Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.6.29
Текст
ш́айа̄не ’мбгасй уданватах̣
ш́іш́айішор анупра̄н̣ам̇
вівіш́е ’нтар ахам̇ вібгох̣
Послівний переклад
калпа-анте — в кінці дня Брахми; ідам — це; а̄да̄йа — беручи разом; ш́айа̄не — щоб лягти; амбгасі — в причинних водах; уданватах̣ — знищення; ш́іш́айішох̣ — Бога-Особи (Нараяни), що лежав; анупра̄н̣ам — дихання; вівіш́е — увійшов; антах̣ — усередину; ахам — я; вібгох̣ — Господа Брахми.
Переклад
На кінці епохи, коли Бог-Особа Господь Нараяна поклався на води заглади, Брахма разом з усіма твірними елементами почав входити у Нього, і я теж увійшов у Нараяну з Його віддихом.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Як Господа Крішну знають як сина Васудеви, так Нараду знають як сина Брахми. Звільнені віддані Бога-Особи, як ось Нарада, сходять до матеріального світу тим самим способом, що і Він Сам. Як сказано в «Бгаґавад- ґіті», і народження, і дії Господа цілковито трансцендентні. Тому, за думкою авторитетів, коли Нарада народжується як син Брахми, — це теж трансцендентна гра. Його з’ява й відхід є явища фактично того ж рівня, що і з’ява й відхід Господа. Отже, Господь та Його віддані, як духовні істоти, водночас єдині й відмінні між собою. Вони належать до тої самої, трансцендентної, категорії.