Skip to main content

ГЛАВА ТРИДЦЯТА

Господь Капіла описує згубні наслідки корисливої діяльності

1

Текст

капіла ува̄ча
тасйаітасйа джано нӯнам̇
на̄йам̇ ведору-вікрамам
ка̄лйама̄но ’пі баліно
ва̄йор іва ґгана̄валіх̣

Послівний переклад

капілах̣ ува̄ча  —  Господь Капіла сказав; тасйа етасйа  —  цього чинника часу; джанах̣  —  людина; нӯнам  —  певно; на  —  не; айам  —  це; веда  —  знає; уру-вікрамам  —  велику силу; ка̄лйама̄нах̣  —  що її носить; апі  —  хоча; балінах̣  —  могутнього; ва̄йох̣  —  вітру; іва  —  як; ґгана  —  хмар; а̄валіх̣  —  скупчення.

Переклад

Бог-Особа сказав: Як скупчення хмар не усвідомлює могутньої сили вітру, так людина, занурена у матеріальну свідомість, не усвідомлює могутності чинника часу, який несе її на своїх хвилях.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Великий політик і пандіт Чанак’я казав, що навіть одну мить втраченого часу не можна повернути за гори золота. Збиток, який завдає втрата цінного часу, неможливо навіть підрахувати. І з погляду матеріального життя, і з погляду духовного життя, треба дуже ощадливо витрачати відведений нам час. Життя зумовленої душі в одному тілі має обмежену й чітко визначену тривалість, і тому писання радять протягом цього короткого відтинку часу розвинути свідомість Крішни і таким чином звільнитися від влади чинника часу. Та, на жаль, люди не розвивають свідомість Крішни і, наче хмари, яких несе вітер, не усвідомлюють, як їх несе могутня течія часу.

2

Текст

йам̇ йам артгам упа̄датте
дух̣кгена сукга-хетаве
там̇ там̇ дгуноті бгаґава̄н
пума̄н̃ чгочаті йат-кр̣те

Послівний переклад

йам йам  —  хоч би який; артгам  —  об’єкт; упа̄датте  —  здобуває; дух̣кгена  —  з труднощами; сукга-хетаве  —  задля щастя; там там  —  те; дгуноті  —  знищує; бгаґава̄н  —  Верховний Бог-Особа; пума̄н  —  особа; ш́очаті  —  побивається; йат-кр̣те  —  з цієї причини.

Переклад

Все, що матеріаліст з великими труднощами і зусиллями створює задля так званого щастя, Верховний Бог-Особа в образі часу знищує. Через це зумовлена душа завжди побивається.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Головна функція часу, представника Верховного Бога-Особи, полягає в тому, щоб усе знищувати. Матеріалісти, занурені в матеріалістичну свідомість, намагаються творити найрізноманітніші речі в ім’я економічного розвитку. Вони гадають, що, дедалі успішніше задовольняючи матеріальні потреби, вони досягнуть щастя, але забувають, що всі їхні творіння належного часу будуть знищені. З історії відомо про багато могутніх імперій, які існували на поверхні землі і які будували з великими труднощами і зусиллями, однак минув час, і всі вони пішли в небуття. Незважаючи на це, нетямущі матеріалісти не можуть зрозуміти, що вони просто марнують час, створюючи матеріальні вигоди, які через якийсь час будуть знищені. Причина цієї марної витрати енерґії криється в невігластві загальної маси людей, які не знають, що вони вічні і що для них існує вічна діяльність. Вони не усвідомлюють, що цей відтинок життя в якомусь тілі    —    наче спалах на вічному шляху. Не знаючи цього, вони вважають, що цим коротким спалахом обмежується все їхнє життя, і марнують час, намагаючись поліпшити своє економічне становище.

3

Текст

йад адгрувасйа дехасйа
са̄нубандгасйа дурматіх̣
дгрува̄н̣і манйате моха̄д
ґр̣ха-кшетра-васӯні ча

Послівний переклад

йат  —  бо; адгрувасйа  —  тимчасового; дехасйа  —  тіла; са-анубандгасйа  —  разом із тим, що пов’язане з ним; дурматіх̣  —  спантеличений; дгрува̄н̣і  —  постійне; манйате  —  думає; моха̄т  —  від невігластва; ґр̣ха  —  дім; кшетра  —  земля; васӯні  —  багатство; ча  —  і.

Переклад

Спантеличений матеріаліст не розуміє, що його тіло тимчасове і що пов’язані з його тілом дім, земля й багатство, до яких він так прив’язаний, теж тимчасові. Тільки через невігластво він вважає це все вічним.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Матеріалісти вважають божевільними тих, хто присвячує себе свідомості Крішни, і думають, що вони марнують час, повторюючи мантру Харе Крішна. Але матеріалістам невтямки, що вони самі перебувають у непроглядній темряві божевілля, живучи так, ніби їхнє тіло вічне. Не тільки своє тіло, а й усе, що з ним пов’язане    —    свій дім, свою країну, своє суспільство та все навколо себе    —    вони вважають за вічне. Такі матеріалістичні уявлення про вічність дому, землі та всього іншого називають ілюзією, або майею. Тут ясно про це сказано: моха̄д ґр̣ха-кшетра-васӯні    —    тільки через ілюзію матеріаліст вважає свій дім, землю і гроші чимось вічним. Тільки через цю ілюзію розиваються такі основні принципи сучасної цивілізації, як сімейне життя, націоналізм та програми економічного проґресу. Людина, яка перебуває в свідомості Крішни, знає, що економічне піднесення суспільства тимчасове й ілюзорне.

В іншому місці «Шрімад-Бгаґаватам» сказано, що тільки для тваринної цивілізації властиво вважати тіло за самого себе, поділяти людей на родичів свого тіла й чужих, а свою батьківщину вважати гідною поклоніння. Однак коли людина отримала знання про свідомість Крішни, вона може це все використати на служіння Господу. Це дуже природне становище. Все має зв’язок із Крішною. Якщо людина використовує економічний розвиток і матеріальний поступ для того, щоб поширювати свідомість Крішни, її життя піднімається на якісно новий рівень.

4

Текст

джантур ваі бгава етасмін
йа̄м̇ йа̄м̇ йонім анувраджет
тасйа̄м̇ тасйа̄м̇ са лабгате
нірвр̣тім̇ на віраджйате

Послівний переклад

джантух̣  —  жива істота; ваі  —  певно; бгаве  —  у матеріальному існуванні; етасмін  —  це; йа̄м йа̄м  —  всі, які; йонім  —  види життя; анувраджет  —  може отирмати; тасйа̄м тасйа̄м  —  в тих; сах̣  —  він; лабгате  —  отримує; нірвр̣тім  —  задоволення; на  —  не; віраджйате  —  цурається.

Переклад

Хоч би в якому виді життя жива істота з’явилася, вона знаходить у ньому якесь задоволення і ніколи не цурається його.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Задоволення, яке жива істота відчуває в будь-якому, навіть найвідразливішому, тілі, називається ілюзією. Людина, яка перебуває у вищому становищі, не задовольниться рівнем життя людей, які перебувають у низькому становищі, але самі вони задоволені своїм життям, тому що перебувають під впливом майі, зовнішньої енерґії. Вплив майі складається з двох складових. Одна з них називається пракшепатміка, а друга    —    аваранатміка. Аваранатміка означає «те, що покриває», а пракшепатміка    —    «те, що стягує донизу». У будь-яких умовах життя матеріалістична особа чи тварина задоволена, тому що її знання покрите майею. На нижчих рівнях розвитку чи в нижчих видах життя свідомість настільки слабо розвинена, що істота не розуміє, чи вона чи щаслива, чи нещасна. Це називається аваранатміка. Навіть свиня, яка харчується випорожненнями, відчуває щастя, тоді як людина, що перебуває на вищому рівні, побачивши це, здригається від огиди.

5

Текст

нарака-стго ’пі дехам̇ ваі
на пума̄м̇с тйактум іччгаті
на̄ракйа̄м̇ нірвр̣тау сатйа̄м̇
дева-ма̄йа̄-вімохітах̣

Послівний переклад

нарака  —  в пеклі; стгах̣  —  перебуваючи; апі  —  навіть; дехам  —  тіло; ваі  —  справді; на  —  не; пума̄н  —  особа; тйактум  —  покинути; іччгаті  —  бажає; на̄ракйа̄м  —  пекельну; нірвр̣тау  —  насолоду; сатйа̄м  —  коли існує; дева-ма̄йа̄  —  ілюзорною енерґією Вішну; вімохітах̣  —  введена в оману.

Переклад

Зумовлена жива істота цілком задоволена своїм видом життя. Введена в оману ілюзорною енерґією, вона зовсім не бажає втрачати своє тіло, навіть коли перебуває в пеклі, бо й там відчуває захват від пекельних насолод.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Розповідають, що колись Бріхаспаті, духовний вчитель, Індри, царя райських планет, за певний прогріх прокляв його, і той став свинею на Землі. Минуло багато днів і Брахма вирішив закликати його назад, до райського царства, але Індра, потрапивши в тіло свині, забув про своє царське становище на райських планетах і відмовився повертатися. Така сила чарів майі. Навіть Індра забуває райські насолоди й задовольняється життям свині. Під впливом майі зумовлена переймається такою любов’ю до тіла, яке вона отримала, що, скажи їй: «Покинь це тіло, і ти відразу ж отримаєш тіло царя»,    —    вона все одно відмовиться. Ця прив’язаність тримає у своїй владі всіх зумовлених живих істот. Господь Крішна особисто вмовляє нас: «Облиште весь цей матеріальний світ. Прийдіть до Мене, і Я особисто всебічно піклуватимуся про вас»,    —    але ми не погоджуємося. Ми думаємо: «У нас усе досить непогано. Навіщо нам віддаватися Крішні й повертатися до Його царства?» Це називається ілюзія, чи майа. Кожна істота задоволена своїм рівнем життя, хоч би яке гидке воно було.

6

Текст

а̄тма-джа̄йа̄-сута̄ґа̄ра-
паш́у-дравін̣а-бандгушу
нірӯд̣га-мӯла-хр̣дайа
а̄тма̄нам̇ баху манйате

Послівний переклад

а̄тма  —  тіло; джа̄йа̄  —  дружина; сута  —  діти; аґа̄ра  —  дім; паш́у  —  тварини; дравін̣а  —  багатство; бандгушу  —  друзі; нірӯд̣га-мӯла  —  глибоко вкорінене; хр̣дайах̣  —  його серце; а̄тма̄нам  —  себе; баху  —  високо; манйате  —  думає.

Переклад

Ця вдоволеність своїм рівнем життя засновується на глибоко вкоріненій прив’язаності істоти до свого тіла, дружини, дому, дітей, худоби, статків і друзів. Живучи в цьому оточенні, зумовлена душа вважає, що досягнула досконалості.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Так звана досконалість людського життя    —    це вигадка. Тому писання кажуть, що матеріаліст, незважаючи на всі свої матеріальні достоїнства, нічого не вартий, бо залишається на рівні розуму, який знову стягує його на дно матеріального існування в тимчасовому світі. Той, хто діє на рівні розуму, нездатний досягнути духовного світу. Така людина знову й знову неодмінно скочуватиметься до матеріального життя. Оточивши себе так званими однодумцями, друзями, дорогими й близькими людьми, зумовлена душа втішається уявним щастям.

7

Текст

сандахйама̄на-сарва̄н̇ґа
еша̄м удвахана̄дгіна̄
каротй авіратам̇ мӯд̣го
дуріта̄ні дура̄ш́айах̣

Послівний переклад

сандахйама̄на  —  згоряючи; сарва  —  всі; ан̇ґах̣  —  його члени; еша̄м  —  цих родичів; удвахана  —  підтримання; а̄дгіна̄  —  з тривогою; кароті  —  виконує; авіратам  —  завжди; мӯд̣гах̣  —  дурень; дуріта̄ні  —  гріховні дії; дура̄ш́айах̣  —  зловмисник.

Переклад

Хоча такий дурень згорає від тривоги, він постійно чинить усілякі гріхи, плекаючи нездійсненні надії і намагаючись забезпечити прожиток для своєї так званої родини і громади.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Сказано, що легше впоратися з великою імперією, ніж прогодувати невеличку сім’ю. Це особливо справедливо за цих часів, коли Калі-юґа набрала такої сили, що всі живуть у постійних турботах і тривозі про сім’ю, з якою вони ототожнюють себе під впливом майі, чи ілюзії. Сім’я, яку ми намагаємося прогодувати,    —    це творіння майі і спотворене відображення родини, яка існує на Крішналоці. На Крішналоці також є сім’я, друзі, громада, батько й мати    —    там є все, але там усе вічне. Тут щоразу, коли ми змінюємо тіло, міняються й наші родичі. Іноді ми народжуємося в родині людей, іноді    —    в родині півбогів, іноді    —    в родині котів, а іноді    —    в родині собак. Родичі, співвітчизники і друзі в цьому світі постійно змінюються, і тому називаються асат. Духовна наука вчить, що, доки ми прив’язані до асат, до тимчасових, неіснуючих товариства і сім’ї, доти ми будемо жити в постійній тривозі. Матеріалісти не усвідомлюють, що сім’я, товариство і дружба в цьому світі    —    це лише тіні, і тому прив’язуються до них. Цілком природно, що їхня серця завжди згорають від турботи, але, незважаючи на всі незручності, вони далі працюють і намагаються підтримувати ці ілюзорні сім’ї, не знаючи про справжні родинні стосунки із Крішною.

8

Текст

а̄кшіпта̄тмендрійах̣ стрін̣а̄м
асатіна̄м̇ ча ма̄йайа̄
рахо рачітайа̄ла̄паіх̣
ш́іш́ӯна̄м̇ кала-бга̄шін̣а̄м

Послівний переклад

а̄кшіпта  —  зачароване; а̄тма  —  серце; індрійах̣  —  його чуття; стрін̣а̄м  —  жінок; асатіна̄м  —  оманних; ча  —  і; ма̄йайа̄  —  майею; рахах̣  —  на самоті; рачітайа̄  —  проявленими; а̄ла̄паіх̣  —  розмовами; ш́іш́ӯна̄м  —  дітей; кала-бга̄шін̣а̄м  —  ніжними словами.

Переклад

Він віддає своє серце і чуття жінці, яка його зачаровує ілюзорною силою майі. Він насолоджується її обіймами на самоті та розмовами з нею і відчуває захват від милого лепету своїх малюків.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Сімейне життя в царстві ілюзорної енерґії, майі, являє собою в’язницю для вічної живої істоти. В тюрмі в’язня заковують у залізні кайдани і кидають за залізні ґрати. Так само зумовлена душа закута в кайдани жіночих чарів і вроди, обіймів на самоті і розмов про так звану любов, а також милого лепету маленьких дітей. За цим усім істота забуває про свою істинню тотожність.

Слова стрін̣а̄м асатіна̄м, вжиті в цьому вірші, вказують на те, що жіноча любов покликана тільки збуджувати розум чоловіка. Насправді в матеріальному світі немає любові. Як чоловіка, так і жінку цікавить їхня власна чуттєва насолода. Задля того, щоб отримати чуттєву насолоду, жінка створює ілюзію любові, і чоловік, зачарований цією ілюзорною любов’ю, забуває про свій справжній обов’язок. Коли внаслідок їхнього єднання народжуються діти, виникає нова прив’язаність    —    прив’язаність до їхнього милого лепету. Любов жінки і милий дитячий лепет стають надійними кайданами, які не дозволяють чоловікові покинути дім. Веди називають таку людину ґріхамедгі, що означає «той, чия прив’язаність зосереджується на домівці». Ґріхастга    —    це той, хто живе з сім’єю, дружиною й дітьми, але хто справжню мету свого життя вбачає у розвитку свідомості Крішни. Тому людям радять бути ґріхастгами, а не ґріхамедгі. Ґріхастга турбується про те, як звільнитися від сімейного життя, яке створила ілюзія, і стати частиною справжнього сімейного життя разом із Крішною, тоді як ґріхамедгі знову й знову заковує себе в ланцюги так званого сімейного життя, і таким чином з життя в життя залишається в темряві майі.

9

Текст

ґр̣хешу кӯт̣а-дгармешу
дух̣кга-тантрешв атандрітах̣
курван дух̣кга-пратіка̄рам̇
сукгаван манйате ґр̣хі

Послівний переклад

ґр̣хешу  —  в сімейному житті; кӯт̣а-дгармешу  —  заснованому на практиці лицемірства і брехні; дух̣кга-тантрешу  —  що збільшує сіті страждань; атандрітах̣  —  уважний; курван  —  роблячи; дух̣кга-пратіка̄рам  —  запобігання злигодням; сукга-ват  —  як щастя; манйате  —  вважає; ґр̣хі  —  сімейна людина.

Переклад

Сповнена прив’язаностей домогосподар живе сімейним життям, сповненим лицемірства й дипломатії. Тільки примножуючи своїми діями нещастя і живучи як раб, яким помикають за допомогою чуттєвих втіх, своєю працею він силкується ослабити свої численні страждання, і якщо йому це вдається, він вважає себе щасливим.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» Бог-Особа Сам засвідчує, що матеріальний світ    —    це тимчасова обитель, сповнена страждань. Шкода й казати про те, щоб хтось в матеріальному світі знайшов щастя чи зробив щасливими свою сім’ю, громаду чи країну. Коли тут щось називають щастям, це теж виявляється ілюзією. У матеріальному світі щастям вважають успішне ослаблення страждань. Матеріальний світ влаштовано так, що той, хто не зумів стати хитрим дипломатом, завжди зазнає поразки у своєму житті. Що вже казати за людське суспільство, якщо навіть нижчі за людей тварини, птахи й бджоли не можуть без хитрощів задовольнити свої тілесні потреби в їді, сні й паруванні. Змагання триває як серед окремих людей, так і серед цілих націй, і через цю гонитву за успіхом все людське суспільство просякає лицемірством і дипломатією. Ми повинні завжди пам’ятати, що незважаючи на все наше дипломатичне вміння і кмітливість, які ми виявляємо в боротьбі за існування, з верховної волі це все обірветься в одну мить. Тому всі наші намагання стати щасливими в матеріальному світі    —    це просто омана, в яку нас вводить майа.

10

Текст

артгаір а̄па̄дітаір ґурвйа̄
хім̇сайетас-таташ́ ча та̄н
пушн̣а̄ті йеша̄м̇ пошен̣а
ш́еша-бгуґ йа̄тй адгах̣ свайам

Послівний переклад

артгаіх̣  —  статками; а̄па̄дітаіх̣  —  нагромадженими; ґурвйа̄  —  великим; хім̇сайа̄  —  насильством; ітах̣-татах̣  —  тут і там; ча  —  і; та̄н  —  їх (близьких); пушн̣а̄ті  —  підтримує; йеша̄м  —  кого; пошен̣а  —  через підтримання; ш́еша  —  рештки; бгук  —  поїдаючи; йа̄ті  —  іде; адгах̣  —  вниз; свайам  —  сам.

Переклад

Добуваючи гроші, він раз у раз робить зло іншим людям, і, хоча він використовує добуті гроші для своєї сім’ї’, сам він їсть тільки невеличку частину купленої таким чином їжі. Заробляючи гроші нечесними засобами задля своїх близьких, він через них же йде до пекла.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Бенґальці мають приказку: «Той, для кого я крав, перший назве мене злодієм». Родичі й близькі, задля яких люблячий голова сім’ї робить численні гріхи й злочини, ніколи не задовольняються. Через свою ілюзію прив’язана до своїх близьких людина служить їм і цим служінням заробляє собі місце в пеклі. Наприклад, намагаючись прогодувати сім’ю, злодій краде щось, його ловлять і садять у в’язницю. Цей приклад ілюструє суть матеріального життя й прив’язаності до матеріального товариства, дружби й любові. Хоча прив’язаний до сім’ї чоловік, дбаючи про жінку й дітей, добуває гроші всіма правдами й неправдами, сам він не може отримати більше насолоди, ніж він отримав би чесним шляхом. Чоловік, який з’їдає на обід триста грам їжі, може докладати величезних зусиль, не гребуючи ніякими засобами, щоб підтримувати сім’ю, але йому самому дають не більше, ніж він може з’їсти, а іноді йому навіть доводиться доїдати тим, що не доїли його близькі. Скільки людина не заробить, нехай навіть вдаючись до нечесних засобів, їй не вдається насолоджуватися плодами своїх зусиль. Так проявляєтся ілюзія, що нею покриває істоту майа.

Природа заснованого на ілюзії служіння, чи це служіння товариству, громаді чи країні, завжди однакова. Той самий закон стосується і найбільших національних вождів. Нерідко трапляється так, що національного вождя, який має величезні заслуги перед співвітчизниками, вбивають його ж співвітчизники, незадоволені його служінням. Іншими словами, таким заснованим на ілюзії служінням неможливо догодити своїм підопічним, хоча не служити теж неможливо, бо ми слуги від природи. Природне становище живої істоти полягає в тому, що вона невід’ємна частка Верховної Істоти, але вона забуває, що повинна служити Верховній Істоті, і замість того віддає себе на служіння іншим. Це називається майа. Служачи іншими, істота в своїй омані уявляє себе паном. Голова сім’ї вважає себе господарем, а національний вождь вважає себе повелителем нації, хоча насправді він служить і, служачи майі, поступово скочується до пекла. Тому людина, яка має здоровий глузд, повинна розвивати в собі свідомість Крішни і служити Верховному Господу, присвячуючи на це служіння все своє життя, всі свої статки, весь свій розум і все своє красномовство.

11

Текст

ва̄рта̄йа̄м̇ лупйама̄на̄йа̄м
а̄рабдга̄йа̄м̇ пунах̣ пунах̣
лобга̄бгібгӯто ніх̣саттвах̣
пара̄ртге куруте спр̣ха̄м

Послівний переклад

ва̄рта̄йа̄м  —  коли його професійна діяльність; лупйама̄на̄йа̄м  —  наражається на перешкоди; а̄рабдга̄йа̄м  —  зусилля; пунах̣ пунах̣  —  знову й знову; лобга  —  жадністю; абгібгӯтах̣  —  охоплений; ніх̣саттвах̣  —  зруйнований; пара-артге  —  чуже багатство; куруте спр̣ха̄м  —  прагне.

Переклад

Коли його справи не йдуть, він знову й знову намагається поліпшити своє становище, але коли йому нічого не вдається і він розоряється, жадібність його штовхає брати чужі гроші.

12

Текст

кут̣умба-бгаран̣а̄калпо
манда-бга̄ґйо вр̣тгодйамах̣
ш́рійа̄ віхінах̣ кр̣пан̣о
дгйа̄йан̃ чгвасіті мӯд̣га-дгіх̣

Послівний переклад

кут̣умба  —  свою сім’ю; бгаран̣а  —  підтримувати; акалпах̣  —  нездатний; манда-бга̄ґйах̣  —  безталанний; вр̣тга̄  —  марні; удйамах̣  —  чиї зусилля; ш́рійа̄  —  краси й багатства; віхінах̣  —  не маючи; кр̣пан̣ах̣  —  жалюгідний; дгйа̄йан  —  побиваючись; ш́васіті  —  зітхає; мӯд̣га  —  спантеличений; дгіх̣  —  його інтелект.

Переклад

Так нещасний чоловік, якому не вдається прогодувати сім’ю, перетворюється на жалюгідне видовище. Він постійно думає про свої невдачі, гірко журячись через них.

13

Текст

евам̇ сва-бгаран̣а̄калпам̇
тат-калатра̄дайас татга̄
на̄дрійанте йатга̄ пӯрвам̇
кіна̄ш́а̄ іва ґо-джарам

Послівний переклад

евам  —  так; сва-бгаран̣а  —  підтримувати їх; акалпам  —  нездатний; тат  —  його; калатра  —  дружина; а̄дайах̣  —  та всі інші; татга̄  —  так; на  —  не; а̄дрійанте  —  шанують; йатга̄  —  як; пӯрвам  —  раніше; кіна̄ш́а̄х̣  —  рільник; іва  —  наче; ґо-джарам  —  старого вола.

Переклад

Побачивши, що він не може подбати про них, жінка й діти перестають виявляти йому ту шану, яку виявляли раніше, так само як скупі рільники перестають піклуватися про старих і виснажених волів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: До старих людей, нездатних заробляти гроші, близькі втрачають будь-яку любов, і це стається не лише за цих днів    —    так було з непам’ятних часів. А нині в деяких народів старим людям дають отруту, щоб вони чимшвидше пішли з цього світу. Людожери іноді радісно вбивають старого діда і влаштовують бенкет, на якому з’їдають його тіло. У цьому вірші згадано, що рільник не має ніякої любові до старих волів, які вже не здатні працювати. Так само, коли люблячий батько сім’ї старіє і вже не може заробляти, любов дружини, синів, дочок та інших родичів до нього розвіюється, і вони не лише перестають шанувати його, а й просто зневажають його. Тому набагато розумніше не чекати старості, а ще до її наближення звільнитися від сімейних прив’язаностей і віддатися під захист Верховного Бога-Особи. Треба присвятити себе на служіння Господу, щоб дожити життя під опікою Верховного Господа і таким чином уникнути зневаги від так званих родичів.

14

Текст

татра̄пй аджа̄та-нірведо
бгрійама̄н̣ах̣ свайам бгр̣таіх̣
джарайопа̄тта-ваірӯпйо
маран̣а̄бгімукго ґр̣хе

Послівний переклад

татра  —  там; апі  —  хоча; аджа̄та  —  не виникло; нірведах̣  —  відречення; бгрійама̄н̣ах̣  —  підтирмуваний; свайам  —  сам; бгр̣таіх̣  —  тими, кого він підтримував; джарайа̄  —  старістю; упа̄тта  —  наділенний; ваірӯпйах̣  —  потворністю; маран̣а  —  смерть; абгімукгах̣  —  наближаючись; ґр̣хе  —  вдома.

Переклад

Нетямущий сім’янин не втрачає прив’язаності до сімейного життя навіть тоді, коли йому доводиться їсти хліб тих, кого він сам колись годував. Спотворений старістю, він готується вдома зустріти смерть.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Сімейна прив’язаність така сильна, що навіть у старості, попри зневагу близьких і родичів, людина не може її позбутися й живе вдома, як старий пес. Ведична культура закликає чоловіка облишити сімейне життя ще тоді, коли є достатньо сил. Писання радять чоловікові не чекати, поки він зробиться немічним, хворим і непридатним до матеріальної діяльності, а ще до того облишити сімейне життя і до кінця своїх днів повністю присвятити себе на служіння Господу. Веди кажуть, що, досягнувши п’ятдесяти років, чоловік повинен піти з сім’ї і стати самітником у лісі. Належно підготувавши себе, він повинен стати санн’ясі й нести духовне знання з дому в дім.

15

Текст

а̄сте ’ваматйопанйастам̇
ґр̣ха-па̄ла іва̄харан
а̄майа̄вй апрадіпта̄ґнір
алпа̄ха̄ро ’лпа-чешт̣ітах̣

Послівний переклад

а̄сте  —  залишається; аваматйа̄  —  зневажений; упанйастам  —  покидьки; ґр̣ха-па̄лах̣  —  собака; іва  —  як; а̄харан  —  з’їдаючи; а̄майа̄ві  —  хворий; апрадіпта-аґніх̣  —  страждаючи від слабкого травлення; алпа  —  мало; а̄ха̄рах̣  —  харчування; алпа  —  мало; чешт̣ітах̣  —  діяльність.

Переклад

Так він живе вдома, як домашній пес, харчуючись тим, що йому кидають. Страждаючи від численних хвороб, як то слабке травлення і брак апетиту, він їсть дуже мало і стає зовсім немічним, нездатним ні до якої роботи.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Перед смертю людина перетворюється на хворого каліку, і якщо його ще й зневажають родичі, його життя, сповнене численних старждань, стає гіршим від собачого. Тому ведичні писання кажуть, що чоловік повинен покинути дім ще до того, як опиниться в такому жалюгідному становищі, і знайти смерть так, щоб ніхто з його родичів не знав про це. Якщо чоловік покидає дім і вмирає так, що про не знає ніхто з його близьких, це вважають за славетну смерть. Але прив’язаний до сімейного життя чоловік хоче, щоб після його смерті близькі влаштували для нього похоронну процесію, і хоча він не зможе її бачити, він хоче, щоб його тіло несли з усією можливою урочистістю. Думка про такий похорон тішить його, хоча він і не знає, куди йому доведеться піти в наступному житті, покинувши це тіло.

16

Текст

ва̄йуноткраматотта̄рах̣
капга-сам̇руддга-на̄д̣іках̣
ка̄са-ш́ва̄са-кр̣та̄йа̄сах̣
кан̣т̣ге ґгура-ґгура̄йате

Послівний переклад

ва̄йуна̄  —  вітром; уткрамата̄  —  вибалушені; утта̄рах̣  —  очі; капга  —  слизом; сам̇руддга  —  забита; на̄д̣іках̣  —  трахея; ка̄са  —  кашель; ш́ва̄са  —  дихання; кр̣та  —  відбувається; а̄йа̄сах̣  —  труднощі; кан̣т̣ге  —  в горлі; ґгура-ґгура̄йате  —  виривається звук «ґгура-ґгура».

Переклад

Через високий тиск повітря всередині тіла й хворобливий стан, його очі вилізають з орбіт, а груди йому забиває слиз. Йому важко дихати, і з кожним віддихом в нього з горла виривається хрип, схожий на звук «ґгура-ґгура».

17

Текст

ш́айа̄нах̣ паріш́очадбгіх̣
парівітах̣ сва-бандгубгіх̣
ва̄чйама̄но ’пі на брӯте
ка̄ла-па̄ш́а-ваш́ам̇ ґатах̣

Послівний переклад

ш́айа̄нах̣  —  лежачи; паріш́очадбгіх̣  —  що побиваються; парівітах̣  —  оточений; сва-бандгубгіх̣  —  своїми родичами й друзями; ва̄чйама̄нах̣  —  бажаючи щось сказати; апі  —  хоча; на  —  не; брӯте  —  каже; ка̄ла  —  часу; па̄ш́а  —  петлі; ваш́ам  —  під владою; ґатах̣  —  пішовши геть.

Переклад

Опинившись уже в пазурах смерті, він лежить, а навколо нього побиваються родичі й близькі, і, хоча він хоче їм щось сказати, він не може, тому що горло йому зчавлює петля часу.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли батько сім’ї лежить на смертному ложі, його родичі задля пристойності збираються навколо нього й іноді голосно плачуть, звертаючись до нього: «О мій батьку!», «Друже!» чи «Мій чоловіче!» Стоячи на порозі смерті й перебуваючи в жалюгідному стані, він щось хоче сказати їм, висловити їм свої побажання, але, розчавлений впливом часу, не може нічого сказати і від цього страждає ще більше. Хвороби і забиті слизом груди й горло вже завдають великих мук. Він уже невимовно страждає, але, чуючи звертання своїх родичів, він мучиться ще більше.

18

Текст

евам̇ кут̣умба-бгаран̣е
вйа̄пр̣та̄тма̄джітендрійах̣
мрійате рудата̄м̇ сва̄на̄м
уру-веданайа̄ста-дгіх̣

Послівний переклад

евам  —  так; кут̣умба-бгаран̣е  —  у підтримання сім’ї; вйа̄пр̣та  —  занурений; а̄тма̄  —  його розум; аджіта  —  неприборкані; індрійах̣  —  його чуття; мрійате  —  вмарає; рудата̄м  —  що плачуть; сва̄на̄м  —  своїх родичів; уру  —  великим; веданайа̄  —  болем; аста  —  позбавлений; дгіх̣  —  свідомості.

Переклад

Так, не зумівши приборкати чуття, все життя пропрацювавши на підтримання сім’ї, він у великому горі вмирає серед ридання своїх родичів. Він вмирає жалюгідною смертю, в страшних муках і без свідомості.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що в смертну мить людина думатиме про те, що звикла думати все життя. Той, хто турбувався тільки про сім’ю й ні про що інше, під час смерті думками буде повертатися до сімейних справ. Це природно чекає всіх звичайних людей. Звичайна людина не знають своєї майбутньої долі, усе своє коротке життя вона просто турбуються про сім’ю. Але на схилку її життя ніхто не задоволений тим, наскільки вона поліпшила матеріальний добробут сім’ї, і всі думають, що вона заробила недостатньо. Глибоко прив’язана до своєї сім’ї, вона забуває про свій головний обов’язок    —    приборкати чуття і розвинути духовну свідомість. Іноді на порозі смерті така людина доручає турботу про сімейні справи синові чи якомусь іншому родичу й каже: «Я йду. Будь-ласка, подбай про нашу сім’ю». Їй невідомо, куди вона піде, але навіть у смертну годину вона трубується про добробут своєї сім’ї. Трапляється, що приречена скоро померти людина благає лікаря подовжити їй життя хоча б на кілька років, щоб вона змогла довести до кінця свої плани, покликані забезпечити добробут сім’ї. Це матеріальна хвороба зумовленої душі. Вона повністю забуває свій справжній обов’язок    —    розвинути свідомість Крішни    —    і з головою поринає в плани, призначені забезпечити її сім’ю, хоча й змінює ці сім’ї одну за одною.

19

Текст

йама-дӯтау тада̄ пра̄птау
бгімау сарабгасекшан̣ау
са др̣шт̣ва̄ траста-хр̣дайах̣
ш́акр̣н-мӯтрам̇ вімун̃чаті

Послівний переклад

йама-дӯтау  —  два посланці Ямараджі; тада̄  —  тоді; пра̄птау  —  що прийшли; бгімау  —  страхітливі; са-рабгаса  —  розлючені; ікшан̣ау  —  їхні очі; сах̣  —  він; др̣шт̣ва̄  —  побачивши; траста  —  перелякане; хр̣дайах̣  —  його серце; ш́акр̣т  —  випорожнення; мӯтрам  —  сечу; вімун̃чаті  —  випускає.

Переклад

Під час смерті він бачить посланців бога смерті, що постають перед ним із налитими люттю очима, і від жаху випускає сечу й випорожнення.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли жива істота покидає своє тіло, вона може піти до судді всіх гріхів, якого називають Ямараджею, або на вищі планети, аж до Вайкунтги. Тут Господь Капіла описує, що чекає на людей, протягом життя занурених в чуттєві втіхи й діяльність тільки задля сім’ї, в руках посланців Ямараджі, яких звуть ямадутами. Під час смерті тих людей, які без міри віддавалися чуттєвими втіхам, беруть у свої руки ямадути і доправляють до планети Ямараджі. Які там умови, описано в наступних віршах.

20

Текст

йа̄тана̄-деха а̄вр̣тйа
па̄ш́аір баддгва̄ ґале бала̄т
найато дірґгам адгва̄нам̇
дан̣д̣йам̇ ра̄джа-бгат̣а̄ йатга̄

Послівний переклад

йа̄тана̄  —  для покарання; дехе  —  його тіло; а̄вр̣тйа  —  покривши; па̄ш́аіх̣  —  мотузками; баддгва̄  —  зв’язавши; ґале  —  за шию; бала̄т  —  силою; найатах̣  —  ведуть; дірґгам  —  довгу; адгва̄нам  —  відстань; дан̣д̣йам  —  злочинця; ра̄джа-бгат̣а̄х̣  —  царські стражники; йатга̄  —  як.

Переклад

Як стражники беруть під варту злочинця, так само ямадути хапають особу, яка віддавалася гріховним чуттєвим втіхам, накидаючи їй на шию міцну петлю і зв’язуючи все її тонке тіло, щоб забрати з собою для суворої кари.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Кожну живу істоту вкриває тонке тіло й грубе тіло. Тонке тіло складається з оболонок розуму, его, інтелекту і свідомості. У писаннях сказано, що стражники Ямараджі зв’язують усе тіло грішника й забирають його до обителі Ямараджі, щоб покарати його так, як тільки він може витерпіти. Від цієї кари він не вмирає, бо якби він помер, хто б відчував муки покарання? Стражники Ямараджі не мають завдання вбивати грішника. Насправді, живу істоту неможливо вбити, тому що вона вічна, їй просто доводиться страждати від наслідків своїх чуттєвих насолод.

Суть покарання живої істоти пояснено в «Чайтан’я-чарітамріті». Колись царські слуги вивозили злочинця в човні на середину річки. Схопивши його за волосся, вони занурювали його голову під воду, а коли він уже майже задихався, витягали й дозволяли йому кілька разів вдихнути, після чого знову опускали його під води, аж поки він задихався. Так само карає забутливих душ Ямараджа, про що розповідають наступні вірші.

21

Текст

тайор нірбгінна-хр̣дайас
тарджанаір джа̄та-вепатгух̣
патгі ш́вабгір бгакшйама̄н̣а
а̄рто ’ґгам̇ свам анусмаран

Послівний переклад

тайох̣  —  ямадутів; нірбгінна  —  розбите; хр̣дайах̣  —  його серце; тарджанаіх̣  —  прокльонами й погрозами; джа̄та  —  починається; вепатгух̣  —  дрож; патгі  —  по дорозі; ш́вабгіх̣  —  собаками; бгакшйама̄н̣ах̣  —  покусаний; а̄ртах̣  —  розбитий горем; аґгам  —  гріхи; свам  —  свої; анусмаран  —  згадуючи.

Переклад

Коли стражники Ямараджі тягнуть її, вона проймається страхом і тремтить у їхніх руках. По дорозі її кусають собаки і вона згадує всі гріхи свого життя. В цьому становищі вона відчуває страшні муки.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як видно з цього вірша, по дорозі з цієї планети до планети Ямараджі на грішника, якого схопили стражники Ямараджі, нападають зграї собак, гавкаючи на нього й кусаючи, щоб нагадати йому всі гріхи, які він вчинив, намагаючись задовольнити свої чуття. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що сильне бажання чуттєвої насолоди осліплює людину й відбирає в неї розум. Вона забуває про все. Ка̄маіс таіс таір хр̣та-джн̃а̄на̄х̣. Надмірно прагнучи чуттєвого задоволення, людина повністю втрачає розум і забуває, що їй доведеться за це страждати. Але тепер собаки Ямараджі дають їй змогу пригадати всі свої гріхи. Поки ми живемо в грубому тілі, навіть сучасні державні закони заохочують нас до чуттєвої насолоди. По всьому світі держава заохочує до цього, запроваджуючи програми, що обмежують народжуваність. Жінок забезпечують протизаплідними піґулками і дозволяють звертатися в клініки, щоб їм допомогли зробити аборт. Це все результат гонитви за чуттєвою насолодою. Насправді статеве життя призначене для того, щоб зачинати хороших дітей. Але люди не панують над своїми чуттями і їх ніхто цього не вчить, тому ці нещасні істоти падають жертвою гріховної чуттєвої насолоди, і після смерті на них чекає кара, яку описано на цих сторінках «Шрімад-Бгаґаватам».

22

Текст

кшут-тр̣т̣-паріто ’рка-дава̄нала̄нілаіх̣
сантапйама̄нах̣ патгі тапта-ва̄луке
кр̣ччгрен̣а пр̣шт̣ге каш́айа̄ ча та̄д̣іташ́
чалатй аш́акто ’пі ніра̄ш́рамодаке

Послівний переклад

кшут-тр̣т̣  —  голодом і спрагою; парітах̣  —  замучений; арка  —  сонцем; дава-анала  —  лісовими пожежами; анілаіх̣  —  вітрами; сантапйама̄нах̣  —  обпікаючись; патгі  —  по дорозі; тапта-ва̄луке  —  гарячого піску; кр̣ччгрен̣а  —  боляче; пр̣шт̣ге  —  по спині; каш́айа̄  —  нагайкою; ча  —  і; та̄д̣ітах̣  —  битий; чалаті  —  рухається; аш́актах̣  —  нездатний; апі  —  хоча; ніра̄ш́рама-удаке  —  без притулку і води.

Переклад

Під пекучим сонцем грішник змушений іти по гарячому піску серед лісових пожеж, що палають обабіч дороги. Він не може йти, але стражники підганяють його, шмагаючи нагайкою по спині. Він мучиться від голоду і спраги, але, на жаль, по всій дорозі немає води, притулку чи затінку.

23

Текст

татра татра патан̃ чгра̄нто
мӯрччгітах̣ пунар уттгітах̣
патга̄ па̄пійаса̄ нітас
тараса̄ йама-са̄данам

Послівний переклад

татра татра  —  тут і там; патан  —  падаючи; ш́ра̄нтах̣  —  стомлений; мӯрччгітах̣  —  непритомний; пунах̣  —  знову; уттгітах̣  —  піднятий; патга̄  —  дорогою; па̄пійаса̄  —  проклятою; нітах̣  —  ведуть; тараса̄  —  швидко; йама-са̄данам  —  перед обличчя Ямараджі.

Переклад

Йдучи дорогою до обителі Ямараджі, він падає від втоми і непритомніє, але його примушують піднятися і швидко ведуть перед обличчя Ямараджі.

24

Текст

йоджана̄на̄м̇ сахасра̄н̣і
наватім̇ нава ча̄дгванах̣
трібгір мухӯртаір два̄бгйа̄м̇ ва̄
нітах̣ пра̄пноті йа̄тана̄х̣

Послівний переклад

йоджана̄на̄м  —  йоджан; сахасра̄н̣і  —  тисяч; наватім  —  дев’яносто; нава  —  дев’ять; ча  —  і; адгванах̣  —  здалеку; трібгіх̣  —  трьома; мухӯртаіх̣  —  хвилями; два̄бгйа̄м  —  двома; ва̄  —  чи; нітах̣  —  приведений; пра̄пноті  —  дістає; йа̄тана̄х̣  —  покарання.

Переклад

Так йому доводиться за дві чи три хвилини подолати дев’яносто дев’ять тисяч йоджан, а тоді його відразу ж віддають на тортури, які він заслужив.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Одна йоджана становить близько тринадцяти кілометрів, отже вся дорога, яку треба подолати грішнику, має довжину 1 287 000 кілометрів. Весь цей шлях він долає за лічені секунди. Щоб він зміг подолати цю величезну відстань так швидко і витерпіти всі страждання, слуги Ямараджі покривають його тіло спеціальною оболонкою. Хоча ця оболонка матеріальна, вона складається з тонких елементів, які не можуть відкрити сучасні матеріалістичні вчені. Подолати 1 287 000 кілометрів за кілька секунд    —    це може здаватися чудом для сучасних космонавтів. Досі їм вдавалася розвинути швидкість у 30 000 кілометрів за годину, але тут ми читаємо, що грішник долає 1 287 000 за кілька секунд, хоче це й не духовне явище, а матеріальне.

25

Текст

а̄діпанам̇ сва-ґа̄тра̄н̣а̄м̇
вешт̣айітволмука̄дібгіх̣
а̄тма-ма̄м̇са̄данам̇ ква̄пі
сва-кр̣ттам̇ парато ’пі ва̄

Послівний переклад

а̄діпанам  —  обпалюючи; сва-ґа̄тра̄н̣а̄м  —  його члени; вешт̣айітва̄  —  обклавши зі всіх боків; улмука-а̄дібгіх̣  —  охопленими полум’ям дровами і т. д.; а̄тма-ма̄м̇са  —  власну плоть; аданам  —  поїдаючи; ква апі  —  іноді; сва-кр̣ттам  —  роблячи це сам; паратах̣  —  іншими; апі  —  також; ва̄  —  або.

Переклад

Його обкладають дровами і розпалюють вогонь, що обпікає його члени. Іноді його примушують поїдати власну плоть, або ж його поїдають інші.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Цей і наступні вірші описують кари, яких доводиться зазнавати грішникові. Перший вірш розповідає, що грішника примушують поїдати свою ж власну плоть, палять на вогні або ж кидають на з’їдання таким самим як він. Під час останньої світової війни людей в концтаборах іноді примушували поїдати власні випорожнення, тому немає нічого дивного, що в Ямасадані, обителі Ямараджі, людей, які насолоджувалися життям, поїдаючи м’ясо інших істот, примушують поїдати власну плоть.

26

Текст

джіваташ́ ча̄нтра̄бгйуддга̄рах̣
ш́ва-ґр̣дграір йама-са̄дане
сарпа-вр̣ш́чіка-дам̇ш́а̄дйаір
даш́адбгіш́ ча̄тма-ваіш́асам

Послівний переклад

джіватах̣  —  заживо; ча  —  і; антра  —  його нутрощі; абгйуддга̄рах̣  —  вириваючи; ш́ва-ґр̣дграіх̣  —  собаками й яструбами; йама-са̄дане  —  в обителі Ямараджі; сарпа  —  зміями; вр̣ш́чіка  —  скорпіонами; дам̇ш́а  —  гнус; а̄дйаіх̣  —  і т. д.; даш́адбгіх̣  —  кусаючи; ча  —  і; а̄тма-ваіш́асам  —  завдаючи йому страждань.

Переклад

Пекельні пси і яструби заживо виривають йому нутрощі, а він, не вмираючи тільки дивиться на це. Його жалять змії, скорпіони, комарі й інші істоти, і він страшно мучиться.

27

Текст

кр̣нтанам̇ ча̄вайаваш́о
ґаджа̄дібгйо бгіда̄панам
па̄танам̇ ґірі-ш́р̣н̇ґебгйо
родганам̇ ча̄мбу-ґартайох̣

Послівний переклад

кр̣нтанам  —  відрубуючи; ча  —  і; авайаваш́ах̣  —  член за членом; ґаджа-а̄дібгйах̣  —  слонами та іншими тваринами; бгіда̄панам  —  розриваючи; па̄танам  —  скидаючи; ґірі  —  в горах; ш́р̣н̇ґебгйах̣  —  з вершин; родганам  —  закриваючи; ча  —  і; амбу-ґартайох̣  —  у воді чи в печері.

Переклад

Потім йому по одній відрубують частини тіла й роздирають на шматки слонами. Його скидають з гірських вершин, і тримають під водою чи в печері.

28

Текст

йа̄с та̄місра̄ндга-та̄місра̄
раурава̄дйа̄ш́ ча йа̄тана̄х̣
бгун̇кте наро ва̄ на̄рі ва̄
мітгах̣ сан̇ґена нірміта̄х̣

Послівний переклад

йа̄х̣  —  яке; та̄місра  —  назва пекла; андга-та̄місра̄х̣  —  назва пекла; раурава  —  назва пекла; а̄дйа̄х̣  —  та інші; ча  —  і; йа̄тана̄х̣  —  кари; бгун̇кте  —  отримує; нарах̣  —  чоловік; ва̄  —  чи; на̄рі  —  жінка; ва̄  —  чи; мітгах̣  —  спільно; сан̇ґена  —  єднанням; нірміта̄х̣  —  спричинені.

Переклад

Чоловіки й жінки, чиє життя було сповнене розпусти, зазнають страшних мук у пеклах Тамісра, Андга-тамісра і Раурава.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Матеріалістичне життя засновується на сексі. Секс становить основу життя матеріалістів, які в боротьбі за існування зазнають численних страждань. Тому ведична культура обмежує статеве життя, дозволяючи його тільки одруженим парам і тільки для зачаття дітей. Але коли чоловік і жінка задля чуттєвого задоволення вступають у позашлюбні чи гріховні зносини, їх обох чекає сувора кара, якщо не в цьому житті, то після смерті. Ще за цього життя їх карають жорстокі хвороби, як оце сифіліс чи гонорея, а наступного життя, як ми читаємо на цих сторінках «Шрімад-Бгаґаватам», їх чекають всілякі муки в пеклі. У першій главі «Бгаґавад-ґіти» теж засуджено гріховне статеве життя і сказано, що батьки незаконно народжених дітей потрапляють до пекла. Ці вірші «Бгаґаватам» підтверджують це і зазначають, що такі грішники йдуть до пекла за назвою Тамісра, Андга-тамісра або Раурава.

29

Текст

атраіва нараках̣ сварґа
іті ма̄тах̣ прачакшате
йа̄ йа̄тана̄ ваі на̄ракйас
та̄ іха̄пй упалакшіта̄х̣

Послівний переклад

атра  —  в цьому світі; ева  —  навіть; нараках̣  —  пекло; сварґах̣  —  рай; іті  —  так; ма̄тах̣  —  мати; прачакшате  —  кажуть; йа̄х̣  —  які; йа̄тана̄х̣  —  покарання; ваі  —  певно; на̄ракйах̣  —  пекельні; та̄х̣  —  ті; іха  —  тут; апі  —  також; упалакшіта̄х̣  —  можна бачити.

Переклад

Господь Капіла вів далі: Дорога матінко, як іноді кажуть, пекло чи рай можна побачити й на цій планеті, де іноді люди зазнають пекельних покарань.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Іноді невірні не визнають наведених у писаннях оповідей про пекло. Всі ці достовірні описи вони просто відкидають. Тому Господь Капіла підпирає Свої слова, пояснюючи, що пекельні муки можна побачити й на цій планеті. Вони існують не тільки на планеті Ямараджі. На планеті Ямараджі грішник отримує можливість призвичаїтися до пекельних умов, у які йому доведеться потрапити наступного життя, а після того йому дають змогу народитися на іншій планеті, де він далі живе в тих самих пекельних умовах. Наприклад, якщо хтось заслужив кару, згідно з якою йому доведеться жити в пекельних умовах і поїдати випорожнення та сечу, то спочатку він розвиває ці звички на планеті Ямараджі, а тоді отримує відповідне тіло, наприклад, тіло свині, в якому він може їсти випорожнення і думати, що він насолоджується життям. Перед тим уже було сказано, що за будь-яких умов, навіть у пеклі, зумовлена душа вважає себе щасливою. Інакше вона б не витерпіла пекельних мук.

30

Текст

евам̇ кут̣умбам̇ бібгра̄н̣а
ударам бгара ева ва̄
віср̣джйехобгайам̇ претйа
бгун̇кте тат-пгалам ідр̣ш́ам

Послівний переклад

евам  —  ось так; кут̣умбам  —  сім’ю; бібгра̄н̣ах̣  —  хто підтримує; ударам  —  живіт; бгарах̣  —  хто годував; ева  —  тільки; ва̄  —  чи; віср̣джйа  —  покинувши; іха  —  тут; убгайам  —  обох; претйа  —  після смерті; бгун̇кте  —  зазнає; тат  —  того; пгалам  —  плід; ідр̣ш́ам  —  такий.

Переклад

Покинувши тіло, чоловік, який добував прожиток для себе і для сім’ї гріховною діяльністю, змушений зазнавати пекельних мук, і таких самих мук зазнають його рідні.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Помилка сучасної цивілізації полягає в тому, що люди не вірять у наступне життя. Але вірить людина, чи ні, наступне життя прийде все одно, і їй доведеться страждати, якщо її безвідповідальне життя розходилося з приписами авторитетних писань, як оце Веди й Пурани. Істоти, які перебувають на нижчому щаблі порівняно з людиною, не несуть відповідальності за свої дії, тому що від природи створені, щоб діяти певним чином, але якщо людина, володіючи розвиненою свідомістю, теж діє безвідповідально, їй не минути пекельного життя, описаного в цих віршах.

31

Текст

еках̣ прападйате дгва̄нтам̇
хітведам̇ сва-калеварам
куш́алетара-па̄тгейо
бгӯта-дрохен̣а йад бгр̣там

Послівний переклад

еках̣  —  самотній; прападйате  —  входить; дгва̄нтам  —  у темряву; хітва̄  —  покинувши; ідам  —  це; сва  —  своє; калеварам  —  тіло; куш́ала-ітара  —  гріх; па̄тгейах̣  —  його квиток; бгӯта  —  іншим живим істотам; дрохен̣а  —  шкодою; йат  —  яке тіло; бгр̣там  —  підтримуване.

Переклад

Покинувши теперішнє тіло, він самотньо йде в найтемніші місця пекла, а за квиток, з яким він вирушає на той світ, йому служать гроші, котрі він добув під час життя ціною страждання інших істот.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли людина заробляє гроші нечесними засобами, підтримуючи таким чином себе і свою сім’ю, грошима насолоджуються всі члени сім’ї, але до пекла їй доводиться йти самотою. Людина, що насолоджується життям, заробляючи гроші ціною чужих страждань, втішається разом із сім’єю та друзями, але гріховні плоди цього нечесного життя, сповненого насильства, їй доведеться пожинати самій. Наприклад, якщо чоловік дістає гроші, вбивши когось, і за ці гроші підтримує сім’ю, всі, хто насолоджувався його нечистим багатством, теж розділятимуть з ним частину відповідальності й потраплять до пекла, але найбільша кара чекає на голову сім’ї. Після матеріальної насолоди в людини залишаються тільки гріхи, а гроші вона залишає. Добуті гроші вона залишає в цьому світі, а з собою вона забирає тільки наслідки своїх гріхів.

За цього життя також, якщо хтось добув гроші за допомогою вбивства, його сім’ю не вішають разом з ним, хоча гріх падає й на них. Вішають як убивцю тільки того, хто позбавив життя іншу людину, щоб забезпечити свою родину. На безпосереднього виконавця злочину лягає більша відповідальність, ніж на того, хто непрямо насолоджується плодами злочину. Тому великий знавець світу Чанак’я Пандіт каже, що всі свої статки ліпше використати на служіння сат, Верховному Богові-Особі, бо з собою їх забрати не вдасться. Всі статки залишаться тут і загубляться. Або ми покинемо гроші, або гроші покинуть нас, але в будь-якому разі ми з ними розстанемося. Тому, поки вони належать нам, найліпше було б використати їх на розвиток свідомості Крішни.

32

Текст

даівена̄са̄дітам̇ тасйа
ш́амалам̇ нірайе пума̄н
бгун̇кте кут̣умба-пошасйа
хр̣та-вітта іва̄турах̣

Послівний переклад

даівена  —  волею Верховного Бога-Особи; а̄са̄дітам  —  отримані; тасйа  —  його; ш́амалам  —  наслідки гріхів; нірайе  —  у пекельних умовах; пума̄н  —  людина; бгун̇кте  —  зазнає; кут̣умба-пошасйа  —  підтримання сім’ї; хр̣та-віттах̣  —  чиє багатство втрачене; іва  —  як; а̄турах̣  —  страждаючи.

Переклад

Так, корячись вищій силі Верховного Бога-Особи, годувальник родини потрапляє в пекло і страждає там за всі свої гріхи. Його становище схоже на становище людини, яка втратила своє багатство.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш порівнює муки грішника зі стражданнями людини, яка втратила своє багатство. Зумовлена душа отримує людське тіло тільки через багато, багато народжень. Воно являє собою величезне багатство. Якщо людина, замість використати це життя для того, щоб отримати звільнення, витрачає його на підтримання так званої сім’ї й задля цього йде на нерозумні та незаконні дії, її порівнюють до людини, яка втратила своє багатство й тепер побивається за ним. Коли багатство втрачене, побиватися немає сенсу, але поки багатство ще є, його треба правильно використати, щоб отримати вічну користь. Хтось може заперечити, що, залишивши зароблені гріховним шляхом гроші, людина залишає з ними і свої гріхи. Але тут чітко зазначено (даівена̄са̄дітам), що, корячись вищій силі, людина покидає свої зароблені гріхом гроші, але забирає з собою наслідки своїх гріхів. Якщо хтось вкрав гроші, але його піймали і він погодився повернути їх, це не звільняє його від кари. За державними законами, навіть якщо злодій повертає гроші, йому доведеться зазнати кари. Так само, людина може померти й залишити зароблені злочинним шляхом гроші, але, корячись вищій силі, вона несе з собою наслідки своїх злочинів і тому змушена зазнати пекельних мук.

33

Текст

кевалена хй адгармен̣а
кут̣умба-бгаран̣отсуках̣
йа̄ті джіво ’ндга-та̄місрам̇
чарамам̇ тамасах̣ падам

Послівний переклад

кевалена  —  просто; хі  —  певно; адгармен̣а  —  безбожною діяльністю; кут̣умба  —  сім’ю; бгаран̣а  —  підтримувати; утсуках̣  —  прагнучи; йа̄ті  —  йде; джівах̣  —  людина; андга-та̄місрам  —  до Андга-тамісри; чарамам  —  найбільшої; тамасах̣  —  темряви; падам  —  місце.

Переклад

Тому людина, яка, прагнучи забезпечити своїх рідних і близьких, не гребує найчорнішими засобами, неодмінно йде до найтемнішої області пекла, що називається Андга-тамісра.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Дуже велике значення в цьому вірші мають три слова. Кевалена означає «тільки (нечесними засобами)», адгармен̣а означає «неправедними», чи «безбожними», а кут̣умба-бгаран̣а означає «підтримання сім’ї». Безперечно, обов’язок сімейної людини полягає в тому, щоб підтримувати свою родину, але треба намагатися заробляти на життя визнаними, схваленими в писаннях засобами. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Господь розділив суспільство на чотири класи, або варни, що відповідають якостям і діяльності різних людей. Навіть не беручи до уваги «Бгаґавад-ґіту», ми бачимо, що в кожному суспільстві людину знають за її якостями й роботою. Наприклад, того, хто робить меблі з дерева, називають столяром, того, хто працює з молотом і наковальнею, називають ковалем. Так само тих, хто працює в сфері медицини чи інженерних робіт, називають відповідним чином і сподіваються виконання певних обов’язків. Верховний Господь розділив усі ці форми людської діяльності на чотири варни: брахмана, кшатрія, вайш’я і шудра. У «Бгаґавад-ґіті» та інших ведичних писаннях визначено конкретні обов’язки брахмани, кшатрії, вайш’ї та шудри.

Людина повинна чесно працювати згідно зі своїми якостями. Їй не слід заробляти на життя нечесними засобами чи тою діяльністю, до якої вона не кваліфікована. Якщо брахмана, що виконує обов’язки священика й покликаний навчати своїх послідовників науки духовного життя, не має якостей священика, то він обдурює людей. Не слід заробляти на життя таким нечесним способом. Те саме стосується і кшатрії чи вайш’ї. Цей вірш підкреслює, що людина, яка намагається розвивати свідомість Крішни, повинна заробляти на життя повністю чесним способом, вільним від будь-якого обману. Тут зазначено, що той, хто заробляє на життя нечесним способом (адгармена) потрапляє до найтемніших місць пекла. В інакшому випадку, коли людина підтримує сім’ю схваленим і чесним способом, писання не мають ніяких заперечень щодо такого сімейного життя.

34

Текст

адгаста̄н нара-локасйа
йа̄ватір йа̄тана̄дайах̣
крамаш́ах̣ саманукрамйа
пунар атра̄враджеч чгучіх̣

Послівний переклад

адгаста̄т  —  знизу; нара-локасйа  —  людське народження; йа̄ватіх̣  —  скільки; йа̄тана̄  —  покарань; а̄дайах̣  —  і т. д.; крамаш́ах̣  —  в належному порядку; саманукрамйа  —  пройшовши; пунах̣  —  знову; атра  —  сюди, на Землю; а̄враджет  —  може повернутися; ш́учіх̣  —  чистий.

Переклад

Пройшовши крізь усі пекельні тортури, піднявшись поступово через усі нижчі форми тваринного життя, які передують людському народженню, і очистившись таким чином від своїх гріхів, ця істота знову народжується людиною на Землі.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Як злочинця, який відстраждав визначений йому термін у в’язниці, випускають на волю, так людину, яка грішила й шкодила іншим, вкидають до пекла, а коли вона проходить через усі форми пекельного життя, тобто проходить через життя котом, собакою, свинею і т. д., в ході поступової еволюції вона знову стає людиною. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що навіть якщо людина, присвятивши себе практиці йоґи, не досягає досконалості і з тої чи іншої причини падає, в наступному житті їй забезпечене людське народження. Там сказано, що людина, яка впала на шляху практики йоґи, в наступному житті отримує можливість народитися в дуже багатій або в дуже праведній родині. Вважають, що вислів «багата родина» стосується родини торговців, бо загалом люди, які займаються комерцією, стають дуже багатими. Той, хто став на шлях самоусвідомлення й спробував відродити свої стосунки з Верховною Абсолютною Істиною, але зазнав невдачі, отримує нагоду народитися в такій багатій родині або в родині праведних брахманів. Чи так, чи так, йому ґарантовано людське народження в наступному житті. Висновок, який можна зробити з цього всього, полягає в тому, що людина, яка не бажає потрапити в пекельні умови, як оце в Тамісрі, чи Андга-тамісрі, повинна вдатися до методу свідомості Крішни, найліпшої системи йоґи. Тоді, навіть якщо їй не вдасться розвинути повну свідомість Крішни за цього життя, принаймні наступного життя їй ґарантовано народитися в людській родині. Їй не загрожує пекло. Свідомість Крішни    —    це найчистіше життя, що захищає всіх людей від небезпеки скотитися до пекла й народитися в сім’ї собак чи свиней.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до тридцятої глави Третьої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», яка називається «Господь Капіла описує згубні наслідки корисливої діяльності».