Sloka 19
ВІРШ 19
Verš
Текст
uttama-śloka-vikrame
yac-chṛṇvatāṁ rasa-jñānāṁ
svādu svādu pade pade
уттама-ш́лока-вікраме
йач-чгр̣н̣вата̄м̇ раса-джн̃а̄на̄м̇
сва̄ду сва̄ду паде паде
Synonyma
Послівний переклад
vayam — my; tu — ale; na — ne; vitṛpyāmaḥ — budeme odpočívat; uttama-śloka — Osobnost Božství Śrī Kṛṣṇa, oslavovaný v transcendentálních modlitbách; vikrame — dobrodružství; yat — která; śṛṇvatām — nepřetržitým nasloucháním; rasa — chuť; jñānām — ti, kteří mají zkušenost s; svādu — vychutnat; svādu — chutný; pade pade — na každém kroku.
вайам—ми; ту—але; на— не; вітр̣пйа̄мах̣— наситимось; уттама-ш́лока — Бог-Особа, що Його прославляють трансцендентними молитвами ; вікраме — пригоди ; йат — які; ш́р̣н̣вата̄м—слухаючи без упину; раса—настрій; джн̃а̄на̄м— обізнані на; сва̄ду—насолода; сва̄ду—смаковиті; паде паде — щокроку.
Překlad
Переклад
Naslouchání transcendentálním zábavám Osobnosti Božství Śrī Kṛṣṇy, kterého oslavují hymny a modlitby, nás nikdy neunaví. Však ten, kdo vyvinul chuť pro transcendentální vztahy s Ním, nemůže jinak, než se znovu a znovu těšit z poslechu líčení Jeho zábav.
Ми не знаємо втоми, слухаючи про трансцендентні розваги Бога-Особи, що Йому здіймають хвалу молитви й гімни. Хто розвинув у собі смак до трансцендентних стосунків із Ним, безнастанно черпає насолоду з оповідей про Його розваги.
Význam
Коментар
Mezi všedními příběhy a historkami a mezi transcendentálními skutky Pána je velký rozdíl. V popisech dějin vesmíru se často setkáváme s odkazy na skutky jednotlivých inkarnací Pána. Rāmāyaṇa, Mahābhārata a Purāṇy jsou vlastně záznamy toho, co se dělo v dávných dobách v souvislosti se zábavami těchto inkarnací. Proto jsou tato díla stále svěží; i když jsme je četli již několikrát. Čteme-li si například po celý život z Bhagavad-gīty nebo ze Śrīmad-Bhāgavatamu, stále budeme v této četbě nacházet nové a nové informace. Všední věci mají stále stejnou povahu—jsou statické. Avšak transcendentální věci jsou svojí samotnou podstatou dynamické; duch je totiž dynamický, zatímco hmota je statická. Kdo tedy jednou vyvine chuť pro pochopení transcendentálních věcí, není poslechem těchto vyprávění nikdy unaven. Pozemské náměty nás brzy unaví, zatímco náměty transcendentální nebo náměty o oddané službě jsou stále čerstvé. Slovo uttama-śloka se vztahuje na literaturu, která není zdrojem nevědomosti. Světská literatura se vyznačuje kvalitou nevědomosti, ale transcendentální literatura je jiná, neboť je nad touto kvalitou temna. A její světlo září čím dál více, čím více ji budeme číst a získávat duchovní realizace. Osoby, které mají za to, že jsou již osvobozené, nikdy neuspokojí, když si budou pouze opakovat ahaṁ brahmāsmi. Takto si uměle namlouvat totožnost s Brahmanem se časem změní v otřepanou frázi, a tak pro opravdové uspokojení se tyto osoby obracejí k vyprávění Śrīmad-Bhāgavatamu. Ti, kteří nemají toto štěstí, většinou obracejí svou pozornost na dobrodinství a lidumilnost. Z toho plyne, že māyāvādská filozofie je světská, zatímco filozofie Bhagavad-gīty a Śrīmad-Bhāgavatamu jsou vskutku transcendentální.
Між літературою світською, художньою та історичною, і описами трансцендентних розваг Господа є величезна різниця. Історія всесвіту повна згадок за ігри Господніх втілень. «Рамаяна», «Махабгарата» і Пурани — хроніки минулих епох — оповідають про події, пов’язані з іграми втілень Господа, а тому, навіть після багаторазового читання, вони й дрібку не тратять зі своєї свіжости. Так можна впродовж усього життя перечитувати «Бгаґавад-ґіту» чи «Шрімад-Бгаґаватам» і однак щоразу віднаходити в них все нові й нові аспекти інформації. Дух повен дії, а матерія застигла, через те й новини світські застиглі, тоді як трансцендентні вісті сповнені життя. Тому, хто розвинув смак до пізнання трансцендентних предметів, ніколи не набридає за них слухати. Світська діяльність швидко пересичує, але ніколи не пересичує діяльність трансцендентна, тобто діяльність у відданості Богу. Словом уттама-шлока позначають літературу, яка стоїть над незнанням. Світська література належить до ґуни темряви, тобто невігластва, література ж трансцендентна докорінно од неї відмінна. Трансцендентна література стоїть над ґуною темряви, і чим далі читати її і усвідомлювати її трансцендентні предмети, її світло яскравішає. Деякі так звані «звільнені» особистості повторюють ахам̇ брахма̄смі, однак це зовсім не вдовольняє їх. Таке штучне усвідомлення Брахмана приїдається, і, щоб відчути справжню насолоду, вони звертаються до оповідань зі «Шрімад-Бгаґаватам». Ті ж, кому поталанило менше, вдаються до світського альтруїзму та філантропії. Це показує, що філософія майавади мирська, тоді як філософія «Бгаґавад-ґіти» й «Шрімад-Бгаґаватам» — трансцендентна.