ШБ 2.5.14
Devanagari
द्रव्यं कर्म च कालश्च स्वभावो जीव एव च ।
वासुदेवात्परो ब्रह्मन्न च चान्योऽर्थोऽस्ति तत्त्वत: ॥ १४ ॥
वासुदेवात्परो ब्रह्मन्न च चान्योऽर्थोऽस्ति तत्त्वत: ॥ १४ ॥
Verse text
дравйам̇ карма ча ка̄лаш́ ча
свабга̄во джіва ева ча
ва̄судева̄т паро брахман
на ча̄нйо ’ртго ’сті таттватах̣
свабга̄во джіва ева ча
ва̄судева̄т паро брахман
на ча̄нйо ’ртго ’сті таттватах̣
Synonyms
дравйам — складники (земля, вода, вогонь, повітря та небо); карма — їхня взаємодія; ча — і; ка̄лах̣ — вічний час; ча — також; сва - бга̄вах̣ — інтуїція або природа; джівах̣ — жива істота; ева — безперечно; ча — і; ва̄судева̄т — від Ва̄судеви; парах̣ — відокремлені частки; брахман — брахмано; на — ніколи; ча — також; анйах̣ — окрема; артгах̣ — цінність; асті — є; таттватах̣ — поістині.
Translation
П’ять первинних складників творіння, їхня взаємодія, що її спричиняє вічний час, а також інтуїція, або природа індивідуальних живих істот, — це все відокремлені частки Бога-Особи, Ва̄судеви, і тільки в цьому їхня справжня цінність.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Проявлений світ навколо нас — це безособистісний прояв Ва̄судеви, тому що і складники творіння, і їхня взаємодія, і жива істота, що насолоджується плодами цієї взаємодії, породжені із зовнішньої та внутрішньої енерґій Господа Крішни. Це потверджено в «Бгаґавад- ґіті» (7.4–5). Стихії, тобто земля, вода, вогонь, повітря та небо, а також матеріальне самоототожнення, інтелект і розум породжені із зовнішньої енерґії Господа. Жива істота, що насолоджується взаємодією вищезгаданих грубих і тонких елементів, приведених у рух під впливом вічного часу, являє собою відгалуження внутрішньої енерґії і має свободу вибирати між матеріальним та духовним світом. У матеріальному світі живу істоту зачаровує омана невігластва, але в духовному світі вона перебуває у своєму природному, вільному від ілюзії, стані духовного буття. Живу істоту називають межовою енерґією Господа. Однак за жодних обставин ні матеріальні елементи, ні духовні частки не мають незалежности від Бога-Особи Ва̄судеви, тому що все суще, всі породження зовнішньої, внутрішньої чи межової енерґій — просто прояви одного й того Господнього сяйва, як світло, жар і дим — це прояви вогню. Світло, жар і дим від вогню не відняти, і вогнем називають все це разом. Так само всі явища цього світу, а також сяйво тіла Ва̄судеви, — це Його безособистісні прояви, тоді як Сам Він вічно існує у Своїй трансцендентній формі, що називається сач-чід-ананда-віґраха і що засадничо відмінна від усіх вищезгаданих матеріальних складників.