1:

Бог-Особа сказав: Як скупчення хмар не усвідомлює могутньої сили вітру, так людина, занурена у матеріальну свідомість, не усвідомлює могутності чинника часу, який несе її на своїх хвилях.

2:

Все, що матеріаліст з великими труднощами і зусиллями створює задля так званого щастя, Верховний Бог-Особа в образі часу знищує. Через це зумовлена душа завжди побивається.

3:

Спантеличений матеріаліст не розуміє, що його тіло тимчасове і що пов’язані з його тілом дім, земля й багатство, до яких він так прив’язаний, теж тимчасові. Тільки через невігластво він вважає це все вічним.

4:

Хоч би в якому виді життя жива істота з’явилася, вона знаходить у ньому якесь задоволення і ніколи не цурається його.

5:

Зумовлена жива істота цілком задоволена своїм видом життя. Введена в оману ілюзорною енерґією, вона зовсім не бажає втрачати своє тіло, навіть коли перебуває в пеклі, бо й там відчуває захват від пекельних насолод.

6:

Ця вдоволеність своїм рівнем життя засновується на глибоко вкоріненій прив’язаності істоти до свого тіла, дружини, дому, дітей, худоби, статків і друзів. Живучи в цьому оточенні, зумовлена душа вважає, що досягнула досконалості.

7:

Хоча такий дурень згорає від тривоги, він постійно чинить усілякі гріхи, плекаючи нездійсненні надії і намагаючись забезпечити прожиток для своєї так званої родини і громади.

8:

Він віддає своє серце і чуття жінці, яка його зачаровує ілюзорною силою майі. Він насолоджується її обіймами на самоті та розмовами з нею і відчуває захват від милого лепету своїх малюків.

9:

Сповнена прив’язаностей домогосподар живе сімейним життям, сповненим лицемірства й дипломатії. Тільки примножуючи своїми діями нещастя і живучи як раб, яким помикають за допомогою чуттєвих втіх, своєю працею він силкується ослабити свої численні страждання, і якщо йому це вдається, він вважає себе щасливим.

10:

Добуваючи гроші, він раз у раз робить зло іншим людям, і, хоча він використовує добуті гроші для своєї сім’ї’, сам він їсть тільки невеличку частину купленої таким чином їжі. Заробляючи гроші нечесними засобами задля своїх близьких, він через них же йде до пекла.

11:

Коли його справи не йдуть, він знову й знову намагається поліпшити своє становище, але коли йому нічого не вдається і він розоряється, жадібність його штовхає брати чужі гроші.

12:

Так нещасний чоловік, якому не вдається прогодувати сім’ю, перетворюється на жалюгідне видовище. Він постійно думає про свої невдачі, гірко журячись через них.

13:

Побачивши, що він не може подбати про них, жінка й діти перестають виявляти йому ту шану, яку виявляли раніше, так само як скупі рільники перестають піклуватися про старих і виснажених волів.

14:

Нетямущий сім’янин не втрачає прив’язаності до сімейного життя навіть тоді, коли йому доводиться їсти хліб тих, кого він сам колись годував. Спотворений старістю, він готується вдома зустріти смерть.

15:

Так він живе вдома, як домашній пес, харчуючись тим, що йому кидають. Страждаючи від численних хвороб, як то слабке травлення і брак апетиту, він їсть дуже мало і стає зовсім немічним, нездатним ні до якої роботи.

16:

Через високий тиск повітря всередині тіла й хворобливий стан, його очі вилізають з орбіт, а груди йому забиває слиз. Йому важко дихати, і з кожним віддихом в нього з горла виривається хрип, схожий на звук «ґгура-ґгура».

17:

Опинившись уже в пазурах смерті, він лежить, а навколо нього побиваються родичі й близькі, і, хоча він хоче їм щось сказати, він не може, тому що горло йому зчавлює петля часу.

18:

Так, не зумівши приборкати чуття, все життя пропрацювавши на підтримання сім’ї, він у великому горі вмирає серед ридання своїх родичів. Він вмирає жалюгідною смертю, в страшних муках і без свідомості.

19:

Під час смерті він бачить посланців бога смерті, що постають перед ним із налитими люттю очима, і від жаху випускає сечу й випорожнення.

20:

Як стражники беруть під варту злочинця, так само ямадути хапають особу, яка віддавалася гріховним чуттєвим втіхам, накидаючи їй на шию міцну петлю і зв’язуючи все її тонке тіло, щоб забрати з собою для суворої кари.

21:

Коли стражники Ямараджі тягнуть її, вона проймається страхом і тремтить у їхніх руках. По дорозі її кусають собаки і вона згадує всі гріхи свого життя. В цьому становищі вона відчуває страшні муки.

22:

Під пекучим сонцем грішник змушений іти по гарячому піску серед лісових пожеж, що палають обабіч дороги. Він не може йти, але стражники підганяють його, шмагаючи нагайкою по спині. Він мучиться від голоду і спраги, але, на жаль, по всій дорозі немає води, притулку чи затінку.

23:

Йдучи дорогою до обителі Ямараджі, він падає від втоми і непритомніє, але його примушують піднятися і швидко ведуть перед обличчя Ямараджі.

24:

Так йому доводиться за дві чи три хвилини подолати дев’яносто дев’ять тисяч йоджан, а тоді його відразу ж віддають на тортури, які він заслужив.

25:

Його обкладають дровами і розпалюють вогонь, що обпікає його члени. Іноді його примушують поїдати власну плоть, або ж його поїдають інші.

26:

Пекельні пси і яструби заживо виривають йому нутрощі, а він, не вмираючи тільки дивиться на це. Його жалять змії, скорпіони, комарі й інші істоти, і він страшно мучиться.

27:

Потім йому по одній відрубують частини тіла й роздирають на шматки слонами. Його скидають з гірських вершин, і тримають під водою чи в печері.

28:

Чоловіки й жінки, чиє життя було сповнене розпусти, зазнають страшних мук у пеклах Тамісра, Андга-тамісра і Раурава.

29:

Господь Капіла вів далі: Дорога матінко, як іноді кажуть, пекло чи рай можна побачити й на цій планеті, де іноді люди зазнають пекельних покарань.

30:

Покинувши тіло, чоловік, який добував прожиток для себе і для сім’ї гріховною діяльністю, змушений зазнавати пекельних мук, і таких самих мук зазнають його рідні.

31:

Покинувши теперішнє тіло, він самотньо йде в найтемніші місця пекла, а за квиток, з яким він вирушає на той світ, йому служать гроші, котрі він добув під час життя ціною страждання інших істот.

32:

Так, корячись вищій силі Верховного Бога-Особи, годувальник родини потрапляє в пекло і страждає там за всі свої гріхи. Його становище схоже на становище людини, яка втратила своє багатство.

33:

Тому людина, яка, прагнучи забезпечити своїх рідних і близьких, не гребує найчорнішими засобами, неодмінно йде до найтемнішої області пекла, що називається Андга-тамісра.

34:

Пройшовши крізь усі пекельні тортури, піднявшись поступово через усі нижчі форми тваринного життя, які передують людському народженню, і очистившись таким чином від своїх гріхів, ця істота знову народжується людиною на Землі.