Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 3.30.33
Текст
кут̣умба-бгаран̣отсуках̣
йа̄ті джіво ’ндга-та̄місрам̇
чарамам̇ тамасах̣ падам
Послівний переклад
кевалена — просто; хі — певно; адгармен̣а — безбожною діяльністю; кут̣умба — сім’ю; бгаран̣а — підтримувати; утсуках̣ — прагнучи; йа̄ті — йде; джівах̣ — людина; андга-та̄місрам — до Андга-тамісри; чарамам — найбільшої; тамасах̣ — темряви; падам — місце.
Переклад
Тому людина, яка, прагнучи забезпечити своїх рідних і близьких, не гребує найчорнішими засобами, неодмінно йде до найтемнішої області пекла, що називається Андга-тамісра.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Дуже велике значення в цьому вірші мають три слова. Кевалена означає «тільки (нечесними засобами)», адгармен̣а означає «неправедними», чи «безбожними», а кут̣умба-бгаран̣а означає «підтримання сім’ї». Безперечно, обов’язок сімейної людини полягає в тому, щоб підтримувати свою родину, але треба намагатися заробляти на життя визнаними, схваленими в писаннях засобами. Як сказано в «Бгаґавад-ґіті», Господь розділив суспільство на чотири класи, або варни, що відповідають якостям і діяльності різних людей. Навіть не беручи до уваги «Бгаґавад-ґіту», ми бачимо, що в кожному суспільстві людину знають за її якостями й роботою. Наприклад, того, хто робить меблі з дерева, називають столяром, того, хто працює з молотом і наковальнею, називають ковалем. Так само тих, хто працює в сфері медицини чи інженерних робіт, називають відповідним чином і сподіваються виконання певних обов’язків. Верховний Господь розділив усі ці форми людської діяльності на чотири варни: брахмана, кшатрія, вайш’я і шудра. У «Бгаґавад-ґіті» та інших ведичних писаннях визначено конкретні обов’язки брахмани, кшатрії, вайш’ї та шудри.
Людина повинна чесно працювати згідно зі своїми якостями. Їй не слід заробляти на життя нечесними засобами чи тою діяльністю, до якої вона не кваліфікована. Якщо брахмана, що виконує обов’язки священика й покликаний навчати своїх послідовників науки духовного життя, не має якостей священика, то він обдурює людей. Не слід заробляти на життя таким нечесним способом. Те саме стосується і кшатрії чи вайш’ї. Цей вірш підкреслює, що людина, яка намагається розвивати свідомість Крішни, повинна заробляти на життя повністю чесним способом, вільним від будь-якого обману. Тут зазначено, що той, хто заробляє на життя нечесним способом (адгармена) потрапляє до найтемніших місць пекла. В інакшому випадку, коли людина підтримує сім’ю схваленим і чесним способом, писання не мають ніяких заперечень щодо такого сімейного життя.