Skip to main content

Sloka 15

ВІРШ 15

Verš

Текст

nārāyaṇa-parā vedā
devā nārāyaṇāṅgajāḥ
nārāyaṇa-parā lokā
nārāyaṇa-parā makhāḥ
на̄ра̄йан̣а-пара̄ веда̄
дева̄ на̄ра̄йан̣а̄н̇ґаджа̄х̣
на̄ра̄йан̣а-пара̄ лока̄
на̄ра̄йан̣а-пара̄ макха̄х̣

Synonyma

Послівний переклад

nārāyaṇa — Nejvyšší Pán; parāḥ — je příčinou a pro Něho je určeno; vedāḥ — poznání; devāḥ — polobozi; nārāyaṇa — Nejvyšší Pán; aṅga-jāḥ — pomocné ruce; nārāyaṇa — Osobnost Božství; parāḥ — kvůli; lokāḥ — planety; nārāyaṇa — Nejvyšší Pán; parāḥ — pro Jeho potěšení; makhāḥ — všechny oběti.

на̄ра̄йан̣а  —  Верховний Господь; пара̄х̣  —  є причина і призначення; веда̄х̣  —  знання; дева̄х̣  —  півбоги; на̄ра̄йан̣а  —  Верховного Господа; ан̇ґа-джа̄х̣  —  помічники-руки; на̄ра̄йан̣а  —   Бога-Особи; пара̄х̣  —  для; лока̄х̣  —  планети; на̄ра̄йан̣а  —  Верховного Господа; пара̄х̣  —  тільки щоб задовольнити Його; макга̄х̣  —  усі жертвопринесення.

Překlad

Переклад

Védskou literaturu vytvořil Nejvyšší Pán a pro Něho je určena, polobozi jsou rovněž určeni k tomu, aby sloužili Pánovi jako části Jeho těla, různé planety jsou určeny také pro Pána a různé oběti jsou vykonávány jen pro Jeho potěšení.

Ведичні писання уклав Верховний Господь і призначені вони для Нього. Півбоги призначені служити Господу як частини Його тіла, численні планети теж існують задля Нього, а різноманітні жертвопринесення виконують єдино, щоб задовольнити Його.

Význam

Коментар

Podle Vedānta-sūter (śāstra-yonitvāt) je Nejvyšší Pán autorem všech zjevených písem a všechna zjevená písma jsou určena pro poznání Nejvyššího Pána. Slovo veda znamená “poznání, které vede k Bohu”. Vedy byly vytvořeny pouze pro oživení zapomenutého vědomí podmíněných duší a oddaní nārāyaṇa-para zavrhují každou literaturu, která není určena k tomuto účelu. Poznání obsažené v knihách, které nemají Nārāyaṇa za svůj cíl, se ani nedá nazývat poznání. Takové knihy jsou místy, kam se slétají vrány, které se zajímají pouze o odpadky tohoto světa. Každá kniha poznání (vědecká či umělecká) musí vést k poznání o Nārāyaṇovi, jinak je nutné ji zavrhnout. To je zásada rozvoje poznání. Nejvyšším uctívaným Božstvem je Nārāyaṇa. Polobohy se doporučuje uctívat druhotně, ve vztahu k Nārāyaṇovi, protože polobozi jsou Jeho pomocné ruce řídící vesmírné záležitosti. Stejně jako královští úředníci jsou ctěni jako služebníci krále, polobozi jsou uctíváni na základě jejich vztahu k Pánovi. Uctívání polobohů odděleně od Pána není autorizované (avidhi-pūrvakam), stejně jako není správné zalévat listy a větve stromu a nezalévat jeho kořeny. Polobozi tedy také závisejí na Nārāyaṇovi. Loky neboli různé planety jsou přitažlivé jen proto, že jsou na nich různé druhy života a blaženosti, které částečně představují sac-cid-ānanda-vigrahu. Každý si přeje věčný život plný blaženosti a poznání. V hmotném světě lze takový věčný život v blaženosti a poznání více a více realizovat na vyšších planetách, ale jakmile tam člověk dojde, chce dosáhnout ještě dalšího pokroku a vrátit se zpátky k Bohu. Délka života s úměrným množstvím blaženosti a poznání se zvyšuje z planety na planetu. Na různých planetách lze žít tisíce a stovky tisíc let, ale ani na jedné nenajdeme věčný život. Kdo však dosáhne nejvyšší planety, planety Brahmy, může dále pokročit až k planetám v duchovním nebi, kde je život věčný. Vzestupná cesta z jedné planety na druhou tedy končí na nejvyšší planetě Pána (mad-dhām), kde je život věčný, plný blaženosti a poznání. Všechny různé oběti jsou vykonávány jen pro uspokojení Pána Nārāyaṇa s cílem dojít k Němu a v tomto věku Kali je nejlepší doporučenou obětí saṅkīrtana-yajña, která je hlavní osou oddané služby pro oddaného nārāyaṇa-para.

ПОЯСНЕННЯ: Як сказано у «Веданта-сутрі» (ш́а̄стра-йонітва̄т), Верховний Господь    —    автор усіх явлених писань і всі священні писання існують на те, щоб допомогти пізнати Його. Слово веда означає «знання, що веде до Бога». Веди створено саме для того, щоб дати можливість зумовленим душам відродити свою відначальну забуту свідомість, а тому будь-який твір, який не призначено для відродження свідомости Бога, віддані на̄ра̄йан̣а-пара відкидають. Такі безглузді книжки, які не провадять до Нараяни,    —    це навіть не знання, а грища для вороння, що його цікавлять покидьки цього світу. Будь-яка книга знання (наукова чи художня) повинна вести до усвідомлення Нараяни, а інакше її треба відкинути. Це шлях пізнання. Верховне Божество, якому слід поклонятися, є Нараяна. Поклоніння півбогам другорядне, і якщо його радять, то тільки в поєднанні з поклонінням Нараяні, тому що півбоги    —    це руки Господа, які допомагають Йому врядувати всесвітом. Царських урядовців шанують тільки тому, що вони перебувають на службі у царя, і так само півбогам поклоняються через те, що вони слугують Господу. Поклоніння півбогам, яке не пов’язане з поклонінням Господеві, суперечить приписам (авідгі-пӯрвакам), і виконувати його так само безглуздо, як зрошувати листя та гілля дерева, не підливаючи його кореня. Інакше сказати, півбоги також залежать від Нараяни.

Локи, різноманітні планети, привабливі лише тому, що розмаїттям форм життя та насолод вони проявляють до тої чи іншої міри якусь частку сач-чід-ананда-віґрахи. Усі жадають вічного життя у знанні та блаженстві. У матеріальному світі більшою мірою зрозуміти вічне життя, сповнене знання та блаженства, можна на вищих планетах. Але коли істота потрапляє туди, у неї виникає бажання досягнути більшого, рухаючись далі шляхом повернення до Бога. Чим вище розташована планета, тим довше триває там життя і тим більші там знання та блаженство. На деяких планетах тривалість життя сягає тисяч, ба й сотень тисяч років, проте на жодній з них не живуть вічно. Однак той, хто потрапляє на найвищу планету (планету Брахми), може сподіватись досягнути планет у духовному небі, де життя вічне. Отже, найвище досягнення для мандрівника, що поступово підіймається з однієї планети на іншу,    —    це верховна планета Господа (мад-дгама), де життя вічне і сповнене знання та блаженства. Усі різноманітні жертви приносять тільки для задоволення Господа Нараяни з метою прийти до Нього, і найліпше жертвопринесення, рекомендоване для нинішньої епохи Калі,    —    це санкіртана-яґ’я, головна опора відданого служіння, яке виконує відданий на̄ра̄йан̣а-пара.