ТЕКСТ 10

ВІРШ 10

Текст

абхидравати ма̄м ӣш́а
ш́арас тапта̄йасо вибхо
ка̄мам̇ дахату ма̄м̇ на̄тха
ма̄ ме гарбхо нипа̄тйата̄м

абгідраваті мам іша
шарас таптайасо вібго
камам дахату мам натга
ма ме ґарбхо ніпатйатам

Пословный перевод

Послівний переклад

абхидравати — приближается ко; ма̄м — мне; ӣш́а — о Господь; ш́арах̣ — стрела; тапта — пылающая; айасах̣ — железная; вибхо — о великий; ка̄мам — желаешь; дахату — пусть она сожжет; ма̄м — меня; на̄тха — о защитник; ма̄ — не; ме — мой; гарбхах̣ — плод; нипа̄тйата̄м — будет погублен.

абгідраваті — насувається; ма̄м — на мене; іш́а — Господи; ш́арах̣ — стріла; тапта — вогняна; айасах̣ — залізо; вібго — о великий; ка̄мам — бажання; дахату — нехай спалить; ма̄м — мене; на̄тга — охоронцю; ма̄ — не; ме — мій; ґарбгах̣ — плід; ніпа̄тйата̄м — буде загублений.

Перевод

Переклад

О мой Господь, Ты всемогущ. Огненная железная стрела стремительно приближается ко мне. О мой Господь, если на то Твоя воля, пусть она спалит меня, но не дай ей сжечь и выкинуть мой плод. Окажи мне эту милость, о мой Господь.

О мій Господи, Ти всемогутній. До мене стрімко наближається вогняна залізна стріла. Любий Господи, нехай вона спалить мене, якщо Твоя воля, але не дай їй спалити й загубити мого плоду. Яви мені цю ласку, Господи.

Комментарий

Коментар

Это произошло после смерти мужа Уттары, Абхиманью. Уттара, вдова Абхиманью, должна была бы последовать за своим мужем, но она была беременна. Махараджа Парикшит, великий преданный Господа, находился в ее чреве, и она отвечала за его безопасность. На матери лежит огромная ответственность за безопасность ее ребенка, вот почему Уттара, не смущаясь, прямо сказала это Господу Кришне. Уттара была дочерью великого царя, женой великого героя и ученицей великого преданного, а позже стала еще и матерью добродетельного царя. Можно сказать, что ей повезло во всех отношениях.

ПОЯСНЕННЯ: Ці події відбувалися по смерті Абгіман’ю, чоловіка Уттари. Лишившись по Абгіман’ю вдовою, Уттара мала б піти за чоловіком, але була вагітна — носила під серцем Махараджу Парікшіта, великого відданого Господа, а тому її обов’язок був оберігати його. На матері лежить велика відповідальність — вона має дбати за безпеку дитини, і тому Уттара, не соромлячись, прямо звернулася до Господа Крішни з благанням про захист. Уттара була дочкою великого царя, дружиною великого героя, ученицею великого відданого, а пізніше стала матір’ю доброчесного царя — їй пощастило в усьому.