Skip to main content

ГЛАВА ВОСЬМАЯ

ГЛАВА ВОСЬМА

Молитвы царицы Кунти и спасение Парикшита

Молитви цариці Кунті і порятунок Парікшіта

ТЕКСТ 1:
Сута Госвами сказал: Затем Пандавы и Драупади направились к Ганге, чтобы дать воду умершим родственникам, которые нуждались в ней. Впереди шли женщины.
ВІРШ 1:
Сута Ґосвамі сказав: По тому, з наміром зробити узливання води померлим родичам, що потребували цього, Пандави з Драупаді рушили на берег Ґанґи. Жінки йшли попереду.
ТЕКСТ 2:
Оплакав всех и предложив достаточно воды Ганги, они омылись в ее водах, освященных пылью с лотосных стоп Господа.
ВІРШ 2:
Вони оплакали померлих і піднесли їм доволі води з Ґанґи, а тоді самі зробили омовіння у її водах, освячених пилом з лотосових стіп Господа.
ТЕКСТ 3:
Они сидели, подавленные горем: царь Куру Махараджа Юдхиштхира со своими младшими братьями, Дхритараштра, Гандхари, Кунти и Драупади. С ними был и Господь Кришна.
ВІРШ 3:
У великім смутку на березі річки сиділи цар Кауравів Махараджа Юдгіштгіра з молодшими братами, Дгрітараштра, Ґандгарі, Кунті та Драупаді. Був там і Господь Крішна.
ТЕКСТ 4:
Ссылаясь на строгие законы Всемогущего и их воздействие на все живые существа, Господь Кришна вместе с муни стал утешать тех, кто был потрясен и подавлен.
ВІРШ 4:
Вказуючи на те, що закони Всевишнього суворі, а живі істоти цілковито у їхній владі, Господь Шрі Крішна й мудреці почали втішати тих, що все не могли прийти до пам’яті після страшного потрясіння.
ТЕКСТ 5:
Ловкий Дурьйодхана и его приспешники хитростью захватили царство Юдхиштхиры, у которого не было врагов. Но по милости Господа справедливость была восстановлена, а бессовестные цари, вставшие на сторону Дурьйодханы, были убиты Им. Умерли и те, кто позволил себе грубо обойтись с волосами царицы Драупади, приблизив тем самым свою кончину.
ВІРШ 5:
Спритний Дурйодгана разом зі своїми прибічниками хитрощами захопили царство Юдгіштгіри, що ніколи не мав ворогів. З милости Господа втрачене повернулось, а безчесних царів, котрі пристали на бік Дурйодгани, Господь убив. Наклали життям і всі інші, що накликали свою смерть, зневаживши волосся цариці Драупаді.
ТЕКСТ 6:
Господь Шри Кришна побудил Махараджу Юдхиштхиру надлежащим образом провести три ашвамедха-ягьи [жертвоприношения коня], и добрая слава о нем разнеслась по всему свету, так что он стал так же знаменит, как Индра, совершивший сто таких жертвоприношений.
ВІРШ 6:
Господь Шрі Крішна спонукав Махараджу Юдгіштгіру влаштувати три ашвамедга-яґ’ї [жертвопринесення коня], і той досконало здійснив жертвопринесення. Завдяки цьому слава всечесного Махараджі Юдгіштгіри розійшлася всім світом, як слава Індри, який виконав колись сто таких жертвопринесень.
ТЕКСТ 7:
Затем Господь Шри Кришна приготовился к отъезду. После того как брахманы, возглавляемые Шрилой Вьясадевой, выразили Ему свое почтение, Он ответил им тем же и пригласил к Себе сыновей Панду.
ВІРШ 7:
Після того Господь Шрі Крішна почав лаштуватися від’їжджати. Брахмани на чолі із Шрілою В’ясадевою склали Йому шану. Він відповів їм тим самим, а тоді запросив до Себе синів Панду.
ТЕКСТ 8:
Взойдя на колесницу, чтобы направиться в Двараку, Он увидел спешащую к Нему испуганную Уттару.
ВІРШ 8:
Сівши на колісницю, щоб рушати до Двараки, Він побачив охоплену страхом Уттару, що поспішала до Нього.
ТЕКСТ 9:
Уттара сказала: О Господь богов, о Господь вселенной! Ты — величайший из мистиков. Умоляю тебя, защити меня, ибо в этом мире двойственности никто, кроме Тебя, не сможет вырвать меня из когтей смерти.
ВІРШ 9:
Уттара сказала: О Господи всіх богів! О Господи всесвіту! Ти є найвищий містик. Благаю, захисти мене, бо ніхто крім Тебе не зможе врятувати мене з пазурів смерти в цьому світі двоїстости.
ТЕКСТ 10:
О мой Господь, Ты всемогущ. Огненная железная стрела стремительно приближается ко мне. О мой Господь, если на то Твоя воля, пусть она спалит меня, но не дай ей сжечь и выкинуть мой плод. Окажи мне эту милость, о мой Господь.
ВІРШ 10:
О мій Господи, Ти всемогутній. До мене стрімко наближається вогняна залізна стріла. Любий Господи, нехай вона спалить мене, якщо Твоя воля, але не дай їй спалити й загубити мого плоду. Яви мені цю ласку, Господи.
ТЕКСТ 11:
Сута Госвами сказал: Спокойно выслушав ее, Господь Шри Кришна, всегда очень благосклонный к Своим преданным, сразу догадался, что Ашваттхама, сын Дроначарьи, желая уничтожить последнего отпрыска рода Пандавов, выпустил брахмастру.
ВІРШ 11:
Сута Ґосвамі сказав: Вислухавши спокійно її слова, Господь Шрі Крішна, що завжди дуже прихильний до Своїх відданих, одразу зрозумів    —    Ашваттгама, син Дроначар’ї, щоб звести зі світу останнього нащадка роду Пандав, випустив брахмастру.
ТЕКСТ 12:
О величайший из великих мыслителей [муни] [Шаунака], все пятеро Пандавов, увидев ослепительную брахмастру, приближающуюся к ним, взялись каждый за свое оружие.
ВІРШ 12:
О найбільший з великих мислителів [муні] [Шаунака]. Побачивши, що до них наближається вогняна брахмастра, п’ятеро Пандав схопилися кожен за свою зброю.
ТЕКСТ 13:
Увидев, какая большая опасность угрожает Его чистым преданным, душам, полностью предавшимся Ему, всемогущая Личность Бога, Шри Кришна, тут же взял Свой диск Сударшану, чтобы защитить их.
ВІРШ 13:
Постерігши, що Його бездомісним відданим, які цілковито впокорилися Йому, загрожує велика небезпека, Всемогутній Бог-Особа Шрі Крішна підняв Свій диск Сударшану оборонити їх.
ТЕКСТ 14:
Шри Кришна, Владыка мистических сил, в виде Параматмы пребывает в сердце каждого. Поэтому, чтобы защитить потомка династии Куру, Он окружил плод во чреве Уттары Своей личной энергией.
ВІРШ 14:
Шрі Крішна, владика містичних сил, перебуває в кожному серці у прояві Параматми. Щоб захистити нащадка династії Куру, Він вкрив Уттарин плід Своєю особистою енерґією.
ТЕКСТ 15:
О Шаунака, несмотря на то что выпущенную Ашваттхамой сверхмощную брахмастру нельзя было ни остановить, ни отразить и ей невозможно было ничего противопоставить, она была нейтрализована и отражена, натолкнувшись на силу Вишну [Господа Кришны].
ВІРШ 15:
О Шаунако, брахмастрі, надзвичайній зброї, яку пустив у дію Ашваттгама, ніщо не могло протидіяти чи протистояти, проте коли ця зброя наразилася на силу Вішну [Господа Крішни], вона була зупинена й знешкоджена.
ТЕКСТ 16:
О брахманы, не сочтите это каким-то особенным чудом таинственной и непогрешимой Личности Бога. С помощью Своей трансцендентной энергии Он хранит и уничтожает все материальные объекты, хотя Сам Он — нерожденный.
ВІРШ 16:
О брахмани, не думайте, що це було щось особливо дивне поміж іншими діями дивовижного й нехибимого Бога- Особи    —    Своєю трансцендентною енерґією Він, хоча нерожденний, підтримує й знищує все в матеріальному світі.
ТЕКСТ 17:
Целомудренная преданная Господа Кунти, пятеро ее сыновей и Драупади, спасенные от излучения брахмастры, обратились к Господу Кришне, когда Он собрался уезжать домой.
ВІРШ 17:
По тому Господь Крішна зібрався рушати у зворотню путь. Кунті, праведна віддана Господа, та п’ятеро її синів разом із Драупаді, врятовані від випромінення брахмастри, звернулися до Нього з такими словами.
ТЕКСТ 18:
Шримати Кунти сказала: О Кришна, я склоняюсь перед Тобой, ибо Ты — изначальная Личность, и на Тебя не влияют качества материального мира. Ты существуешь внутри и вне всего, и все же остаешься невидимым ни для кого.
ВІРШ 18:
Шріматі Кунті сказала: Крішно, я складаю поклін Тобі, бо Ти відначальна особистість і вільний від якостей матеріального світу. Ти існуєш у всьому і поза всім, але однак Ти невидимий ні для кого.
ТЕКСТ 19:
Недоступный ограниченному восприятию чувств, Ты — неизменная безупречная сила, скрытая завесой вводящей в заблуждение энергии. Ты невидим для глупых так же, как остается неузнанным актер, переодетый для роли.
ВІРШ 19:
Недосяжний для обмежених чуттів, Ти є вічна бездоганна сила, схована за заслоною оманної енерґії. Ти невидимий для малорозумного споглядача так само, як лишається невпізнаним перевдягнутий для ролі актор.
ТЕКСТ 20:
Ты нисходишь Сам, чтобы донести трансцендентную науку преданного служения до сердец возвышенных трансценденталистов и спекулятивных мыслителей, которые очистились, научившись отличать материю от духа. Что же тогда должны делать мы, женщины, чтобы в совершенстве познать Тебя?
ВІРШ 20:
Щоб вкласти науку відданого служіння в серця піднесених трансценденталістів і умоглядних мислителів, які очистилися, вміючи розрізняти між матерією і духом, Ти сходиш власною особою. Тож як нам, жінкам, досконало пізнати Тебе?
ТЕКСТ 21:
Поэтому я в глубочайшем почтении склоняюсь перед Господом, который стал сыном Васудевы, радостью Деваки, сыном Нанды и других пастухов Вриндавана и приносит радость коровам и чувствам.
ВІРШ 21:
Я у великій шані схиляюся перед Господом, що став сином Васудеви та втіхою Девакі, дитиною Нанди й усіх пастухів Вріндавани, перед Ним, що дарує радість коровам і чуттям.
ТЕКСТ 22:
О Господь, я почтительно склоняюсь пред Тобой. На Твоем животе — углубление, напоминающее лотос, Ты всегда украшен гирляндой из лотосов, Твой взгляд освежает, как цветок лотоса, а стопы Твои отмечены знаком лотоса.
ВІРШ 22:
Я шанобливо схиляюсь перед Тобою, Господи, що на Твоєму животі ямка, подібна до лотосу, перед Тобою, кого завжди прикрашає ґірлянда з лотосів, Тобою, чий погляд дарує таку прохолоду, як лотоси, і чиї стопи відмічені знаками лотосів.
ТЕКСТ 23:
О Хришикеша, хозяин чувств и Господь богов! Ты освободил Свою мать Деваки, которую надолго заточил в тюрьму и тиранил злобный царь Камса. Ты также уберег меня и моих детей от опасностей, следовавших одна за другой.
ВІРШ 23:
О Хрішікешо, владико чуттів і Господи всіх богів! Ти звільнив Свою матір Девакі з темниці, де довгі роки її мучив злий цар Камса, а мене з дітьми Ти врятував од багатьох загроз, що безнастанно нас переслідували.
ТЕКСТ 24:
Мой дорогой Кришна, Ты уберег нас от отравленного пирога, защитил от великого пожара, от людоедов, спас на собрании злодеев, от страданий в лесу во время нашего изгнания и в битве, где сражались великие полководцы. Теперь же Ты спас нас от оружия Ашваттхамы.
ВІРШ 24:
Любий Крішно, Твоя Господня Милість оберіг нас від отруєного пирога, від пожежі, від людожерів, від зборища лихих людей, від страждань вигнання у ліс, і оборонив у битві, в якій воювали великі воєначальники. А нині Ти захистив нас від Ашваттгаминої зброї.
ТЕКСТ 25:
Пусть эти беды повторяются вновь и вновь, чтобы мы могли вновь и вновь видеть Тебя, ибо видеть Тебя — значит не видеть больше круговорота рождения и смерти.
ВІРШ 25:
Я прагну одного: хай ці лиха обпадають нас знову й знову, аби лише бачити Тебе ще і ще, адже бачити Тебе означає ніколи більше не бачити повторюваних народжень та смертей.
ТЕКСТ 26:
О мой Господь, достичь Тебя легко лишь тому, у кого нет ничего материального. Тот же, кто стоит на пути [материального] прогресса, пытаясь улучшить свою жизнь знатным происхождением, огромным богатством, хорошим образованием и телесной красотой, не может искренне обратиться к Тебе.
ВІРШ 26:
Мій Господи, наблизитись до Твоєї Господньої Милости легко, але тільки тим, хто не має нічого матеріального. Той, хто дбає за [матеріальний] поступ, намагаючись посісти ліпше становище завдяки знатному походженню, великим статкам, високій освіті чи тілесній вроді, не може звернутися до Тебе із щирим почуттям.
ТЕКСТ 27:
О богатство материально нищих, я склоняюсь перед Тобой. Ты не имеешь никакого отношения к действиям и реакциям гун материальной природы. Ты черпаешь удовлетворение в самом Себе, и потому Ты самый умиротворенный, и Ты — господин монистов.
ВІРШ 27:
О Ти, хто є багатство бідних на матеріальні блага! Я схиляюсь перед Тобою. Ти не маєш нічого спільного з діями в ґунах матеріальної природи і їхніми наслідками. Ти задоволений Сам у Собі, а тому Ти найумиротвореніший і повелитель всіх моністів.
ТЕКСТ 28:
О мой Господь, я знаю, что Ты — вечное время, верховный повелитель, всепроникающий, не имеющий ни начала, ни конца. Раздавая Свою милость, Ты ни к кому не питаешь пристрастия. Раздоры же между живыми существами возникают только на почве социальных отношений.
ВІРШ 28:
Господи, для мене Твоя Господня Милість    —    це вічний час, верховний скрізь сущий владика, що не має початку й кінця. Розподіляючи Свою милість, Ти однаково ставишся до всіх. Незгода між живими істотами постає з їхніх стосунків між собою.
ТЕКСТ 29:
О Господь, никто не может понять Твои трансцендентные игры, которые кажутся развлечениями человека и способны ввести в заблуждение кого угодно. Ты ни к кому не питаешь ни особого пристрастия, ни неприязни. Людям только кажется, что Ты пристрастен.
ВІРШ 29:
Господи, нікому не збагнути Твоїх трансцендентних розваг, що схожі на дії людини і тому спантеличують. Ти ні до кого не прихильний і ні до кого не ворожий    —    людям тільки здається, що Ти небезсторонній.
ТЕКСТ 30:
О душа вселенной, Ты действуешь, хотя Ты бездеятелен, и рождаешься, хотя Ты — сама жизненная сила и нерожденный. Тут и впрямь есть от чего прийти в недоумение. Ты Сам нисходишь сюда и появляешься среди животных, людей, мудрецов и обитателей вод. Поистине, это может сбить с толку кого угодно.
ВІРШ 30:
Звичайно, о душе всесвіту, те, що Ти дієш, хоча бездіяльний, народжуєшся, хоча Ти    —    життєва сила й нерожденний, спантеличує. Ти власною особою сходиш між тварин, людей, мудреців і водяних істот. Воїстину, це дивовижно.
ТЕКСТ 31:
Мой дорогой Кришна, Яшода хотела связать Тебя веревкой, когда Ты напроказничал, и Твои испуганные глаза наполнились слезами, которые смыли краску с Твоих ресниц. Ты был напуган, хотя Тебя боится сам страх. Это зрелище приводит меня в замешательство.
ВІРШ 31:
Любий Крішно, коли Яшода, щоб зв’язати Тебе, як Ти наробив шкоди, взяла до рук мотузку, з Твоїх переляканих очей побігли сльози і змили чорну фарбу з Твоїх вій. Ти був переляканий, хоча Тебе боїться сам уособлений страх... Я не здатна збагнути цього.
ТЕКСТ 32:
Одни говорят, что Нерожденный рождается для того, чтобы прославить праведных царей, другие — что Он рождается на радость царю Яду, одному из Своих самых дорогих преданных. Ты появляешься в его семье так же, как сандаловое дерево появляется в горах Малайи.
ВІРШ 32:
Дехто каже, що Нерожденний народився, щоб прославити праведних царів, а інші кажуть, Ти народився, щоб вдовольнити царя Яду, одного з найдорожчих Твоїх відданих. Ти з’являєшся в його родині так само, як сандал з’являється в Малайських горах.
ТЕКСТ 33:
Другие говорят, что Ты родился как сын Васудевы и Деваки, вняв их молитвам. Конечно, Ты — нерожденный, но Ты родился, чтобы облагодетельствовать их и убить тех, кто враждебно относится к полубогам.
ВІРШ 33:
Інші кажуть, що Ти народився сином Васудеви й Девакі, щоб задовольнити їхню молитву. Ти, що безсумнівно є нерожденний, народився задля їхнього добра і для того, щоб вбити тих, хто вороже ставиться до півбогів.
ТЕКСТ 34:
Третьи же утверждают, что мир, перегруженный, подобно лодке в море, наполнился печалью, и Брахма, приходящийся Тебе сыном, молился Тебе, и потому Ты явился, чтобы облегчить бремя этого мира.
ВІРШ 34:
Ще інші кажуть, що світ, переобтяжений, як човен в морі, виповнився смутком, і Брахма, Твій син, молився до Тебе, прохаючи поменшити світовий тягар. І Ти з’явився.
ТЕКСТ 35:
Четвертые полагают, что Ты являешься, чтобы восстановить преданное служение, которое включает в себя слушание, памятование, поклонение и так далее, чтобы обусловленные души, испытывающие материальные муки, могли воспользоваться им и получить освобождение.
ВІРШ 35:
А ще інші кажуть, що Ти з’явився дати нове життя відданому служінню, яке складається зі слухання, пам’ятування, поклоніння тощо, аби зумовлені душі, які страждають від матеріальних нещасть, могли скористатися з нього й здобути собі звільнення.
ТЕКСТ 36:
О Кришна, те, кто постоянно слушает и повторяет рассказы о Твоих трансцендентных деяниях, воспевает их или испытывает наслаждение, когда это делают другие, несомненно, созерцают Твои лотосные стопы, которые одни способны положить конец круговороту рождения и смерти.
ВІРШ 36:
О Крішно, ті, хто постійно слухають та оповідають за Твої трансцендентні діяння і весь час оспівують їх або тішаться тим, як це роблять інші, напевно споглядають Твої лотосові стопи, що єдині можуть покласти край повторенню народження й смерти.
ТЕКСТ 37:
О мой Господь, Ты выполнил все обязанности Сам. Неужели сегодня Ты покинешь нас, несмотря на то что мы полностью положились на Твою милость и, кроме Тебя, нас некому защитить теперь, когда все цари стали нашими врагами?
ВІРШ 37:
Мій Господи! Ти Сам виконав усі обов’язки. Невже Ти сьогодні покинеш нас незважаючи на те, що ми цілковито залежимо від Твоєї ласки і не маємо нікого, крім Тебе, хто б оборонив нас тепер, коли всі царі ворогують з нами?
ТЕКСТ 38:
Если Твой взгляд не будет обращен на нас, всей нашей деятельности и славе, а также самим Пандавам и Яду тотчас же придет конец, как славе тела приходит конец, когда его покидает живой дух.
ВІРШ 38:
Як із відходом живого духу йде в небуття ім’я та слава будь-якого тіла, так само без Твого погляду на нас враз прийде край усій нашій славі та діянням, а також усім Пандавам та Яду.
ТЕКСТ 39:
О Гададхара [Кришна], наше царство сейчас отмечено следами Твоих стоп, и потому все в нем прекрасно, но, когда Ты покинешь нас, оно уже не будет таким.
ВІРШ 39:
О Ґададгаро [Крішна], нині наше царство позначене відбитками Твоїх стіп і тому прекрасне, але коли Ти покинеш нас, вся ця краса зникне.
ТЕКСТ 40:
Все эти города и деревни процветают во всех отношениях, потому что злаки и травы растут в изобилии, деревья усыпаны плодами, реки полноводны, горы изобилуют минералами, а океан полон богатств. И все это благодаря тому, что их коснулся Твой взгляд.
ВІРШ 40:
Наші міста й села в усьому процвітають, бо зілля й збіжжя є доволі, дерева рясніють плодами, річки плинуть, в горах багаті розсипи мінералів, а в океанах    —    незліченні скарби, і все це завдяки Твоєму поглядові на них.
ТЕКСТ 41:
Поэтому, о Господь вселенной, душа вселенной, олицетворение вселенской формы, разруби узел моей привязанности к родственникам — Пандавам и Вришни.
ВІРШ 41:
О Господи всесвіту, душе всесвіту, особо форми всесвіту, прохаю Тебе, розрубай вузол моєї прив’язаности до кревних, Пандав та Врішні.
ТЕКСТ 42:
О Господь Мадху, как Ганга вечно течет к морю, не зная препятствий, так и я хочу постоянно стремиться к Тебе, не отвлекаясь ни на кого другого.
ВІРШ 42:
О Господи Мадгу, як Ґанґа вічно плине до моря, і ніщо не в змозі зупинити її, так нехай моя увага завжди лине до Тебе, не відволікаючись ні на кого іншого.
ТЕКСТ 43:
О Кришна, друг Арджуны, о предводитель потомков Вришни, Ты уничтожил политические группировки, приносившие беспокойство этой планете. Твоя доблесть никогда не убывает. Ты владеешь трансцендентной обителью и нисходишь, чтобы облегчить страдания коров, брахманов и преданных. Ты — владыка всех мистических сил и Ты — учитель всей вселенной. Ты — всемогущий Бог, и я почтительно склоняюсь пред Тобой.
ВІРШ 43:
О Крішно, о Арджунин друже, о найвищий з-поміж нащадків Врішні, о Ти, що знищуєш політичні угруповання, які порушують спокій Землі! Твоя доблесть ніколи не зменшується! Ти владця трансцендентної обителі, і сходиш, щоб позбавити від нещасть корів, брахман та відданих. Ти володар усіх містичних сил і вчитель усього всесвіту. Ти    —    всемогутній Бог, і я складаю Тобі шанобливі поклони.
ТЕКСТ 44:
Сута Госвами сказал: Слушая молитвы Кунтидеви, изысканными словами прославляющие Его, Господь ласково улыбался. Его улыбка была такой же чарующей, как и Его мистическая сила.
ВІРШ 44:
Сута Ґосвамі сказав: Господь, вислухавши молитви Кунтідеві, в яких вишуканими словами вона прославляла Його, м’яко усміхнувся. Цей усміх зачаровував, як Його містична сила.
ТЕКСТ 45:
Выслушав молитвы Шримати Кунтидеви, Господь, вошел во дворец Хастинапура и сообщил другим женщинам о Своем отъезде. Но когда Он уже собирался уезжать, Его остановил царь Юдхиштхира, с любовью умоляя Его остаться.
ВІРШ 45:
Господь, прийнявши так молитви Шріматі Кунтідеві, увійшов до Хастінапурського палацу і повідомив про Свій від’їзд інших жінок. Проте коли Він вже налаштувався рушати, Його зупинив цар Юдгіштгіра, з любов’ю до Нього звернувшись.
ТЕКСТ 46:
Ничто не могло утешить царя Юдхиштхиру в его горе: ни наставления великих мудрецов во главе с Вьясой, ни Сам Господь Кришна, вершитель сверхчеловеческих дел, ни примеры из истории.
ВІРШ 46:
Ніщо не могло розрадити в горі царя Юдгіштгіру: ні повчання великих мудреців на чолі із В’ясою, ні Сам Господь Крішна, вершитель надлюдських діянь, ні приклади з історії.
ТЕКСТ 47:
Царь Юдхиштхира, сын Дхармы, подавленный смертью своих друзей, был удручен, подобно обыкновенному материалистичному человеку. О мудрецы, сбитый с толку своими привязанностями, он заговорил.
ВІРШ 47:
Цар Юдгіштгіра, син Дгарми, через смерть друзів не пам’ятав себе від горя, наче звичайна матеріалістична людина. О мудреці, під чаром омани він підніс таку мову.
ТЕКСТ 48:
Царь Юдхиштхира сказал: О мой жребий! Я самый великий грешник! Только взгляните на мое сердце, погруженное во мрак невежества! Это тело, которое в конечном счете предназначено служить другим, уничтожило множество вражеских фаланг.
ВІРШ 48:
Цар Юдгіштгіра мовив: Лиха моя доля! Я найбільший з усіх грішників, а серце моє, погляньте, сповнене невігластва. Це тіло, що мало б діяти для добра інших, вигубило численні військові з’єднання.
ТЕКСТ 49:
Я убил много юношей, брахманов, доброжелателей, друзей, родителей, наставников и братьев. Даже если я проживу еще миллионы лет, мне не избежать ада, который уготован мне за эти грехи.
ВІРШ 49:
Я вбив багато юнаків, брахман, доброзичливців, друзів, батьків, наставників і братів. Навіть якби мені довелося прожити мільйони років, я не зміг би відпокутувати своїх дій, що вгонять мене до пекла.
ТЕКСТ 50:
Для царя, охраняющего своих подданных и убивающего за правое дело, в убийстве нет греха. Но ко мне это не относится.
ВІРШ 50:
Для царя не гріх вбивати, якщо це робиться во ім’я справедливості і щоб забезпечити спокійне життя підданим. Але ця настанова не про мене.
ТЕКСТ 51:
Я убил множество друзей женщин, посеяв такую вражду, что это невозможно искупить никакой материальной благотворительностью.
ВІРШ 51:
Я вбив численних захисників жінок, і тепер ненависть людей до мене така велика, що її не вгамують ніякі доброчесні дії.
ТЕКСТ 52:
Как невозможно очистить грязную воду, фильтруя ее через грязь, или вином отмыть горшок из-под вина, так невозможно нейтрализовать последствия убийства людей принесением в жертву животных.
ВІРШ 52:
Неможливо очистити каламутну воду, фільтруючи її через глину, або вином відмити глек з-під вина. І так само неможливо відпокутувати смерть людей, приносячи в жертву тварин.