ШБ 2.4.24

ПОЯСНЕННЯ: Розкриваючи зміст слова ведгасе, що значить « укладач системи трансцендентного знання » , Шріла Шрідгара Свамі пояснює, що в цьому вірші Шукадева Ґосвамі складає шанобливі поклони Шрілі В’ясадеві, втіленню Ва̄судеви. Шріла Джіва Ґосвамі погоджується з цим, але Шріла Вішванатга Чакраварті Тгакура іде далі: він зазначає, що нектар з вуст Господа Крішни переходить до Його різних дружин, і так вони опановують красні мистецтва музики й танцю, мистецтво вбиратися, прикрашати себе і т. д., пізнаючи все, що тішить Господа. Музика, танець, уміння прикрашати себе і все інше, чим насолоджується Господь, звісно ж не матеріальне, адже на самому початку своїх молитов Шукадева Ґосвамі називає Господа пара    —    трансцендентний. Це знання трансцендентних молитов забутливим зумовленим душам незнане. Тому, щоб повернути зумовленим душам втрачену пам’ять про їхні вічні стосунки з Господом, Шріла В’ясадева, втілення Господа, уклав ведичні писання. Отож нам треба постаратись збагнути ведичні писання    —    нектар, що його Господь любовно передав Своїм дружинам,    —    слухаючи їх з лотосових вуст В’ясадеви або Шукадеви. Поступово поглиблюючи це знання, ми зможемо піднятись до царства трансцендентного мистецтва музики й танцю, явленого в Господній раса-лілі. Але без ведичного знання навряд чи вдасться осягнути трансцендентну природу музики і танцю раса-ліли Господа. Нектар глибоких філософських бесід дає чистим відданим таку саму насолоду, як і нектар Господніх цілунків під час танцю раса, бо на духовному рівні, вільному від матеріальної двоїстости, між ними немає різниці.