ГЛАВА ЧЕТВЕРТАЯ
ГЛАВА ЧЕТВЕРТА
Явление Шри Нарады
З’явлення Шрі Наради
- ТЕКСТ 1:
- Выслушав Суту Госвами, старший по возрасту и ученый Шаунака Муни, возглавлявший риши, которые совершали эту продолжительную жертвенную церемонию, обратился к нему со словами приветствия.
- ВІРШ 1:
- Вислухавши Суту Ґосвамі , чільник всіх ріші , найстарший з-поміж тих, хто виконував ту тривалу жертовну церемонію, багатовчений Шаунака Муні привітав його таким словом.
- ТЕКСТ 2:
- Шаунака сказал: О Сута Госвами, ты самый удачливый и почитаемый из тех, кто может пересказывать писания. Будь милостив, поведай нам благую весть «Шримад-Бхагаватам», переданную великим и могущественным мудрецом Шукадевой Госвами.
- ВІРШ 2:
- Шаунака промовив: О Суто Ґосвамі, ти є найщасливіший і найшанованіший з-поміж усіх, хто може говорити і декламувати! Прохаємо, передай нам святе послання «Шрімад-Бгаґаватам», що його повів славнозвісний могутній мудрець Шукадева Ґосвамі.
- ТЕКСТ 3:
- В какое время и в каком месте это началось и почему? Откуда к великому мудрецу Кришне-двайпаяне Вьясе пришло вдохновение, побудившее его составить это произведение?
- ВІРШ 3:
- Коли і де покладено цьому початок і що стало поштовхом цьому? Звідки зійшло на Крішну-двайпаяну В’ясу, великого мудреця, натхнення скласти це писання?
- ТЕКСТ 4:
- Его [Вьясадевы] сын был великим преданным, монистом, чей ум был уравновешен и всегда сосредоточен на едином. Он был трансцендентен к мирской деятельности, но не показывал этого и походил на невежественного человека.
- ВІРШ 4:
- Його [В’ясадеви] син був великий відданий, завжди врівноважений моніст, чий розум був зосереджений на єдинстві сущого. Він був трансцендентний до земної діяльности, але, не виявляючи себе, здавався невігласом.
- ТЕКСТ 5:
- Когда Шрила Вьясадева, шедший следом за своим сыном, проходил мимо прекрасных юных девушек, купавшихся обнаженными, они прикрыли свои тела одеждами, хотя сам Шри Вьясадева не был наг. Но когда мимо них проходил его сын, они не сделали этого. Мудрец попросил их объяснить, почему они так поступили, на что девушки ответили, что его сын чист и, глядя на них, не видит различий между мужчиной и женщиной, тогда как Вьясадева видит их.
- ВІРШ 5:
- Одного разу Шрі В’ясадеві, що йшов за своїм сином, довелося проходити повз місце, де голими купалися прекрасні юні дівчата. Побачивши В’ясадеву, дівчата прикрили тіло одежею, дарма що сам Шрі В’ясадева не був оголений. Проте коли перед тим повз них проходив його син, вони своїх тіл не прикрили. Мудрець спитався в них за це, і дівчата відповіли, що його син такий чистий, що, коли дивиться на них, не розрізняє, чи жінки вони, чи чоловіки, тоді як сам мудрець розрізняє між чоловіком та жінкою.
- ТЕКСТ 6:
- Как узнали его [Шрилу Шукадеву, сына Вьясы] жители Хастинапура [современного Дели], когда после странствий по провинциям Куру и Джангала он вошел в их город, выглядя как немой безумный дурачок?
- ВІРШ 6:
- Як розпізнали його [Шрілу Шукадеву, сина В’яси] жителі Хастінапури [нині Делі], коли він після мандрів провінціями Куру й Джанґала прийшов до міста, виглядаючи як німий та юродивий дурник?
- ТЕКСТ 7:
- Как случилось, что царь Парикшит встретил этого великого мудреца, получив возможность услышать из его уст великую песнь, заключающую в себе трансцендентную сущность Вед [«Бхагаватам»]?
- ВІРШ 7:
- Як сталося, що цар Парікшіт побачив цього великого мудреця, і дістав можливість почути від нього цей великий трансцендентний гімн, що містить сутність Вед [«Бгаґаватам»]?
- ТЕКСТ 8:
- Обычно он [Шукадева Госвами] задерживался у дверей домохозяев только на время, которое необходимо, чтобы подоить корову, и делал это лишь для того, чтобы освятить их жилище.
- ВІРШ 8:
- Він [Шукадева Ґосвамі] зазвичай затримувався під дверима домогосподарів не довше ніж треба було, аби подоїли корову. І це він робив тільки щоб освятити їхню оселю.
- ТЕКСТ 10:
- Он был великим императором и владел всеми богатствами доставшегося ему по наследству царства. Он был такой возвышенной личностью, что умножал славу династии Панду. Почему же он все оставил и удалился на берег Ганги, чтобы поститься до прихода смерти?
- ВІРШ 10:
- Він був великий імператор і володів усіма багатствами успадкованого царства. Його піднесені якості примножували славу династії Панду. Чому він покинув усе це, пішовши на берег Ґанґи, щоб постити там до смертної години?
- ТЕКСТ 11:
- Он был таким великим императором, что все враги приходили и припадали к его стопам. Ради собственного блага они отдавали ему все свои богатства. Он был молод, полон сил и обладал несметными царскими богатствами. Почему же он захотел оставить все это, включая собственную жизнь?
- ВІРШ 11:
- Його могутність і слава як імператора були такі, що всі вороги самі приходили схилити голову до його стіп і, прагнучи собі добра, віддавали йому всі свої багатства. Він був у самому розквіті юности, повен сил, а пишнота його царського двору не мала рівних. Звідки ж в ньому виникло бажання покинути все, навіть життя?
- ТЕКСТ 12:
- Те, кто предан делу Личности Бога, живут только ради благополучия, прогресса и счастья других людей. Они не преследуют корыстных целей. Конечно, император [Парикшит] не был привязан к мирским богатствам, как же он мог оставить свое бренное тело, служившее прибежищем для других?
- ВІРШ 12:
- Ті, хто відданий ділу Бога-Особи, живуть єдино задля добробуту, поступу та щастя інших, а не для власної користи. Тож хоча імператор [Парікшіт] і був цілковито вільний од прив’язаности до земних багатств, як він міг покинути своє смертне тіло, що було притулком для інших?
- ТЕКСТ 13:
- Мы знаем, что ты сведущ во всем, за исключением некоторых разделов Вед, и поэтому можешь ясно ответить на вопросы, которые мы только что задали тебе.
- ВІРШ 13:
- Ми знаємо, що ти досконало розумієшся на всіх галузях знання, окрім деяких частин Вед. Тому ти можеш ясно відповісти на всі запитання, що ми поставили тобі.
- ТЕКСТ 16:
- Великий мудрец Вьясадева предвидел, что люди начнут пренебрегать своими обязанностями в эту эпоху. Это происходит на Земле в различные века под влиянием невидимых сил, проявляющихся с течением времени.
- ВІРШ 16:
- Великому мудрецю В’ясадеві відкрилось, що люди відійдуть від обов’язку, визначеного їм для цієї доби. Таке трапляється на землі в різні епохи через те, що з плином часу дається взнаки дія невидимих сил.
- ТЕКСТЫ 17-18:
- Обладая знанием и трансцендентным зрением, великий мудрец предвидел, что под влиянием этого века все материальное придет в упадок. Он предвидел также, что у неверующих людей сократится продолжительность жизни и из-за отсутствия добродетели они станут беспокойными. Поэтому он погрузился в размышления о том, как помочь людям всех сословий и укладов жизни.
- ВІРШІ 17-18:
- Трансцендентному баченню великого мудреця, наділеного повнотою знання, відкрилося, як під впливом цієї доби занепадатиме все матеріальне. Він також побачив, що тривалість життя невіруючого людства зменшиться і що за браком добра люди не знатимуть спокою. Тоді він замислився над тим, як допомогти людям всіх класів і укладів життя.
- ТЕКСТ 19:
- Он видел, что жертвоприношения, упомянутые в Ведах, являются средством, с помощью которого можно очистить деятельность людей. И чтобы упростить этот процесс, он разделил единую Веду на четыре части с целью распространить их среди людей.
- ВІРШ 19:
- Він бачив, що згадані у Ведах жертвопринесення є засобом, яким можна очистити людську діяльність. І щоб цей засіб став приступніший і поширився в людському суспільстві, він розділив єдину Веду на чотири.
- ТЕКСТ 20:
- Четыре части изначального источника знания [Вед] были выделены в самостоятельные произведения, а описания исторических фактов и подлинных событий, содержащиеся в Пуранах, именуются пятой Ведой.
- ВІРШ 20:
- Тоді він вичленив у відначальних джерелах знання [Ведах] чотири підрозділи. А описи історичних фактів та дійсних подій, що містяться в Пуранах, іменують п’ятою Ведою.
- ТЕКСТ 21:
- После того как Веда была разделена на четыре части, Паила Риши стал учителем «Риг-веды», Джаймини — учителем «Сама-веды», и только Вайшампаяна прославился знанием «Яджур-веды».
- ВІРШ 21:
- Після того, як Веди були розбиті на чотири частини, Пайла Ріші став вчителем «Ріґ Веди», Джайміні — вчителем «Сама Веди», і тільки Вайшампаяна прославився «Яджур Ведою».
- ТЕКСТ 22:
- Суманту Муни Ангире была поручена «Атхарва-веда», которой он посвятил всего себя, а моему отцу Ромахаршане — Пураны и исторические хроники.
- ВІРШ 22:
- Суманту Муні Анґірі була довірена «Атгарва Веда», що їй він присвятив себе. Моєму ж батькові, Ромахаршані, доручені були Пурани та історичні літописи.
- ТЕКСТ 23:
- Все эти сведущие ученые в свою очередь передали доверенные им Веды своим многочисленным ученикам, ученикам учеников и их ученикам. Так образовались соответствующие школы последователей Вед.
- ВІРШ 23:
- Своєю чергою всі ті великі вчені передали довірені їм Веди своїм численним учням, учням учнів та учням тих учнів. З того постали відповідні школи послідовників Вед.
- ТЕКСТ 24:
- Таким образом, великий мудрец Вьясадева, очень милостивый к невежественным людям, преподнес Веды в такой форме, чтобы их могли усвоить даже люди с невысоким интеллектом.
- ВІРШ 24:
- Так великий мудрець В’ясадева, надзвичайно милостивий до темних мас, подав Веди так, щоб і менш розумні люди змогли їх засвоїти.
- ТЕКСТ 25:
- Движимый состраданием, великий мудрец решил, что это целесообразно, ибо позволит людям достичь высшей цели жизни. И потому он составил великое историческое повествование «Махабхарата», предназначенное для женщин, шудр и друзей дваждырожденных.
- ВІРШ 25:
- Сповнений співчуття, великий мудрець уклав для жінок, робітників та друзів двічінароджених великий історичний твір «Махабгарату», зваживши, що це дасть людям можливість досягти найвищої мети життя.
- ТЕКСТ 27:
- В сердце мудреца не было удовлетворения, и тогда он стал размышлять, ибо ему была ведома суть религии. Он сказал себе следующее.
- ВІРШ 27:
- Тоді мудрець, що йому була відома сутність релігії, не відчуваючи в глибині душі задоволення, замислився над причиною цього і промовив до себе такі слова.
- ТЕКСТЫ 28-29:
- Я смиренно поклонялся Ведам, духовному учителю и жертвенному алтарю, соблюдая все строгие обеты ученичества. Я придерживался всех правил и показал значение ученической преемственности, составив «Махабхарату», благодаря которой даже женщины, шудры и прочие [друзья дваждырожденных] могут встать на путь религии.
- ВІРШІ 28-29:
- Я, дотримуючись суворих обітниць учнівства, без дводушности вшановував Веди, духовного вчителя й жертовний вівтар. Крім того я додержував усіх приписів і показав, в чому смисл учнівської послідовности, виклавши «Махабгарату», що навіть жінкам, шудрам та іншим [друзям двічінароджених] допомагає зрозуміти шлях релігії.
- ТЕКСТ 31:
- Возможно, причина этого кроется в том, что я не выделил преданное служение Господу, которое привлекает и совершенных существ, и непогрешимого Господа.
- ВІРШ 31:
- Можливо, причина цьому те, що я не наголосив осібно на відданому служінні Господеві, яке любе і досконалим істотам, і непохибному Господеві.
- ТЕКСТ 32:
- Как уже упоминалось, Нарада подошел к хижине Кришны-двайпаяны Вьясы, расположенной на берегу Сарасвати, в тот момент, когда Вьясадева сокрушался о своем несовершенстве.
- ВІРШ 32:
- Як сказано вище, коли Крішна-двайпаяна В’яса отак журився своєю недосконалістю, до його хатини над берегом Сарасваті наблизився Нарада.
- ТЕКСТ 33:
- При появлении Шри Нарады, которое было добрым знаком, Шри Вьясадева почтительно поднялся и склонился перед ним с таким благоговением, с каким поклонился бы Брахмаджи, творцу Вселенной.
- ВІРШ 33:
- На благословенну появу Шрі Наради Шрі В’ясадева підвівся і вшанував його так само благоговійно, як вшановував би Брахмаджі, самого творця.