Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.30.18
Текст
вйа̄пр̣та̄тма̄джітендрійах̣
мрійате рудата̄м̇ сва̄на̄м
уру-веданайа̄ста-дгіх̣
Послівний переклад
евам — так; кут̣умба-бгаран̣е — у підтримання сім’ї; вйа̄пр̣та — занурений; а̄тма̄ — його розум; аджіта — неприборкані; індрійах̣ — його чуття; мрійате — вмарає; рудата̄м — що плачуть; сва̄на̄м — своїх родичів; уру — великим; веданайа̄ — болем; аста — позбавлений; дгіх̣ — свідомості.
Переклад
Так, не зумівши приборкати чуття, все життя пропрацювавши на підтримання сім’ї, він у великому горі вмирає серед ридання своїх родичів. Він вмирає жалюгідною смертю, в страшних муках і без свідомості.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що в смертну мить людина думатиме про те, що звикла думати все життя. Той, хто турбувався тільки про сім’ю й ні про що інше, під час смерті думками буде повертатися до сімейних справ. Це природно чекає всіх звичайних людей. Звичайна людина не знають своєї майбутньої долі, усе своє коротке життя вона просто турбуються про сім’ю. Але на схилку її життя ніхто не задоволений тим, наскільки вона поліпшила матеріальний добробут сім’ї, і всі думають, що вона заробила недостатньо. Глибоко прив’язана до своєї сім’ї, вона забуває про свій головний обов’язок — приборкати чуття і розвинути духовну свідомість. Іноді на порозі смерті така людина доручає турботу про сімейні справи синові чи якомусь іншому родичу й каже: «Я йду. Будь-ласка, подбай про нашу сім’ю». Їй невідомо, куди вона піде, але навіть у смертну годину вона трубується про добробут своєї сім’ї. Трапляється, що приречена скоро померти людина благає лікаря подовжити їй життя хоча б на кілька років, щоб вона змогла довести до кінця свої плани, покликані забезпечити добробут сім’ї. Це матеріальна хвороба зумовленої душі. Вона повністю забуває свій справжній обов’язок — розвинути свідомість Крішни — і з головою поринає в плани, призначені забезпечити її сім’ю, хоча й змінює ці сім’ї одну за одною.