Skip to main content

ГЛАВА ЧЕТВЕРТА

Творення

ВІРШ 1:
Сута Ґосвамі сказав: Вислухавши відповіді Шукадеви Ґосвамі, у яких мова була суто про істинну природу «я», Махараджа Парікшіт, син Уттари, з великою відданістю зосередився на Господеві Крішні.
ВІРШ 2:
Усім серцем пориваючись до Господа Крішни, Махараджа Парікшіт зміг викорінити в собі всі глибокі прив’язаності до власного тіла, дружини, дітей, палацу, своїх тварин, як-от коні та слони, до скарбниці, до друзів та родичів і до свого нездоланного царства.
ВІРШ 3–4:
О великі мудреці, дізнавшись про свою неминучу смерть, шляхетна душа Махараджа Парікшіт, завжди заглиблений у думки про Господа Крішну, зрікся всієї корисливої діяльности    —    релігійних ритуалів, діяльности задля матеріального збагачення та задоволення чуттів    —    і так утвердився у своїй природній любові до Крішни. Він задав Шукадеві Ґосвамі ті самі запитання, що й ви задали мені.
ВІРШ 5:
Махараджа Парікшіт сказав: О вчений брахмано, тобі все відомо, бо ти вільний від матеріальної скверни. Отож все, що ти розповів мені,    —    неспростовна істина. Твоя мова поступово розсіює морок мого невігластва, адже теми, що ти їх висвітлюєш, пов’язані з Господом.
ВІРШ 6:
Прохаю, поясни мені, як Бог-Особа створює Своїми особистими енерґіями матеріальні всесвіти такими, які вони є,    —     незбагненними навіть для великих півбогів.
ВІРШ 7:
Будь ласка, поясни, як всемогутній Верховний Господь, використовуючи Свої різноманітні енерґії та поширення, підтримує і тоді знову знищує проявлений світ немов задля розваги.
ВІРШ 8:
О вчений брахмано, воістину, трансцендентні діяння Господа дивовижні і, видається, незбагненні, адже навіть багато великих мудреців, попри всі свої зусилля, так і не спромоглися осягнути їх.
ВІРШ 9:
Верховний Бог-Особа завжди єдиний    —    і коли Сам скеровує діяльність ґун матеріальної природи, і коли поширюється одночасно в багатьох, і коли керує ґунами природи через Свої послідовні поширення.
ВІРШ 10:
Милостиво розвій усі мої сумніви, адже ти не лише добре знаєшся на ведичних писаннях і усвідомив свою трансцендентну сутність,    —    ти великий Господній відданий і тому так само могутній, як Бог-Особа.
ВІРШ 11:
Сута Ґосвамі сказав: Коли цар звернувся з проханням описати твірну енерґію Бога-Особи, Шукадева Ґосвамі послідовно зосередився на повелителі чуттів [Господі Крішні] і, щоб належно відповісти, почав свою мову так.
ВІРШ 12:
Шукадева Ґосвамі сказав : Я складаю шанобливі поклони Верховному Богові-Особі, що для створення матеріального світу використовує три ґуни природи. Він    —    довершене ціле, що перебуває в тілі кожного, і шляхи Його незбагненні.
ВІРШ 13:
Я знов і знов складаю шанобливі поклони Йому    —    довершеній формі буття й духовної реальности, Господеві, що кладе край стражданням праведних відданих і приборкує демонічні поривання невідданих - атеїстів . Трансценденталістів, які перебувають на рівні найвищої духовної досконалости, саме Він винагороджує досягненням мети їхніх прагнень.
ВІРШ 14:
Я шанобливо схиляюсь перед Господом, що дарував Своє товариство родові Яду і що завжди недосяжний для невідданих. Він верховний у насолоді матеріальним і духовним світами, однак Сам Він насолоджується у Своїй обителі в духовному небі. Йому немає рівних, тому що Його трансцендентним багатствам немає ліку.
ВІРШ 15:
Мої шанобливі поклони всеблагому Господу Шрі Крішні, бо прославляючи, пам’ятаючи і споглядаючи Його, поклоняючись Йому, підносячи молитви та слухаючи оповіді про Нього , істота нараз очищується від наслідків усіх своїх гріхів.
ВІРШ 16:
Я знову і знову складаю шанобливі поклони всеблагому Господеві Шрі Крішні. Просто віддавшись Його лотосовим стопам, велемудрі мужі звільняються від усіх прив’язаностей до теперішнього та майбутнього існування і без ускладнень простують до духовного буття.
ВІРШ 17:
Знову і знову я складаю шанобливі поклони всеблагому Господеві Шрі Крішні, адже навіть великі мудреці, щедрі добродійники, заслужені знаменитості, великі містики, вправні читці ведичних гімнів і ревні поборники ведичних засад не спроможні досягнути успіху у своїй діяльності, не застосовуючи свої видатні якості на служіння Господеві.
ВІРШ 18:
Кірати, хуни, андгри, пулінди, пулкаші, абгіри, шумбги, явани, члени народностей кгасів і навіть інші призвичаєні до гріха особи можуть очиститися завдяки верховній могутності Господа, прийнявши притулок у Його відданих. Я щиро складаю Йому шанобливі поклони.
ВІРШ 19:
Він    —    Наддуша і Верховний Господь усіх свідомих себе душ. Він    —    уособлення Вед, релігійних писань і аскез. Йому поклоняються Господь Брахма і Господь Шіва, а також ті, хто звільнилися від усіх домагань та дводушности. Нехай же цей Верховний Абсолют, що перед Ним шанобливо схиляються з благоговійним трепетом, буде задоволений з мене.
ВІРШ 20:
Нехай буде милостивий до мене Господь Шрі Крішна    —     Господь, якому поклоняються всі віддані, захисник і слава всіх царів, рівних царям Андгаці чи Врішні з династії Яду, чоловік усіх богинь процвітання, повелитель усіх жертвопринесень і тому провідник всіх живих істот, покровитель усіх інтелектуальних здібностей, володар усіх планет, духовних і матеріальних, і найвище втілення на землі (найвища всеохопна сутність).
ВІРШ 21:
Тільки Він, Бог-Особа Шрі Крішна, дарує звільнення. Безнастанно думаючи про Його лотосові стопи, відданий, що ступає у слід авторитетів, спроможний бачити у трансі Абсолютну Істину. Натомість вчені умоглядні мислителі тільки уявляють собі Господа, як їм спаде на думку. Нехай же Господь буде задоволений з мене.
ВІРШ 22:
Нехай же Господь, що на початку творення дарував Брахмі із серця знання щодо творення та Себе Самого, збільшивши його пізнавальну здатність, нехай цей Господь, що, здавалося, з’явився з уст Брахми, буде задоволений мною.
ВІРШ 23:
Нехай Верховний Бог-Особа    —    той, хто вдихає життя в усі створені з матеріальних елементів тіла, поклавшись на води всесвіту, той, хто у втіленні пуруші підпорядковує живу істоту шістнадцятьом категоріям матеріальних якостей, що з Нього й виникають,    —    нехай Він милостиво оздобить мою мову поетичними прикрасами.
ВІРШ 24:
Я складаю шанобливі поклони Шрілі В’ясадеві, втіленню Ва̄судеви й укладачеві ведичних писань. Чисті віддані впиваються нектаром трансцендентного знання, що стікає з лотосових вуст Господа.
ВІРШ 25:
Любий царю, Брахма, перший із народжених істот, відповідаючи на запитання Наради, точно переказав йому все, що Сам Господь повідав Своєму синові, наділеному ведичним знанням від самого народження.