ШБ 3.30.17
Devanagari
शयान: परिशोचद्भि: परिवीत: स्वबन्धुभि: ।
वाच्यमानोऽपि न ब्रूते कालपाशवशं गत: ॥ १७ ॥
वाच्यमानोऽपि न ब्रूते कालपाशवशं गत: ॥ १७ ॥
Verse text
ш́айа̄нах̣ паріш́очадбгіх̣
парівітах̣ сва-бандгубгіх̣
ва̄чйама̄но ’пі на брӯте
ка̄ла-па̄ш́а-ваш́ам̇ ґатах̣
парівітах̣ сва-бандгубгіх̣
ва̄чйама̄но ’пі на брӯте
ка̄ла-па̄ш́а-ваш́ам̇ ґатах̣
Synonyms
ш́айа̄нах̣ — лежачи; паріш́очадбгіх̣ — що побиваються; парівітах̣ — оточений; сва-бандгубгіх̣ — своїми родичами й друзями; ва̄чйама̄нах̣ — бажаючи щось сказати; апі — хоча; на — не; брӯте — каже; ка̄ла — часу; па̄ш́а — петлі; ваш́ам — під владою; ґатах̣ — пішовши геть.
Translation
Опинившись уже в пазурах смерті, він лежить, а навколо нього побиваються родичі й близькі, і, хоча він хоче їм щось сказати, він не може, тому що горло йому зчавлює петля часу.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Коли батько сім’ї лежить на смертному ложі, його родичі задля пристойності збираються навколо нього й іноді голосно плачуть, звертаючись до нього: «О мій батьку!», «Друже!» чи «Мій чоловіче!» Стоячи на порозі смерті й перебуваючи в жалюгідному стані, він щось хоче сказати їм, висловити їм свої побажання, але, розчавлений впливом часу, не може нічого сказати і від цього страждає ще більше. Хвороби і забиті слизом груди й горло вже завдають великих мук. Він уже невимовно страждає, але, чуючи звертання своїх родичів, він мучиться ще більше.