії; апаш́йат  —  побачив; пурушам  —  Бога-Особу; пӯрн̣ам  —  абсолютного; ма̄йа̄м  —  енерґію; ча  —  і; тат  —  Йому; апа̄ш́райам  —  цілковито підвладну.

Переклад

Отак, непохитно зосередивши розум, він досконало використав його, залучивши до відданого служіння [бгакті- йоґи], вільного навіть від тіні матерії, і тоді побачив Абсолютного Бога-Особу, а також Його зовнішню енерґію, повністю підвладну Йому.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Досконало бачити Абсолютну Істину можливо тільки зв’язуючи себе з Богом через віддане служіння. Так каже і «Бгаґавад-ґіта». Досконало пізнати Абсолютну Істину, Бога-Особу, можна тільки через віддане служіння, і це досконале знання дозволить увійти до царства Божого. Недосконале пізнання Абсолюту, коли Його частково осягають як безособистісний Брахман чи локалізовану Параматму, права ввійти до Божого царства не дає. Шрі Нарада порадив Шрілі В’ясадеві заглибитися в трансцендентну медитацію на Бога-Особу та Його діяння. Зору Шріли В’ясадеви не привернуло сяйво Брахмана, тому що таке бачення не є абсолютне. В «Бгаґавад-ґіті» (7.19) теж пояснено, що абсолютне бачення    —    це зріти Бога-Особу: ва̄судевах̣ сарвам іті. З цим згідні й Упанішади; вони з’ясовують, що Ва̄судева, Бог-Особа, скритий золотосяйною запоною безособистісного Брахмана, хіран̣майена па̄трен̣а, а коли з Господньої ласки ці покрови зникають, являється істинне лице Абсолюту. Абсолют тут описано як пурушу, тобто особу. За Абсолютного Бога-Особу згадано в багатьох ведичних писаннях, і в «Бгаґавад-ґіті» є підтвердження тому, що пуруша    —    це вічна й відначальна особистість. Абсолютний Бог-Особа    —     це досконала особистість. Верховна Особа посідає незліченні енерґії, але найважливіші з них три: внутрішня, зовнішня та межова. У вірші йдеться за енерґію зовнішню, як стане зрозуміло з опису її дії. Внутрішня енерґія завжди супроводжує Абсолютну Особу, як місячне світло завжди супроводжує місяць. Зовнішню енерґію, натомість, порівнюють до темряви, бо вона тримає живі істоти в темряві невігластва. Зі слова апа̄ш́райам зрозуміло, що ця енерґія Господа перебуває в Його цілковитій владі. Внутрішню, вищу, енерґію теж називають майа, однак це майа духовна, тобто енерґія, що проявлена в абсолютному царстві. Коли істота обирає притулком внутрішню енерґію, темрява матеріального невігластва одразу розсіюється. Навіть атмарами, що завжди перебувають у трансі, теж приймають притулок цієї майі, внутрішньої енерґії. Віддане служіння, бгакті-йоґа,    —    це діяльність внутрішньої енерґії, саме тому у відданому служінні для енерґії нижчої, матеріальної, місця немає, як не може бути темряви в променистому духовному сяєві. Ця внутрішня енерґія вища навіть від рівня духовного блаженства, яке приходить від пізнання безособистісного Брахмана. В «Бгаґавад- ґіті» сказано, що безособистісне сяйво-Брахман теж постає з Абсолютного Бога-Особи Шрі Крішни. Парама-пуруша    —     це тільки Сам Шрі Крішна, і ніхто інший; це буде пояснено в дальших шлоках.

Текст

йайа̄ саммохіто джӣва
а̄тма̄нам̇ трі-
ґун̣а̄тмакам
паро ’пі мануте ’нартгам̇
тат-кр̣там̇ ча̄бгіпадйате

Послівний переклад

йайа̄  —  котрою; саммохітах̣  —  введені в оману; джівах̣  —   живі істоти; а̄тма̄нам  —  свою сутність; трі-ґун̣а-а̄тмакам  —   як зумовлену трьома ґунами природи, тобто як утвір матерії; парах̣  —  трансцендентна; апі  —  хоча; мануте  —  бере не задумуючись; анартгам  —  небажане; тат  —  тим; кр̣там ча  —   наслідок; абгіпадйате  —  зазнає через це.

Переклад

Перебуваючи під впливом цієї зовнішньої енерґії, жива істота, хоча і трансцендентна щодо трьох ґун матеріальної природи, вважає себе за породження матерії і внаслідок того зазнає матеріальних страждань.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші з’ясовано, який корінь страждань матеріалістичної живої істоти, вказано на ліки проти цих страждань, а також згадано, в чому полягає найвища досконалість, якої слід прагнути. Жива істота за своєю природою трансцендентна щодо матеріального полону, але нині, перебуваючи у в’язниці зовнішньої енерґії, вважає себе за одне з матеріальних створінь. Осквернена зв’язком із матерією, під впливом трьох її ґун, чиста духовна істота зазнає матеріальних страждань. Жива істота хибно гадає, що вона є утвір матерії. Це означає, що за цього стану її думки, відчуття й бажання спотворені й суперечать її природі. Однак є природний для неї спосіб мислити, хотіти й відчувати. Здатність мислити, бажати й відчувати притаманна живій істоті відначально. В «Бгаґавад-ґіті» також є підтвердження сказаному: невігластво вкриває справжнє знання зумовленої душі. Отже, даний вірш спростовує теорію, яка твердить, що жива істота є абсолютний безособистісний Брахман. Цього не може бути тому, що жива істота зберігає індивідуальність мислення і в своєму відначальному незумовленому стані. Її теперішній, зумовлений, стан виник під впливом зовнішньої енерґії    —    над істотою запанувала ілюзорна енерґія. Однак Верховний Господь тимчасом лишається безстороннім. Він не хоче, щоб зовнішня енерґія вводила живу істоту в оману. Зовнішня енерґія знає за це, проте бере на себе невдячне завдання впливом своєї ілюзії тримати в омані забутливі душі. Господь не втручається у справи ілюзорної енерґії, бо, зрештою, така її діяльність також потрібна, для того щоб виправити зумовлені душі. Люблячому батькові не радість бачити, як стороння людина карає його дітей, однак якщо діти не слухаються, він віддає їх під нагляд суворого вихователя, щоб той навчив їх порядку. І водночас люблячий Всевишній Отець прагне, щоб зумовлена душа не страждала, щоб вона вивільнилась із лещат ілюзорної енерґії. Цар саджає непокірних підданих за ґрати, але бажає їм добра, і тому іноді сам приходить до в’язниці, закликаючи в’язнів виправитись, після чого вони виходять на волю. Так само і Верховний Господь сходить зі Свого царства сюди, до царства ілюзорної енерґії, і безпосередньо звільняє зумовлені душі, даючи їм «Бгаґавад-ґіту». В ній Він Сам вказує, що хоча вплив ілюзорної енерґії подолати надзвичайно важко, той, хто віддається лотосовим стопам Всевишнього Господа, з Його наказу буде звільнений. Віддатися Господеві    —    це той цілющий засіб, що рятує від облуди ілюзорної енерґії. А присвятити себе Господеві дозволяє належне спілкування. Господь тому вказує, що люди навертаються до трансцендентного любовного служіння Йому, слухаючи святих осіб, які дійсно пізнали Всевишнього. Так у зумовленої душі прокидається смак до слухання про Господа; тільки завдяки такому слуханню істота поступово відчує шану до Господа, тоді піднімається на рівень відданости Йому і нарешті на рівень прив’язаности. Вершина цього піднесення    —    цілковита відданість Господеві, як це й підтверджує Господь у Своєму втіленні В’ясадеви, давши нам цього вірша. Можна побачити, що Господь виправляє зумовлену душу двома способами: з одного боку карає її через посередництво Своєї зовнішньої енерґії, з іншого    —     діє Сам як духовний вчитель в серці і зовні. Перебуваючи в серці кожної живої істоти як Наддуша (Параматма), Господь Сам діє як духовний вчитель зсередини, а як духовний вчитель ззовні Він проявляється через писання, святих людей та духовного вчителя, який дає посвяту. В дальшій шлоці це пояснено ще докладніше.

Те, що за кожною живою істотою особисто наглядає ілюзорна енерґія, підтверджують Веди («Кена Упанішада»), описуючи врядувальну силу півбогів у всесвіті. Тут теж недвозначно сказано, що живі істоти перебувають під особистим наглядом зовнішньої енерґії. Коли істота потрапляє під владу цієї енерґії, її становище змінюється. Однак з даного вірша «Бгаґаватам» зрозуміло, що зовнішня енерґія сама залежна від Бога-Особи, досконалої істоти. Господь, досконала істота, неприступний для ілюзорної енерґії, що владна тільки над створеними живими істотами. Тому ідея, буцім Верховний Господь, влягши впливові ілюзорної енерґії, впав в оману і відтак став одною із створених живих істот, є чисто вигаданою. Якби жива істота і Господь належали до однієї категорії, це не уникнуло б В’ясадевиної уваги, і про матеріальні страждання введеної в оману живої істоти навіть не йшлося б, адже Верховна Істота посідає повне знання. Тому численні теорії, які висувають несумлінні моністи в спробах зарахувати і Господа, і живих істот до однієї категорії є безчесними вигадками. Якби живі істоти були рівні з Господом, Шріла Шукадева Ґосвамі не взяв би на себе труду описувати трансцендентні розваги Господа, адже в такому разі вони були б лише виявом діяльности ілюзорної енерґії.

«Шрімад-Бгаґаватам»    —    це суммум бонум, панацея для людства, що страждає в лабетах майі. Перше, що Шріла В’ясадева зробив, це визначив діагноз: справжньою причиною хвороби зумовлених душ є те, що вони омануті зовнішньою енерґією. Зорові В’ясадеви відкрився досконалий Господь, Верховна Істота, що перебуває осторонь ілюзорної енерґії, а також уражені хворобою зумовлені душі та причина їхньої хвороби. Засіб зцілення вказаний у дальшому вірші. Немає сумніву, Верховний Бог-Особа і живі істоти якісно єдині, проте Господь є володар над ілюзорною енерґією, а жива істота їй підвладна. Тобто Господь і живі істоти є тотожні й водночас відмінні. Тут відзначається ще один важливий момент: жива істота пов’язана з Господом вічними трансцендентними стосунками, інакше Господеві було б ні до чого турбуватися про порятунок зумовлених душ із лабет майі. Своєю чергою, істоті теж потрібно відродити свою природну любов і прив’язаність до Господа, щоб сягнути найвищої досконалости. «Шрімад-Бгаґаватам» лікує зумовлені душі, скеровуючи їхнє життя до цієї мети.

Текст

анартгопаш́амам̇ са̄кша̄д
бгакті-йо
ґам адгокшадже
локасйа̄джа̄нато відва̄м̇ш́
чакре са̄твата-сам̇хіта̄м

Послівний переклад

анартга   —   зайвого  ; упаш́амам   —   полегшення  ; са̄кша̄т   —   прямо; бгакті-йоґам  —  сполучним процесом відданого служіння; адгокшадже  —  Трансцендентному; локасйа  —  людського загалу; аджа̄натах̣  —  тих, що не відають; відва̄н  —   той, хто володіє найвищим знанням; чакре  —  уклав; са̄твата  —  пов’язане з Верховною Істиною; сам̇хіта̄м  —  ведичне писання.

Переклад

Усі матеріальні страждання живої істоти, що є чужими її природі, може погамувати єднальний процес відданого служіння. Однак більшості людей це невідомо, і тому вчений В’ясадева уклав це ведичне писання, що розглядає Найвищу Істину.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Шріла В’ясадева побачив вседосконалого Бога-Особу. А що Бог-Особа    —    довершене ціле, Він включає в Себе і Свої невід’ємні частки. Тому В’ясадева бачив і різні енерґії Бога-Особи: внутрішню, межову й зовнішню. Ще він бачив різні повні частки й частини повних часток, тобто різні втілення Господа; особливо ж його увагу привернули зумовлені душі, що, введені в оману зовнішньою енерґією, страждають, хоча того й не хочуть. І накінець він побачив засіб, що ним можна зцілити зумовлені душі,    —    віддане служіння. Віддане служіння    —    це велика трансцендентна наука, і приступаються до неї через слухання й повторення імені Господа, оповідей про Його славу, діяння і про все, що пов’язане з Ним. Але відродження прихильности, чи любови до Бога, що дрімає в серці, залежить не від механічного процесу слухання і повторення    —    воно залежить від безпричинної ласки Господа, і лише від неї. Коли Господь цілковито вдоволений щирими стараннями відданого, Він може дарувати йому любовне трансцендентне служіння Собі. Однак той, хто навіть формально, згідно із приписами, взявся слухати й оспівувати, відразу відчуває, як втишуються нестерпні страждання матеріального існування, що їх не бажає жодна істота. І це послаблення матеріальних прив’язаностей залежить не від розвитку трансцендентного знання    —    знання, яке потрібне, щоб цілковито усвідомити Верховну Істину, саме залежить від відданого служіння.

Текст

йасйа̄м̇ ваі ш́рӯйама̄н̣а̄йа̄м̇
кр̣шн̣е парама-пӯруше
бгактір утпадйате пум̇сах̣
ш́ока-моха-бгайа̄паха̄

Послівний переклад

йасйа̄м  —  цього ведичного писання; ваі  —  напевно; ш́рӯйама̄н̣а̄йа̄м  —  просто присвятивши свій слух; кр̣шн̣е  —  Господеві Крішні; парама  —  верховному; пӯруше  —  Богові-Особі; бгактіх̣  —  почуття відданого служіння; утпадйате  —  проростає; пум̇сах̣  —  живої істоти; ш́ока  —  журбу; моха  —  оману; бгайа  —  страх; апаха̄  —  яке гасить.

Переклад

В людині, яка просто звертає свій слух до цього ведичного писання, одразу прокидається потяг до любовного відданого служіння Господеві Крішні, Верховному Богові-Особі, і від того полум’я журби, омани й страху згасає.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: З усіх органів чуттів вухо    —    найдійовіше. Ми здатні чути навіть під час глибокого сну. Не сплячи, ми можемо оборонитися від ворога, але під час сну наш єдиний охоронець    —    це слух. Тут вказано на важливість ролі, яку відіграє слух у поступові до вершини життєвої досконалости    —    звільнення від трьох різновидів матеріальних нещасть. Кожен постійно журиться, кожен переслідує міражі оманних речей, кожного не покидає страх перед гаданими ворогами. Такі головні вияви матеріальної хвороби. Але тут сказано певно: просто слухати послання «Шрімад-Бгаґаватам» досить, щоб людина розвила в собі прихильність до Верховного Бога-Особи Шрі Крішни, і коли це відбувається, всі ознаки матеріальної хвороби зникають. Зорові Шріли В’ясадеви відкрився вседосконалий Бог-Особа, і цей вірш є ще однією ясною вказівкою на існування вседосконалого Бога- Особи Шрі Крішни.

Найвищою метою відданого служіння є розвиток непідробної любови до Найвищої Особи. Слово «любов» прийнято застосовувати на позначення стосунків між чоловіком та жінкою. Проте «любов»    —    це єдине слово, яке правильно визначає суть стосунків між Господом Крішною і живими істотами. В «Бгаґавад-ґіті» живі істоти названо пракріті, а на санскриті слово пракріті    —    жіночого роду, а Господа завжди описують як парама-пурушу    —    найвищу особу чоловічої статі. Отже, любовні почуття, що виникають між Господом і живими істотами чимось нагадують почуття любови між чоловіком та жінкою, тому вислів «любов до Бога» цілком слушний.

Любовне віддане служіння Господеві починається зі слухання оповідей про Нього. Господь і оповіді про Нього суть невідмінні. Господь абсолютний з будь-якого погляду, а тому між оповідями про Господа і Самим Господом різниці немає. Отже, слухати про Нього означає бути безпосередньо зв’язаними з Ним через вібрацію трансцендентного звуку. А сила впливу трансцендентного звуку така, що його вібрація звільнює від усіх згадуваних вище виявів матеріальної хвороби. Як уже сказано, через зв’язок з матерією у живої істоти виникає плутанина в поняттях, внаслідок чого вона бере ілюзорну клітку матеріального тіла за реальність. Заплутані в своїх хибних уявленнях, істоти потрапляють в оману, що відповідає формі їхнього життя. Навіть на найвищих щаблях розвитку людського життя домінує та сама ілюзія у формі численних «ізмів», що розриває любовні стосунки між Господом та живою істотою, внаслідок чого зникають і любовні стосунки між людьми. Але якщо люди будуть слухати «Шрімад-Бгаґаватам», пута матеріальних уявлень спадатимуть з них, і тоді в суспільстві запанує справжній мир, якого у всіляких політичних обставинах так ревно прагнуть політики. Вони хочуть, щоб між людьми, між народами запанувала злагода, проте доки людьми рухатиме бажання панувати у матеріальному світі, в ньому завжди існуватиме ілюзія і страх. Отже, дарма сподіватися встановити в суспільстві мир, збираючи політичних діячів на мирні конференції. Мир запанує, тільки якщо слухати «Шрімад-Бгаґаватам», що оповідає про Верховного Бога-Особу Шрі Крішну. Недалекі політики можуть влаштовувати свої мирні конференції й зустрічі на найвищому рівні впродовж сотень років, та успіху вони однак не досягнуть. Доки ми не відродимо своїх втрачених стосунків з Крішною, доти над нами пануватиме омана, що змушує вважати матеріальне тіло за істинне «я», і доти не зникне страх. Тисячі свідчень з явлених писань, свідчення сотень і тисяч відданих з Вріндавани, Навадвіпи, Пурі, які спираються на особистий досвід, доводять, що Шрі Крішна є Верховний Бог-Особа. Навіть «Каумуді», словник санскриту, подає такі синоніми до слова «Крішна»: «син Яшоди» і «Верховний Бог-Особа, Парабрахман». Підсумок зі сказаного такий: просто слухати ведичне писання «Шрімад-Бгаґаватам» досить, щоб мати безпосередній зв’язок із Верховним Богом-Особою Шрі Крішною і завдяки цьому сягнути найвищого рівня досконалости, піднісшись над матеріальними стражданнями, ілюзією та страхом. Такі якості притаманні тому, хто насправді смиренно слухає «Шрімад-Бгаґаватам».

Текст

са сам̇хіта̄м̇ бга̄ґаватім̇
кр̣тва̄нукрамйа ча̄тма-джам
ш́укам адгйа̄пайа̄м а̄са
нівр̣тті-ніратам̇ муніх̣

Послівний переклад

сах̣  —  те; сам̇хіта̄м  —  ведичне писання; бга̄ґаватім  —  пов’язане з Богом-Особою; кр̣тва̄  —  створивши; анукрамйа  —  виправивши й повторивши; ча  —  і; а̄тма-джам  —  своєму синові; ш́укам  —  Шукадеві Ґосвамі; адгйа̄пайа̄м а̄са  —  навчив; нівр̣тті  —  шлях самоусвідомлення; ніратам  —  заглиблений; муніх̣  —  мудрець.

Переклад

Великий мудрець В’ясадева, уклавши «Шрімад - Бгаґаватам», переглянув його і тоді виклав своєму синові, Шрі Шукадеві Ґосвамі, що вже стояв на шляху самоусвідомлення.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: «Шрімад-Бгаґаватам»    —    це природний коментар на «Брахма-сутру», і його склав той самий автор. «Брахма-сутра» (її називають ще «Веданта-сутра») призначена для тих, хто вже йде шляхом самоусвідомлення. «Шрімад-Бгаґаватам» складено так, що людина, просто слухаючи його, вже стає на шлях самоусвідомлення. «Шрімад-Бгаґаватам», хоча призначений насамперед для парамахамс, тобто тих, хто цілковито заглиблений у самоусвідомлення, проникає в саме серце і можливого мирянина. Миряни не знають нічого, крім власної чуттєвої втіхи; проте навіть для них це ведичне писання є ліками проти матеріальних страждань. Шукадева Ґосвамі з’явився на світ вже бувши звільненою душею, і батько виклав йому «Шрімад-Бгаґаватам». Світські вчені не мають спільної думки щодо часу, коли був укладений «Шрімад-Бгаґаватам». Але з самого тексту «Бгаґаватам» очевидно, що його укладено перед тим, як пішов зі світу Махараджа Парікшіт, і вже після того, як відійшов Господь Крішна. Коли Махараджа Парікшіт як цар Бгарата- варші правив світом, він покарав уособлення Калі. А на підставі богоявлених писань і астрологічних підрахунків відомо, що від початку доби Калі минуло п’ять тисяч років. Отже, «Шрімад-Бгаґаватам» укладено щонайменше п’ять тисяч років тому. «Махабгарату» написано перед «Шрімад-Бгаґаватам», а Пурани    —    перед «Махабгаратою». Так оцінюють час, коли були укладені різні ведичні писання. Перед тим, як за вказівкою Наради з’явився докладний текст «Шрімад-Бгаґаватам», дано його загальний огляд. «Шрімад-Бгаґаватам» вчить, як іти шляхом ніврітті-марґи. Нарада засудив шлях праврітті-марґи, до якого природно тяжіють всі зумовлені душі. «Шрімад-Бгаґаватам» був написаний саме з ціллю вилікувати живу істоту від хвороби матеріалізму, тобто покласти край стражданням, яких вона зазнає у матеріальнім існуванні.

Текст

ш́аунака ува̄ча
са ваі нівр̣тті-ніратах̣
сарватропекшако муніх̣
касйа ва̄ бр̣хатім ета̄м
а̄тма̄ра̄мах̣ самабгйасат

Послівний переклад

ш́аунаках̣ ува̄ча  —  Шрі Шаунака сказав; сах̣  —  він; ваі  —  звичайно; нівр̣тті  —  самоусвідомлення; ніратах̣  —  завжди заглиблений; сарватра—усебічно; упекшаках̣—байдужий; муніх̣  —мудрець; касйа  —  з якої причини; ва̄  —  або; бр̣хатім  —   широке; ета̄м  —  це; а̄тма̄ра̄мах̣  —  той, хто задоволений у собі; самабгйасат  —  взявся вивчати.

Переклад

Шрі Шаунака запитав Суту Ґосвамі: Шрі Шукадева Ґосвамі йшов шляхом самоусвідомлення і тому вже був задоволений у собі. То навіщо він взяв на себе труд вивчати такий розлогий твір?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Найвища досконалість життя для кожної людини полягає в тому, щоб покласти край матеріальній діяльності і втвердитись на шляху самоусвідомлення. Тих, хто шукає задоволення в чуттєвій насолоді, чи присвятив себе створенню добробуту для матеріального тіла, називають кармі. З тисяч і мільйонів таких кармі заледве який один, осягаючи себе, стає атмарамою. А̄тма̄ означає «я», а а̄ра̄ма    —    «діставати насолоду». Всі шукають найвищої насолоди, однак кожен уявляє її собі по-різному. За уявленнями кармі насолода    —    це одне, для атмарам вона    —    геть інше. Атмарами цілковито байдужі до матеріальної насолоди. Шріла Шукадева Ґосвамі вже досяг цього рівня, однак величний «Бгаґаватам» привабив його, і він узяв на себе труд вивчити його. Це означає, що «Шрімад-Бгаґаватам»    —    це найвищий ступінь духовної науки навіть для атмарам, що вже досконало опанували всі галузі ведичної думки.

Текст

сӯта ува̄ча
а̄тма̄ра̄ма̄ш́ ча мунайо
нір
ґрантга̄ апй урукраме
курвантй ахаитукім̇ бгактім
іттгам-бгӯта-
ґун̣о харіх̣

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча  —  Сута Ґосвамі сказав; а̄тма̄ра̄ма̄х̣  —  ті, хто черпає насолоду в атмі (головне значення    —    духовна сутність); ча  —  теж; мунайах̣  —  мудреці; нірґрантга̄х̣  —  вільні від пут; апі  —  незважаючи на; урукраме  —  вершителеві надзвичайних діянь; курванті  —  виконують; ахаітукім  —  бездомісне; бгактім  —  віддане служіння; іттгам-бгӯта  —  такі чудесні; ґун̣ах̣  —  якості; харіх̣  —  Господа.

Переклад

Атмарами [ті, хто черпають насолоду в атмі, духовному «я»] всіх відмін, а особливо ті, хто певно став на шлях самоусвідомлення, хоча і цілковито вільні від матеріальних пут, прагнуть виконувати бездомісне віддане служіння Богові- Особі. Це означає, що Господь володіє трансцендентними якостями і тому приваблює всіх, і звільнені душі також.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу дав яскраве тлумачення цієї атмарама шлоки в розмові зі Своїм великим відданим Шрілою Санатаною Ґосвамі. Він виділив у шлоці одинадцять складових елементів. Це: 1) а̄тма̄ра̄ма, 2) мунайах̣, 3) нірґрантга, 4) апі, 5) ча, 6) урукрама, 7) курванті, 8) ахаітукім, 9) бгактім, 10) іттгам-бгӯта-ґун̣ах̣ і 11) харіх̣. Санскритський словник «Вішва-пракаша» наводить до слова а̄тма̄ра̄ма сім синонімів, а саме: 1) Брахман (Абсолютна Істина), 2) тіло, 3) розум, 4) зусилля, 5) витривалість, 6) інтелект і 7) особисті звички.

Словом мунайах̣ позначають 1) глибокодумних, 2) тих, хто поважний і мовчазний, 3) аскетів, 4) наполегливих, 5) мандрівних монахів, 6) мудреців і 7) святих.

Слово нірґрантга передає такі поняття: 1) той, хто звільнився від невігластва, 2) той, хто не пов’язаний з духовними приписами, тобто ті, хто байдужий до правил та приписів богоявлених писань, як-от Веди, чи твори з етики, філософії, психології та метафізики (інакше сказати, це всілякі дурні, неуки, волоцюги тощо, які байдужі до реґулівних засад), 3) той, хто володіє великим маєтком і 4) злидар.

Префікс ні, згідно зі словником «Шабда-коша», може означати: 1) певність, 2) рахунок, 3) будову, 4) заборону, а слово ґрантга означає «багатство», «теза», «словник» та інше.

Слово урукрама означає «той, чиї дії славетні». Значення Н слова крама    —    «крок». Слово урукрама вказує зокрема на Ваману, втілення Господа, що Він двома величезними кроками покрив увесь всесвіт. Могуття Господа Вішну безмежне, і діяння Його славетні: Своєю внутрішньою енерґією Він створив духовний світ, і зовнішньою    —    світ матеріальний. У Своєму всепроникаючому аспекті Він присутній скрізь як Верховна Істина, а в Своєму особистісному аспекті Він завжди присутній у Своїй трансцендентній обителі, Ґолоці Вріндавані, де появляє все безмежне розмаїття трансцендентних розваг. Діяння Господа не мають Собі рівних, а тому слово урукрама може стосуватися тільки до Нього.

Згідно з системою дієслів у санскриті курванті використовують на позначення дії, яку виконують для когось іншого. Звідси випливає, що атмарами, виконуючи віддане служіння Господеві, діють не задля власної користи, а щоб вдовольнити Господа, Урукраму.

Хету означає «причиновий». Існує багато речей, які уможливлюють чуттєву насолоду. Але все, чого прагне охочий до поступу, можна розбити на три великі групи: матеріальна насолода, містичні сили і звільнення. Є безліч різновидів матеріальної насолоди, і матеріалісти під впливом ілюзорної енерґії жадають насолоджуватись матеріальним чимдалі більше. Різновидів матеріальної насолоди не злічити, і в цілому всесвіті не знайти жодної істоти, яка дізнала б їх усі. Що ж до містичних сил, то їх налічують вісім головних відмін (здатність ставати найменшим, робитися невагомим, мати будь- що на своє бажання, панувати над матеріальною природою, над іншими живими істотами, створювати в космосі планети та ін.). Відомості щодо містичних сил можна подибати у «Бгаґаватам». Крім того, є ще п’ять відмін звільнення.

Отже, виконувати бездомісне віддане служіння означає служити Господеві, не прагнучи для себе переліченого вище. Тільки такі бездомісні віддані, що вільні од будь-яких бажань особистої користи, можуть дати могутньому Богові-Особі Шрі Крішні повне задоволення.

Бездомісне віддане служіння Господеві, поступом розвивається крізь кілька стадій. Є вісімдесят один різновид відданого служіння, яке виконують в матеріальній сфері. Вищою проти нього є власне практика трансцендентного відданого служіння; вона єдина, і назва їй садгана-бгакті. Коли бездомісна практика садгана-бгакті визріває у трансцендентну любов до Господа, розпочинається трансцендентне любовне служіння Йому, яке в своєму розвитку проходить через дев’ять ступенів, що називаються прихильність, любов, прив’язаність, сильне почуття, близькість, вірність, невідв’язність, екстаз і нарешті гостре почуття розлуки.

Від пасивної прихильности відданий проходить шлях до рівня трансцендентної любови до Бога. Прихильність активного слуги може розвинутися до рівня вірности, а відданий в дружніх стосунках може досягти рівня невідв’язности, і цього ж сягають віддані в батьківських стосунках. Віддані в стосунках кохання розвивають екстаз аж до рівня гострого почуття розлуки. Ось деякі з рис бездомісного відданого служіння Господеві.

Слово іттгам-бгӯта, за «Харі-бгакті-судгодаєю», означає «повне блаженство». Якщо порівняти трансцендентне блаженство від усвідомлення безособистісного Брахмана з блаженством від споглядання Бога-Особи, це наче калюжка в сліді теляти в порівнянні до безмежного океану. Форма Господа Шрі Крішни неперевершено приваблива: вона заховує в собі всю звабність, усе блаженство і всі смаки (раси). Крішна такий привабливий, що жодна істота не проміняє Його принади на матеріальну насолоду, містичні сили чи звільнення. Це твердження не потребує жодних логічних доказів: живу істоту за самою її природою вабить до якостей Господа Шрі Крішни. Треба затямити одне: якості Господа не мають нічого спільного з матеріальними якостями. Усі вони сповнені блаженства, знання й вічности. Якості Господа незчисленні, і когось приваблюють одні з них, когось    —    інші.

Великих мудреців, чотирьох відданих, які дали обітницю безшлюбности    —    Санаку, Санатану, Сананду й Санат-кумару    —    привабили пахощі квітів і змащених сандаловою пастою листочків туласі, запропонованих лотосовим стопам Господа. А Шукадеву Ґосвамі, хоча він вже і був втверджений на рівні звільнення, привабили Його трансцендентні ігри. Це доводить, що привабливість ігор Господа не має нічого спільного з матеріально зумовленим потягом, і природа їхня геть відмінна. Юних пастушок привабили тілесні риси Господа, Рукміні ж полонили оповіді про Його діяння. Господь Крішна принаджує розум навіть богині процвітання. Через певні Свої розваги Він полонить розум усіх дівчат. Зачаровує Він і старших жінок, пробуджуючи в них материнську любов до Себе, а розум чоловіків він приваблює через стосунки служіння й дружби.

Слово харі має численні значення, але головне    —    це «той (Господь), хто знищує все несприятливе і забирає розум відданого, даруючи йому чисту трансцендентну любов». Той, хто в тяжку хвилину згадує Господа, звільнюється від усіх страждань та тривог. На шляху вдосконалення Свого чистого відданого Господь поступово знищує все, що перешкоджає йому віддано служити, аж доки визрівають плоди дев’яти різновидів діяльности у відданому служінні (слухання, повторення тощо).

Особисті риси Господа та Його трансцендентні характеристики без останку вбирають у себе думки, почуття й воління чистого відданого    —    такою є сила привабливости Шрі Крішни. Привабливість трансцендентних якостей Господа така могутня, що чистий відданий байдужіє до чотирьох релігійних засад. Якщо ж до вищезгаданих слів долучити ще апі й ча, смислове багатство вірша зросте до безмежности. Щодо слова апі, то згідно із санскритською граматикою, воно має сім значень.

Розбираючи осібно кожне слово цієї шлоки, можна розкрити безконечне число трансцендентних якостей Господа Крішни, які приваблюють розум чистого відданого.

Текст

харер ґун̣а̄кшіпта-матір
бга
ґава̄н ба̄дара̄йан̣іх̣
адгйа
ґа̄н махад а̄кгйа̄нам̇
нітйам̇ вішн̣у-джана-прійах̣

Послівний переклад

харех̣   —   Харі , Бога - Особи ; ґун̣а   —   трансцендентні якості ; а̄кшіпта  —  зануривши; матіх̣  —  розум; бгаґава̄н  —  могутній; ба̄дара̄йан̣іх̣  —  син В’ясадеви; адгйаґа̄т  —  занурився в студії; махат  —  велику; а̄кгйа̄нам  —  повість; нітйам  —  реґулярно; вішн̣у-джана  —  Господнім відданим; прійах̣  —  любий.

Переклад

Шріла Шукадева Ґосвамі, син Шріли В’ясадеви, не тільки посідав трансцендентне могуття, а й був дуже любий відданим Господа. Отже, він узявся вивчати цю величну оповідь [«Шрімад-Бгаґаватам»].

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як повідомляє «Брахма-вайварта Пурана», Шріла Шукадева Ґосвамі був звільненою душею ще перебуваючи в лоні матері. Шріла В’ясадева добре розумів, що його син, з’явившись на світ, неодмінно покине батьківську домівку. Тому, прагнучи привабити дитину до трансцендентних діянь Господа, він (В’ясадева) передав йому огляд «Бгаґаватам». Прийшовши на світ, Шукадева Ґосвамі далі поглиблював свої знання з науки «Бгаґаватам», безпосередньо повторюючи вірші твору.

Річ у тім, що більшість звільнених душ приваблюється до аспекту безособистісного Брахмана, через моністичний умонастрій маючи прагнення злитись з усевишнім цілим. Проте навіть такі звільнені душі, якщо їм випадає спілкуватись з чистими відданими, з В’ясадевою, наприклад, приваблюються до трансцендентних якостей Господа. Ласкою Шрі Наради Шріла В’ясадева зміг повідати величний епос    —    «Шрімад- Бгаґаватам», а ласкою В’ясадеви Шріла Шукадева Ґосвамі був на силі збагнути його. Привабливість трансцендентних якостей Господа така могутня, що Шрілу Шукадеву Ґосвамі перестало вабити до розчинення в безособистісному Брахмані, і він рішуче взявся діяти задля Господа.

Він втратив будь-яку цікавість до безособистісної концепції Абсолюту, вважаючи, що просто марнував дорогоцінний час, присвячуючи увагу безособистісному аспекту Всевишнього. Інакше сказати, особистісний аспект дарував йому незрівнянно вище трансцендентне блаженство, ніж безособистісний. Відтоді не лише він став дуже любий вішну-джанам, відданим Господа, а й вішну-джани стали дуже любі йому. Віддані Господа ні в якому разі не хочуть знищити індивідуальність живої істоти    —    вони прагнуть стати особистими слугами Господа і тому недолюблюють імперсоналістів, а імперсоналісти, що прагнуть злитись з Усевишнім, неспроможні гідною мірою поцінувати відданих. Отак між цими двома групами, що йдуть шляхом трансцендентного пізнання, від непам’ятних часів раз по раз виникає суперництво. Іншими словами, ці дві групи, по-різному розуміючи кінцеву мету пізнання, воліють триматися одне від одного якомога далі. Шукадева Ґосвамі, як видається, теж не дуже прагнув спілкуватися з відданими. Але відколи його виповнила відданість, він уже не міг жити без трансцендентного товариства вішну-джан, а вішну-джани теж радо спілкувалися з ним, бо він став особою бгаґавата. Отже, і батько, і син досконало осягнули трансцендентне знання про Брахман, а тоді свідомість обох полонили особисті якості Верховного Господа. Так, ця шлока вичерпно відповідає на питання про те, як Шукадеву Ґосвамі привабила оповідь «Шрімад-Бгаґаватам».

Текст

парікшіто ’тха ра̄джаршер
джанма-карма-віла̄панам
сам̇стга̄м̇ ча па̄н̣д̣у-путра̄н̣а̄м̇
вакшйе кр̣шн̣а-катгодайам

Послівний переклад

парікшітах̣ — царя Парікшіта; атга — так; ра̄джаршех̣ — царя, ріші між царями; джанма—народження; карма  —  діяльність; віла̄панам  —  звільнення; сам̇стга̄м  —  зречення від світу; ча  —  і; па̄н̣д̣у-путра̄н̣а̄м  —  синів Панду; вакшйе  —  оповім; кр̣шн̣а-катга̄-удайам  —  що здіймає трансцендентну мову про Крішну, Верховного Бога-Особу.

Переклад

Сута Ґосвамі звернувся до ріші з Шаунакою на чолі з такими словами: Тепер я розпочну трансцендентну оповідь про Господа Шрі Крішну, про народження, діяльність та звільнення царя Парікшіта, мудреця між царями, а також оповім про те, як сини Панду зреклися світу.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Крішна надзвичайно ласкавий до падших душ, і тому у формі Своїх втілень Він особисто приходить до живих істот різних видів і бере участь у їхній щоденній діяльності. Якщо оповідь за історичну подію, хоч би коли вона відбувалася, пов’язана з діяльністю Господа, до неї слід ставитись як до трансцендентної оповіді про Господа. Без Крішни всі доповняльні писання, як то Пурани і «Махабгарата», були б звичайними оповідями чи історичними хроніками. Але в них є Крішна, і тому це    —    трансцендентні твори. Слухаючи їх, ми одразу встановлюємо трансцендентний зв’язок із Господом. «Шрімад-Бгаґаватам»    —    це одна з Пуран, але Пурана особлива, бо стрижень його будови    —    діяння Господа; в інших, натомість, Пуранах за Господа згадано тільки побіжно. Тому Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу назвав «Шрімад-Бгаґаватам» бездоганною Пураною. Є певний розряд малорозумних прихильників «Бгаґавата Пурани», які відразу хочуть насолоджуватися описом Господніх діянь з Десятої пісні, нехтуючи потребу зрозуміти спершу попередні Пісні. Помилково гадаючи, буцім інші Пісні не пов’язані з Крішною, вони беруться читати Десяту пісню, але то радше з дурного, ніж великого, розуму. Цей вірш звернений саме до таких читачів: він з’ясовує, що інші Пісні «Бгаґаватам» не менш значущі, аніж десята. Не зрозумівши повною мірою перших дев’яти Пісень, братися до Десятої не варто. Крішна і Його чисті віддані, як-от Пандави, перебувають на одному рівні. Крішна завжди разом зі Своїми відданими, що мають з Ним різноманітні раси, а чисті віддані, як Пандави, завжди разом з Крішною. Віддані нерозривно поєднані з Господом, і розірвати їхнього зв’язку неможливо. Тому всі оповіді про відданих    —    це завжди крішна-катга, тобто оповіді про Господа.

Текст

йада̄ мр̣дге каурава-ср̣н̃джайа̄на̄м̇
вірешв атго віра-
ґатім̇ ґатешу
вр̣кодара̄віддга-
ґада̄бгімарш́а-
бга
ґнору-дан̣д̣е дгр̣тара̄шт̣ра-путре
бхартух̣ прійам̇ драун̣ір іті сма паш́йан
кр̣шн̣а̄-сута̄на̄м̇ свапата̄м̇ ш́іра̄м̇сі
упа̄харад віпрійам ева тасйа
джу
ґупсітам̇ карма віґархайанті

Послівний переклад

йада̄  —  коли; мр̣дге  —  на полі битви; каурава  —  прибічники Дгрітараштри; ср̣н̃джайа̄на̄м  —  прибічників Пандав; вірешу—  воїнів; атго  —  так; віра-ґатім  —  заслужену долю воїнів; ґатешу  —  досягли; вр̣кодара  —  Бгіма (другий із Пандав); а̄віддга  —  вражений; ґада̄  —  булавою; абгімарш́а  —  голосячи; бгаґна   —   перебитий; уру-дан̣д̣е   —   хребет; дгр̣тара̄шт̣ра - путре  —  син царя Дгрітараштри; бгартух̣  —  пана; прійам  —   задовольнити; драун̣іх̣  —  син Дроначар’ї; іті  —  так; сма  —   має бути; паш́йан   —   бачачи; кр̣шн̣а̄   —   Драупаді; сута̄на̄м   —    синів  ; свапата̄м   —   під час сну  ; ш́іра̄м̇сі   —   голови; упа̄харат  —  приніс як трофей; віпрійам  —  тішачи; ева  —  ніби; тасйа  —  його; джуґупсітам  —  найогидніший; карма  —  вчинок; віґархайанті  —  не схваливши.

Переклад

Коли на полі битви Курукшетра загинули воїни обидвох армій, Кауравів та Пандав, діставши кожен заслужене призначення, і син Дгрітараштри, вражений булавою Бгімасени, повалився, стогнучи, з перебитим хребтом    —    син Дроначар’ї (Ашваттгама) відтяв голови п’ятьом синам Драупаді, коли вони спали, і приніс їх своєму панові як трофей, нерозумно думаючи тим потішити його. Однак Дурйодгана засудив його огидні дії, що не дали йому ніякої радости.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Трансцендентний опис діянь Господа Шрі Крішни починається в «Шрімад-Бгаґаватам» з моменту, коли закінчується битва на Курукшетрі, де Господь Сам оповідав про Себе в «Бгаґавад-ґіті». «Шрімад-Бгаґаватам» і так само «Бгаґавад-ґіта»    —    це трансцендентні твори про Господа Крішну. «Ґіта»    —    це крішна-катга, тобто оповідь за Крішну, тому що її повідав Сам Господь, і так само крішна-катга є «Бгаґаватам», бо оповідає про Господа. Господь Шрі Чайтан’я Махапрабгу заповідав зробити так, щоб кожна людина пізнала обидві крішна-катги. Господь Крішна Чайтан’я    —    це Сам Крішна, що прийшов у образі Свого відданого, а тому слова Господа Крішни і слова Шрі Крішни Чайтан’ї Махапрабгу суть одно. Господь Чайтан’я хотів, щоб усі, хто народився в Індії, серйозно вивчали ці крішна-катги, і цілковито осягнувши їх, несли це трансцендентне послання всім людям у всіх сторонах світу. Це дасть стражденному світові жаданий мир та процвітання.

Текст

ма̄та̄ ш́іш́ӯна̄м̇ нідганам̇ сута̄на̄м̇
ніш́амйа
ґгорам̇ парітапйама̄на̄
тада̄рудад ва̄шпа-кала̄кула̄кші
та̄м̇ са̄нтвайанн а̄ха кіріт̣ама̄лі

Послівний переклад

ма̄та̄  —  мати; ш́іш́ӯна̄м  —  дітей; нідганам  —  вбивство; сута̄на̄м  —  синів; ніш́амйа  —  почувши; ґгорам  —  жахливе; парітапйама̄на̄  —  заголосивши; тада̄  —  тоді; арудат  —  заридала; ва̄шпа-кала-а̄кула-акші  —  зі сльозами на очах; та̄м  —   її; са̄нтвайан  —  заспокоюючи; а̄ха  —  сказав; кіріт̣ама̄лі  —   Арджуна.

Переклад

Почувши про підступне вбивство своїх синів, Драупаді, мати п’ятьох Пандав, скорботно заголосила, і з її очей покотились неспинимі сльози. Арджуна, прагнучи втішити її у горі страшної втрати, сказав до неї:

Текст

тада̄ ш́учас те прамр̣джа̄мі бгадре
йад брахма-бандгох̣ ш́іра а̄тата̄йінах̣

ґа̄н̣д̣іва-муктаір віш́ікгаір упа̄харе
тва̄крамйа йат сна̄сйасі да
ґдга-путра̄

Послівний переклад

тада̄  —  тільки тоді; ш́учах̣  —  сльози горя; те  —  твої; прамр̣джа̄мі  —  витру; бгадре  —  о чесна жоно; йат  —  коли; брахма-бандгох̣  —  деґрадованого брахмани; ш́ірах̣  —  голову; а̄тата̄йінах̣  —  напасника; ґа̄н̣д̣іва-муктаіх̣  —  зрізану з лука, що зветься Ґандіва; віш́ікгаіх̣  —  стрілами; упа̄харе  —  принесу тобі; тва̄  —  ти; а̄крамйа  —  наступивши на неї; йат  —  котрий; сна̄сйасі  —  зробиш омовіння; даґдга-путра̄  —  після того як спалені тіла синів.

Переклад

О всечесна жоно, я принесу тобі голову того брахмани- вбивці, зітнувши її стрілами з мого лука Ґандіви. Отоді я осушу твої сльози і втішу тебе в твоєму горі. Коли ти віддаси вогневі тіла своїх синів, ти зможеш зробити омовіння, поставивши ногу на голову вбивці твоїх дітей.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ворога, який підпалює будинок, підсипає отруту, нагло нападає із смертоносною зброєю, грабує, захоплює лани чи зманює чужу дружину, називають нападником. Такий нападник, брахмана він чи так званий нащадок брахмани, заслуговує на кару за будь-яких обставин. Арджуна, обіцяючи стяти голову нападникові на ім’я Ашваттгама, чудово знав, що він є сином брахмани, але що цей так званий брахмана вчинив як різник, він заслужив на відповідне ставлення до себе. Вбивство сина брахмани, що поводився як лиходій, ні в якому разі не можна розцінювати як гріховну дію.

Текст

іті прійа̄м̇ валґу-вічітра-джалпаіх̣
са са̄нтвайітва̄чйута-мітра-сӯтах̣
анва̄дравад дам̇ш́іта у
ґра-дганва̄
капі-дгваджо
ґуру-путрам̇ ратгена

Послівний переклад

іті — так; прійа̄м — любу; валґу — ніжними; вічітра  —  різноманітними; джалпаіх̣  —  словами; сах̣  —  він; са̄нтвайітва̄  —   вдовольнивши ; ачйута-мітра-сӯтах̣   —   Арджуна, що його скеровує непохибимий Господь як друг і колісничий; анва̄драват  —  рушив слідом; дам̇ш́ітах̣  —  захищений кавачею; уґра-дганва̄—озброєний страшною зброєю; капі-дгваджах̣—   Арджуна; ґуру-путрам  —  сина наставника військової справи; ратгена  —  піднявшись на колісницю.

Переклад

Такими словами Арджуна, що його як друг і колісничий скеровує нехибимий Господь, заспокоїв любу дружину. Він надяг обладунок і, взявши страхітливу зброю, зійшов на колісницю, щоб наздогнати Ашваттгаму, сина свого наставника з воєнного мистецтва.

Текст

там а̄патантам̇ са вілакшйа дӯра̄т
кума̄ра-ходві
ґна-мана̄ ратгена
пара̄драват пра̄н̣а-паріпсур урвйа̄м̇
йа̄вад-
ґамам̇ рудра-бгайа̄д йатга̄ ках̣

Послівний переклад

там  —  його; а̄патантам  —  який налітав, наче вихор; сах̣  —   він; вілакшйа  —  бачачи; дӯра̄т  —  здалека; кума̄ра-ха̄  —  вбивця царевичів; удвіґна-мана̄х̣  —  зі стурбованим розумом; ратгена  —  колісницею; пара̄драват  —  пустився втікати; пра̄н̣а  —  життя; паріпсух̣  —  щоб захистити; урвйа̄м  —  швидко; йа̄ват-ґамам  —  втікаючи; рудра-бгайа̄т  —  боячись Шіви; йатга̄  —  як; ках̣  —  Брахма̄ (або арках̣  —  Сур’я).

Переклад

Ашваттгама, вбивця царевичів, ще здалека вгледів Арджуну, що стрімко наближався до нього. У смертельнім страхові він, рятуючи життя, кинувся тікати на своїй колісниці; так колись у страхові тікав од Шіви Брахма.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Від того, як прочитати у вірші: ках̣ чи арках̣, залежить, про яку з двох описаних у Пуранах подій йдеться. Ках̣ вказує на таку подію: колись Брахма, зачарований красою власної доньки, почав переслідувати її. Це дуже розгнівало Шіву, і він із тризубом кинувся на Брахму. Рятуючись, Брахмаджі в страхові кинувся тікати. Якщо ж прочитати арках̣, то це буде посилання на «Вамана Пурану». Колись жив демон на ім’я Від’юнмалі. На подарованому йому золотосяйному літальному кораблі він відтворював сонячний рух з діаметрально протилежного до Сонця положення, і сліпуче сяйво від його корабля розсіювало темряву ночі. Це розгнівало бога Сонця, і він розплавив корабель нищівним промінням. Від того розлютився Господь Шіва. Він напав на бога Сонця, і той втікав, аж упав коло Каші (Варанасі). Від того часу те місце стало називатися Лоларка.

Текст

йада̄ш́аран̣ам а̄тма̄нам
аікшата ш́ра̄нта-ва̄джінам
астрам̇ брахма-ш́іро мене
а̄тма-тра̄н̣ам̇ двіджа̄тмаджах̣

Послівний переклад

йада̄  —  коли; аш́аран̣ам  —  не маючи іншого захисту; а̄тма̄нам — самого себе; аікшата — побачив; ш́ра̄нта-ва̄джінам —   з потомленими кіньми; астрам  —  зброю; брахма-ш́ірах̣  —   найпотужнішу, або останню (ядерну); мене  —  використав; а̄тма-тра̄н̣ам  —  щоб врятувати собі життя; двіджа-а̄тма- джах̣  —  син брахмани.

Переклад

Коли син брахмани [Ашваттгама] побачив, що загнав свої коні, він вирішив, що захиститись тепер може, тільки вдавшись до останнього засобу    —    могутньої брахмастри [ядерної зброї].

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ядерну зброю, яка називається брахмастра, застосовують тільки за крайніх обставин, коли іншої ради вже немає. Тут велике значення має слово двіджа̄тмаджах̣, бо Ашваттгама, хоча й був сином Дроначар’ї, не був гідний зватися брахманою. Брахманою називають наймудрішого поміж людьми    —    це не спадковий титул. Перед тим Ашваттгаму названо брахма-бандгу, тобто друг брахмани. Дружити з брахманою ще не означає бути гідним цього звання самому. Називатися брахманою друг чи син брахмани може, лише якщо посідає всі потрібні на це якості. Ашваттгаму не випадково визначено як сина брахмани, адже рішення, яке взяв Ашваттгама, не назвати зрілим.

Текст

атгопаспр̣ш́йа салілам̇
сандадге тат сама̄хітах̣
аджа̄нанн апі сам̇ха̄рам̇
пра̄н̣а-кр̣ччгра упастгіте

Послівний переклад

атга  —  так; упаспр̣ш́йа  —  доторкнувшись, щоб очиститись; салілам  —  води; сандадге  —  проспівав гімни; тат  —  те; сама̄хітах̣  —  зосередившись; аджа̄нан  —  не знаючи; апі  —  хоча; сам̇ха̄рам  —  як відкликати; пра̄н̣а-кр̣ччгре  —  у загрозливому для життя; упастгіте  —  опинившись у такому становищі.

Переклад

Його життя було в небезпеці , і тому , доторкнувшись для очищення до води , він став зосереджено повторювати гімни, які запускали ядерну зброю, не знаючи, однак, як припинити її дію.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Тонкі форми матеріальної діяльности значно вищі за грубі методи керування матерією. Матеріальну діяльність на тонкому рівні виконують через очищення звуку. Власне до цього методу і вдався Ашваттгама. Гімни, які він рецитував, діяли як ядерна зброя.

Текст

татах̣ пра̄душкр̣там̇ теджах̣
прачан̣д̣ам̇ сарвато діш́ам
пра̄н̣а̄падам абгіпрекшйа
вішн̣ум̇ джішн̣ур ува̄ча ха

Послівний переклад

татах̣ — після того; пра̄душкр̣там — поширився; теджах̣ —  жар прачан̣д̣ам  —  лютий; сарватах̣  —  усіма; діш́ам  —  сторонами; пра̄н̣а-а̄падам  —  вражаючи життя; абгіпрекшйа  —  побачивши це; вішн̣ум   —   до Господа; джішн̣ух̣   —   Арджуна; ува̄ча  —  сказав; ха  —  був.

Переклад

Скрізь розлилося сліпуче світло. Воно безжально опалювало все довкола, і Арджуна, бачачи загрозу для життя, звернувся до Господа Шрі Крішни.

Текст

арджуна ува̄ча
кр̣шн̣а кр̣шн̣а маха̄-ба̄хо
бгакта̄на̄м абгайан̇кара
твам еко дахйама̄на̄на̄м
апавар
ґо ’сі сам̇ср̣тех̣

Послівний переклад

арджунах̣ ува̄ча  —  Арджуна сказав; кр̣шн̣а  —  Господи Крішно; кр̣шн̣а  —  о Господи Крішно; маха̄-ба̄хо  —  о Всемогутній; бгакта̄на̄м  —  відданих; абгайан̇кара  —  хто розсіює страхи; твам— Ти; еках̣ — єдиний; дахйама̄на̄на̄м— стражденних; апаварґах̣  —  шлях звільнення; асі  —  єси; сам̇ср̣тех̣  —  посеред матеріальних страждань.

Переклад

Арджуна сказав: Мій Господи, Шрі Крішно, Ти    —    всемогутній Бог-Особа. Твої енерґії розмаїті та безмежні. Тому лише Ти на силі влити безстрашність у серця Своїх відданих. Для всіх, хто горить у полум’ї матеріальних нещасть, Ти    —    єдиний шлях до звільнення.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Арджуні було добре знати трансцендентні якості Господа Шрі Крішни, адже він вже був свідком їхнього вияву під час війни на Курукшетрі, в якій вони обидва брали участь. Отже, Арджунин погляд на Господа Крішну цілком авторитетний і обґрунтований. Крішна всемогутній, а насамперед Він    —    невичерпне джерело безстрашности для Своїх відданих. Відданий Господа не знає страху, бо його захищає Сам Господь. Матеріальне існування    —    це немов лісова пожежа, згасити яку може тільки милість Господа Шрі Крішни. Духовний вчитель уособлює милість Господа. Тому через чисте посередництво духовного вчителя, який досяг самоусвідомлення, на людину, що палає у вогні матеріального існування, може пролитися дощ Господньої милости. Духовний вчитель має силу проникнути словом у саме серце істоти, що страждає, і вкласти в нього трансцендентне знання, яке єдине здатне згасити пожежу матеріального існування.

Текст

твам а̄дйах̣ пурушах̣ са̄кша̄д
іш́варах̣ пракр̣тех̣ парах̣
ма̄йа̄м̇ вйудасйа чіч-чгактйа̄
каівалйе стгіта а̄тмані

Послівний переклад

твам а̄дйах̣—Ти є відначальний; пурушах̣—особистість, котра насолоджується; са̄кша̄т  —  безпосередньо; іш́варах̣  —  повелитель; пракр̣тех̣  —  матеріальної природи; парах̣  —  трансцендентний; ма̄йа̄м  —  матеріальну енерґію; вйудасйа  —  той, хто відкинув; чіт-ш́актйа̄  —  внутрішньою енерґією; каівалйе  —  в чистому вічному знанні й блаженстві; стгітах̣  —   перебуваючи; а̄тмані  —  в собі.

Переклад

Ти відначальний Бог-Особа, Ти поширюєш Себе крізь усі творіння і водночас трансцендентний щодо матеріальної енерґії. Своєю духовною енерґією Ти тримаєш матеріальну енерґію на відстані від Себе. Ти завжди перебуваєш у вічному блаженстві й посідаєш трансцендентне знання.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» Господь проголошує, що, віддавши себе Його лотосовим стопам, істота звільнюється з кайданів невігластва. Крішна    —    наче сонце, а майа, чи матеріальне існування    —    наче темрява. Де світить сонце, темрява, невігластво миттєво зникає. У даному вірші вказаний найліпший метод вибратися зі світу мороку невігластва. Арджуна, звертаючись до Господа, називає Його відначальним Богом-Особою. Він поширюється у всі інші Особи Бога. Всепроникаючий Господь Вішну    —    це повна частина, або поширення, Господа Крішни. Господь поширює Себе в незліченні Свої форми та в живих істот, а також у Свої різноманітні енерґії. Однак відначальний Господь, першооснова, з якої все виходить,    —    це Шрі Крішна. Всепроникаючий аспект Господа, що його досвідчують у проявленому світі, теж є частковий Його вияв. Це означає, що Господь вміщує в Собі і Параматму. Він є Абсолютний Бог-Особа. Він не має нічого спільного з діями матеріального проявлення та їхніми наслідками, бо перебуває недосяжно високо над матеріальним творінням. Темрява    —    це відсутність сонячного світла, а отже, темрява залежить від сонця, проте в самому сонці немає й сліду темряви    —    сонце сповнене тільки світла. Так само Абсолютний Бог-Особа, що поза матеріальним буттям, сповнений тільки блаженства. Він повен не лише блаженства, але й трансцендентного розмаїття. Трансцендентність не застигла, навпаки, вона    —    динамічне розмаїття. Господь відмінний від матеріальної природи, яку, переплітаючись, утворюють три її ґуни. Він    —    парама, владика, а отже Він    —     абсолютний. Він володіє численними енерґіями, і через ці розмаїті енерґії Він творить, проявляє, підтримує й знищує матеріальний світ. У Його обителі, проте, все є вічне й абсолютне. Світом врядують не самі по собі енерґії та могутні посередники, а всемогутній владика всіх енерґій.

Текст

са ева джіва-локасйа
ма̄йа̄-мохіта-четасах̣
відгатсе свена вірйен̣а
ш́рейо дгарма̄ді-лакшан̣ам

Послівний переклад

сах̣  —  той Трансцендентний; ева  —  певно; джіва-локасйа  —   зумовлених живих істот; ма̄йа̄-мохіта  —  зачарованих ілюзорною енерґією; четасах̣  —  серцем; відгатсе  —  виконуєш; свена  —  Своїм; вірйен̣а  —  впливом; ш́рейах̣  —  найвище добро; дгарма-а̄ді  —  чотири принципи звільнення; лакшан̣ам  —   які визначає.

Переклад

А проте Ти, що непідвладний матеріальній енерґії, дієш згідно з чотирма принципами звільнення (першим з яких є релігія), дбаючи про найвище добро зумовлених істот.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Бог-Особа Шрі Крішна сходить у проявлений світ зі Своєї безпричинної ласки і вплив ґун матеріальної природи не заторкує Його. Крішна одвічно перебуває поза матеріальними проявленнями. Він сходить зі Своєї безпричинної милости тільки на те, щоб закликати до Себе зачаровані ілюзорною енерґією падші душі. Вони зазнають ударів матеріальної енерґії, але під різноманітними ілюзорними приводами, прагнуть насолоджуватися нею, хоча, по суті, жива істота насолоджуватись не здатна. Жива істота є вічний Господній слуга, але коли вона забуває своє природне становище, в неї з’являються наміри насолоджуватися матеріальним світом. Але насправді це є ознакою того, що істота в омані. Господь і сходить саме для того, щоб викорінити в живих істотах це оманне прагнення власної насолоди і так закликати зумовлені душі повернутися до Нього. Це вияв безмірної ласки Господа до падших душ.

Текст

татга̄йам̇ ча̄вата̄рас те
бгуво бга̄ра-джіхіршайа̄
сва̄на̄м̇ ча̄нанйа-бга̄ва̄на̄м
анудгйа̄на̄йа ча̄сакр̣т

Послівний переклад

татга̄ — так; айам  —  це; ча  —  і; авата̄рах̣  —  втілення; те  —   Твоє; бгувах̣  —  матеріального світу; бга̄ра  —  тягар; джіхіршайа̄  —  щоб зняти; сва̄на̄м  —  друзів; ча ананйа-бга̄ва̄на̄м  —   та неподільно відданих; анудгйа̄на̄йа  —  щоб постійно пам’ятати; ча  —  і; асакр̣т  —  для повної втіхи.

Переклад

Ти сходиш як втілення, щоб знищити все, що обтяжує світ, і дарувати благо Своїм друзям, насамперед тим, хто неподільно Тобі відданий і завжди занурений в думки про Тебе.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Може видатися, що Господь, коли йдеться про Його відданих, виявляє небезсторонність. Усі пов’язані з Господом, і Він однаково ставиться до всіх, але разом із тим Він особливо прихильний до Своїх родичів і тих, хто відданий Йому. Господь    —    батько кожного. Немає істоти, що була б батьком Йому, або Його сином. Його родичі та кревні    —    це Його віддані. Така Його трансцендентна розвага. Вона не має нічого спільного з матеріальними поняттями родинних зв’язків, батьківства і такого іншого. Як уже сказано, Господь перебуває понад ґунами матеріальної природи, і тому в усіх Його родинних та будь-яких інших стосунках у відданім служінні немає нічого матеріального.

Текст

кім ідам̇ світ куто веті
дева-дева на ведмй ахам
сарвато мукгам а̄йа̄ті
теджах̣ парама-да̄рун̣ам

Послівний переклад

кім  —  що є; ідам  —  це; світ  —  йде; кутах̣  —  звідки; ва̄ іті  —   чи; дева-дева — Господи богів; на — не; ведмі — знаю; ахам  —   я; сарватах̣ — усі; мукгам — сторони; а̄йа̄ті — приходить; теджах̣  —  сяйво; парама  —  дуже; да̄рун̣ам  —  небезпечне.

Переклад

О Боже всіх богів, що це за загрозливе сяйво шириться довкола? Звідки воно? Я гублюся в гадках!

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Перш як звертатися до Бога-Особи з будь- яким проханням, належить піднести до Нього шанобливі молитви. Це загальне правило, і хоча Шрі Арджуна перебуває з Господом у близьких дружніх стосунках, він не відступає від звичаю, показуючи добрий приклад іншим.

Текст

ш́рі-бгаґава̄н ува̄ча
веттгедам̇ дрон̣а-путрасйа
бра̄хмам астрам̇ прадарш́ітам
наіва̄сау веда сам̇ха̄рам̇
пра̄н̣а-ба̄дга упастгіте

Послівний переклад

ш́рі-бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; ува̄ча  —  сказав; веттга  —  знай же від Мене; ідам  —  це; дрон̣а-путрасйа  —  сина Дрони; бра̄хмам астрам  —  гімни зброї брахми (ядерної); прадарш́ітам  —  виявлені; на  —  не; ева  —  навіть; асау  —  він; веда  —  знає; сам̇ха̄рам  —  відкликання; пра̄н̣а-ба̄дге  —  кінець життя; упастгіте  —  за невідворотною.

Переклад

Верховний Бог-Особа сказав: Я поясню тобі, знай    —    це справа рук сина Дрони. Він ввів у дію гімни ядерної зброї [брахмастри], але як відкликати це сяйво, не знає. Він зробив це через цілковиту безпорадність, зі страху перед невідворотною смертю.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Брахмастра нагадує сучасну ядерну зброю, що діє на основі атомної енерґії. Атомна енерґія вивільнюється внаслідок загального займання, і принцип дії брахмастри той самий. Вона породжує нестерпний жар, аналогічний випроміненню від атомного вибуху. Єдине, що атомна бомба    —    це грубий тип ядерної зброї, а брахмастра    —    тонкий. Це зброя, яку приводить до дії спів гімнів,    —    зовсім інша наука, яку в давнину знали на землі Бгарата-варші. Спів гімнів    —    наука хоча й тонка, але теж матеріальна, проте сучасним вченим-матеріалістам вона досі невідома. Тонка матеріальна наука не є духовна, але вона безпосередньо пов’язана з іще тоншими, вже духовними, методами. Особа, яка повторювала гімни, знала, як пустити в дію зброю і як її завернути. Це було досконале знання. Але син Дроначар’ї, хоча й вдався до цього тонкого знання, не знав, як зупинити дію зброї. Він застосував її зі страху перед невідворотною смертю, вчинивши не лише не гідно, але й проти релігійних приписів. Бувши син брахмани, він не мав робити стільки помилок, і за те, що він цілковито знехтував свій обов’язок, він мав дістати кару від Самого Господа.

Текст

на хй асйа̄нйатамам̇ кін̃чід
астрам̇ пратйавакарш́анам
джахй астра-теджа уннаддгам
астра-джн̃о хй астра-теджаса̄

Послівний переклад

на  —  не; хі  —  певно; асйа  —  її; анйатамам  —  інша; кін̃чіт  —   будь-що; астрам  —  зброю; праті  —  проти; авакарш́анам  —   нейтралізувати; джахі  —  підкори її; астра-теджах̣  —  проміння цієї зброї; уннаддгам  —  могутнє; астра-джн̃ах̣  —  обізнаний у воєнній науці; хі  —  безперечно; астра-теджаса̄  —   впливом своєї зброї.

Переклад

Протидіяти цій зброї, Арджуно, може тільки інша брахмастра. Ти обізнаний у воєнному мистецтві, тож подолай це потужне випромінення силою своєї зброї.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Зброї, що могла б нейтралізувати дію вибуху атомних бомб, немає. Проте тонкій науці відомі методи, що дають можливість протидіяти брахмастрі, і за тих часів особи, обізнані у воєнній науці, вміли зупинити дію брахмастри. Синові Дроначар’ї мистецтво протидії цій зброї було невідоме, і тому Господь Крішна порадив Арджуні протидіяти брахмастрі своєю зброєю.

Текст

сӯта ува̄ча
ш́рутва̄ бга
ґавата̄ проктам̇
пга̄л
ґунах̣ пара-віра-ха̄
спр̣шт̣ва̄пас там̇ парікрамйа
бра̄хмам̇ бра̄хма̄страм̇ сандадге

Послівний переклад

сӯтах̣   —   Сута Ґосвамі  ; ува̄ча   —   сказав  ; ш́рутва̄   —   почувши; бгаґавата̄  —  Богом-Особою; проктам  —  сказане; пга̄лґунах̣  —  інше ім’я Шрі Арджуни; пара-віра-ха̄  —  вбивця воїнів ворога; спр̣шт̣ва̄  —  доторкнувшись; а̄пах̣  —  до води; там  —   Його; парікрамйа  —  зробивши коло; бра̄хмам  —  Верховного Господа; бра̄хма-астрам  —  найвищу зброю; сандадге  —  привів до дії.

Переклад

Шрі Сута Ґосвамі сказав: Вислухавши Бога-Особу, Арджуна, доторкнувшись для очищення до води, обійшов на знак пошани навколо Господа Шрі Крішни і тоді випустив свою брахмастру, щоб нейтралізувати дію першої.

Текст

сам̇хатйа̄нйонйам убгайос
таджасі ш́ара-сам̇вр̣те
а̄вр̣тйа родасі кгам̇ ча
вавр̣дга̄те ’рка-вахніват

Послівний переклад

сам̇хатйа  —  сполучившись; анйонйам  —  одна з одною; убгайох̣ — обох; теджасі — сяйва; ш́ара — зброї; сам̇вр̣те — огортаючи; а̄вр̣тйа  —  покриваючи; родасі  —  все небесне склепіння; кгам ча  —  разом із космосом; вавр̣дга̄те  —  збільшуючи; арка  —  сонячна куля; вахні-ват  —  схожий вогонь.

Переклад

Сполучившись, проміння від двох брахмастр утворило величезний вогненний диск, схожий на сонячний, і він покрив увесь космос, небесне склепіння й усі планети.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Від спалаху брахмастри поширюється жар, що нагадує жар від Сонця під час знищення космосу. Проти цього жару брахмастри, сила випромінення атомної енерґії мізерна. Вибух атомної бомби може знищити щонайбільше одну планету, але жар брахмастри на силі зруйнувати всю космічну будову. Тому його порівнюють до жару, який виникає під час знищення всесвіту.

Текст

др̣шт̣ва̄стра-теджас ту тайос
тріл лока̄н прадахан махат
дахйама̄на̄х̣ праджа̄х̣ сарва̄х̣
са̄м̇вартакам амам̇сата

Послівний переклад

др̣шт̣ва̄ — бачачи; астра — зброю; теджах̣ — жар; ту — але; тайох̣  —  обох; трін  —  три; лока̄н  —  планети; прадахат  —   палюче; махат  —  нищівне; дахйама̄на̄х̣  —  обпалюючи; праджа̄х̣ — населення; сарва̄х̣ — усюди; са̄м̇вартакам — назва вогню, який знищує всесвіт; амам̇сата  —  почали думати.

Переклад

Сполучений жар обох брахмастр обпікав усіх, хто населяв три світи. Кожне подумало про вогонь самвартаку, який з’являється під час знищення всесвіту.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Три світи    —    це вищі, нижчі й проміжні планети всесвіту. Брахмастра була випущена на Землі, проте коли дві брахмастри поєднались, жар поширився цілим усесвітом, так що жителі всіх планет почали відчувати його. Це нагадало кожному про вогонь самвартаку. Отже, життя є на всіх планетах, у противагу уявленням недалеких матеріалістів.

Текст

праджопадравам а̄лакшйа
лока-вйатікарам̇ ча там
матам̇ ча ва̄судевасйа
сан̃джаха̄ра̄рджуно двайам

Послівний переклад

праджа̄  —  людство; упадравам  —  турботу; а̄лакшйа  —  побачивши ; лока   —   планети ; вйатікарам   —   знищення ; ча   —   і; там  —  те; матам ча  —  і думки; ва̄судевасйа  —  Ва̄судеви, Шрі Крішни; сан̃джаха̄ра — повернув; арджунах̣ — Арджуна; двайам  —  обидві зброї.

Переклад

Побачивши, що жителі всесвіту занепокоєні, а планетам загрожує знищення, Арджуна, як і бажав Господь Шрі Крішна, завернув обидві брахмастри.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Припущення, нібито вибухи сучасних атомних бомб можуть знищити світ,    —    це гра дитячої уяви. По- перше, атомна енерґія не має досить сили, щоб зруйнувати світ. По-друге, в кінцевому підсумку все кориться Верховному Господеві, і без Його волі чи дозволу нічого не створити і нічого не зруйнувати. Безглуздо також думати, ніби закони природи посідають найвищу владу. Закони матеріальної природи діють у згоді з волею Господа та під Його наглядом, за що Він Сам каже у «Бгаґавад-ґіті». Кінець світові може настати тільки якщо буде на те воля Господа    —    амбіції нікчем-політиків не можуть бути тому причиною. Господь Шрі Крішна забажав, щоб зброя, яку випустили Драуні й Арджуна, була відкликана, і Арджуна негайно зробив це. У всемогутнього Господа безліч представників, і тільки з Його волі істота може здійснити те, чого Він бажає.

Текст

тата а̄са̄дйа тараса̄
да̄рун̣ам̇
ґаутамі-сутам
бабандга̄марша-та̄мра̄кшах̣
паш́ум̇ раш́анайа̄ йатга̄

Послівний переклад

татах̣ — після того; а̄са̄дйа — схопив; тараса̄ — спритно; да̄рун̣ам   —   небезпечного; ґаутамі-сутам   —   сина Ґаутамі; бабандга  —  зв’язав; амарша  —  лютий; та̄мра-акшах̣  —  з очима, червоними, як мідь; паш́ум  —  звіра; раш́анайа̄  —  мотузкою; йатга̄  —  наче.

Переклад

Очі Арджуни від гніву скидались на дві червоні мідяні кулі. Він спритно схопив сина Ґаутамі і зв’язав його мотузкою, наче тварину.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Мати Ашваттгами, Кріпі, була з роду Ґаутами. В цій шлоці важливим є те, що Ашваттгаму спіймано й зв’язано, наче якусь тварину. За Шрідгарою Свамі схопити цього сина брахмани, мов тварину, було обов’язком Арджуни, частиною його дгарми. Думку Шрідгари Свамі підпирають також подальші слова Шрі Крішни. Ашваттгама був законний син Дроначар’ї та Кріпі, але опустився на нижчий рівень життя, і тому з ним належало обходитися як з твариною, а не як з брахманою.

Текст

ш́ібіра̄йа нінішантам̇
раджджва̄ баддгва̄ ріпум̇ бала̄т
пра̄ха̄рджунам̇ пракупіто
бга
ґава̄н амбуджекшан̣ах̣

Послівний переклад

ш́ібіра̄йа  —  дорогою до військового табору; нінішантам  —   везучи його; раджджва̄  —  мотузками; баддгва̄  —  зв’язаного; ріпум — ворога; бала̄т — силою; пра̄ха— сказав; арджунам—   Арджуні; пракупітах̣  —  розгніваному; бгаґава̄н  —  Бог-Особа; амбуджа-ікшан̣ах̣  —  що Він дивиться очима як лотоси.

Переклад

Зв’язавши Ашваттгаму, Арджуна зібрався вести його до військового табору. Тоді Бог-Особа Шрі Крішна заговорив до розгніваного Арджуни, дивлячись на нього Своїми лотосовими очима.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як описує вірш, і Арджуна, і Господь Шрі Крішна    —    обидва були розгнівані, але Арджунині очі нагадували дві червоні мідні кулі, а очі Господа    —    лотоси. Це означає, що Господь і Арджуна гніваються зовсім по-різному. Господь    —    це Трансцендентність, а тому Він абсолютний у будь-якому стані. Господній гнів не подібний до гніву зумовленої істоти, зв’язаної ґунами, чи якостями, матеріальної природи. Він абсолютний, і тому між Його гнівом та задоволенням різниці немає. Його гнів не належить до проявів трьох ґун матеріальної природи. Він є просто вияв Його прихильности до Свого відданого й турботи про його добро    —     така трансцендентна природа Господа. А тому навіть гнів Його    —    це благословіння для того, на кого Він гнівається. Він лишається незмінний за всіх обставин.

Текст

mainaṁ pārthārhasi trātuṁ
brahma-bandhum imaṁ jahi
yo ’sāv anāgasaḥ suptān
avadhīn niśi bālakān

Послівний переклад

ма̄ енам   —   ніколи його; па̄ртга   —   Арджуно; архасі   —   не повинно ; тра̄тум   —   відпустити ; брахма - бандгум   —   родича брахмани; імам  —  його; джахі  —  вбий; йах̣  —  він (котрий); асау  —  тих; ана̄ґасах̣  —  неповинних; супта̄н  —  під час сну; авадгı̄т —  забив; ніш́і  —  вночі; ба̄лака̄н  —  хлопців.

Переклад

Господь Шрі Крішна сказав: Арджуно, ти не повинен являти ласку, не відпускай цього родича брахмани [брахма- бандгу]    —    він же забив уві сні неповинних хлопців.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші важливе значення має слово брахма-бандгу. Якщо людині довелося з’явитися на світ у родині брахмани, але називатися брахманою сама вона не заслуговує, до неї звертаються не як до брахмани, а як до родича брахмани. Син судді не обов’язково сам є суддя, але немає нічого неправильного в тому, щоб при звертанні називати його родичем «пана судді». Людина не стає суддею з народження, і так само брахманою стають не через народження. Брахмана    —    це той, хто має брахманічні якості. Посаду судді має обіймати людина кваліфікована, аналогічно, стати брахманою можна тільки маючи потрібні якості. Шастри визначають, що, навіть якщо людина народилася і не в брахманській сім’ї, але має відповідні якості і заслуговує на це, її слід вважати за брахману. Так само якщо народжений в сім’ї брахмани не має брахманічних якостей, то й ставитись до нього слід як до не-брахмани, тобто, сказати точніше, як до родича брахмани. Господь Шрі Крішна, найвищий авторитет з усіх релігійних засад, що дані у Ведах, особисто вказав на ці відмінності. В дальших шлоках Він обґрунтує сказане.

Текст

маттам̇ праматтам унматтам̇
суптам̇ ба̄лам̇ стрійам̇ джад̣ам
прапаннам̇ віратгам̇ бгітам̇
на ріпум̇ ханті дгарма-віт

Послівний переклад

маттам   —   несвідомого; праматтам   —   одурманеного; унматтам — божевільного; суптам — того, що спить; ба̄лам —   дитину; стрійам  —  жінку; джад̣ам  —  дурного; прапаннам  —   того, що здався; віратгам—того, що згубив колісницю; бгı̄там  —  переляканого; на  —  не; ріпум  —  ворога; ханті  —  вбиває; дгарма-віт  —  той, хто знає релігійні засади.

Переклад

Людина, що знає засади релігії, ніколи не вб’є ворога, якщо він втратив пильність або одурманений чимось, не при розумі, заснув, переляканий чи втратив колісницю. Не вб’є він і дитини, жінки, істоти нетямущої, чи того, хто здався на його ласку.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Воїн, обізнаний з релігійними засадами, ніколи не вб’є ворога, який не чинить опору. Колись битви відбувалися на основі релігійних засад, а не чуттєвої втіхи. Заскочивши ворога п’яного, уві сні, в інших вищезазначених випадках, воїн не мав права вбивати його. Війна, яку ведуть на основі релігії, має певні закони. Раніше війни ніколи не проголошували з примхи егоїстичних політиків; у всьому керувалися бездоганними релігійними засадами. Насильство, якщо його чинять згідно з релігійними засадами, незрівнянно вище від так званого «ненасильства».

Текст

сва-пра̄н̣а̄н йах̣ пара-пра̄н̣аіх̣
прапушн̣а̄тй а
ґгр̣н̣ах̣ кгалах̣
тад-вадгас тасйа хі ш́рейо
йад-доша̄д йа̄тй адгах̣ пума̄н

Послівний переклад

сва-пра̄н̣а̄н— своє життя; йах̣  —  котрий; пара-пра̄н̣аіх̣  —  коштом життя інших; прапушн̣а̄ті  —  забезпечує процвітання; аґгр̣н̣ах̣ — безсоромний; кгалах̣ —  лихий; тат-вадгах̣  —  вбивство його; тасйа — його; хі —  певно; ш́рейах̣  —  благо; йат  —   з чого; доша̄т  —  через ваду; йа̄ті  —  іде; адгах̣  —  вниз; пума̄н  —  особа.

Переклад

Жорстока і підла людина, яка зберігає життя коштом життя інших, заслуговує на смерть, і вбити її означає зробити їй добро, інакше через свої вчинки вона скотиться на самий низ.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Життя за життя    —    це справедлива кара для того, хто, без жалю та сорому, живе коштом життя інших. Моральність державної політики в тому, щоб скарати жорстоку особу на смерть і цим врятувати її від пекла. Коли держава засуджує вбивцю до страти, для негідника це велике добро, бо в наступному житті йому вже не доведеться страждати за вчинене. Смертний вирок    —    це найм’якіша кара, на яку заслуговує вбивця, а в смріті-шастрах сказано: ті, хто дістав від царя кару за принципом «життя за життя», очищуються від гріхів настільки, що можуть навіть піднестися на райські планети. За Ману, великим укладачем кодексів цивільних та релігійних законів, навіть того, хто вбиває тварину, слід вважати за вбивцю, бо м’ясо тварин не призначене в їжу цивілізованій людині, що її головний обов’язок    —    готувати себе повернутися до Бога. Ману каже, що забій тварини    —    це справжня змова групи грішників і кожен із них заслуговує на кару як вбивця, так само як співучасники, що спільно вбили людину. Той, хто дає дозвіл вбити тварину, хто вбиває тварину, хто торгує м’ясом забитої тварини, хто готує їжу з м’яса тварини, хто розподіляє таку їжу і, нарешті, хто їсть їжу, приготовану з тіла вбитої тварини,    —    всі є вбивці, і за законами природи повинні дістати кару. Попри весь поступ матеріальної науки створити живої істоти ніхто не спроможний, а тому нікому не вільно за своєю забаганкою відбирати в неї життя. М’ясоїдам писання дають дозвіл приносити тварин у жертву, але за цілого ряду обмежень, і дозвіл цей існує тільки для того, щоб поставити перепону поширенню боєнь, а не щоб заохотити різанину тварин. Дозволяючи жертвопринесення тварин, писання встановлюють його порядок так, що воно стає сприятливим і для тварини, яку офірують, і для поїдачів плоті тварин. Для тварини користь в тому, що, принесена в жертву на вівтарі, тварина одразу отримує людську форму життя; м’ясоїда ж це врятовує від ще тяжчих гріхів (наприклад, їсти м’ясо, яке постачає мережа різниць, це гидке джерело найрізноманітніших нещасть для громади, країни і всього людства). Матеріальний світ вже сам по собі є оселя нещасть, а від того, що заохочують вбивати тварини, скверна заполонює все ще більше    —    приходять війни, епідемії, голод і багато інших небажаних лих.

Текст

пратіш́рутам̇ ча бгавата̄
па̄н̃ча̄лйаи ш́р̣н̣вато мама
а̄харішйе ш́ірас тасйа
йас те ма̄ніні путра-ха̄

Послівний переклад

пратіш́рутам  —  обіцяно; ча  —  і; бгавата̄  —  тобою; па̄н̃ча̄лйаі  —  дочці царя Панчали (Драупаді); ш́р̣н̣ватах̣  —  почуто; мама  —  Мною Самим; а̄харішйе  —  я мушу принести; ш́ірах̣  —  голову; тасйа  —  його; йах̣  —  хто; те  —  твій; ма̄ніні  —   зваж; путра-ха̄  —  вбивця синів.

Переклад

Крім того, Я особисто чув, як ти обіцяв Драупаді, що принесеш їй голову вбивці її синів.

Текст

тад асау вадгйата̄м̇ па̄па
а̄тата̄йй а̄тма-бандгу-ха̄
бгартуш́ ча віпрійам̇ віра
кр̣тава̄н кула-па̄м̇санах̣

Послівний переклад

тат  —  тому; асау  —  ця людина; вадгйата̄м  —  буде вбитий; па̄пах̣  —  грішник; а̄тата̄йі  —  напасник; а̄тма  —  твоїх; бандгу-ха̄  —  вбивця синів; бгартух̣  —  пана; ча  —  і; віпрійам   —   не вдовольнивши; віра  —  воїне; кр̣тава̄н  —  того, хто це зробив; кула-па̄м̇санах̣  —  недогарок роду.

Переклад

Ця людина підступно забила твоїх рідних. Ба більше, він викликав невдоволення і в свого пана. Він    —    просто недогарок свого роду. Вбий його не вагаючись!

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Сина Дроначар’ї тут осудливо названо «недогарком свого роду». Дроначар’я мав добре ім’я і зажив великої шани. Хоча він взяв бік ворога, Пандави не стали менше шанувати його, а Арджуна шанобливо привітав його перед початком битви. Отже, Дроначар’ю не було за що засуджувати. Однак його син був істота ница, бо забруднив себе такими вчинками, яких ніколи не зробив би двіджа, двічінароджений представник вищих каст. Ашваттгама, син Дроначар’ї, безжально вбив уві сні п’ятьох синів Драупаді, і це викликало незадоволення навіть його пана Дурйодгани    —    він зовсім не схвалив підлого вбивства синів Пандав, коли ті спали. Ашваттгама напав на членів Арджуниної сім’ї і тому заслужив, щоб Арджуна покарав його. Того, хто нападає без попередження, вбиває з-за спини, підпалює чужий будинок чи викрадає чужу дружину, шастри засуджують на смерть. Крішна нагадав Арджуні за це, щоб той зважив усе і вчинив, як потрібно.

Текст

сӯта ува̄ча
евам̇ парікшата̄ дгармам̇
па̄ртгах̣ кр̣шн̣ена чодітах̣
наіччгад дгантум̇
ґуру-сутам̇
йадйапй а̄тма-ханам̇ маха̄н

Послівний переклад

сӯтах̣  —  Сута Ґосвамі; ува̄ча  —  сказав; евам  —  так; парікшата̄   —   випробуваний; дгармам   —   у питанні обов’язку; па̄ртгах̣  —  Шрі Арджуна; кр̣шн̣ена  —  Господом Крішною; чодітах̣  —  заохочуваний; на аіччгат  —  не захотів; хантум  —   вбивати; ґуру-сутам  —  сина свого вчителя; йадйапі  —  хоча; а̄тма-ханам  —  вбивцю своїх синів; маха̄н  —  великого.

Переклад

Сута Ґосвамі сказав: Крішна, прагнучи випробувати Арджунине розуміння релігії, закликав його вбити сина Дроначар’ї; проте Арджуна, велика душа, не схотів цього робити, дарма що Ашваттгама підло вбив його рідних.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Немає сумніву, що Арджуна був велика душа, і даний вірш підтверджує це. Сам Господь закликав Арджуну вбити сина Дрони, однак Арджуна вирішив, що сина його великого вчителя треба пощадити    —    хоча б тому, що він доводився Дроначар’ї сином, хай навіть і недостойним, дарма що він свавільно зробив безліч мерзенних вчинків, які нікому не дали нічого доброго.

Коли Господь Шрі Крішна спонукував Арджуну вбити Ашваттгаму, Він насправді просто випробовував його почуття обов’язку. Не слід гадати, що Арджуна неправильно розумів свій обов’язок або що Господь Шрі Крішна не знав про його почуття обов’язку. Проте Господь Шрі Крішна часто випробовує Своїх чистих відданих, тільки для того щоб прославити їхнє почуття обов’язку. Так само Він випробовував і ґопі; через таке випробовування пройшов і Прахлада Махараджа    —    чисті віддані успішно витримують всі іспити, які посилає їм Господь.

Текст

атгопетйа сва-ш́ібірам̇
ґовінда-прійа-са̄ратгіх̣
нйаведайат там̇ прійа̄йаі
ш́очантйа̄ а̄тма-джа̄н хата̄н

Послівний переклад

атга —  незабаром; упетйа  —  досягнувши; сва  —  свого; ш́ібірам —табору; ґовінда — той, хто оживляє чуття (Господь Шрі Крішна); прійа  —  дорогий; са̄ратгіх̣  —  колісничий; нйаведайат — передав; там — його; прійа̄йаі —  любій; ш́очантйаі  —   яка оплакує; а̄тма-джа̄н  —  своїх синів; хата̄н  —  вбитих.

Переклад

Зрештою Арджуна разом зі своїм любим другом та колісничим [Шрі Крішною] дістався табору і віддав убивцю на суд своїй коханій дружині, що оплакувала забитих синів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: З Крішною Арджуну пов’язували трансцендентні стосунки найтіснішої дружби й приязні. В «Бгаґавад- ґіті» Господь назвав Арджуну Своїм найдорожчим другом. Приязні стосунки    —    слугування, дружба, батьківство або кохання    —    пов’язують із Верховним Господом кожну істоту. Кожна істота може здобути товариство Господа в духовному царстві і насолоджуватися ним, якщо тільки вона справді бажає цього та щира у своїх зусиллях на шляху бгакті-йоґи.

Текст

татга̄хр̣там̇ паш́уват па̄ш́а-баддгам
ава̄н̇-мукгам̇ карма-джу
ґупсітена
нірікшйа кр̣шн̣а̄пакр̣там̇
ґурох̣ сутам̇
ва̄ма-свабга̄ва̄ кр̣пайа̄ нана̄ма ча

Послівний переклад

татга̄ — так; а̄хр̣там — притягнутого; паш́у-ват  —  наче тварину; па̄ш́а-баддгам  —  зв’язаного мотузкою; ава̄к-мукгам  —   безслівного; карма  —  діянням; джуґупсітена  —  огидним; нірікшйа  —  побачивши; кр̣шн̣а̄  —  Драупаді; апакр̣там  —  лиходія; ґурох̣  —  вчителя; сутам  —  сина; ва̄ма  —  прекрасна; свабга̄ва̄  —  природою; кр̣пайа̄  —  милосердям; нана̄ма  —  поклонилась; ча  —  і.

Переклад

Шрі Сута Ґосвамі сказав: Зв’язаного мотузками, наче тварину, Ашваттгаму привели перед Драупаді. Він мовчав, розуміючи, що вчинив найпідліше вбивство. Через жіночу натуру, Драупаді, від природи мавши добру та лагідну вдачу, склала Ашваттгамі шану, яку належить виявляти брахмані.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ашваттгаму засудив Сам Господь, і Арджуна обходився з ним як з мерзотником, а не як із сином брахмани чи вчителя. Але коли Арджуна привів його перед Шріматі Драупаді, вона, дарма що оплакувала вбитих синів і бачила тепер їхнього вбивцю, зі своєї жіночої м’якости не втрималась, щоб не виявити шану, яку зазвичай належить виявляти брахмані чи синові брахмани. За своїми якостями жінки не відрізняються від підлітків, а тому не мають чоловічої здібности розсудливо оцінювати речі. Ашваттгама показав себе негідним імені сина Дроначар’ї чи брахмани, і тому заслужив на осуд від найвищого авторитету, Господа Шрі Крішни, а проте добросерда жінка не змогла втриматись від природного вияву шани до брахмани.

Жінки з індійських родин, як це заведено, і понині виявляють шану до людей з касти брахман, хоч би які падші й мерзенні брахма-бандгу ті були. Чоловіки, проте, від певного часу почали повставати проти брахма-бандгу    —    тих, що походять з достойних родин брахман, але у своїх діях нижчі за шудр.

У цій шлоці вжито слова ва̄ма-свабга̄ва̄, що означає «добра і м’яка з природи». Добрі люди сприймають все легко, чого не сказати про людину середніх розумових здібностей. Проте в будь-якому разі не слід, намагаючись стати добросердим, відмовлятися оцінювати речі й судити про них розважливо. Людина повинна зберігати реалістичний погляд на речі. Не треба, наслідуючи м’якосердих жінок, визнавати несправжнє. Нехай добросерда жінка виявляє Ашваттгамі шану, але це ще не означає, що він є брахмана насправді.

Текст

ува̄ча ча̄сахантй асйа
бандгана̄найанам̇ саті
мучйата̄м̇ мучйата̄м еша
бра̄хман̣о нітара̄м̇
ґурух̣

Послівний переклад

ува̄ча—сказала; ча—і; асаханті—нестерпне для неї; асйа— його; бандгана — зв’язаний; а̄найанам — притягнутий; саті —  вірна; мучйата̄м мучйата̄м  —  звільни ж його; ешах̣  —  цього; бра̄хман̣ах̣  —  брахману; нітара̄м  —  нашого; ґурух̣  —  вчителя.

Переклад

Їй було нестерпно бачити Ашваттгаму в путах, і, доброчесна жінка, вона сказала: Звільни його    —    він же брахмана, наш духовний вчитель.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Ашваттгаму привели перед Драупаді, їй нестерпно було бачити, що брахману, зв’язаного, взято під варту, як злочинця, тим паче що цей брахмана доводився сином їхньому вчителеві.

Схопивши Ашваттгаму, Арджуна прекрасно усвідомлював, що той є сином Дроначар’ї. Це певно було відомо і Крішні, однак обидва повелися з ним як з убивцею, не зважаючи на те, що він був сином брахмани. Згідно з богоявленими писаннями, якщо наставник чи духовний вчитель виявляється не гідний свого становища, від нього слід відректися. Ґуру ще називають ачар’єю, тобто «тим, хто засвоїв сутність шастр і допомагає учневі йти правильним шляхом». Ашваттгама виявився неспроможним додержати обов’язків брахмани чи вчителя, а тому його не слід було вважати за піднесеного брахману. Зваживши на це, можна зрозуміти, що Господь Шрі Крішна й Арджуна були праві, засудивши Ашваттгаму. Але добра жінка, Драупаді, сприймала події не з погляду шастр, а згідно з традицією. Вона, за звичаєм, віддала Ашваттгамі таку саму шану, як віддала б його батькові. Люди так роблять тому, що з суто сентиментальних уявлень дивляться на сина брахмани теж як на брахману. Проте це неправильно. Людину визнають за брахману на підставі її якостей; щоб стати брахманою, замало народитися в сім’ї брахмани.

Незважаючи на все це, Драупаді, через добросердя, захотіла, щоб Ашваттгаму негайно звільнили. Цей приклад свідчить, що відданий Господа, хоч як страждає сам, ніколи не виявляє неприязні до інших, навіть до ворога. Така є відмітна ознака чистого відданого Господа.

Текст

сарахасйо дганур-ведах̣
савісар
ґопасам̇йамах̣
астра-
ґра̄маш́ ча бгавата̄
ш́ікшіто йад-ану
ґраха̄т

Послівний переклад

са-рахасйах̣  —  потаємне; дганух̣-ведах̣  —  знання з мистецтва володіти луками й стрілами; са-вісарґа  —  пускати; упасам̇йамах̣  —  керувати; астра  —  зброю; ґра̄мах̣  —  усі типи; ча  —  і; бгавата̄  —  тобою; ш́ікшітах̣  —  вивчено; йат  —  чиєю; ануґраха̄т  —  милістю.

Переклад

Саме з милости Дроначар’ї ти навчився воєнного мистецтва стріляти з лука та оволодів потаємною наукою, як керувати зброєю.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Дроначар’я навчав дганур-веди, тобто воєнної науки, що містить сокровенне знання, як ведичними гімнами запускати в дію зброю й керувати нею. Дійовість грубої воєнної науки залежить від матеріальної зброї, мистецтво ж випускати стріли, наснажені силою ведичних гімнів, куди тонше; така зброя набагато ефективніша за грубу матеріальну зброю, як то кулемети або атомні бомби. Керують такою зброєю ведичними мантрами, вдаючись до трансцендентної науки про звук. «Рамаяна» розповідає, що Махараджа Дашаратга, батько Господа Шрі Рами, скеровував свої стріли самим звуком. І щоб влучити в ціль, йому не треба було її бачити    —    вистачало чути звук від неї. Тобто ця воєнна наука набагато тонша від нинішньої, предметом якої є груба зброя та її використання. Арджуна оволодів цією тонкою наукою з ласки Ачар’ї Дрони, і тому Драупаді хотіла нагадати Арджуні, чим він зобов’язаний своєму вчителю. Дроначар’ї вже не було, проте, як гадала собі добросерда Драупаді, його заступав його син. У когось може постати запитання, як сталося, що Дроначар’я, статечний брахмана, навчав воєнної науки. Відповідь у тім, що брахмана мусить навчати    —    однаково, в якій галузі знання. Брахмана, що володіє знанням, обов’язково повинен вчити, виконувати обряди та приймати милостиню. Істинний брахмана може виконувати будь-який з цих обов’язків.

Текст

са еша бгаґава̄н дрон̣ах̣
праджа̄-рӯпен̣а вартате
тасйа̄тмано ’рдхам̇ патнй а̄сте
на̄нва
ґа̄д вірасӯх̣ кр̣пі

Послівний переклад

сах̣ —  він; ешах̣  —  певно; бгаґава̄н  —  владика; дрон̣ах̣  — Дроначар’я; праджа̄-рӯпен̣а  —  в образі свого сина Ашваттгами; вартате  —  існує далі; тасйа  —  його; а̄тманах̣  —  тіла; ардгам  —  половина; патні  —  дружина; а̄сте  —  живе; на  —  не; анваґа̄т  —  пішла на; вірасӯх̣  —  за живого сина; кр̣пі  —  сестра Кріпачар’ї.

Переклад

Він [Дроначар’я], безсумнівно, живе й далі    —    його представляє син. Саме тому Кріпі, дружина Дроначар’ї, не виконала обряд саті і не пішла за чоловіком.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Кріпі, дружина Дроначар’ї, була сестрою Кріпачар’ї. Відданій дружині, яку явлені писаннями називають ліпшою половиною чоловіка, дозволено, якщо вона бездітна, прийняти смерть разом з чоловіком. Однак у цьому випадку дружина Дроначар’ї не виконала цього обряду, бо в неї залишився син, що представляв її чоловіка. Якщо у вдови лишається від чоловіка син, то вона тільки що зветься вдовою. У будь-якому разі Ашваттгама представляв Дроначар’ю, а тому вбити Ашваттгаму було б те саме, що вбити Дроначар’ю. Такі були доводи Драупаді проти вбивства Ашваттгами.

Текст

тад дгармаджн̃а маха̄-бга̄ґа
бгавадбгір
ґауравам̇ кулам
вр̣джінам̇ на̄рхаті пра̄птум̇
пӯджйам̇ вандйам абгікшн̣аш́ах̣

Послівний переклад

тат  —  тому; дгарма-джн̃а  —  той, кому відомі засади релігії; маха̄-бга̄ґа  —  найщасливіший; бгавадбгіх̣  —  тобою; ґауравам  —   прославлену; кулам   —   родину; вр̣джінам   —   болісне; на—не; архаті — заслуговує; пра̄птум —дістати; пӯджйам—   шанований; вандйам  —  гідний поклоніння; абгікшн̣аш́ах̣  —   постійно.

Переклад

О найщасливіший! Ти    —    знавець релігійних засад, і не годиться тобі завдавати горя представникам славетного роду, які завжди гідні шани й поклоніння.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Досить найменшої образи проти шанованої родини, щоб накликати на себе лихо. Культурна людина, отже, повинна завжди бути обачною, коли має справу з шанованим родом.

Текст

ма̄ родід асйа джанані
ґаутамі паті-девата̄
йатга̄хам̇ мр̣та-ватса̄рта̄
родімй аш́ру-мукгі мухух̣

Послівний переклад

ма̄  —  не; родіт  —  змушуй ридати; асйа  —  його; джанані  —   матері; ґаутамі   —   дружині Дрони; паті - девата̄   —   доброчесній; йатга̄  —  як; ахам  —  я; мр̣та-ватса̄  —  чиї діти мертві; а̄рта̄  —  вражена горем; родімі  —  плачу; аш́ру-мукгі  —  з повними сліз очима; мухух̣  —  безперестанку.

Переклад

О мій володарю, не змушуй дружину Дроначар’ї плакати, як плачу я. Смерть синів    —    велике горе для мене. То не треба, щоб і вона, як оце я, плакала без упину.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Співчутлива добросерда жінка  , Шріматі Драупаді не хотіла, щоб дружина Дроначар’ї звідала такого самого лиха, як вона,    —    втрати сина. Драупаді материнським серцем розуміла, як вона страждатиме, а крім того, мала велику повагу до Кріпі як до дружини Дроначар’ї.

Текст

йаіх̣ копітам̇ брахма-кулам̇
ра̄джанйаір аджіта̄тмагіх̣
тат кулам̇ прадахатй а̄ш́у
са̄нубандгам̇ ш́уча̄рпітам

Послівний переклад

йаіх̣  —  котрими; копітам  —  розгнівані; брахма-кулам  —  верства брахман; ра̄джанйаіх̣  —  правителями; аджіта  —  нестримані; а̄тмабгіх̣  —  у собі; тат  —  ту; кулам  —  родину; прадахаті  —  спалює; а̄ш́у  —  негайно; са-анубандгам  —  з усіма членами роду; ш́уча̄-арпітам  —  викликавши горе.

Переклад

Якщо представник керівного царської верстви, не владаючи чуттями, вчинить образу проти представників верстви брахман і тим прогнівить їх, вогонь гніву брахман спалить ущент весь царський рід. Горе паде на всіх.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: До суспільного стану брахман, класу чи громади духовно піднесених людей, а також до членів таких піднесених брахманських родин решта підпорядкованих каст (верства царів-правителів, торгова верства і верства робітників) завжди ставилися з великою шаною і повагою.

Текст

сӯта ува̄ча
дгармйам̇ нйа̄ййам̇ сакарун̣ам̇
нірвйалікам̇ самам̇ махат
ра̄джа̄ дгарма-суто ра̄джн̃йа̄х̣
пратйанандад вачо двіджа̄х̣

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча  —  Сута Ґосвамі сказав; дгармйам  —  згідні з релігійними засадами; нйа̄ййам —  справедливі; са-карун̣ам  —  повні милосердя; нірвйалікам   —  нелицемірні щодо дгарми; самам  —  врівноважені; махат  —  величні; ра̄джа̄  —  цар; дгарма- сутах̣  —  син Дгармараджі; ра̄джн̃йа̄х̣  —  царицею; пратйанандат  —  підтримав; вачах̣  —  слова; двіджа̄х̣  —  о брахмани.

Переклад

Сута Ґосвамі сказав: О брахмани, цар Юдгіштгіра цілком підтримав слова цариці, бо всі її докази відповідали засадам релігії і були справедливі, гідні похвали, милосердні, безсторонні й нелицемірні.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Юдгіштгіра, що був син Дгармараджі, чи то Ямараджі, цілковито підтримав царицю Драупаді, що попрохала Арджуну відпустити Ашваттгаму. Не можна допустити приниження представника великого роду. Арджуна та його сім’я були в боргу перед родиною Дроначар’ї, тому що Арджуна навчився від нього воєнної науки. З погляду моральности виявити невдячність щодо такої доброї родини    —    річ непростима. До дружини Дроначар’ї, що представляла цю велику душу як його половина, належало виявляти співчуття, а не завдавати горя, вбивши сина. Це називають співчуттям. В доказах Драупаді не було лицемірства, бо вона закликала діяти так, як того вимагає вивершене знання. Слова її були неупереджені, бо спиралися на її власний досвід. Бездітній жінці не зрозуміти материнського горя. Драупаді сама була мати і тому могла зрозуміти, яким горем для Кріпі була б смерть сина. Її слова гідні хвали, бо вона бажала вшанувати велику родину як належить.

Текст

накулах̣ сахадеваш́ ча
йуйудга̄но дганан̃джайах̣
бга
ґава̄н девакі-путро
йе ча̄нйе йа̄ш́ ча йошітах̣

Послівний переклад

накулах̣   —   Накула; сахадевах̣   —   Сахадева; ча  —  і; йуйудга̄нах̣   —   Сат’які ; дганан̃джайах̣   —   Арджуна ; бгаґава̄н   —   Бог- Особа; девакі-путрах̣—син Девакі, Господь Шрі Крішна; йе— ті; ча — і; анйе — інші; йа̄х̣ — ті; ча — і; йошітах̣ — жінки.

Переклад

Накула й Сахадева [молодші цареві брати], а також Сат’які, Арджуна, син Девакі    —    Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, жінки та інші теж    —    всі одностайно погодилися з царем.

Текст

татра̄ха̄маршіто бхімас
тасйа ш́рейа̄н вадгах̣ смр̣тах̣
на бгартур на̄тманаш́ ча̄ртге
йо ’хан супта̄н ш́іш́ӯн вр̣тга̄

Послівний переклад

татра   —   тоді; а̄ха   —   промовив; амаршітах̣   —   гнівно; бгімах̣—  Бгіма; тасйа  —  його; ш́рейа̄н  —  найвище добро; вадгах̣  —  вбити; смр̣тах̣  —  записано; на  —  не; бгартух̣  —  пана; на   —   не ; а̄тманах̣   —   себе самого ; ча   —   і ; артге   —   задля ; йах̣—  котрий; ахан  —  вбив; супта̄н  —  тих, що спали; ш́іш́ӯн—  дітей; вр̣тга̄  —  безцільно.

Переклад

Бгіма, проте, з ними не погодився і порадив вбити негідника, який у злобі згубив юнаків, що спали, не принісши цим ніякої користи ні собі, ні своєму панові.

Текст

ніш́амйа бгіма-ґадітам̇
драупадйа̄ш́ ча чатур-бгуджах̣
а̄локйа ваданам̇ сакгйур
ідам а̄ха хасанн іва

Послівний переклад

ніш́амйа   —   почувши  ; бгіма   —   Бгімою  ; ґадітам   —   сказане  ; драупадйа̄х̣  —  Драупаді; ча  —  і; чатух̣-бгуджах̣  —  чотирирукий (Бог-Особа); а̄локйа  —  побачивши; ваданам  —  обличчя; сакгйух̣  —  Свого друга; ідам  —  це; а̄ха  —  промовив; хасан  —   усміхаючись; іва  —  немов.

Переклад

Бог-Особа, Чатурбгуджа [ чотирирукий ], почувши слова Бгіми, Драупаді та інших, позирнув на Свого друга Арджуну й промовив, немовби усміхаючись.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна має дві руки, тут же Його названо чотирируким. Чому це так, з’ясовує Шрідгара Свамі. Бгіма та Драупаді по-різному дивились на те, чи треба вбивати Ашваттгаму: Бгіма наполягав не зволікаючи вбити його, тоді як Драупаді хотіла його пощадити. Можна тільки уявляти, яким виглядав готовий убити Ашваттгаму Бгіма, що його стримувала Драупаді. Щоб втримати їх обидвох, Господь появив ще дві руки. У відначальній, первісній формі Господь Шрі Крішна являє дві руки, але в Своєму аспекті Нараяни Він чотирирукий. В аспекті Нараяни Він разом зі Своїми відданими перебуває на планетах Вайкунтги, а в Своїй відначальній подобі Шрі Крішни Він перебуває на планеті Крішналока, що набагато вище в духовному небі від планет Вайкунтги. Отже, ніякої суперечности в тому, що Шрі Крішну названо чатурбгуджа, немає. Коли потреба, Він здатний проявити сотні рук, як це було, коли Він показав Арджуні Свою форму вішва-рупи. Той, хто може появити сотні й тисячі рук, певно ж на силі появити чотири, коли це треба.

Не знаючи, як вчинити з Ашваттгамою, Арджуна вкінець заплутався. Тоді Господь Шрі Крішна, як найдорожчий його друг, усміхаючись, взявся допомогти йому знайти розв’язок.

Текст

ш́рі-бгаґава̄н ува̄ча
брахма-бандгур на хантавйа
а̄тата̄йі вадга̄рхан̣ах̣
майаівобгайам а̄мна̄там̇
паріпа̄хй ануш́а̄санам
куру пратіш́рутам̇ сатйам̇
йат тат са̄нтвайата̄ прійа̄м
прійам̇ ча бгімасенасйа
па̄н̃ча̄лйа̄ махйам ева ча

Послівний переклад

ш́рі-бгаґава̄н — Бог-Особа; ува̄ча— сказав; брахма-бандгух̣—   родича брахмани; на  —  не; хантавйах̣  —  слід вбивати; а̄тата̄йі — напасника; вадга-архан̣ах̣ — слід убити; майа̄—Мною; ева  —  певно; убгайам  —  обидва; а̄мна̄там  —  описані згідно з вказівками авторитетів; паріпа̄хі  —  виконай; ануш́а̄санам  —   приписи; куру—дотримай; пратіш́рутам—обіцяного; сатйам  —  правда; йат тат  —  котра; са̄нтвайата̄  —  втішаючи; прійа̄м  —  любу дружину; прійам  —  задоволення; ча   —   також; бгімасенасйа   —   Шрі Бгімасени; па̄н̃ча̄лйа̄х̣   —  Драупаді; махйам  —  Мені також; ева  —  певно; ча  —  і.

Переклад

Бог-Особа Шрі Крішна мовив: Друга брахмани вбивати не можна, але як нападника його слід убити. Всі ці приписи дані в писаннях, і ти повинен діяти у згоді з ними. Ти маєш дотримати слова, що дав дружині, а крім того мусиш вчинити так, щоб задовольнити Бгімасену й Мене.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Арджуна був геть спантеличений    —    згідно з різними писаннями, що на них покликались різні люди, Ашваттгаму треба було і вбити, і помилувати водночас. Ашваттгама був брахма-бандгу, тобто недостойний син брахмани, тому вбивати його було не можна; але водночас він був нападником, якого за законами Ману слід було вбити, хай він навіть брахмана (то що казати за негідного сина брахмани!). Дроначар’я був, безсумнівно, брахмана у повному розумінні цього слова, але, бравши участь у воєнних діях, він був вбитий. Ашваттгама, проте, хоча був нападник, стояв беззбройний, а, за правилами, нападника, беззбройного чи який зійшов з колісниці, вбивати не годиться. Звичайно, все це спантеличувало. Крім того Арджуна мусив додержати обіцянки, яку дав був Драупаді, заспокоюючи її. Також йому треба було задовольнити Бгіму й Крішну, що радили вбити Ашваттгаму. Така дилема постала перед Арджуною. Розв’язок їй дав Крішна.

Текст

сӯта ува̄ча
арджунах̣ сахаса̄джн̃а̄йа
харер ха̄рдам атга̄сіна̄
ман̣ім̇ джаха̄ра мӯрдганйам̇
двіджасйа саха-мӯрдгаджам

Послівний переклад

сӯтах̣  —  Сута Ґосвамі; ува̄ча  —  сказав; арджунах̣  —  Арджуна; сахаса̄  —  тої ж миті; а̄джн̃а̄йа  —  знаючи; харех̣  —  Господа; ха̄рдам  —  задум; атга  —  так; асіна̄  —  мечем; ман̣ім  —  самоцвіт; джаха̄ра  —  відділив; мӯрдганйам  —  на голові; двіджасйа  —  двічінародженого; саха  —  з; мӯрдгаджам  —  волоссям.

Переклад

Тої миті Арджуна зрозумів, що має на думці Господь, даючи Свої двозначні накази, і миттю стяв мечем з голови Ашваттгами волосся разом з коштовним каменем.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Неможливо одночасно виконати суперечливі накази різних людей. Тож своїм гострим розумом Арджуна знайшов компромісний розв’язок: він зрізав Ашваттгамі з голови коштовний камінь. Це було те саме, що стяти йому голову, і водночас життя його було врятоване    —    так були задоволені всі вимоги. Ашваттгаму тут названо двічінародженим. Безперечно він був двічінародженим, однак, ставши негідним свого становища, дістав по заслузі.

Текст

вімучйа раш́ана̄-баддгам̇
ба̄ла-хатйа̄-хата-прабгам
теджаса̄ ман̣іна̄ хінам̇
ш́ібіра̄н нірайа̄пайат

Послівний переклад

вімучйа   —   звільнивши його; раш́ана̄-баддгам   —   з мотузок; ба̄ла-хатйа̄  —  вбивство дітей; хата-прабгам  —  втрата тілесного блиску; теджаса̄  —  сили; ман̣іна̄  —  самоцвітом; хінам  —   позбавлений; ш́ібіра̄т  —  із табору; нірайа̄пайат  —  вигнали.

Переклад

Через те, що він [Ашваттгама] вбив дітей, його тіло вже втратило свій природний блиск, а тепер, коли з його голови ще й зрізали коштовний камінь, він геть занепав. Його розв’язали й вигнали з табору геть.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Завдяки мудрости Господа Крішни й Арджуни Ашваттгама, ображений і принижений, був вбитий і водночас лишився живий.

Текст

вапанам̇ дравін̣а̄да̄нам̇
стга̄на̄н нірйа̄пан̣ам̇ татха̄
еша хі брахма-бандгӯна̄м̇
вадго на̄нйо ’сті даіхіках̣

Послівний переклад

вапанам  —  зголити волосся; дравін̣а  —  багатство; ада̄нам  —   відібрати; стга̄на̄т   —   з оселі; нірйа̄пан̣ам   —   вигнати; татга̄—  теж; ешах̣  —  усі ці; хі  —  певно; брахма-бандгӯна̄м  —   родичів брахмани; вадгах̣  —  вбивство; на  —  не; анйах̣  —  жодного іншого методу; асті  —  є; даіхіках̣  —  щодо тіла.

Переклад

Зголити волосся з голови, відібрати маєток і вигнати з оселі    —    такі покарання визначені для родича брахмани. Ніде не сказано, що слід позбавляти його життя.

Текст

путра-ш́ока̄тура̄х̣ сарве
па̄н̣д̣ава̄х̣ саха кр̣шн̣айа̄
сва̄на̄м̇ мр̣та̄на̄м̇ йат кр̣тйам̇
чакрур нірхаран̣а̄дікам

Послівний переклад

путра  —  син; ш́ока  —  горе; а̄тура̄х̣  —  вражені; сарве  —  усі вони; па̄н̣д̣ава̄х̣  —  сини Панду; саха  —  разом із; кр̣шн̣айа̄  —   Драупаді; сва̄на̄м  —  родичів; мр̣та̄на̄м  —  мертвих; йат  —  що; кр̣тйам  —  належало зробити; чакрух̣  —  виконали; нірхаран̣а-а̄дікам  —  конечне.

Переклад

По всіх тих подіях сини Панду разом із Драупаді, бувши у великім смутку, виконали над мертвими тілами родичів належні обряди.

Коментар

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до сьомої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Покарання сина Дрони».