ВІРШ 1:

Сута мовив: На початку творення Господь насамперед поширив Себе у всесвітню форму втілення-пуруші і проявив усі складники для матеріального творення. Так, першими були створені шістнадцять начал матеріальної дії. Це зроблено для того, щоб творити матеріальний усесвіт.

ВІРШ 2:

Цей пуруша Своєю часткою кладеться на води всесвіту, з озера Його пупа виростає лотосове стебло і з квітки лотосу на його верхівці проявляється Брахма, господь всіх будівничих усесвіту.

ВІРШ 3:

Вважають, що всі планетні системи всесвіту розташовані на велетенському тілі пуруші. Проте Він Сам не має нічого спільного зі створеними матеріальними елементами. Його тіло вічно перебуває в досконалому духовному бутті.

ВІРШ 4:

Віддані досконалими очима споглядають цю трансцендентну форму пуруші, що має тисячі ніг, стегон, рук та облич,    —    і все те надзвичайне. Це тіло має тисячі голів, вух, очей та носів, їх прикрашають тисячі шоломів, ґірлянд і сяючих сережок.

ВІРШ 5:

Ця форма [друге проявлення пуруші] є джерело й незнищенне сім’я численних втілень у всесвіті. З часток та частин цієї форми виникають різні живі істоти, як-от півбоги, люди та інші.

ВІРШ 6:

Першими, на самому початку творіння, з’явились чотири сини Брахми, які не одружуються [Кумари]. Склавши обітницю безшлюбности, вони вдалися до суворих аскез, щоб осягнути Абсолютну Істину.

ВІРШ 7:

Найвищий, хто насолоджується всіма жертвопринесеннями, втілився як вепр [друге втілення] і задля добра Землі підняв її з нижчих областей всесвіту.

ВІРШ 8:

В епоху ріші Бог-Особа прийшов у третьому вповноваженому втіленні як Деваріші Нарада    —    великий мудрець між півбогами. Він зібрав пояснення Вед, що стосуються відданого служіння і надихають на безкорисливу діяльність.

ВІРШ 9:

У четвертому втіленні Господь став Нарою і Нараяною, синами-близнятами, що народилися в царя Дгарми від його дружини. У цьому втіленні Він виконував гідні наслідування суворі аскези, призначені на те, щоб приборкати чуття.

ВІРШ 10:

П’яте втілення, на ім’я Капіла   —   найвища з досконалих істот. Він роз’яснив Асурі Брахмані знання про твірні елементи й метафізику, бо з плином часу ця наука була втрачена.

ВІРШ 11:

Шостим втіленням пуруші був син мудреця Атрі. Він народився з лона Анасуї, що молилась про прихід втілення. Він виклав трансцендентну науку Аларці, Прахладі та іншим [Яду, Хайхаї тощо].

ВІРШ 12:

Сьомим втіленням був Яґ’я, син Праджапаті Ручі та його дружини Акуті. Він владарював у час зміни Сваямбгуви Ману, а півбоги, серед яких був і Його син Яма, допомагали Йому.

ВІРШ 13:

Восьмим втіленням був цар Рішабга, син царя Набгі та його дружини Мерудеві. В цьому втіленні Господь показав шлях до досконалости, що ним ідуть ті, котрі цілковито опанували свої чуття й котрих шанують всі життєві стани.

ВІРШ 14:

О брахмани, в дев’ятому втіленні Господь, зглянувшись на молитви мудреців, прийняв тіло царя [Прітгу], що обробляв землю, аби вона щедро дарувала всілякі плоди. Через те Земля зробилась прекрасна й приваблива.

ВІРШ 15:

По закінченні доби Чакшуші Ману був повний потоп і весь світ пішов під воду. Тоді Господь прибрав форму риби і врятував Вайвасвату Ману, підтримавши його човен.

ВІРШ 16:

В одинадцятому втіленні Господь прибрав форму черепахи, Його панцир служив за опору горі Мандарачала, що нею теїсти та атеїсти всесвіту послугувались як києм для збивання океану.

ВІРШ 17:

У дванадцятому втіленні Господь з’явився як Дганвантарі, а в тринадцятому Він, звабивши атеїстів чаром жіночої вроди, дав випити нектар півбогам.

ВІРШ 18:

В чотирнадцятому втіленні Господь з’явився в образі Нрісімхи, і, як тесля розщеплює тростину, роздер Своїми кігтями навпіл могутнє тіло безбожника Хіран’якашіпу.

ВІРШ 19:

В п’ятнадцятому втіленні Господь, прибравши подоби карлика-брахмани [Вамани], прийшов на місце, де відбувалось жертвопринесення, яке влаштував Махараджа Балі. Замисливши повернути царство трьох планетних систем, Він, однак, попрохав подарувати Йому лише три ступені землі.

ВІРШ 20:

У шістнадцятому Божому втіленні Господь [як Бгріґупаті] двадцять один раз винищив кшатрій [керівний клас], що розгнівали Його, повставши проти брахман [класу інтеліґенції].

ВІРШ 21:

Далі, в сімнадцятому втіленні Господь прийшов як Шрі В’ясадева, з’явившись в лоні Сатйаваті від Парашари Муні. Постерігши, що людський загал не дуже розумний, він розділив єдину Веду на кілька частин та підрозділів.

ВІРШ 22:

У вісімнадцятому втіленні Господь з’явився як цар Рама. Прагнучи задовольнити своїми діями півбогів, Він появив надлюдську силу    —    приборкав Індійський океан, а тоді, перейшовши через нього, вбив безбожного царя Равану, що був по той бік моря.

ВІРШ 23:

У втіленнях дев’ятнадцятому та двадцятому Господь зійшов власною особою в родині Врішні [династії Яду] як Господь Баларама та Господь Крішна і зняв тягар з Землі.

ВІРШ 24:

Потім, на початку Калі-юґи, щоб ввести в оману тих, хто ворожий до вірних Богові, Господь з’явиться в провінції Ґая як Господь Будда, син Анджани.

ВІРШ 25:

Далі, на стикові двох юґ, Господь творіння прийме народження як втілення Калкі. Він стане сином Вішну Яші. На той час правителі землі деґрадують настільки, що перетворяться на грабіжників.

ВІРШ 26:

О брахмани, втілення Господа незліченні, як струмки, що витікають з невичерпних джерел.

ВІРШ 27:

Ріші, Ману, півбоги та нащадки Ману, що наділені особливою силою, всі є повні частки або частки повних часток Господа. До їх числа зараховують і Праджапаті.

ВІРШ 28:

Усі вищезгадані втілення є або повні частки, або частки повних часток Господа, але Господь Шрі Крішна є Сам відначальний Бог-Особа. Його втілення сходять щоразу, коли атеїсти порушують лад на планетах. Господь втілюється з тим, щоб захистити віруючих.

ВІРШ 29:

Кожен, хто вранці і ввечері уважно і віддано повторює оповіді за таємничі з’явлення Господа, позбувається усіх нещасть.

ВІРШ 30:

Концепція всесвітньої форми Господа, вірат-рупи, якою вона виглядає в матеріальному світі,    —    уявна. Вона призначена допомогти менш розумним [та неофітам] пристосуватися до думки, що Господь має певну форму. Насправді ж Господь не має матеріальної форми.

ВІРШ 31:

Повітряні потоки в небі переносять хмари та пил, але малорозумні кажуть, що то небо захмарене і повітря брудне. Так само вони переносять уявлення, що пов’язані з матеріальним тілом, на духовне «я».

ВІРШ 32:

Поза цією грубою концепцією форми існує інша, тонка, яка не має зовнішніх обрисів і є невидима, нечутна і непроявлена. Форма живої істоти відмінна від цієї тонкої форми, інакше істота не могла б народжуватись знову й знову.

ВІРШ 33:

Коли шляхом самоусвідомлення людина пересвідчується, що ні грубе, ні тонке тіла не мають нічого спільного з чистим «я», тоді вона бачить і себе, і Господа.

ВІРШ 34:

Щойно ілюзорна енерґія відступає і ласкою Господа на живу істоту сходить повне знання, вона стає просвітлена у самоусвідомленні і втверджується у власній славі.

ВІРШ 35:

Так описують вчені мужі народження та дії нерожденного й бездіяльного, що Його не пізнати навіть через ведичні писання. Він є Господь серця.

ВІРШ 36:

Господь, що Його дії завжди бездоганні, є повелитель шести чуттів і всемогутній в повноті Своїх шести щедрот. Він творить проявлені всесвіти, підтримує їх і знищує, проте це анітрохи не заторкує Його. Він перебуває всередині кожної живої істоти і є завжди незалежний.

ВІРШ 37:

Малорозумні люди з обмеженим знанням не можуть пізнати трансцендентної природи форм, імен і дій Господа, що грає як актор на сцені. Їм не під силу вхопити це ані через умоглядні розмірковування, ані через слова.

ВІРШ 38:

Тільки ті, хто з цілковитою самопосвятою, безперервно й любовно служить лотосовим стопам Господа Крішни, що тримає в руці колесо від колісниці, можуть пізнати творця всесвіту в усій Його славі, могутності й трансцендентності.

ВІРШ 39:

Здобути успіх та досконале знання в цьому світі можна тільки через такі запитання, тому що вони пробуджують трансцендентну екстатичну любов до Бога-Особи, володаря усіх всесвітів, і надійно убезпечують від жахливого повторення народжень і смертей.

ВІРШ 40:

«Шрімад-Бгаґаватам»    —    це літературне втілення Бога. Його уклав Шріла В’ясадева, Боже втілення, і він призначений дати найвище добро всім людям. У ньому    —    весь успіх, усе блаженство й уся досконалість.

ВІРШ 41:

Шрі В’ясадева, зібравши у «Шрімад-Бгаґаватам» вершки з усіх ведичних писань та літописів усесвіту, передав його своєму синові, найшанованішому серед усіх, хто усвідомив себе.

ВІРШ 42:

Шукадева Ґосвамі, син В’ясадеви, своєю чергою переповів «Бгаґаватам» великому імператорові Парікшіту, що в оточенні мудреців сів на березі Ґанґи чекати своєї смерти, цілковито відмовившись від їжі та питва.

ВІРШ 43:

Ця «Бгаґавата Пурана» сяє, наче сонце. Вона зійшла одразу по тому, як Господь Крішна у супроводі релігії, знання та всього іншого відійшов до Свої обителі. Ця Пурана поверне світло очам людей, що втратили здатність бачити в непроглядній пітьмі невігластва доби Калі.

ВІРШ 44:

О вчені брахмани, коли Шукадева Ґосвамі оповідав «Бгаґаватам» [в присутності імператора Парікшіта], я слухав якнайуважніше і так з ласки цього великого й могутнього мудреця вивчив «Бгаґаватам». Зараз я спробую передати вам те саме, як я його почув і як зрозумів.