ВІРШ 1:

Шрі Нарада Муні запитав Брахмаджі: О головний серед півбогів , першонароджена жива істото , дозволь скласти тобі шанобливі поклони. Будь ласка, відкрий мені трансцендентне знання, яке веде безпосередньо до усвідомлення істини про індивідуальну душу і Наддушу.

ВІРШ 2:

Любий батьку, будь ласка, опиши достеменно ознаки проявленого світу. Яка його основа? Як його створено, як він зберігається і під чиїм наглядом це все відбувається?

ВІРШ 3:

Любий батьку, тобі докладно відома ця наука, адже все, що створено в минулому, все, що буде створене в майбутньому, і все, що виникає тепер, і взагалі усе, що тільки є у цьому всесвіті, ти тримаєш у руках, наче горіх.

ВІРШ 4:

Любий батьку, яке джерело твого знання? Хто твій покровитель? Кому ти підлягаєш у своїй діяльності? Яке твоє справжнє становище? Чи ти сам своєю власною енерґією створюєш усі істоти з матеріальних елементів?

ВІРШ 5:

Як павук завиграшки сплітає мереживо павутини, проявляючи неперевершені творчі здібності, так само і ти, використовуючи свою самодостатню енерґію, твориш без сторонньої допомоги.

ВІРШ 6:

Все, що ми можемо назвати, охарактеризувати чи змалювати як вище, нижче чи рівне, як вічне чи тлінне,    —    створив не хто інший, як ти, о великий.

ВІРШ 7:

І все ж, думаючи про те, які суворі аскези ти виконував, досконало володіючи собою, ми приходимо до висновку, що, попри твою велику творчу силу, повинен існувати хтось, могутніший за тебе.

ВІРШ 8:

Любий батьку, ти все знаєш і всім керуєш. Тому, будь ласка, дай відповідь на всі мої запитання, щоб я, твій учень, спромігся це збагнути.

ВІРШ 9:

Господь Брахма сказав: Любий сину Нарадо, поставивши ці запитання, ти виявив свою милість до всіх істот (і до мене теж), тому що надихнув мене поринути в роздуми про велич Всемогутнього Бога-Особи.

ВІРШ 10:

Все, що ти сказав про мене, справедливо, бо, не пізнавши Бога-Особу    —    найвищу істину, що перевершує мене, людина не зможе уникнути омани, споглядаючи мої надзвичайні діяння.

ВІРШ 11:

Я починаю творити після того, як Господь Своїм сяйвом [брахмаджйоті] уже створив цей світ; так само Місяць, небозвід, впливові планети та мерехтливі зірки світять лише тоді, коли проявило своє сяйво вогнисте Сонце.

ВІРШ 12:

Я складаю поклони Господу Крішні [ Ва̄судеві ] , Богові-Особі, і медитую на Нього, під впливом чиєї непереборної енерґії вони [недалекі люди] називають мене верховним повелителем.

ВІРШ 13:

Ілюзорна енерґія соромиться навіть стати перед Господа, ніяковіючи за свою діяльність, але ті, кого вона збиває з пантелику, поглинуті думками: «Це я», «Це моє» і тому кажуть самі дурниці.

ВІРШ 14:

П’ять первинних складників творіння, їхня взаємодія, що її спричиняє вічний час, а також інтуїція, або природа індивідуальних живих істот,    —    це все відокремлені частки Бога-Особи, Ва̄судеви, і тільки в цьому їхня справжня цінність.

ВІРШ 15:

Ведичні писання уклав Верховний Господь і призначені вони для Нього. Півбоги призначені служити Господу як частини Його тіла, численні планети теж існують задля Нього, а різноманітні жертвопринесення виконують єдино, щоб задовольнити Його.

ВІРШ 16:

Усе розмаїття медитаційних та містичних методів — це лише засоби для того, щоб усвідомити Нараяну. Мета всіх аскез    —    досягнути Нараяну. Розвивати трансцендентне знання потрібно, щоб хоч краєм ока побачити Нараяну, і, нарешті , отримати спасіння означає ввійти у царство Нараяни.

ВІРШ 17:

Натхненний від Нього одного, я під наглядом всепронизуючої Наддуші лише проявляю те , що вже створив Він [Нараяна], і мене самого створив теж Він.

ВІРШ 18:

Верховний Господь    —    це абсолютна духовна форма, трансцендентна до всіх матеріальних якостей, проте щоб творити, підтримувати та знищувати матеріальний світ, Він через Свою зовнішню енерґію використовує ґуни матеріальної природи    —    добро, страсть та невігластво.

ВІРШ 19:

Проявляючись далі як матерія , знання та діяльність , ці три ґуни матеріальної природи зумовлюють вічно трансцендентну живу істоту ланцюгом причин та наслідків і змушують відповідати за свої вчинки.

ВІРШ 20:

Брахмано Нарадо, Верховний Свідок, трансцендентний Господь, недосяжний для матеріальних чуттів живих істот, обмежених трьома вищезгаданими ґунами природи. Проте Він керує всіма, і мною теж.

ВІРШ 21:

Господь, повелитель усіх енерґій, створює Своєю енерґією вічний час, долю всіх живих істот та призначені для них індивідуальні характери, а тоді знову, незалежно ні від кого, поглинає їх.

ВІРШ 22:

По тому, як приходить перший пуруша [Каранарнавашаї Вішну ] , з’являється махат - таттва    —    первоначала матеріального творіння, тоді проявляється час, а з плином часу виникають три якості. Природа    —    це явища у трьох якостях, які перетворюються в діяльність.

ВІРШ 23:

Від збудження махат-таттви постає матеріальна діяльність. Спочатку відбувається перетворення ґун добра і страсти, а пізніше    —    через ґуну невігластва    —    виникає матерія, знання про неї та різна діяльність, спричинена матеріальним знанням.

ВІРШ 24:

Таким чином зосереджене на собі матеріалістичне его перетворюється у три начала    —    ґуни добра, страсти та невігластва . Вони проявляються у трьох формах : як сили, що розвивають матерію, знання про матеріальні утвори, а також інтелект , який скеровує матеріалістичну діяльність. Тобі, Нарадо, під силу це все зрозуміти.

ВІРШ 25:

Темрява оманного его породжує перший з п’яти елементів    —    небо. Його тонка форма    —    це звук, пов’язаний з небом так само, як споглядач з об’єктом споглядання.

ВІРШІ 26-29:

Перетворюючись, небо породжує повітря, що має якість дотику. Від попереднього елементу повітря переймає також звук і містить у собі головні чинники, на яких засновується тривалість життя: чуттєве сприйняття, розумову силу та фізичну силу. Коли небо перетворюється під впливом часу та законів природи, з нього виникає вогонь, який набуває форми, а також звуку та дотику. Вогонь і собі перетворюється, в результаті чого проявляється вода, з притаманними їй соковитістю та смаком. Як і попередні елементи, вона має форму, відчутна на дотик і також передає звук. Вода, нарешті, перетворюється у землю з усім розмаїттям її проявів, набуваючи запаху і зберігаючи від попередніх елементів якості смаку, дотику, звуку і форми відповідно.

ВІРШ 30:

З ґуни добра народжується і проявляється розум, а також десять півбогів, що керують діяльністю тіла: повелитель сторін світу, володар повітря, бог сонця, батько Праджапаті Дакші, Ашвіні-кумари, бог вогню, цар раю, божество, вшановуване на райських планетах, визначний Адіт’я, а також Праджапаті Брахмаджі. Так усі вони з’являються на світ.

ВІРШ 31:

Перетворюючись далі, ґуна страсти породжує всі органи чуття: вуха, шкіру, ніс, очі, язик, рот, руки, статеві органи, ноги, анус, а також інтелект та життєву енерґію.

ВІРШ 32:

О Нарадо, найліпший з-поміж трансценденталістів, тіло не може сформуватися доти, доки ці створені частини, а саме першоелементи, чуття, розум та ґуни природи, не зібрано разом.

ВІРШ 33:

Отак, коли енерґія Верховного Бога-Особи з’єднує разом всі ці складові, тоді під впливом первинних і вторинних причин творення власне й виникає всесвіт.

ВІРШ 34:

Упродовж тисяч епох усі всесвіти були занурені у води [Причинового океану], але Господь живих істот, увійшовши в кожний з усесвітів, вдихнув у них життя.

ВІРШ 35:

Лежачи й далі в Причиновому океані , Господь [ Маха-Вішну] водночас вийшов з нього і, розділившись у багатьох Хіран’яґарбг, увійшов у кожний всесвіт, де прийняв форму вірат-рупи з тисячами ніг, рук, ротів, голів тощо.

ВІРШ 36:

Великі філософи уявляють собі всі планетні системи у всесвіті втіленнями різних верхніх та нижніх членів всесвітньої форми Господа.

ВІРШ 37:

Брахмани представляють Його рот, кшатрії    —    руки, вайш’ї    —    стегна, а шудри народжуються з Його ніг.

ВІРШ 38:

Кажуть, що нижчі планетні системи аж по рівень Землі містяться в Його ногах. Середні планетні системи, починаючи від Бгуварлоки, розміщені у Його пупі. А вищі планетні системи, що на них мешкають півбоги й шляхетні мудреці та святі, перебувають у грудях Верховного Господа.

ВІРШ 39:

Від грудей до шиї всесвітньої форми Господа розміщені планетні системи Джаналока й Таполока, а Сат’ялока, найвища планетна система, міститься на голові всесвітньої форми. Однак духовні планети вічні.

ВІРШІ 40-41:

Любий сину Нарадо, нехай тобі буде відомо, що з чотирнадцяти планетних систем сім належать до нижчих. Перша з них, Атала, розміщена у попереку Господа; друга, Вітала,    —    на стегнах; третя, Сутала,    —    на колінах; четверта, Талатала,    —    на гомілках; п’ята планетна система, Махатала, розміщена на Його щиколотках; шоста, Расатала,    —    на верхній частині стіп; а сьома, Патала,    —    на Його підошвах. Так форма вірат вміщує в собі всі планетні системи.

ВІРШ 42:

Іноді також усю систему планет у всесвіті розділяють на три частини: нижчі планетні системи, розміщені на ногах [аж по Землю ] , середні планетні системи , розміщені на пупі, та вищі планетні системи [Сварлока], що заповнюють простір від грудей до голови Верховної Особи.