ШБ 1.6.29
Devanagari
कल्पान्त इदमादाय शयानेऽम्भस्युदन्वत: ।
शिशयिषोरनुप्राणं विविशेऽन्तरहं विभो: ॥ २९ ॥
शिशयिषोरनुप्राणं विविशेऽन्तरहं विभो: ॥ २९ ॥
Verse text
калпа̄нта ідам а̄да̄йа
ш́айа̄не ’мбгасй уданватах̣
ш́іш́айішор анупра̄н̣ам̇
вівіш́е ’нтар ахам̇ вібгох̣
ш́айа̄не ’мбгасй уданватах̣
ш́іш́айішор анупра̄н̣ам̇
вівіш́е ’нтар ахам̇ вібгох̣
Synonyms
калпа-анте — в кінці дня Брахми; ідам — це; а̄да̄йа — беручи разом; ш́айа̄не — щоб лягти; амбгасі — в причинних водах; уданватах̣ — знищення; ш́іш́айішох̣ — Бога-Особи (Нараяни), що лежав; анупра̄н̣ам — дихання; вівіш́е — увійшов; антах̣ — усередину; ахам — я; вібгох̣ — Господа Брахми.
Translation
На кінці епохи, коли Бог-Особа Господь Нараяна поклався на води заглади, Брахма разом з усіма твірними елементами почав входити у Нього, і я теж увійшов у Нараяну з Його віддихом.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Як Господа Крішну знають як сина Васудеви, так Нараду знають як сина Брахми. Звільнені віддані Бога-Особи, як ось Нарада, сходять до матеріального світу тим самим способом, що і Він Сам. Як сказано в «Бгаґавад- ґіті», і народження, і дії Господа цілковито трансцендентні. Тому, за думкою авторитетів, коли Нарада народжується як син Брахми, — це теж трансцендентна гра. Його з’ява й відхід є явища фактично того ж рівня, що і з’ява й відхід Господа. Отже, Господь та Його віддані, як духовні істоти, водночас єдині й відмінні між собою. Вони належать до тої самої, трансцендентної, категорії.