ШБ 1.3.35
Devanagari
एवं जन्मानि कर्माणि ह्यकर्तुरजनस्य च ।
वर्णयन्ति स्म कवयो वेदगुह्यानि हृत्पते: ॥ ३५ ॥
वर्णयन्ति स्म कवयो वेदगुह्यानि हृत्पते: ॥ ३५ ॥
Verse text
евам̇ джанма̄ні карма̄н̣і
хй акартур аджанасйа ча
варн̣айанті сма кавайо
веда-ґухйа̄ни хр̣т-патех̣
хй акартур аджанасйа ча
варн̣айанті сма кавайо
веда-ґухйа̄ни хр̣т-патех̣
Synonyms
Translation
Так описують вчені мужі народження та дії нерожденного й бездіяльного, що Його не пізнати навіть через ведичні писання. Він є Господь серця.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: Єство Господа і живих істот цілковито духовне, і тому як Господь, так і живі істоти вічні: для них немає народження та смерти. Але між тим, як «народжується» й «відходить» Господь, і як народжуються та відходять живі істоти є відмінність. Живі істоти народжуються та помирають, зв’язані законами матеріальної природи. Але коли «з’являється» й «відходить» Господь, то ці «з’явлення» і «відхід» не мають стосунку до матеріальної природи — їх проявляє внутрішня енерґія Господа. Великі мудреці оповідають про них, щоб допомогти живій істоті усвідомити себе. В «Бгаґавад-ґіті» Господь проголосив, що Його так зване народження в матеріальному світі цілковито трансцендентне. Самої медитації на Його дії досить, щоб осягнути Брахман і так звільнитися з матеріального рабства. В шруті сказано: нерожденний народжується. Всевишній не має нічого робити, але Він всемогутній, і тому те, що Він робить, проявляється природно, наче само собою. Не дивно, що поява й зникнення Верховного Бога-Особи та всі Його дії є тема потаємна, навіть для ведичних писань. Аде Господь таки являє їх, проливаючи на зумовлені душі Свою милість. Ми не повинні губити жодної нагоди здобути благо з оповідей про Господні дії, бо ці оповіді — найзручніша і найприємніша форма медитації на Брахман.