Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.5.25
Текст
вікурва̄н̣а̄д абгӯн набгах̣
тасйа ма̄тра̄ ґун̣ах̣ ш́абдо
лін̇ґам̇ йад драшт̣р̣-др̣ш́йайох̣
Послівний переклад
та̄маса̄т — з темряви оманного его; апі — безперечно; бгӯта-а̄дех̣ — матеріальних елементів; вікурва̄н̣а̄т — через перетворення; абгӯт — виникло; набгах̣ — небо; тасйа — його; ма̄тра̄ — тонка форма; ґун̣ах̣ — якість; ш́абдах̣ — звук; лін̇ґам — властивості; йат — як його; драшт̣р̣ — споглядач; др̣ш́йайох̣ — об’єкта споглядання.
Переклад
Темрява оманного его породжує перший з п’яти елементів — небо. Його тонка форма — це звук, пов’язаний з небом так само, як споглядач з об’єктом споглядання.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: П’ять елементів: небо, повітря, вогонь, вода та земля — це не що інше, як різні прояви темряви оманного его. Це означає, що оманне его в махат-таттві (загальній сукупності матеріальних елементів) постає від дотику межової енерґії Господа, і це оманне егоїстичне прагнення панувати над матеріальним творінням породжує елементи, що потрібні для ілюзорних насолод живої істоти. Насолоджуючись матеріальними елементами, жива істота, фактично, панує над ними, але за цим всім стоїть Верховний Господь. Насправді, нікого не можна назвати тим, хто насолоджується, крім Господа, — але в омані жива істота бажає насолоджуватись сама. Це й породжує оманне его. Коли в оманеної живої істоти виникає таке бажання, тоді з волі Господа виникають елементи темряви і живі істоти отримують можливість гнатися за утвореним з цих елементів міражем.
Сказано, що насамперед створено звук, тан-матру, а тоді вже небо, і даний вірш підтверджує це. Звук — це тонка форма неба, і відмінність між ними така, як між споглядачем та об’єктом споглядання. Звук несе образ реального об’єкта; так звучання опису якого-небудь об’єкта дає уявлення про сам об’єкт. Отже звук є тонка форма об’єкта. Так само, звуковий образ Господа за своїми якостями являє собою довершену форму Господа — таку саму, яку споглядали Васудева та Махараджа Дашаратга, батьки Господа Крішни і Господа Рами. Звуковий образ Господа невідмінний від Самого Господа, тому що і Господь, і Його образ у звуці — абсолютне знання. Господь Чайтан’я пояснив, що у святе ім’я Господа, у Його звуковий образ, вкладено всі Господні енерґії. Тому чиста вібрація святого імені, звукового образу Господа, дає змогу безпосередньо насолоджуватися товариством Господа. Перед чистим відданим при цьому одразу постає образ Самого Господа. Тому чистий відданий навіть на мить не розлучається з Господом. Тож відданому, що прагне весь час спілкуватися з Верховним Господом, шастри радять весь час оспівувати святе Господнє ім’я: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. Той, хто таким чином може спілкуватися з Господом, неодмінно звільниться з темряви створеного світу, посталого з оманного его (тамасі ма̄ джйотір ґама).