ВІРШ 31
Sloka 31
Текст
Verš
а̄нандам а̄нандамайо ’васа̄не
ета̄м̇ ґатім̇ бга̄ґаватӣм̇ ґато йах̣
са ваі пунар неха вішаджджате ’н̇ґа
ānandam ānandamayo ’vasāne
etāṁ gatiṁ bhāgavatīṁ gato yaḥ
sa vai punar neha viṣajjate ’ṅga
Послівний переклад
Synonyma
тена — цим очищений; а̄тмана̄ — душею; а̄тма̄нам — Наддушу; упаіті — досягає; ш́а̄нтам — спочинку; а̄нандам — задоволення ; а̄нанда - майах̣ — задоволений з природи ; аваса̄не— цілковито звільнившись від матеріального занечищення; ета̄м — таке; ґатім — призначення; бга̄ґаватı̄м — відданости; ґатах̣ — досягнуте; йах̣ — тим; сах̣ — він; ваі — безперечно; пунах̣ — знову; на — ніколи; іха — у матеріальному світі; вішаджджате — приваблюється; ан̇ґа — Махарадже Парікшіте.
tena — tímto očištěným; ātmanā — vlastním já; ātmānam — Nadduše; upaiti — dosáhne; śāntam — klidu; ānandam — spokojenosti; ānanda-mayaḥ — která je jeho přirozeností; avasāne — osvobozený od všeho hmotného znečištění; etām — takové; gatim — místo určení; bhāgavatīm — oddanosti; gataḥ — dosažené; yaḥ — člověk; saḥ — on; vai — jistě; punaḥ — znovu; na — nikdy; iha — v tomto hmotném světě; viṣajjate — není přitahován; aṅga — ó Mahārāji Parīkṣite.
Переклад
Překlad
Тільки очищена душа може досягнути досконалого рівня, на якому спілкуються з Богом-Особою у повному блаженстві й задоволенні свого відначального становища . Той , кому вдалося повернутися на цей досконалий рівень відданости, вже ніколи знову не привабиться до матеріального світу і ніколи не повернеться до нього.
Jedině očištěná duše může dosáhnout dokonalosti — stýkat se s Osobností Božství — a cítit tak naprostou blaženost a úplnou spokojenost ve svém přirozeném postavení. Nikdo z těch, kteří jsou schopni obnovit tuto dokonalost oddanosti, už není přitahován hmotným světem a nikdy se sem nevrací.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: У цьому вірші варто відзначити вираз ґатім̇ бга̄ґаватім. Розчинитися у сяйві Парабрахмана, Верховного Бога-Особи, як прагнуть імперсоналісти-брахмаваді, не означає досягнути досконалости бга̄ґаватім. Бгаґавата ні за яких умов не погодиться розчинитись у безособистісному промінні Господа — він прагне завжди одного: особисто спілкуватися з Верховним Господом на одній з Вайкунтг, духовних планет у духовному небі. Усе духовне небо, що в ньому матеріальне небо з усіма всесвітами становить якусь незначну частку, сповнене незліченних планет, Вайкунтг. Призначення відданого (бгаґавати) полягає в тому, щоб увійти на одну з планет Вайкунтги, на кожній з яких Бог-Особа в одному зі Своїх незліченних особистісних поширень насолоджується в товаристві незліченних чистих відданих. Коли зумовлені душі відданим служінням звільняються з матеріального світу, вони потрапляють на ці планети. Але вічно звільнених душ незрівнянно більше як зумовлених душ у матеріальному світі, і вічно звільнені душі на Вайкунтгах ніколи не завдають собі клопоту відвідувати сповнений страждань матеріальний світ.
V tomto verši si zvláště všimněme popisu gatiṁ bhāgavatīm. Splynout s paprsky Parabrahmanu, Nejvyšší Osobnosti Božství, po čemž touží neosobní brahmavādī, není dokonalostí bhāgavatīm. Bhāgavatové nikdy nepřijímají splynutí s neosobními paprsky Pána, ale vždy se ucházejí o osobní styk s Nejvyšším Pánem na jedné z vaikuṇṭhských duchovních planet v duchovním nebi. Celé duchovní nebe, v němž všechny hmotné světy zaujímají pouze bezvýznamnou část, je plné neomezeně mnoha vaikuṇṭhských planet. Cílem oddaného (bhāgavaty) je vstoupit na jednu z vaikuṇṭhských planet, které jsou všechny místem, kde se Osobnost Božství ve Svých neomezených expanzích těší společnosti nekonečného množství čistých oddaných. Podmíněné duše, které oddanou službou v hmotném světě získají osvobození, jsou povýšeny na tyto planety. Počet věčně osvobozených duší je však mnohem větší než počet podmíněných duší v hmotném světě a věčně osvobozené duše na vaikuṇṭhských planetách nemají žádný zájem navštěvovat tento strastiplný hmotný svět.
Імперсоналісти прагнуть злитися з безособистісним сяйвом тіла Верховного Господа, брахмаджйоті, але не мають жодного уявлення про любовне віддане служіння Господеві в Його особистісній формі у духовному світі; тому їх порівнюють з певною породою риб, які народжуються у річках чи струмках, але міґрують до океану. Ця риба не може лишитися в океані назавжди: бажання насолоджувати свої чуття жене її назад у річки та струмки на нерест. Так само, коли матеріаліст втрачає надію зажити насолоди в матеріальному світі, в нього іноді виникає бажання досягти безособистісного звільнення — розчинитися у Причиновому океані чи в безособистісному сяйві брахмаджйоті. Однак ні Причиновий океан, ні безособистісне сяйво брахмаджйоті не можуть дати істоті вищої заміни для чуттєвої діяльности та спілкування. Тому імперсоналіст знову падає в рабські умови матеріального світу, де невгамовне бажання чуттєвої діяльности знову затягує його у вир народжень та смертей. Натомість жоден відданий, що, залучивши свої чуття до трансцендентного відданого служіння, увійшов у царство Бога і спілкується там із звільненими душами та Богом-Особою, ніколи не привабиться рабськими умовами матеріального світу.
Impersonalisté, kteří se ucházejí o splynutí s neosobní září brahmajyoti Nejvyššího Pána, ale kteří nemají žádnou představu o láskyplné oddané službě Pánu v Jeho osobní podobě v duchovním projevu, mohou být přirovnáni k určitým druhům ryb, které se rodí v říčkách a řekách a stěhují se do velkého oceánu. Nemohou zůstat v oceánu věčně, neboť jejich nutkání dosáhnout smyslového požitku je přivádí zpátky do řek a potůčků, aby se třely. Stejně tak když je materialista frustrovaný marnými pokusy požívat si v omezeném hmotném světě, začíná někdy usilovat o neosobní osvobození splynutím buď s Oceánem příčin nebo s neosobní září brahmajyoti. Jelikož však ani Oceán příčin, ani neosobní záře brahmajyoti neskýtají žádnou vyšší náhražku společnosti a zaměstnání smyslů, impersonalista poklesne znovu do omezeného hmotného světa, aby se znovu zapletl do koloběhu zrození a smrtí, hnán nevyčerpatelnou touhou po smyslových činnostech. Ale oddaný, který své smysly transcendentálně zaměstnává v oddané službě a vstoupí do Božího království, kde se sdružuje s osvobozenými dušemi a s Osobností Božství, již nikdy nebude přitahován omezeným prostředím hmotného světa.
Це саме каже і Господь у «Бгаґавад-ґіті» (8.15): «Великі махатми, чи бгакті-йоґи, діставши змогу спілкуватися зі Мною, ніколи не повертаються до матеріального світу, тлінної обителі нещасть». Отже, найвища досконалість життя — це спілкуватися з Богом, нічого вищого немає. Поринувши в служіння Господу, бгакті-йоґ не приваблюється ні до якого іншого методу звільнення, як то ґ’яна чи йоґа. Чистий відданий стовідсотково відданий Господеві і не має жодного іншого бажання.
V Bhagavad-gītě (8.15) to Pán potvrzuje: “Velcí mahātmové neboli bhakti-yogīni se po dosažení Mé společnosti nikdy nevracejí do tohoto nestálého hmotného světa, plného utrpení.” Nejvyšší životní dokonalostí je tedy získat Jeho společnost a nic jiného. Bhakti-yogīna, který je plně zaměstnaný ve službě Pánu, nikterak nepřitahují žádné jiné procesy osvobození jako je jñāna nebo yoga. Čistý oddaný je na sto procent oddaným Pána a ničím jiným.
У цьому вірші треба відзначити також інші два слова: ш́а̄нтам та а̄нандам. Ці два слова означають, що віддане служіння Господеві реально наділяє відданого двома важливими дарами — вмиротвореністю і вдоволеністю. Імперсоналісти прагнуть стати єдиними з Всевишнім, або, іншими словами, хочуть стати Всевишнім. Однак це просто мана. Йоґи- містики здобувають містичні сили, але це тільки ускладнює їм життя, тому в них немає ні вмиротворення, ні задоволення. Отже, ні імперсоналісти, ні йоґи не можуть бути справді вмиротворені й задоволені, тоді як відданий, спілкуючись із довершеним цілим, досягає цілковитого вмиротворення й задоволення. Тому відданого не приваблює ні розчинення в Абсолюті, ні містичні сили.
Dále si v tomto verši povšimněme dvou slov, śāntam a ānandam, která naznačují, že oddaná služba Pánu může skutečně oddanému udělit dvě důležitá požehnání, a to mír a spokojenost. Impersonalista se chce sjednotit s Nejvyšším nebo jinými slovy chce se sám stát Nejvyšším. To je pouhý mýtus. Mystičtí yogīni jsou okouzleni různými mystickými silami, a proto nemají ani mír, ani spokojenost. Ani impersonalista, ani yogī tedy nemůže mít skutečný mír a spokojenost, ale oddaný může být zcela klidný a spokojený díky tomu, že se sdružuje s úplným celkem. Splynutí s Absolutním nebo dosažení nějakých mystických sil proto oddaného nikterak nepřitahují.
Той, хто набув любови до Бога, досягає повної свободи від усіх інших потягів. Зумовлену душу пориває стільки бажань: прославитись своєю праведністю, стати багатієм, насолоджуватись, як ніхто інший, або стати Самим Богом чи здобути містичні сили й чинити чудеса, що завгодно дістаючи й роблячи. Однак той, хто хоче стати справжнім відданим і пробудити закладену в ньому любов до Бога, повинен відкинути всі ці бажання. Неочищений відданий прагне відданим служінням досягнути всіх вищезгаданих речей, але чистий відданий не має й тіні такого забруднення: ні матеріальних бажань, ні безособистісної філософії, ні прагнення містичних сил. Любови до Бога можна набути чистим відданим служінням, тобто свідомою безкорисливою діяльністю задля об’єкта любови відданого — Бога-Особи.
Dosažení lásky k Bohu znamená ukončení všech jiných zájmů. Podmíněná duše se může ucházet o mnoho věcí — stát se nábožensky založeným člověkem, bohatým člověkem, prvotřídním požitkářem, Bohem Samotným nebo mocným mystikem, který může zázračně získat cokoliv nebo dělat cokoliv — ale ten, kdo se chce stát oddaným a chce skutečně oživit svoji dřímající lásku k Bohu, musí všechny tyto touhy zavrhnout. Nečistý oddaný se za svoji oddanost uchází o všechny výše uvedené hmotné věci, ale čistý oddaný není poznamenán žádným takovým znečištěním hmotnými tužbami, neosobními spekulacemi a dosažením mystických sil. Stádia lásky k Bohu lze tedy dosáhnout čistou oddanou službou neboli “učenou prací lásky” pro milovaný objekt oddaného, Osobnost Božství.
Простіше кажучи , той , хто хоче досягнути любови до Бога, повинен відмовитись від усіх бажань матеріальної насолоди, відмовитись від поклоніння будь-яким півбогам і присвятити себе поклонінню Верховному Богові-Особі. Він повинен викинути з думки безглузду ідею стати єдиним з Господом і бажання володіти якимись чудотворними силами, щоб зажити примарної земної слави. Єдине заняття і бажання чистого відданого — це служити Господеві для Його задоволення, не сподіваючись ніякої винагороди. Ось така діяльність приведе до любови до Бога , тобто на рівень ш́а̄нтам та а̄нандам, за які йдеться у цьому вірші.
Jasněji řečeno, chce-li někdo dosáhnout lásky k Bohu, musí se vzdát všech tužeb po hmotném požitku, musí zanechat uctívání polobohů a věnovat se pouze uctívání Nejvyšší Osobnosti Božství. Musí se zříci pošetilé myšlenky na sjednocení s Pánem a touhy mít nějaké podivuhodné síly, jen aby získal pomíjivou úctu světa. Čistý oddaný je pouze příznivě zaměstnán ve službě Pánu bez touhy po jakékoliv odplatě. To mu přinese lásku k Bohu a úroveň śāntam a ānandam, o které pojednává tento verš.