Шрімад-бгаґаватам (бгаґавата пурана) 1.3.1

ПОЯСНЕННЯ: «Бгаґавад-ґіта» свідчить, що Бог-Особа Шрі Крішна підтримує матеріальні всесвіти, розширюючи Себе через Свої повні поширення. В даному вірші, коли йдеться про форму пуруші, описано дію цього ж принципу. Відначальний Бог-Особа Ва̄судева, тобто Господь Крішна, якого знають як сина царя Васудеви чи царя Нанди, сповнений всього багатства, всієї сили, всієї слави, всієї вроди, всього знання та всієї зречености. Частина Його щедрот виявлена як Брахман і ще частина як Параматма. Згадуваний аспект пуруші єдиного Бога-Особи Шрі Крішни    —    це відначальне проявлення Господа у вигляді Параматми. В матеріальному творінні проявлені три пуруші, і найпершим із трьох є проявлення, що відоме як Каранодакашаї Вішну. Інші два проявлення називають Ґарбгодакашаї Вішну й Кшіродакашаї Вішну, і ми розглядатимем їх одне по одному. Незліченні всесвіти виникають з пор шкіри Каранодакашаї Вішну, і у кожний всесвіт Господь входить як Ґарбгодакашаї Вішну.

У «Бгаґавад-ґіті» сказано також, що матеріальний світ через певні проміжки часу створюється і знову руйнується. Ці творіння та знищення відбуваються за вишньою волею заради зумовлених душ, істот категорії ніт’я-баддга. Ніт’я- баддги, тобто вічно зумовлені душі, мають відчуття власної окремішности, аханкари, і воно примушує їх насолоджувати свої чуття, хоча за своїм природним становищем вони не є ті, що насолоджуються. Єдиний, хто насолоджується,    —     це Господь, всі ж інші є ті, ким насолоджуються. Живі істоти насолоджуються як істоти підпоряковані. Проте, забувши таке своє природне становище, вічно зумовлені душі палко жадають насолоджуватись самі. В матеріальному світі зумовлена душа отримує таку можливість насолоджуватись матерією і разом з тим отримує можливість пізнати своє справжнє природне становище. Ті щасливі істоти, які пізнали істину і після багатьох народжень в матеріальному світі віддалися лотосовим стопам Ва̄судеви, приєднуються до вічно звільнених душ, здобувши таким способом дозвіл увійти до царства Божого. Після цього, щасливі істоти вже не мусять повертатися в матеріальний світ із наступним його творенням. Проте ті, хто не може осягнути цієї відначальної істини, під час заглади матеріального творіння знову розчиняються в махат- таттві. На початку нового циклу творіння махат-таттва знову вивільнюється. Махат-таттва містить у собі всі складники матеріальних проявлень, в тому числі і зумовлені душі. Спершу махат-таттва розділяється на шістнадцять частин: п’ять грубих матеріальних елементів та одинадцять органів діяльности    —    чуттів. Махат-таттва наче хмара в чистому небі. Все духовне небо заповнює сяйво Брахмана, і вся система сяє в цім духовнім світлі. Махат-таттва скупчується в певному куточку неозорого, безкрайого духовного неба, і ця його частина, яку вона вкриває, називається матеріальним небом. Ця частина духовного неба, махат-таттва, є лише незначною частиною цілого духовного неба, і в ній містяться незліченні всесвіти. Всі ті всесвіти разом постають з Каранодакашаї Вішну, що Його ще називають Маха-Вішну, і це Він запліднює матеріальне небо, просто кинувши на нього Свій погляд.