Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.5.12
Текст
ва̄судева̄йа дгімахі
йан-ма̄йайа̄ дурджайайа̄
ма̄м̇ ваданті джаґад-ґурум
Послівний переклад
тасмаі — Йому; намах̣ — складаю поклони; бгаґавате — Богові-Особі; ва̄судева̄йа — Господу Крішні; дгімахі — медитую на Нього; йат — чиїми; ма̄йайа̄ — енерґіями; дурджайайа̄ — нездоланними; ма̄м — мене; ваданті — називають; джаґат — світу; ґурум — повелителем.
Переклад
Я складаю поклони Господу Крішні [ Ва̄судеві ] , Богові-Особі, і медитую на Нього, під впливом чиєї непереборної енерґії вони [недалекі люди] називають мене верховним повелителем.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Як буде пояснено докладніше у наступному вірші, ілюзорна енерґія Господа вводить в оману недалеких людей, і вони під її впливом вважають Брахмаджі або, як на те пішло, будь-кого іншого за Верховного Господа. Але Брахмаджі не погоджується, щоб його називали Верховним Господом, і в цьому вірші сам складає шанобливі поклони Господу Ва̄судеві — Богові-Особі, Шрі Крішні, що Його він уже вшанував у «Брахма-самхіті» (5.1):
сач-чід-а̄нанда-віґрахах̣
ана̄дір а̄дір ґовіндах̣
сарва-ка̄ран̣а-ка̄ран̣ам
«Верховний Господь — це Бог-Особа Шрі Крішна, предвічний Господь, що має трансцендентне тіло. Він — найвища причина всіх причин, відначальний Господь Ґовінда, і я Йому поклоняюсь».
Брахмаджі усвідомлює своє справжнє становище і розуміє, що недалекі люди під впливом ілюзорної енерґії Господа готові визнати за Бога кого завгодно. Відповідальна особа, як оце Брахмаджі, ніколи не дозволить учням чи підлеглим називати себе Верховним Господом; натомість дурні, що їх вихваляють люди з вдачею собак, свиней, верблюдів та віслюків, тішаться, коли їх називають Верховним Господом. Чому такі люди насолоджуються з того, що їх називають Богом, і з якої причини їхні нетямущі шанувальники так їх називають, пояснює наступний вірш.