ШБ 2.4.11

सूत उवाच
इत्युपामन्त्रितो राज्ञा गुणानुकथने हरे: ।
हृषीकेशमनुस्मृत्य प्रतिवक्तुं प्रचक्रमे ॥ ११ ॥
сӯта ува̄ча
ітй упа̄мантріто ра̄джн̃а̄
ґун̣а̄нукатгане харех̣
хр̣шікеш́ам анусмр̣тйа
пратівактум̇ прачакраме

Synonyms

сӯтах̣ ува̄чаСута Ґосвамі сказав; ітітак; упа̄мантрітах̣запрошений; ра̄джн̃а̄царем; ґун̣а - анукатганев описі трансцендентних якостей Господа; харех̣Бога-Особи; хр̣шı̄кеш́амповелителя чуттів; анусмр̣тйаналежним чином пам’ятаючи; пратівактумщоб дати відповідь; прачакрамезробив вступ.

Translation

Сута Ґосвамі сказав: Коли цар звернувся з проханням описати твірну енерґію Бога-Особи, Шукадева Ґосвамі послідовно зосередився на повелителі чуттів [Господі Крішні] і, щоб належно відповісти, почав свою мову так.

Purport

ПОЯСНЕННЯ: Віддані, розповідаючи про Господа й описуючи Його трансцендентні якості, не вважають себе здатними робити що-небудь самостійно. Вони думають, що можуть сказати лише те, що їх спонукає сказати Верховний Господь, повелитель чуттів. Чуття індивідуальної істоти не належать їй. Відданий розуміє, що чуття становлять власність Верховного Господа і що правильно їх застосувати означає залучати їх до служіння Господеві. Чуття, наші знаряддя, і матеріальні елементи, складники нашого тіла, дав нам Господь. Тому, хоч би що хто робив, хоч би що хто говорив, бачив і т д.    —     усе це відбувається тільки завдяки волі Господа. «Бгаґавад- ґіта» (15.15) підтверджує це: сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣о маттах̣ смр̣тір джн̃а̄нам апоханам̇ ча. Ніхто не має свободи та незалежности у своїх діях, а тому, перш як щось вчинити, з’їсти чи сказати, треба завжди прохати дозволу Господа. І завдяки Господньому благословенню усі дії відданого будуть вільні від чотирьох вад, що притаманні зумовленій душі.