Skip to main content

ТЕКСТ 28

ВІРШ 28

Текст

Текст

манйе тв клам ӣнам
анди-нидхана вибхум
сама чаранта сарватра
бхӯтн йан митха кали
манйе твам калам ішанам
анаді-нідганам вібгум

самам чарантам сарватра
бгутанам йан мітгах каліх

Пословный перевод

Послівний переклад

манйе — я считаю; твм — Тебя; клам — вечным временем; ӣнам — Верховным Господом; анди-нидханам — без начала и конца; вибхум — всепроникающим; самам — милостивым ко всем; чарантам — раздавая; сарватра — повсюду; бхӯтнм — живых существ; йат митха — отношения; кали — распри.

манйе  —  вважаю; тва̄м  —  Твою Господню Милість; ка̄лам  —   вічний час; іш́а̄нам  —  Верховний Господь; ана̄ді-нідганам  —   без початку й без кінця; вібгум  —  всепронизуючий; самам  — однаково милостивий; чарантам  —  поширюєш; сарватра  —   всюди; бгӯта̄на̄м  —  живих істот; йат мітгах̣  —  з стосунків; каліх̣  —  незгода.

Перевод

Переклад

О мой Господь, я знаю, что Ты — вечное время, верховный повелитель, всепроникающий, не имеющий ни начала, ни конца. Раздавая Свою милость, Ты ни к кому не питаешь пристрастия. Раздоры же между живыми существами возникают только на почве социальных отношений.

Господи, для мене Твоя Господня Милість    —    це вічний час, верховний скрізь сущий владика, що не має початку й кінця. Розподіляючи Свою милість, Ти однаково ставишся до всіх. Незгода між живими істотами постає з їхніх стосунків між собою.

Комментарий

Коментар

Кунтидеви знала, что Кришна не был ни ее племянником, ни рядовым членом рода ее отца. Она прекрасно сознавала, что Кришна — предвечный Господь, пребывающий в сердце каждого как Сверхдуша, Параматма. Аспект Параматмы иначе называют калой, то есть вечным временем. Вечное время является свидетелем всех наших поступков, хороших и дурных, и предопределяет их результаты. Бессмысленно утверждать, что нам неизвестно, за что и почему мы страдаем. Мы можем забыть о своих греховных поступках, из-за которых страдаем в настоящий момент, но нужно помнить, что Параматма — наш постоянный спутник, и Ей ведомо все: прошлое, настоящее и будущее. И поскольку этот аспект Господа Кришны — Параматма — предопределяет и действия, и их последствия, Он также является верховным повелителем. И травинка не шелохнется без Его дозволения. Живому существу дается столько свободы, сколько оно заслужило, но злоупотребление этой свободой является причиной его страданий. Преданные Господа правильно используют свою свободу, поэтому все они — хорошие сыновья Бога. Те же, кто неправильно пользуется своей свободой, подвергаются страданиям, предопределяемым вечным кала. Кала приносит обусловленной душе и счастье, и страдания. И то, и другое предначертано вечным временем. Как страдания приходят к нам не по нашей воле, так и удача может неожиданно свалиться нам на голову, потому что все это предопределено калой. Таким образом, мы не друзья и не враги Господу. Каждый страдает и наслаждается тем, что уготовано ему судьбой. Вступая в социальные отношения, живое существо само определяет свою судьбу. Здесь каждый хочет господствовать над материальной природой, и поэтому сам творит свою судьбу под присмотром Верховного Господа. Господь проникает всюду, и потому Ему известно о действиях каждого. И так как Господь не имеет ни начала, ни конца, Его называют также вечным временем, кала.

ПОЯСНЕННЯ: Кунтідеві знала, що Крішна не є ані її племінником, ані звичайним членом родини її батька. Вона чудово знала: Крішна є відначальний Господь, що живе в серці кожного як Наддуша, Параматма. Одне з імен Господнього аспекту Параматми є кала, вічний час. Вічний час є свідок усіх наших дій    —    і добрих і лихих, і саме Він визначає їхні наслідки. Марно відмовлятись, ніби ми не знаємо, чому й за що страждаємо. Ми можемо забути лихий вчинок, через який ми страждаємо нині, але слід пам’ятати, що Параматма супроводжує нас завжди, і знає все: минуле, теперішнє й майбутнє. Всі дії та їхні наслідки визначає Господь Крішна в аспекті Параматми, отож Він є верховний владика. Без Його дозволу не ворухнеться й травинка. Живі істоти мають стільки свободи, на скільки заслуговують, але зловживаючи своєю свободою, страждають. Віддані Господа ніколи не зловживають нею, і тому вони добрі діти Господа. Інші, натомість, хто зловживає своєю свободою, мусять страждати, як це визначає вічний кала. Кала дає зумовленим душам і щастя і страждання. Вічний час визначає усе. Лихо приходить незване, і так само щастя приходить некликане, бо все це визначає кала. Отож, для Господа немає ні ворогів, ні друзів: кожен страждає і насолоджується відповідно до своєї долі. Живі істоти творять собі долю у суспільних взаєминах. Всі в матеріальному світі прагнуть панувати над матеріальною природою, а тому кожен під наглядом Верховного Господа сам творить свою долю. Він є всепроникаючий і тому знає дії кожного. А що Господь не має початку і кінця, Він відомий ще як вічний час, кала.