Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 2.4.11
Текст
ітй упа̄мантріто ра̄джн̃а̄
ґун̣а̄нукатгане харех̣
хр̣шікеш́ам анусмр̣тйа
пратівактум̇ прачакраме
Послівний переклад
сӯтах̣ ува̄ча — Сута Ґосвамі сказав ; іті — так ; упа̄мантрітах̣ — запрошений ; ра̄джн̃а̄ — царем ; ґун̣а - анукатгане — в описі трансцендентних якостей Господа; харех̣ — Бога-Особи; хр̣шı̄кеш́ам — повелителя чуттів; анусмр̣тйа — належним чином пам’ятаючи; пратівактум — щоб дати відповідь; прачакраме — зробив вступ.
Переклад
Сута Ґосвамі сказав: Коли цар звернувся з проханням описати твірну енерґію Бога-Особи, Шукадева Ґосвамі послідовно зосередився на повелителі чуттів [Господі Крішні] і, щоб належно відповісти, почав свою мову так.
Коментар
ПОЯСНЕННЯ: Віддані, розповідаючи про Господа й описуючи Його трансцендентні якості, не вважають себе здатними робити що-небудь самостійно. Вони думають, що можуть сказати лише те, що їх спонукає сказати Верховний Господь, повелитель чуттів. Чуття індивідуальної істоти не належать їй. Відданий розуміє, що чуття становлять власність Верховного Господа і що правильно їх застосувати означає залучати їх до служіння Господеві. Чуття, наші знаряддя, і матеріальні елементи, складники нашого тіла, дав нам Господь. Тому, хоч би що хто робив, хоч би що хто говорив, бачив і т д. — усе це відбувається тільки завдяки волі Господа. «Бгаґавад- ґіта» (15.15) підтверджує це: сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣о маттах̣ смр̣тір джн̃а̄нам апоханам̇ ча. Ніхто не має свободи та незалежности у своїх діях, а тому, перш як щось вчинити, з’їсти чи сказати, треба завжди прохати дозволу Господа. І завдяки Господньому благословенню усі дії відданого будуть вільні від чотирьох вад, що притаманні зумовленій душі.