Sloka 35
35
Verš
Текст
nirvāṇam ṛcchati manaḥ sahasā yathārciḥ
ātmānam atra puruṣo ’vyavadhānam ekam
anvīkṣate pratinivṛtta-guṇa-pravāhaḥ
нірва̄н̣ам р̣ччгаті манах̣ сахаса̄ йатга̄рчіх̣
а̄тма̄нам атра пурушо ’вйавадга̄нам екам
анвікшате пратінівр̣тта-ґун̣а-права̄хах̣
Synonyma
Послівний переклад
mukta-āśrayam — na úrovni osvobození; yarhi — kdy; nirviṣayam — odpoutaná od smyslových předmětů; viraktam — lhostejná; nirvāṇam — uhasení; ṛcchati — získá; manaḥ — mysl; sahasā — okamžitě; yathā — jako; arciḥ — plamen; ātmānam — mysl; atra — tehdy; puruṣaḥ — osoba; avyavadhānam — neoddělená; ekam — jedna; anvīkṣate — zažívá; pratinivṛtta — osvobozena; guṇa-pravāhaḥ — od přívalu hmotných kvalit.
мукта-а̄ш́райам — досягнувши звільнення; йархі — коли; нірвішайам — відрікшись від об’єктів чуттів; вірактам — байдужий; нірва̄н̣ам — згасання; р̣ччгаті — досягає; манах̣ — розум; сахаса̄ — відразу; йатга̄ — як; арчіх̣ — полум’я; а̄тма̄нам — розум; атра — тоді; пурушах̣ — людина; авйавадга̄нам — невідокремлений; екам — один; анвікшате — відчуває; пратінівр̣тта — звільнившись; ґун̣а-права̄хах̣ — від потоку матеріальних якостей.
Překlad
Переклад
Když se takto mysl zcela zbaví všeho hmotného znečištění a odpoutá od hmotných cílů, je jako plamen lampy. Tehdy je skutečně sladěna s myslí Nejvyššího Pána a oddaný cítí, že je s Pánem sjednocena, protože se osvobodila od přívalu vzájemně působících hmotných kvalit.
Коли розум таким чином повністю звільняється від усієї матеріальної скверни і відрікається від матеріальних цілей, він стає подібним до полум’я світильника. На цьому рівні розум перебуває в повній гармонії з розумом Верховного Господа і немов зливається з Господом, піднявшись над потоком взаємодії матеріальних якостей.
Význam
Коментар
Činnosti mysli v hmotném světě jsou přijímání a odmítání. Dokud je mysl na úrovni hmotného vědomí, musí být nucena učit se meditovat o Nejvyšší Osobnosti Božství, ale jakmile oddaný vyvine skutečnou lásku k Nejvyššímu Pánu, mysl je automaticky pohroužena do myšlenek na Pána. V tomto stadiu yogī nemyslí na nic jiného než na službu Pánu. Toto sladění mysli s touhami Nejvyšší Osobnosti Božství se nazývá nirvāṇa, sjednocení mysli s Nejvyšším Pánem.
ПОЯСНЕННЯ: У матеріальному світі функції розуму полягають у тому, щоб приймати й відкидати. Доки розум пронизаний матеріальною свідомістю, його треба силою вчити медитувати на Верховного Бога-Особу, але коли людина піднімається до справжніх почуттів любові до Верховного Господа, розум сам поринає в думки про Нього. На цьому рівні йоґ не думає ні про що інше, крім служіння Господу. Ця гармонія розуму з бажаннями Верховного Бога-Особи називається нірваною, тобто єднанням розуму з Верховним Господом.
Nejlepší příklad nirvāṇy podává Bhagavad-gītā. Na začátku se Arjunova mysl odchylovala od Kṛṣṇovy. Kṛṣṇa chtěl, aby Arjuna bojoval, ale Arjuna to neměl v úmyslu, a tak vznikl rozpor. Po vyslechnutí Bhagavad-gīty od Nejvyšší Osobnosti Božství však Arjuna sladil svoji mysl s Kṛṣṇovou touhou. To se nazývá jednota. Tato jednota ovšem nezpůsobila, že by Kṛṣṇa a Arjuna ztratili svoji individualitu. Tomu māyāvādští filozofové nemohou porozumět. Myslí si, že jednota nutně znamená ztrátu individuality. V Bhagavad-gītě však vidíme, že se individualita neztrácí. Když je mysl zcela očištěna láskou k Bohu, stává se myslí Nejvyšší Osobnosti Božství. Tehdy mysl nejedná odděleně a nemá jiný cíl než splnit touhu Pána. Individuální osvobozená duše nic jiného nedělá. Pratinivṛtta-guṇa-pravāhaḥ. V podmíněném stavu jsou všechny činnosti mysli vynuceny třemi kvalitami hmotného světa, ale v transcendentálním stavu nemohou hmotné kvality mysl oddaného zneklidnit. Oddaný nemá žádný jiný zájem než uspokojit touhy Pána. To je nejvyšší stadium dokonalosti, zvané nirvāṇa nebo nirvāṇa-mukti. V tomto stadiu se mysl zcela zbavuje hmotných tužeb.
Найліпший приклад нірвани наведено в «Бгаґавад-ґіті». Спочатку думки в розумі Арджуни розходилися з думками Крішни. Крішна хотів, щоб Арджуна воював, однак Арджуна цього не хотів і між ними виникла незгода. Проте вислухавши від Верховного Бога-Особи «Бгаґавад-ґіту», Арджуна підкорив свій розум бажанням Крішни. Це називається єдність. Однак навіть досягнувши цієї єдності, ні Арджуна, ні Крішна не втратили своєї індивідуальності. Філософи-майаваді ніяк не можуть цього зрозуміти. Вони гадають, що єдність онзачає втрату індивідуальності. А насправді, як видно з «Бгаґавад-ґіти», індивідуальність залишається. Коли розум істоти повністю очищений любов’ю до Бога, він перетворюється на розум Верховного Бога-Особи і перестає діяти окремо чи діяти задля якихось цілей, розбіжних з бажанням Господа. Індивідуальна звільнена душа не виконує жодної іншої діяльності (пратінівр̣тта-ґун̣а-права̄хах̣). В зумовленому стані розум завжди занурений в діяльність, яку диктують три ґуни матеріальної природи, але ніякі матеріальні якості не можуть стурбувати розум відданого на трансцендентному рівні. Відданий вільний від усіх сторонніх бажань, прагнучи тільки одного — задовольнити бажання Господа. Це найвищий рівень досконалості, що називається нірвана або нірвана-мукті. Розум істоти, яка досягнула цього рівня стає вільним від усіх матеріальних бажань.
Yathārciḥ. Arciḥ znamená “plamen”. Když se lampa rozbije nebo v ní dojde olej, vidíme, že její plamen zhasne. Vědecké pochopení však praví, že plamen nezhasl, ale je zachován. To je zákon zachování energie. Podobně když mysl přestane jednat na hmotné úrovni, je zachována v činnostech Nejvyššího Pána. Zde je vysvětleno pojetí māyāvādských filozofů co se týče ukončení činnosti mysli: ukončit mentální činnosti znamená ukončit činnosti prováděné pod vlivem tří kvalit hmotné přírody.
Йатга̄рчіх̣. Арчіх̣ означає «полум’я». Коли світильник розбивається чи коли в ньому закінчується олія, полум’я в ньому згасає. Але згідно з науковим розумінням, вогонь не зникає, а перебуває у потенційному стані. Так діє закон зберігання енерґії. Так само, коли розум перестає діяти на матеріальному рівні, його енерґія переходить у діяльність, скеровану на задоволення Верховного Господа. Цей вірш проливає світло на концепцію філософів-майаваді, кажучи, що припинення розумової діяльності означає припинення діяльності, яка відбувається під впливом трьох ґун матеріальної природи.