Sloka 12
ВІРШ 12
Verš
Текст
svabhāvo jīva eva ca
yad-anugrahataḥ santi
na santi yad-upekṣayā
свабга̄во джіва ева ча
йад-ануґрахатах̣ санті
на санті йад-упекшайа̄
Synonyma
Послівний переклад
дравйам — матеріальні елементи; карма — діяльність; ча — і; ка̄лах̣ — час; ча — також; сва-бга̄вах̣ джівах̣ — живі істоти; ева — безперечно; ча — також; йат — чиєю; ануґрахатах̣ — милістю; санті — існують; на — не; санті — існують; йат- упекшайа̄ — коли припиняє дбати.
Překlad
Переклад
Člověk má s jistotou vědět, že všechny hmotné prvky, činnosti, čas a kvality, jakož i živé bytosti, které toho všeho využívají, existují jedině Jeho milostí a jakmile se o ně Pán přestane starat, nastává konec jejich existence.
Треба знати, що всі матеріальні елементи, діяльність, час, ґуни, а також живі істоти, що їм дано насолоджуватись цим всім, існують тільки з Його милости, і щойно Він припиняє дбати про них, все зникає в небуття.
Význam
Коментар
Živé bytosti využívají hmotných prvků, času, kvalit atd. ke svému požitku, protože chtějí panovat hmotné přírodě. Pán je nejvyšším poživatelem a údělem živých bytostí je pomáhat Mu v Jeho požitku a podílet se tak na transcendentálním požitku každého. Na požitku má podíl jak ten, kdo ho vychutnává, tak ten, kdo ho přináší, ale živé bytosti oklamané iluzorní energií se chtějí stát stejnými poživateli jako je Pán, přestože k tomu nejsou určeny. Živé bytosti, jīvy, popisuje Bhagavad-gītā jako Pánovu vyšší energii neboli parā prakṛti, a totéž je uvedeno ve Viṣṇu Purāṇě. Živé bytosti tedy nejsou v žádném případě puruṣové neboli skuteční poživatelé, a jejich hledání požitku v hmotném světě je tedy nepřirozené. V duchovním světě jsou živé bytosti přirozeně čisté, a jsou proto společníky Nejvyššího Pána, kteří se podílejí na Jeho požitku. Touha živých bytostí užívat si v hmotném světě na základě vlastních činností (karmy) se působením přírodních zákonů postupně vytrácí a iluzorní energie začíná podmíněným duším namlouvat, že by měly splynout s Pánem. To je poslední léčka iluzorní energie. Jakmile živá bytost milostí Pána překoná i tuto poslední iluzi, vrátí se do svého původního postavení a dosáhne tak skutečného osvobození. Pán tvoří hmotný svět, po nějaký čas (tisíc let podle Jeho měřítek, jak je řečeno v předchozím verši), ho udržuje, a pak ho opět Svojí vůlí ničí jen proto, aby se živé bytosti mohly osvobodit ze zajetí hmoty. Živé bytosti tak zcela závisejí na milosti Pána a všechen jejich takzvaný požitek, dosažený vědeckým pokrokem, může být vůlí Pána kdykoliv zničen.
ПОЯСНЕННЯ: Живі істоти насолоджуються матеріальними елементами, часом, ґунами і т. ін., тому що хочуть владарювати над матеріальною природою. Господь — це верховний, хто насолоджується, а живі істоти призначені допомагати Господеві насолоджуватись і таким чином прилучатись до трансцендентної насолоди. Насолоду відчуває і той, хто насолоджується, і той, хто насолоджує. Проте, оманені ілюзорною енерґією, живі істоти прагнуть насолоджуватись як Господь, дарма що не призначені для цього. У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що джіви, живі істоти, належать до вищої природи Господа, або пара пракріті. За це саме йдеться у «Вішну Пурані». Тому живі істоти аж ніяк не пуруші, тобто не ті, хто насолоджується сам. Отож, дух насолоди, притаманний живим істотам у матеріальному світі, оманний. У духовному світі живі істоти чисті за своєю природою і тому долучаються до насолоди Верховного Господа. Дух насолоди своєю діяльністю (кармою), що властивий для живих істот у матеріальному світі, під впливом законів природи поступово притуплюється, і ілюзорна енерґія нашіптує на вухо зумовленим душам, що вони повинні злитися з Господом. Це остання пастка ілюзорної енерґії. Коли з ласки Господа розвіюється також і ця остання ілюзія, жива істота повертається до свого відначального становища і стає істинно вільна. Саме для того, щоб жива істота звільнилася з матеріального рабства, Господь створює матеріальний світ, підтримує його якийсь час (як сказано в попередньому вірші, тисячу років за Його ліком), а тоді з власної волі знову знищує його. Отже, живі істоти повністю залежать від Господньої ласки, і всі їхні так звані насолоди й поліпшення, яких вони домагаються силою науки, обертаються в порох, коли забажає Господь.