ШБ 3.28.35
Devanagari
मुक्ताश्रयं यर्हि निर्विषयं विरक्तं
निर्वाणमृच्छति मन: सहसा यथार्चि: ।
आत्मानमत्र पुरुषोऽव्यवधानमेकम्
अन्वीक्षते प्रतिनिवृत्तगुणप्रवाह: ॥ ३५ ॥
निर्वाणमृच्छति मन: सहसा यथार्चि: ।
आत्मानमत्र पुरुषोऽव्यवधानमेकम्
अन्वीक्षते प्रतिनिवृत्तगुणप्रवाह: ॥ ३५ ॥
Verse text
мукта̄ш́райам̇ йархі нірвішайам̇ вірактам̇
нірва̄н̣ам р̣ччгаті манах̣ сахаса̄ йатга̄рчіх̣
а̄тма̄нам атра пурушо ’вйавадга̄нам екам
анвікшате пратінівр̣тта-ґун̣а-права̄хах̣
нірва̄н̣ам р̣ччгаті манах̣ сахаса̄ йатга̄рчіх̣
а̄тма̄нам атра пурушо ’вйавадга̄нам екам
анвікшате пратінівр̣тта-ґун̣а-права̄хах̣
Synonyms
мукта-а̄ш́райам — досягнувши звільнення; йархі — коли; нірвішайам — відрікшись від об’єктів чуттів; вірактам — байдужий; нірва̄н̣ам — згасання; р̣ччгаті — досягає; манах̣ — розум; сахаса̄ — відразу; йатга̄ — як; арчіх̣ — полум’я; а̄тма̄нам — розум; атра — тоді; пурушах̣ — людина; авйавадга̄нам — невідокремлений; екам — один; анвікшате — відчуває; пратінівр̣тта — звільнившись; ґун̣а-права̄хах̣ — від потоку матеріальних якостей.
Translation
Коли розум таким чином повністю звільняється від усієї матеріальної скверни і відрікається від матеріальних цілей, він стає подібним до полум’я світильника. На цьому рівні розум перебуває в повній гармонії з розумом Верховного Господа і немов зливається з Господом, піднявшись над потоком взаємодії матеріальних якостей.
Purport
ПОЯСНЕННЯ: У матеріальному світі функції розуму полягають у тому, щоб приймати й відкидати. Доки розум пронизаний матеріальною свідомістю, його треба силою вчити медитувати на Верховного Бога-Особу, але коли людина піднімається до справжніх почуттів любові до Верховного Господа, розум сам поринає в думки про Нього. На цьому рівні йоґ не думає ні про що інше, крім служіння Господу. Ця гармонія розуму з бажаннями Верховного Бога-Особи називається нірваною, тобто єднанням розуму з Верховним Господом.
Найліпший приклад нірвани наведено в «Бгаґавад-ґіті». Спочатку думки в розумі Арджуни розходилися з думками Крішни. Крішна хотів, щоб Арджуна воював, однак Арджуна цього не хотів і між ними виникла незгода. Проте вислухавши від Верховного Бога-Особи «Бгаґавад-ґіту», Арджуна підкорив свій розум бажанням Крішни. Це називається єдність. Однак навіть досягнувши цієї єдності, ні Арджуна, ні Крішна не втратили своєї індивідуальності. Філософи-майаваді ніяк не можуть цього зрозуміти. Вони гадають, що єдність онзачає втрату індивідуальності. А насправді, як видно з «Бгаґавад-ґіти», індивідуальність залишається. Коли розум істоти повністю очищений любов’ю до Бога, він перетворюється на розум Верховного Бога-Особи і перестає діяти окремо чи діяти задля якихось цілей, розбіжних з бажанням Господа. Індивідуальна звільнена душа не виконує жодної іншої діяльності (пратінівр̣тта-ґун̣а-права̄хах̣). В зумовленому стані розум завжди занурений в діяльність, яку диктують три ґуни матеріальної природи, але ніякі матеріальні якості не можуть стурбувати розум відданого на трансцендентному рівні. Відданий вільний від усіх сторонніх бажань, прагнучи тільки одного — задовольнити бажання Господа. Це найвищий рівень досконалості, що називається нірвана або нірвана-мукті. Розум істоти, яка досягнула цього рівня стає вільним від усіх матеріальних бажань.
Йатга̄рчіх̣. Арчіх̣ означає «полум’я». Коли світильник розбивається чи коли в ньому закінчується олія, полум’я в ньому згасає. Але згідно з науковим розумінням, вогонь не зникає, а перебуває у потенційному стані. Так діє закон зберігання енерґії. Так само, коли розум перестає діяти на матеріальному рівні, його енерґія переходить у діяльність, скеровану на задоволення Верховного Господа. Цей вірш проливає світло на концепцію філософів-майаваді, кажучи, що припинення розумової діяльності означає припинення діяльності, яка відбувається під впливом трьох ґун матеріальної природи.