ВІРШ 34
Sloka 34
Текст
Verš
на пратійета ча̄тмані
тад відйа̄д а̄тмано ма̄йа̄м̇
йатга̄бга̄со йатга̄ тамах̣
na pratīyeta cātmani
tad vidyād ātmano māyāṁ
yathābhāso yathā tamaḥ
Послівний переклад
Synonyma
р̣те — без; артгам — цінности; йат — те, що; пратійета — здається; на — не; пратійета — здається; ча — і; а̄тмані — в стосунку до Мене; тат — те; відйа̄т — знай; а̄тманах̣ — Моя; ма̄йа̄м — ілюзорна енерґія; йатга̄ — точно; а̄бга̄сах̣ — відблиск; йатга̄ — як; тамах̣ — темрява.
Переклад
Překlad
Брахмо, все, що видається якоюсь цінністю, але не пов’язане зі Мною, — нереальне. Знай, що це Моя ілюзорна енерґія, відблиск світла в темряві.
Ó Brahmo, vše, co vypadá, že má nějakou hodnotu, není reálné, pokud to nemá vztah ke Mně. Věz, že je to Moje iluzorní energie; odraz světla v temnotě.
Коментар
Význam
ПОЯСНЕННЯ: У попередньому вірші вже зроблено висновок про те, що на кожному етапі існування космосу — під час його творення, його розвитку, взаємодії його різноманітних енерґій, його занепаду і його знищення — все в своїй основі пов’язане з буттям Бога-Особи. І тому забуття цих відначальних стосунків з Господом і вбачання реальности в чомусь поза зв’язком із Господом — це просто породження Господньої ілюзорної енерґії. Ніщо не може існувати без Господа, і тому слід розуміти, що ілюзорна енерґія теж становить енерґію Господа. Правильна свідомість, за якої все пов’язують із Господом, називається йоґамайа, тобто об’єднавча енерґія, а хибне розуміння, за якого щось бачать окремим від Господа, називається маха-майа, або Господня дайві-майа. Обидві ці майі також пов’язані з Господом, бо ніщо не може існувати без зв’язку з Господом. Отже, хибне розуміння відірваности від Господа не відповідає реальності (тобто ілюзорне), але реально існує.
V předchozím verši se mluvilo o tom, že každá fáze existence vesmírného projevu — jeho vznik, udržování, rozvoj, následné interakce různých energií, jeho rozklad a jeho zánik — v základu souvisí s Osobností Božství. Kdykoliv se tedy zapomíná na tento prvotní vztah s Pánem a kdykoliv jsou věci přijímány za skutečné, aniž by měly vztah k Pánu, pak se jedná o pojetí vytvořené iluzorní energií Pána. Jelikož nic nemůže existovat bez Pána, je třeba vědět, že iluzorní energie je rovněž energií Pána. Správný závěr, že vše má být spojeno s Pánem, vytváří yoga-māyā neboli “energie spojení” a mylnou představu, že něco může existovat odděleně od Pána, vytváří Pánova daivī māyā neboli mahā-māyā. Obě māyi jsou také spojeny s Pánem, jelikož v celém stvoření nenajdeme nic, co by nemělo vztah k Nejvyššímu Pánu. Chybné pojetí oddělenosti od Pána tedy není neskutečné, ale iluzorní.
Вважати одну річ за іншу — це те, що називають ілюзією. Наприклад, вважати мотузку за змію — це ілюзія, але мотузка реально існує. Мотузка, що лежить перед введеною в ілюзію людиною, — незаперечна реальність, але помилкове сприйняття цієї мотузки становить ілюзію. Отже, помилкове сприйняття матеріального прояву як чогось відірваного від Господньої енерґії — це ілюзія, але сам матеріальний світ таки існує. Це ілюзорне сприйняття описано як відблиск реальности в темряві невігластва. Все, що видається «не породженим із Моєї енерґії», називається майа. Ідея про те, що жива істота чи Верховний Господь безформні, також являє собою ілюзію. У «Бгаґавад-ґіті» (2.12) Господь сказав, стоячи посеред поля битви, що воїни, вишикувані перед Арджуною, сам Арджуна і так само Господь існували раніше, існують на бойовищі Курукшетри і всі існуватимуть як окремі особи далі, в майбутньому, навіть після загину теперішніх тіл і навіть звільнившись із рабства матеріального буття. За всіх обставин і живі істоти, і Господь залишаються окремі особи. Ні особистість Господа, ні особистість живих істот ніколи не гине — зникнути може лише вплив ілюзорної енерґії, відблиску світла в темряві, якщо на те буде ласка Господа. У матеріальному світі немає незалежних джерел світла, і навіть Сонце чи Місяць не є незалежні. Дійсне джерело світла — це брахмаджйоті, що несе світло трансцендентного тіла Господа, і відблиском саме цього світла є все розмаїття світла в матеріальному космосі: і світло Сонця, і світло Місяця, і світло вогню, і електричне світло. І уявлення про своє «я», як про щось не пов’язане з Верховним «Я», — це також ілюзія, тоді як несправедливе зазіхання: «Я Всевишній» — це остання пастка тої самої майі, зовнішньої енерґії Господа.
Iluze znamená mylně pokládat jednu věc za jinou. Například pokládat provaz za hada je iluze, ale provaz není neskutečný. Provaz je reálný, ale to, jakým způsobem ho vnímá pomýlený člověk, je iluze. Mylné pojetí, že hmotný svět je oddělený od energie Pána, je tedy iluzí, ale tento svět není neskutečný. Toto iluzorní pojetí se označuje jako odraz reality v temnotě nevědomosti. Vše, co vypadá, že není “vytvořeno Mojí energií”, se nazývá māyā. Pojetí, že živá bytost nemá podobu nebo že Nejvyšší Pán nemá podobu, je také iluzí. Pán řekl v Bhagavad-gītě (2.12) uprostřed bitevního pole, že vojáci, kteří stáli před Arjunou, Arjuna samotný i Pán existovali i v minulosti, nyní stojí na Kuruovském bitevním poli a budou existovat jako individuální osobnosti i v budoucnosti, a to nejen po zničení současného těla, ale dokonce i po osvobození z hmotné existence. Pán a živé bytosti jsou za všech okolností individuální osobnosti a jejich osobní rysy nikdy nezanikají; milostí Pána může být pouze odstraněn vliv iluzorní energie, odraz světla v temnotě. Ani světlo slunce, ani světlo měsíce není v hmotném světě nezávislé. Skutečným zdrojem světla je záře brahmajyoti, která šíří světlo z transcendentálního těla Pána, a totéž světlo se odráží v různých podobách: jako světlo slunce, světlo měsíce, světlo ohně nebo světlo elektřiny. Představa, že individuální “já” nemá žádný vztah k Nejvyššímu “Já”, je také iluzí a snažit se chybně prohlašovat, že “já jsem Nejvyšší” je poslední léčkou téže māyi neboli iluzorní, vnější energie Pána.
«Веданта-сутра» на самому початку стверджує, що все постало з Усевишнього. Отже, як пояснено в попередньому вірші, всі індивідуальні живі істоти постали з енерґії верховної живої істоти, Бога-Особи. Брахма постав з енерґії Господа, і всі інші живі істоти постали з енерґії Господа за посередництвом Брахми. Поза зв’язком із Верховним Господом ніхто з цих істот не має ніякого незалежного існування.
Na samotném počátku Vedānta-sūtry je potvrzeno, že vše pochází z Nejvyššího, a tudíž, jak bylo vysvětleno v předchozím verši, všechny individuální živé bytosti pocházejí z energie svrchované živé bytosti, Osobnosti Božství. Brahmā se narodil z energie Pána a všechny další živé bytosti se rodí z energie Pána prostřednictvím Brahmy; žádná z nich nemůže existovat bez spojení s Nejvyšším Pánem.
Незалежність індивідуальної живої істоти не є істинна незалежність , це просто відблиск істинної незалежности Верховної Істоти, Господа. Безпідставне зазіхання зумовленої душі на верховну незалежність — це ілюзія, що й потверджує даний вірш «Шрімад-Бгаґаватам».
Nezávislost individuální živé bytosti není skutečnou nezávislostí, ale pouze odrazem skutečné nezávislosti, která existuje v Nejvyšší Bytosti, tedy v Pánovi. Neoprávněné nároky podmíněných duší na svrchovanou nezávislost jsou iluze, jak svědčí tento verš.
Люди з мізерним знанням впадають в ілюзію — ось чому так звані вчені, природознавці, філософи-емпірики та інші, засліплені осяйним відбитим світлом, що його породжує Сонце, Місяць, електрика і т. д., заперечують існування Верховного Господа і самотужки висувають численні теорії та здогади щодо творення, підтримання і знищення матеріального прояву. Лікар може заперечити наявність душі у фізичному тілі людини, але оживити мертве тіло він не на силі, дарма що всі тілесні структури зберігаються і після смерти. Психологи ретельно досліджують фізіологію мозку, вважаючи, що розгадка механізму дії розуму криється в будові мозкової речовини, але в мертвому тілі ці психологи не на силі відродити розумових функцій. Такі наукові дослідження проявленого космосу чи будови тіла, що не враховують їхнього зв’язку з Верховним Господом, — це просто умоглядні мудрування про відблиск реальности, що врешті-решт виявляються нічим іншим, як ілюзією. Весь розвій науки і поглиблення знань в умовах сучасної матеріальної цивілізації являє собою всього-навсього покривний вплив ілюзорної енерґії. Ілюзорна енерґія діє двоступенево, проявляючи покривний вплив і ввергальний вплив. Ілюзорна енерґія ввергає живих істот у темряву невігластва, і вона ж покриває очі людей, які володіють надто мізерним знанням про Верховну Особу, просвітителя найвищої індивідуальної живої істоти, Брахми. Ніщо в цих віршах не дає приводу визнати Брахму тотожним Верховному Господеві, а отже безглузді заяви з вуст невігласів про тотожність Брахми Господеві слід вважати за черговий прояв ілюзорної енерґії Господа. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті» (16.18–20), що демонічних осіб, які заперечують існування Господа, Він ввергає у чимдалі густішу темряву невігластва, і так вони переселяються з тіла в тіло, нічого не знаючи про Верховного Бога-Особу.
Lidé s nedostatečným poznáním podléhají iluzi, a proto jsou takzvaní vědci, fyziologové, empiričtí filozofové atd. oslněni zářným odrazem slunce, měsíce, elektřiny atd. a popírají existenci Nejvyššího Pána, přičemž předkládají teorie a různé spekulace o stvoření, udržování a zničení všeho hmotného. Lékař může teoreticky popírat existenci duše v tělesné stavbě člověka, ale nedokáže dát život mrtvému tělu, přestože všechny struktury organismu člověka přetrvávají i po smrti. Psycholog vážně studuje fyziologickou stavbu mozku, jako kdyby struktura mozkové tkáně byla tím mechanismem, který uvádí do činnosti mysl, ale obnovit činnost mysli v mrtvém těle nedokáže. Všechny vědecké studie vesmírného projevu nebo tělesné stavby, opomíjející spojitost s Nejvyšším Pánem, jsou jen různými intelektuálními cviky, které se týkají odrazu skutečnosti, a všechny jsou nakonec iluzí a ničím víc. Veškerý rozvoj vědy a poznání současné materialistické civilizace je pouze projevem zatemňujícího vlivu iluzorní energie. Vliv iluzorní energie se projevuje dvojím způsobem — zatemňuje vědomí živé bytosti a stahuje ji dolů. Iluzorní energie takto stahuje živé bytosti do temnoty nevědomosti a zakrývá oči lidí s nedostatečným poznáním, což jim znemožňuje rozpoznat existenci Nejvyšší Osoby, která osvítila nejvyšší individuální živou bytost, Brahmu. Nikde se zde netvrdí, že Brahmā je totožný s Nejvyšším Pánem, a takové pošetilé prohlášení na základě nedostatečného poznání je tedy dalším projevem iluzorní energie Pána. Pán říká v Bhagavad-gītě (16.18-20), že démonské osoby, které popírají existenci Pána, jsou stahovány do stále hlubší nevědomosti a takto se převtělují život za životem bez jakéhokoliv poznání o Nejvyšší Osobnosti Božství.
Однак людина здорового глузду отримує світло знання в учнівській послідовності від Брахмаджі, що його вчив особисто Сам Господь, або від Арджуни, що дістав особисті настанови Господа у формі «Бгаґавад-ґіти». Арджуна визнає за істину слова Господа:
Rozumný člověk ovšem přijme poznání v učednické posloupnosti od Brahmājīho, kterého Osobně poučil Pán, nebo v učednické posloupnosti od Arjuny, kterému Osobně Pán přednesl Bhagavad-gītu, a přijme toto Pánovo prohlášení:
маттах̣ сарвам̇ правартате
іті матва̄ бгаджанте ма̄м̇
будга̄ бга̄ва-саманвіта̄х̣
mattaḥ sarvaṁ pravartate
iti matvā bhajante māṁ
budhā bhāva-samanvitāḥ
(Б.-ґ. 10.8)
Господь — це першоджерело всього створеного, і все створює, підтримує і знищує тільки енерґія Господа. Розсудлива людина, яка це знає, воїстину має знання. Вона стає чистим відданим Господа і служить Йому з трансцендентною любов’ю.
Pán je původním zdrojem všech emanací a vše, co je stvořeno, udržováno a zničeno, existuje díky Jeho energii. Moudrý člověk, který toto dokonale ví, se stane Pánovým oddaným a začne Mu láskyplně sloužit.
Хоча Господня енерґія-відблиск розгортає перед очима малосвідомих людей різноманітні ілюзорні видовища, розсудлива людина чітко знає, що Господь, навіть якщо Він незмірно далеко від нас і невидимий для наших очей, може діяти в цьому світі через Свої енерґії, так само як вогонь може поширювати тепло і світло на велику відстань. В «Аюр Веді», стародавньому трактаті з медицини, мудреці беззастережно визнають зверхність Господа:
I když Pánova vnější energie, která je jako odraz, projevuje před očima nevzdělaných lidí různé druhy iluze, rozumnému člověku je jasné, že Pán může prostřednictvím Svých různých energií jednat i z velké dálky, třebaže je mimo dosah našeho pohledu, stejně jako oheň může šířit teplo a světlo ze vzdáleného místa. Lékařská věda dávných mudrců, známá jako Āyur-veda, jednoznačně potvrzuje Pánovu svrchovanost následujícími slovy:
чід-а̄нандаіка-рӯпін̣ах̣
пум̇со ’сті пракр̣тір нітйа̄
пратіччга̄йева бга̄сватах̣
cid-ānandaika-rūpiṇaḥ
puṁso 'sti prakṛtir nityā
praticchāyeva bhāsvataḥ
йоґена парама̄тманах̣
акарод віш́вам акгілам
анітйам на̄т̣ака̄кр̣тім
yogena paramātmanaḥ
akarod viśvam akhilam
anityam nāṭakākṛtim
Існує тільки одна Верховна Особа, і цей проявлений космос постає з Нього. Його енерґія діє як пракріті, матеріальна природа, що виблискує відбитим світлом. Своїм ілюзорним впливом пракріті приводить у рух навіть мертву матерію, залучаючи до цього живу енерґію Господа, і так перед очима невігласів розгортається вистава матеріального світу. Отже, невіглас може зіграти в цій виставі пракріті навіть роль науковця чи природознавця, тимчасом як розсудлива людина вбачає у пракріті ілюзорну енерґію Господа. Прийшовши до цього висновку, який підтверджено у «Бгаґавад-ґіті», легко зрозуміти, що живі істоти — також прояв вищої енерґії Господа (пара пракріті), тоді як матеріальний світ становить прояв нижчої енерґії Господа (апара пракріті). Вища енерґія Господа не може зрівнятися з Самим Господом, хоча між енерґією і володарем енерґії (або між жаром вогню і вогнем) різниця дуже невелика. Вогонь випромінює жар, але жар — не вогонь. Цієї простої речі нездатні зрозуміти малосвідомі люди, які помилково проголошують, що вогонь і жар — це те саме. Тут пояснено, що енерґія вогню (жар) — це відблиск вогню, але не сам вогонь. Отже, жива енерґія, яку представляють живі істоти, — це відблиск Господа, але аж ніяк не Сам Господь. Існування живої істоти являє собою відблиск Господа і тому залежить від Верховного Господа, відначального джерела світла. Матеріальну енерґію можна порівняти до темряви, бо вона в своїй суті і є темрява, а діяльність живих істот — це відблиск відначального джерела світла у цій темряві. Становище Господа стає зрозумілим із контексту цього вірша. Незалежність обох Господніх енерґій описано як майу, ілюзію. Щоб усунути темряву невігластва, самих лише відблисків світла не вистачить. Так само, вийти з матеріального існування ніяка звичайна людина з її світлом-відблиском не допоможе — потрібно саме першоджерело світла. Відблиск сонячного світла не на силі розсіяти темряву, але пряме сонячне світло здатне повністю її розсіяти. В темному приміщенні нічого не видно, і тому людина боїться змій і скорпіонів, хоча їх може й не бути. Але на світлі ясно видно все приміщення, і тому страх змій і скорпіонів одразу розвіюється. Отже треба взяти притулок у світла, що йде прямо від Господа, — наприклад у «Бгаґавад- ґіти» чи «Шрімад-Бгаґаватам», — але не у відблиску світла, тобто не в людей, що не мають ніякого зв’язку з Господом. Не слід слухати «Бгаґавад-ґіту» чи «Шрімад-Бгаґаватам» від людини, яка не вірить в існування Господа. На такій людині вже лежить печать приречености, і кожен, хто спілкується з приреченцем, теж стає приреченим.
Existuje jediný Svrchovaný Pán, který je otcem tohoto vesmírného projevu a Jehož energie působí jako prakṛti neboli hmotná příroda, zářící jako Jeho odraz. Iluzorní působení prakṛti uvádí ve spolupráci s živou energií Pána i mrtvou hmotu do pohybu a hmotný svět se nevědomým očím jeví jako divadelní představení. Nevědomý člověk hraje roli vědce nebo fyziologa v divadelním představení prakṛti, ale rozumný člověk ví, že prakṛti je iluzorní energií Pána. Z tohoto závěru, který je také potvrzen v Bhagavad-gītě, je jasné, že živé bytosti jsou rovněž projevem Pánovy vyšší energie (parā prakṛti), zatímco hmotný svět je projevem Pánovy nižší energie (aparā prakṛti). Vyšší energie Pána se Mu nemůže zcela vyrovnat, i když mezi energií a zdrojem energie může být velice malý rozdíl, jako je například mezi ohněm a teplem. Oheň vydává teplo, ale teplo není oheň. Nedostatečně vzdělaný člověk tuto jednoduchou věc nechápe a mylně tvrdí, že oheň a teplo jsou jedno a totéž. Energie ohně (teplo) je v tomto verši označena jako odraz a nikoliv přímo jako oheň. Živá energie, kterou představují živé bytosti, je tedy odrazem Pána a nikoliv Samotným Pánem. Existence živých bytostí jakožto odrazu Pána závisí na Nejvyšším Pánovi, který je původním světlem. Hmotnou energii lze přirovnat k temnotě, neboť také ve skutečnosti je temná, a činnosti živých bytostí v této temnotě jsou odrazy původního světla. Pánovi se musíme snažit porozumět na základě tohoto verše. Nezávislost obou energií Pána je označena jako māyā neboli iluze. Odražené světlo nedokáže rozptýlit temnotu nevědomosti a nikdo se nemůže vyprostit z hmotné existence s pouhým odraženým světlem, pocházejícím od obyčejného člověka; k tomu je nutné světlo přímo od původního zdroje. Odraz slunečního svitu v temnotě nedokáže tmu rozehnat, ale přímý sluneční svit může rozehnat temnotu zcela dokonale. Ve tmě člověk nedokáže rozpoznat předměty v pokoji, a bojí se proto hadů a škorpiónů, i když v jeho blízkosti nic takového není. Je-li však v pokoji světlo, vidí všechno jasně a jeho strach z hadů a škorpiónů okamžitě zmizí. Člověk se proto musí uchýlit ke světlu, k Pánu a Jeho Bhagavad-gītě a Śrīmad-Bhāgavatamu, a nehledat ochranu u obyčejných lidí, podobajících se odrazu, kteří nejsou s Pánem nijak spojeni. Nikdo by neměl naslouchat Bhagavad-gītě či Śrīmad-Bhāgavatamu od někoho, kdo nevěří v existenci Pána. Takový člověk je již odsouzený ke zkáze a stejně tak bude odsouzený každý, kdo se s ním bude sdružovat.
За «Падма Пураною», матерія обіймає в собі безліч матеріальних всесвітів, і всі вони занурені в пітьму. Кожна жива істота, починаючи від Брахми (у незліченних всесвітах існує безліч Брахм) і закінчуючи незначним мурахою, народжується в пітьмі. Щоб побачити Господа, істоти потребують істинного світла, що йде від Самого Господа, як, для того щоб побачити Сонце, потрібні прямі сонячні промені. Побачити Сонце не допоможе жодна лампа чи виготовлений людськими руками прожектор, хоч який потужний він буде. Сонце само являє себе нам. Отже, діяльність всіляких енерґій Господа чи Самого Бога-Особи можна пізнати тільки за допомогою світла безпричинної милости Господа. Імперсоналісти запевняють, що Бога неможливо побачити. Бога можна побачити — не за допомогою людських мудрувань, а за допомогою світла від Самого Господа. У даному вірші це світло представляє слово відйа̄т, яке являє собою наказ Господа Брахмі. Цей прямий наказ Господа — прояв Його внутрішньої енерґії, і тільки ця енерґія дозволяє побачити Господа віч-на-віч. Не лише Брахма, але й кожен, кому з Господньої ласки випаде зіткнутися з цією сповненою милости прямою внутрішньою енерґією, може теж пізнати Бога-Особу без жодних умоглядних теорій.
Podle Padma Purāṇy existuje v oblasti hmotného světa nespočetně mnoho hmotných vesmírů a ty všechny jsou temné. Každá živá bytost, počínaje kterýmkoliv Brahmou (v nespočetně mnoha vesmírech existuje nespočetně mnoho Brahmů) a konče bezvýznamným mravencem, se narodila v temnotě a všichni potřebují skutečné světlo od Pána, aby Ho mohli vidět přímo, stejně jako slunce lze vidět pouze v jeho přímém světle. Ani ta nejsilnější lampa nebo pochodeň nám nepomůže spatřit slunce. Slunce se zjevuje samo. Pochopit působení různých energií Pána nebo poznat Samotnou Osobnost Božství může člověk jedině ve světle, které se projeví bezpříčinnou milostí Pána. Impersonalisté říkají, že Boha nemůžeme vidět. Boha lze vidět jedině ve světle, pocházejícím od Něho Samotného, a nikoliv pomocí lidských spekulací. Na toto světlo poukazuje tento verš slovem vidyāt, což je pokyn Pána Brahmovi. Tento přímý pokyn Pána je projevem Jeho vnitřní energie, a právě tato energie je prostředkem, který umožňuje vidět Pána tváří v tvář. Nejen Brahmā, ale každý, koho Pán obdaří pohledem na tuto Jeho milostivou vnitřní energii, může bez jakékoliv mentální spekulace realizovat Osobnost Božství.