Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.4.3-4
Текст
йан ма̄м̇ пр̣ччхатга саттама̄х̣
кр̣шн̣а̄нубга̄ва-ш́раван̣е
ш́раддадга̄но маха̄-мана̄х̣.
карма траі-варґікам̇ ча йат
ва̄судеве бгаґаваті
а̄тма-бга̄вам̇ др̣д̣гам̇ ґатах̣
Послівний переклад
папраччга — запитав; ча — також; імам — це; ева — точно як; артгам — мета; йат — що; ма̄м — мене; пр̣ччгатга — ви запитуєте; саттама̄х̣ — о великі мудреці; кр̣шн̣а-анубга̄ва — заглиблені в думки про Крішну; ш́раван̣е — в слухання; ш́раддадга̄нах̣ — сповнений віри; маха̄-мана̄х̣ — велика душа; сам̇стга̄м — смерть; віджн̃а̄йа — повідомлений; саннйасйа — зрікаючись; карма — корисливої діяльности; траі-варґікам — три основи: релігійність, матеріальне збагачення та задоволення чуттів ; ча — також ; йат — що може бути ; ва̄судеве — в Господі Крішні; бгаґаваті — Богові-Особі; а̄тма-бга̄вам — любовну прив’язаність; др̣д̣гам — непохитну; ґатах̣ — досягнув.
Переклад
О великі мудреці, дізнавшись про свою неминучу смерть, шляхетна душа Махараджа Парікшіт, завжди заглиблений у думки про Господа Крішну, зрікся всієї корисливої діяльности — релігійних ритуалів, діяльности задля матеріального збагачення та задоволення чуттів — і так утвердився у своїй природній любові до Крішни. Він задав Шукадеві Ґосвамі ті самі запитання, що й ви задали мені.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Зумовлених душ, що ведуть боротьбу за існування в матеріальному світі, ваблять головно три різновиди діяльности — релігійні ритуали, матеріальне збагачення та задоволення чуттів. Така діяльність, упогоджена з приписами Вед, називається шляхом карма-кандії. Домогосподарям радять дотримуватися цих правил, щоб насолоджуватись матеріальним добробутом і в цьому, і в наступному житті. Більшість людей вабить діяльність саме такого роду. Навіть у сучасній безбожницькій цивілізації люди приділяють найбільше уваги економічному розвиткові та задоволенню чуттів, хоча про релігію їм байдуже. Як великий імператор світу Махараджа Парікшіт зобов’язаний був дотримуватися приписів розділу Вед карма-кандія, проте після короткого спілкування з Шукадевою Ґосвамі він остаточно усвідомив, що Господь Крішна, Абсолютний Бог-Особа (Ва̄судева), до кого від самого народження він почував природну любов, — це все. Тому він непохитно зосередив свій розум на Богові, зрікшись усього, що приписує розділ карма- кандія. Такого рівня досконалости ґ’яні досягають через багато-багато народжень. Ґ’яні, тобто філософи-емпірики, що намагаються отримати звільнення, в тисячу разів ліпші від тих, хто діє заради плодів, але й серед ґ’яні справді звільнених є один на сотні тисяч. А з сотень тисяч таких звільнених осіб ледве один спроможний зосередити розум на лотосових стопах Господа Шрі Крішни, про що каже Сам Господь у «Бгаґавад-ґіті» (7.19). Тут Махараджу Парікшіта не випадково названо маха̄-мана̄х̣, що ставить його на один рівень з махатмами, яких описано у «Бгаґавад-ґіті». Після Махараджі Парікшіта також було чимало махатм, які також відкинули світогляд карма-кандії, цілковито й у всьому поклавшись на Верховного Бога-Особу Крішну. У Своїй «Шікшаштаці» (8) Господь Чайтан’я, що є Сам Господь Крішна, вчить:
адарш́ана̄н марма-хата̄м̇ кароту ва̄
йатга̄ татга̄ ва̄ відадха̄ту лампат̣о
мат-пра̄н̣а-на̄тхас ту са ева на̄парах̣
«Господь Крішна, коханий численних відданих (жінок), може обійняти цю в усьому покірну Йому служницю або може розтоптати мене ногами, або розбити моє серце, довго не з’являючись переді мною, але, що б Він не вчинив, Він однаково навіки залишиться абсолютним повелителем мого серця».
Шріла Рупа Ґосвамі казав:
ґатір іха на бгаваттах̣ ка̄чід анйа̄ мама̄сті
ніпатату ш́ата-кот̣і-нірбгарам̇ ва̄ нава̄мбхах̣
тад апі кіла-пайодах̣ стӯйате ча̄такена
«О Господи, покровителю знедолених, роби зі мною що хочеш, даруй мене ласкою чи скарай мене, проте у цьому світі я не маю більше на кого сподіватися, крім Тебе, мій Господи. Птах чатака молить, щоб прийшла хмара, і уславлює її в молитвах завжди — чи та проливає дощ, чи січе блискавицями».
Учитель духовного вчителя Господа Чайтан’ї, Шріла Мадгавендра Пурі, прощаючись з усіма обов’язками карма- кандії, каже:
бго дева̄х̣ пітараш́ ча тарпан̣а-відгау на̄хам̇ кшамах̣ кшамйата̄м
йатра ква̄пі нішадйа йа̄дава-кулоттамасйа кам̇са-двішах̣
сма̄рам̇ сма̄рам аґгам̇ хара̄мі тад алам̇ манйе кім анйена ме
«На все добре, моя вечірня молитво. Прощавай моє ранкове омовіння. О півбоги й прабатьки, даруйте мені, будь ласка. Я більше не можу радувати вас своїми підношеннями. Я вирішив звільнитися від усіх наслідків своїх гріхів, просто скрізь і повсякчас пам’ятаючи великого нащадка Яду і грізного ворога Камси [Господа Крішну]. Гадаю, мені вистачить цього. Який сенс вдаватись до чогось іще?»
ріла Мадгавендра Пурі веде далі:
мандам̇ ба̄ндгава-сан̃чайа̄ джад̣а-дгійам̇ мукта̄дара̄х̣ содара̄х̣
унматтам̇ дганіно вівека-чатура̄х̣ ка̄мам маха̄-да̄мбгікам
моктум̇ на кша̄мате мана̄ґ апі мано ґовінда-па̄да-спр̣га̄м
«Нехай прискіпливі моралісти звинувачують мене в тому, що я впав в оману, — мені байдуже. Нехай знавці ведичних приписів ганять мене як відступника. Нехай друзі та родичі звуть мене невдахою, а брати — дурнем, нехай багаті поклонники мамони показують на мене, як на божевільного, а премудрі філософи звинувачують у пихатості — однаково мій розум ні на йоту не поступиться, я не послаблю своєї рішучости і твердого наміру служити лотосовим стопам Ґовінди, навіть якщо я на це не здатний».
Про те саме говорить Прахлада Махараджа:
ӣкша̄ трайі найа-дамау вівідга̄ ча ва̄рта̄
манйе тад етад акгілам̇ ніґамасйа сатйам̇
сва̄тма̄рпан̣ам̇ сва-сухр̣дах̣ парамасйа пум̇сах̣
«Релігію, економічний розвиток та задоволення чуттів вихваляють як три засоби стати на путь спасіння. І з них ікша̄ трайі, тобто наука про душу, про кармічну діяльність та логіку і про політику та економіку, — це просто різні способи дістати засоби до існування. Все, що стосується до цих галузей ведичної науки, я вважаю за тимчасову діяльність. Натомість істинна ціль життя — віддатись Верховному Господеві Вішну, і тільки це я вважаю за найвищу істину» (Бгаґ. 7.6.26).
Цьому питанню підводить підсумок «Бгаґавад-ґіта» (2.41) словами вйаваса̄йа̄тміка̄ буддгіх̣ — « абсолютний шлях до досконалости». Шрі Баладева Від’ябгушана, великий вчений-вайшнава, визначає це як бгаґавад-арчана̄-рӯпаіка-нішка̄ма- кармабгір віш́уддга - чіттах̣ — визнання за свій найвищий обов’язок трансцендентного любовного служіння Господу, вільного від кармічних наслідків.
Тому коли Махараджа Парікшіт, відкинувши усі життєві концепції карма-кандії, твердо вирішив обрати притулком лотосові стопи Господа Крішни, він був абсолютно правий.