ШБ 2.4.5

राजोवाच
समीचीनं वचो ब्रह्मन् सर्वज्ञस्य तवानघ ।
तमो विशीर्यते मह्यं हरे: कथयत: कथाम् ॥ ५ ॥
ра̄джова̄ча
самічінам̇ вачо брахман
сарва-джн̃асйа тава̄наґга
тамо віш́ірйате махйам̇
харех̣ катгайатах̣ катга̄м

Synonyms

ра̄джа̄ ува̄чацар сказав; самічінамцілковито правильно; вачах̣слова; брахмано вчений брахмано; сарва-джн̃асйатой, кому відомо усе; таватвоя; анаґганеосквернена; тамах̣морок невігластва; віш́ірйатепоступово розсіюється; махйаммені; харех̣Господа; катгайатах̣коли ти розповідаєш; катга̄моповіді.

Translation

Махараджа Парікшіт сказав: О вчений брахмано, тобі все відомо, бо ти вільний від матеріальної скверни. Отож все, що ти розповів мені,    —    неспростовна істина. Твоя мова поступово розсіює морок мого невігластва, адже теми, що ти їх висвітлюєш, пов’язані з Господом.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші Махараджа Парікшіт ділиться з нами власним досвідом. Він свідчить, що на щирого відданого трансцендентні оповіді про Господа діють наче ліки, якщо він слухає їх від того, у кому немає і сліду матеріальної скверни. Інакше кажучи, професійна декламація «Шрімад-Бгаґаватам» перед слухачами, що належать до категорії карма-кандія, ніколи не справить того чудотворного впливу, який описано в цьому вірші. З відданістю слухати Господні послання    —    не те, що слухати звичайні історії, і щирий слухач може сам відчути це, дивлячись, як поступово розсіюється його невігластво.
йасйа деве пара̄ бгактір
йатга̄ деве татга̄ ґурау
тасйаіте катгіта̄ хй артга̄х̣
прака̄ш́анте маха̄тманах̣
(«Шветашватара Упанішада» 6.23)
Коли голодному дають їсти, він тамує голод і водночас відчуває від їжі насолоду. Йому не потрібно питатись у когось іншого, годували його чи ні. Вирішальний критерій, який доводить, що людина правильно слухає «Шрімад-Бгаґаватам»,—це реальне просвітлення, яке сходить на слухача.