ГЛАВА ВІСІМНАДЦЯТА
ROZDZIAŁ 18
Завершення. Досконалість відречення
Konkluzja – Doskonałość Wyrzeczenia
- TEXT 1:
- Арджуна сказав: О могутньорукий, я хочу зрозуміти мету відречення (тйа̄ґа) й життя у відреченні (саннйа̄са), о вбивцю демона Кеш́ı̄, Владико чуттів.
- TEKST 1:
- Arjuna rzekł: O potężny, zabójco demona Keśī, panie zmysłów, pragnę zrozumieć cel wyrzecznia [tyāga] i wyrzeczonego porządku życia [sannyāsa].
- TEXT 2:
- Верховний Бог-Особа сказав: Відмову од результатів будь-якої діяльності мудреці називають відреченням (тйа̄ґа); а відмову од діяльності, заснованої на матеріальних бажаннях, вони називають життям у відреченні (саннйа̄са).
- TEKST 2:
- Najwyższa Osoba Boga rzekł: Porzucenie czynności, których podstawą jest materialne pragnienie, nazywane jest przez wielkich uczonych ludzi wyrzeczonym porządkiem życia [sannyāsą]. A wyrzeczeniem [tyāgą] zwą mędrcy rezygnację z rezultatów wszelkich czynności.
- TEXT 3:
- Деякі обізнані люди кажуть, що треба облишити всі різновиди кармічної діяльності як гріховні, однак інші мудреці стверджують, що ні в якому разі не слід відмовлятись од жертвопринесень, благодійності й аскези.
- TEKST 3:
- Niektórzy światli ludzie orzekają, że należy porzucić wszelkiego rodzaju czynności mające na celu zysk, jako że są one pełne wad, ale są też inni mędrcy, którzy utrzymują, że akty ofiarne, dobroczynność i pokuty nigdy nie powinny zostać zarzucone.
- TEXT 4:
- О кращий з Бгарат, вислухай тепер Мою думку про відречення. О тигр з-поміж людей, ш́а̄стри проголошують, що відречення буває трьох різновидів.
- TEKST 4:
- O najlepszy z Bhāratów, tygrysie pomiędzy ludźmi, posłuchaj teraz, proszę, a powiem ci jakie jest Moje zdanie o wyrzeczeniu, które jest trzech rodzajów, według oznajmień pism.
- TEXT 5:
- Від жертвопринесень, благодійності й аскез не слід відмовлятись, їх треба здійснювати. Жертвопринесення, благодійність і покути очищують навіть великі душі.
- TEKST 5:
- Akty ofiarne, dobroczynność i pokuty nie powinny zostać zarzucone i należy je praktykować. Zaprawdę, ofiary, dobroczynność i pokuty oczyszczają nawet wielkie dusze.
- TEXT 6:
- Усю подібну діяльність слід виконувати без прив’язаності до неї і не очікуючи винагороди. Її треба здійснювати із почуття обов’язку, о сину Пр̣тги. Це Мій остаточний вирок.
- TEKST 6:
- Wszystkie te czyny należy spełniać bez przywiązania i oczekiwania jakichkolwiek rezultatów. Powinny być one, o synu Pṛthy, traktowane jako obowiązek. Takie jest Moje ostateczne zdanie.
- TEXT 7:
- Ніколи не слід відмовлятись від приписаних обов’язків. Якщо під впливом ілюзії людина відмовляється од визначених для неї обов’язків, її відречення перебуває в ґун̣і невігластва.
- TEKST 7:
- Nigdy nie należy porzucać nakazanych obowiązków. A jeśli ktoś to czyni z powodu złudzenia, to jest to wyrzeczenie w sile ignorancji.
- TEXT 8:
- Той, хто відмовляється од визначених обов’язків як від обтяжливих або побоюючись фізичних незручностей — той діє в ґун̣і пристрасті й ніколи не досягне ступеня відречення.
- TEKST 8:
- Kto porzuca swoje przypisane obowiązki jako zbyt kłopotliwe albo z obawy przed jakimiś niewygodami cielesnymi, ten działa w sile pasji. A takie działanie nigdy nie prowadzi do postępu w wyrzeczeniu.
- TEXT 9:
- О Арджуно, коли людина виконує визначені їй обов’язки лише тому, що їх необхідно виконувати, пориває всі матеріальні зв’язки й більше не прагне плодів своєї діяльності, вважають, що її відречення є відреченням в ґун̣і благочестя.
- TEKST 9:
- Ale kto pełni swój przypisany obowiązek tylko dlatego, że pełnić go należy, wyrzekając się materialnego towarzystwa i wszelkiego przywiązania do owocu swego czynu – to jego wyrzeczenie, o Arjuno, jest w naturze dobroci.
- TEXT 10:
- Інтеліґентна, відречена людина, яка перебуває в ґун̣і благочестя, не почуває відрази до несприятливої роботи й не сковує себе сприятливою; жодна робота не викликає у неї сумнівів.
- TEKST 10:
- Inteligentna, wyrzeczona osoba usytuowana w sile dobroci, nie żywiąc nienawiści do niepomyślnej pracy ani też nie będąc przywiązaną do pomyślnej, nie ma żadnych wątpliwości co do tego, jak wykonywać pracę.
- TEXT 11:
- Для втіленої істоти неможливо цілком припинити всю діяльність. Тому сказано, що той, хто зрікається результатів своїх дій — є істинно відречений.
- TEKST 11:
- Zaprawdę, nie jest to możliwe, aby wcielona istota zarzuciła wszelkie działanie. Dlatego powiedziane jest, że prawdziwe wyrzeczenie posiada ten, kto wyrzeka się owoców swojego działania.
- TEXT 12:
- Той, хто не перебуває у відреченні, після смерті споживає плоди своєї діяльності трьох різновидів — бажані, небажані й змішані. Але ті, що провадять життя у відреченні, не страждають від наслідків своєї діяльності і не насолоджуються ними.
- TEKST 12:
- Dla tego, kto nie jest wyrzeczony, trzy rodzaje owoców działania – pożądane, niepożądane i pośrednie – pojawiają się po śmierci. Ale ci, którzy są usytuowani w wyrzeczonym porządku życia, nie muszą odbierać skutków swojego działania w postaci cierpienia czy radości.
- TEXT 15:
- Ці п’ять чинників є причиною будь-яких дій, правильних і неправильних, які людина здійснює за допомогою свого тіла, розуму або мови.
- TEKST 15:
- Bez względu na to, czy czyn, który człowiek pełni za pomocą ciała, umysłu lub mowy, dobry jest lub zły, to zawsze jego sprawcą jest te pięć czynników.
- TEXT 16:
- Той же, кому бракує інтелекту, вважає, ніби діє самостійно, і не зважає на ці п’ять чинників. Він не здатний бачити речі в справжньому світлі.
- TEKST 16:
- Ten zatem, kto siebie uważa za jedynego sprawcę, nie biorąc pod uwagę tych pięciu czynników, nie jest zbyt inteligentny i nie może widzieć rzeczy takimi, jakimi są.
- TEXT 17:
- Той, кого не скеровує оманне его і чий інтелект вільний від ілюзії, той, навіть убиваючи людей у цьому світі, не вбиває, і його вчинки не зв’язують його.
- TEKST 17:
- Kto nie jest kierowany przez fałszywe ego, i którego inteligencja wolna jest od uwikłań, ten – chociaż zabija ludzi w tym świecie – nie jest zabójcą. Jego czyn nie jest w stanie go związać.
- TEXT 20:
- Знання, що дозволяє бачити одну неподільну духовну природу всіх живих істот, хоча вони й розділені на безліч форм, — це знання в ґун̣і благочестя.
- TEKST 20:
- Ta wiedza, dzięki której można widzieć jedną niepodzielną naturę duchową we wszystkich żywych istotach – mimo iż rozdzielone są one na niezliczone formy – jest wiedzą w sile dobroci.
- TEXT 22:
- Знання, що прив’язує людину до якоїсь діяльності як до найважливішої, знання дуже обмежене і яке не відображає істину, — перебуває в ґун̣і пітьми.
- TEKST 22:
- A wiedza, która przywiązuje do jednego typu pracy, traktowanej jako wszystko we wszystkim, bez znajomości prawdy i znikoma – jest wiedzą w sile ciemności.
- TEXT 23:
- Упорядкована діяльність, виконувана без прив’язаності, без любові або ненависті й без прагнення плодів, — є діяльністю в ґун̣і благочестя.
- TEKST 23:
- Jeśli zaś chodzi o działanie, to ten czyn, który pełniony jest zgodnie z obowiązkiem, bez przywiązania, bez miłości czy nienawiści, przez tego, kto wyrzekł się owoców z niego pochodzących, nazywany jest czynem w sile dobroci.
- TEXT 24:
- Але діяльність, виконувану з великими зусиллями, щоб задовольнити свої бажання, яку диктує почуття оманного его, — називають діяльністю в ґун̣і пристрасті.
- TEKST 24:
- Ten czyn natomiast, który spełniany jest z wielkim nakładem pracy, przez tego, kto dąży do zaspokojenia swoich pragnień, i który wyrasta z fałszywego ego, nazywany jest działaniem w sile pasji.
- TEXT 25:
- Діяльність тих, хто перебуває в ілюзії, нехтує приписами ш́а̄стр, не турбується, що його зв’язують власні вчинки, які спричиняють насильство й завдають страждання іншим — належить до ґун̣и невігластва.
- TEKST 25:
- Ten zaś czyn, który spełniany jest w złudzeniu, bez brania pod uwagę zaleceń pism świętych i przyszłego uwikłania oraz tego, iż może być on gwałtem i przyczyną niedoli dla innych – jest działaniem w sile ignorancji.
- TEXT 26:
- Того, хто, звільнившись від впливу ґун̣ матеріальної природи, відкинувши оманне его, з великою рішучістю й ентузіазмом виконує свій обов’язок, однаково стійкий за успіху й невдачі, — того вважають діячем у ґун̣і благочестя.
- TEKST 26:
- Kto obowiązek swój pełni z wielką determinacją i entuzjazmem, wolnym będąc od sił materialnej natury i fałszywego ego, i kto obojętnym jest tak wobec sukcesu, jak i niepowodzenia – ten działa w sile dobroci.
- TEXT 27:
- Того, хто прив’язаний до своєї роботи та її плодів, хто бажає насолоджуватись такими плодами, хто жадібний, завше заздрісний, нечистий й підвладний радості та смутку, — вважають, що він перебуває в ґун̣і пристрасті.
- TEKST 27:
- Lecz kto przywiązany jest do pracy i owoców swojej pracy i pragnie się nimi cieszyć, kto chciwy jest, zawsze zazdrosny i nieczysty, ulegając szczęściu i nieszczęściu, ten działa w sile pasji.
- TEXT 28:
- А той, хто постійно діє всупереч настановам ш́а̄стр, матеріалістичний, упертий, брехливий й винахідливий у зневажанні інших, лінивий, похмурий та млявий, — той перебуває в ґун̣і невігластва.
- TEKST 28:
- A kto zawsze angażuje się w prace niezgodne z zaleceniami pism świętych, kto – będąc materialistą – zawzięty jest, zakłamany i obraźliwy w stosunku do innych, kto jest leniwy, ociągający się i zawsze posępny, ten działa w sile ignorancji.
- TEXT 29:
- Тепер, о завойовнику багатств, будь ласка, вислухай в подробицях про різні типи розуміння й рішучості згідно з трьома ґун̣ами матеріальної природи.
- TEKST 29:
- A teraz, o zdobywco bogactw, posłuchaj proszę, a powiem dokładnie o trzech rodzajach rozumienia i determinacji, odpowiadających trzem siłom natury materialnej.
- TEXT 30:
- О сину Пр̣тги, розуміння того, що слід робити, а чого — не слід, чого треба боятись, а чого — не треба, що звільнює, а що, навпаки, сковує — таке розуміння належить до ґун̣и благості.
- TEKST 30:
- O synu Pṛthy, to rozumienie, dzięki któremu wie się co należy, a czego nie należy robić; czego należy, a czego nie należy się obawiać; co jest przyczyną niewoli, a co prowadzi do wyzwolenia – takie rozumienie właściwe jest sile dobroci.
- TEXT 31:
- О сину Пр̣тги, розуміння, яке не здатне відрізнити справжню релігію від безвір’я, належну дію від забороненої — перебуває в ґун̣і пристрасті.
- TEKST 31:
- Natomiast to rozumienie, które nie jest w stanie odróżnić religii od bezbożności; czynów, które powinny być spełniane od tych, które są niewskazane, to niedoskonałe rozumienie, o synu Pṛthy, właściwe jest sile pasji.
- TEXT 32:
- Розуміння, яке вбачає у безвір’ї віру, а в вірі — безвір’я, розуміння, що перебуває під чарами ілюзії й пітьми і яке завжди скероване в хибному напрямкові, Партго, — таке розуміння перебуває в ґун̣і невігластва.
- TEKST 32:
- To zaś zrozumienie, które bezbożność przyjmuje za religię, a religię za bezbożność, które – będąc pod wpływem złudzenia i ciemności – zawsze w złym kierunku zmierza, takie rozumienie jest, o Pārtho, w sile ignorancji.
- TEXT 33:
- О сину Пр̣тги, непохитна рішучість, котру неухильно підтримує практика йоґи, і яка таким чином контролює діяльність розуму, життєвої сили і чуттів, — є рішучістю в ґун̣і благочестя.
- TEKST 33:
- O synu Pṛthy, to niezłomne postanowienie, które podtrzymywane jest wytrwale przez praktykę yogi i które w ten sposób kontroluje czynności umysłu, życia i zmysłów, jest postanowieniem w naturze dobroci.
- TEXT 34:
- Але рішучість, з якою людина прагне плодів релігії, економічного проґресу й чуттєвих насолод, — така рішучість походить з пристрасті, о Арджуно.
- TEKST 34:
- A ta determinacja, dzięki której ktoś mocno trwa przy praktykowaniu religii dla materialnych korzyści, ekonomicznym rozwoju i zadowalaniu zmysłów, jest o Arjuno, w naturze pasji.
- TEXT 35:
- А та рішучість, яку живлять марення, страхи, лементування, похмурість й ілюзія, о сину Пр̣тги, — така безтямна рішучість належить до ґун̣и пітьми.
- TEKST 35:
- Ta zaś nieinteligentna determinacja, która nie wychodzi poza marzenie senne, bojaźń, rozpacz, przygnębienie i złudzenie jest, o synu Pṛthy, determinacją w sile ciemności.
- TEXT 36:
- О кращий з-поміж Бга̄рат, тепер, будь-ласка, послухай, що Я скажу тобі про три різновиди щастя, яким насолоджується обумовлена душа і завдяки якому вона інколи досягає свободи від усіх страждань.
- TEKST 36:
- O najlepszy spośród Bhāratów, teraz posłuchaj, proszę, o trzech rodzajach szczęścia, którymi cieszy się uwarunkowana dusza, i poprzez które może ona czasami położyć kres wszelkim nieszczęściom.
- TEXT 37:
- Те, що спочатку нагадує отруту, а наприкінці — нектар, те, що будить людину до самоусвідомлення — є щастям у ґун̣і благочестя.
- TEKST 37:
- To szczęście, które na początku może być jak trucizna, ale pod koniec smakuje jak nektar, i które do samorealizacji budzi, nazywane jest szczęściem w sile dobroci.
- TEXT 38:
- Щастя, що виникає із зіткнення органів чуття з їхніми об’єктами, яке спочатку як нектар, а наприкінці — мов отрута, таке щастя походить із пристрасті.
- TEKST 38:
- Natomiast to szczęście, które czerpane jest z kontaktu zmysłów z przedmiotami zmysłów i które zdaje się być na początku nektarem, lecz w końcu okazuje się trucizną, jest szczęściem w sile pasji.
- TEXT 39:
- Щастя, яке походить із сонливості, лінощів й ілюзії, оманливе від початку й до кінця, сліпе до самоусвідомлення, — таке щастя породжує ґун̣а невігластва.
- TEKST 39:
- A to szczęście, które jest na samorealizację ślepe, które jest złudzeniem od początku do końca, i które powstaje ze snu, lenistwa i złudzenia – jest szczęściem w sile ignorancji.
- TEXT 40:
- Немає жодної істоти ні на цій планеті, ні серед напівбогів на вищих планетних системах, котра була б вільною від впливу цих ґун̣ів, породжень матеріальної природи.
- TEKST 40:
- Nie ma żadnej istoty ani tutaj, ani wśród półbogów na wyższych systemach planetarnych, która wolna byłaby od trzech sił zrodzonych z natury materialnej.
- TEXT 41:
- Бра̄хман̣и, кшатрійі, ваіш́йі й ш́ӯдри відрізняються якостями, які породжує їхня власна природа згідно з матеріальними ґун̣ами, о переможцю ворогів.
- TEKST 41:
- Klasy braminów, kṣatriyów, vaiśyów i śūdrów, o pogromco wroga, rozróżniane są według cech zrodzonych z ich własnej natury, odpowiadających siłom natury materialnej.
- TEXT 42:
- Спокій, самовладання, аскетизм, чистота, толерантність, чесність, знання, мудрість й релігійність — ось природні якості, що притаманні бра̄хман̣ам.
- TEKST 42:
- Spokój, samokontrola, wyrzeczenie, czystość, tolerancja, uczciwość, wiedza, mądrość i religijność – to naturalne cechy, według których postępują bramini.
- TEXT 47:
- Краще працювати за своїм природним фахом, ніж досконало робити не своє діло. Виконуючи обов’язки, визначені кожному згідно з його природою, жива істота ніколи не накликає на себе зворотніх гріховних наслідків.
- TEKST 47:
- Lepiej pełnić obowiązki własne, choćby niedoskonale, niż przejmować obowiązki innych, nawet gdyby się je miało pełnić w sposób doskonały. Kto pełni nakazane obowiązki, będące w zgodzie z jego własną naturą, ten nigdy nie podlega grzesznym reakcjom.
- TEXT 48:
- Як дим покриває вогонь, так і промахи супроводжують усяке зусилля. Отже, людині не слід відмовлятись від діяльності, яку зумовлює її природа, о син Кунтı̄, навіть якщо ця діяльність і сповнена вад.
- TEKST 48:
- Każdy wysiłek okryty jest jakimś błędem, tak jak ogień okryty jest dymem. Dlatego nikt, o synu Kuntī, nie powinien porzucać pracy, która jest pochodną jego natury, nawet jeśli praca taka pełna jest wad.
- TEXT 49:
- Той, хто володіє собою й ні до чого не прив’язаний, і кого не цікавлять матеріальні насолоди, може через відречення досягти найвищого досконалого ступеня свободи від наслідків діяльності.
- TEKST 49:
- Kto jest opanowany, wolny od przywiązań i lekceważy wszelkie uciechy materialne, ten może – poprzez praktykę wyrzeczenia – osiągnąć najdoskonalszy stan wolności od reakcji.
- TEXT 50:
- Тепер же, сину Кунтı̄, Я розкажу тобі, як, досягши такої досконалості, людина зможе піднятись до вищого ступеня, Брахмана, ступеня довершеного знання.
- TEKST 50:
- O synu Kuntī, powiem ci teraz w skrócie, jak ten kto osiągnął tę doskonałość, może wznieść się do najwyższego stanu doskonałości – platformy Brahmana, doskonałej wiedzy – działając w ten sposób, który teraz streszczę.
- TEXTS 51-53:
- Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.
- TEKSTY 51-53:
- Kto oczyściwszy się za pomocą inteligencji i przez wytrwałe kontrolowanie umysłu, porzucił przedmioty zadowalania zmysłów i uwolnił się od przywiązania i nienawiści; kto żyje w odosobnionym miejscu, je niewiele i kontroluje ciało, umysł oraz język, zawsze pogrążony jest w ekstazie i zawsze jest obojętny, wolny od fałszywego ego, fałszywej siły, fałszywej dumy, pożądania i złości; kto nie przyjmuje rzeczy materialnych, wolny jest od fałszywego poczucia własności i zawsze spokojny – ten z pewnością wzniósł się do pozycji samorealizacji.
- TEXT 54:
- Людина, яка підіймається до цього трансцендентного рівня, негайно осягає Верховного Брахмана. Вона ніколи не сумує й над нею не владні матеріальні бажання. Вона однаково ставиться до всіх живих істот. Це і є початком чистого відданого служіння Мені.
- TEKST 54:
- Ten, kto jest usytuowany w taki transcendentalny sposób – od razu realizuje Najwyższego Brahmana i staje się w pełni radosnym. Nie rozpacza nigdy ani niczego nie pragnie, jednakowo ustosunkowanym będąc do każdej żywej istoty. W tym stanie osiąga czystą służbę oddania dla Mnie.
- TEXT 55:
- Людина може пізнати Мене, Верховного Бога-Особу, яким Я є, лише за допомогою відданого служіння. І коли, завдяки любові й відданості, людина цілком усвідомить Мене, вона може вступити в царство Бога.
- TEKST 55:
- Jedynie przez służbę oddania można poznać Mnie, Najwyższą Osobę Boga, takim jakim jestem. A będąc w pełni świadomym Mnie, dzięki takiemu oddaniu, można wejść do królestwa Boga.
- TEXT 56:
- Мій відданий, хоча і вдається до різноманітної діяльності, перебуває під Моїм захистом і досягає з Моєї ласки вічної й нетлінної обителі.
- TEKST 56:
- Chociaż zaangażowany we wszelkiego rodzaju czynności, Mój czysty wielbiciel – chroniony przeze Mnie – dzięki Mojemu miłosierdziu osiąga wieczną i nieprzemijającą siedzibę.
- TEXT 58:
- Пізнавши Мене, ти подолаєш з Моєї ласки всі перепони обумовленого життя. Але, якщо ти, не дослухаючись до Мене, приймеш диктат оманного его, — ти згубиш себе.
- TEKST 58:
- Jeśli staniesz się świadomym Mnie, dzięki Mojej łasce pokonasz wszelkie przeszkody uwarunkowanego życia. Jeśli jednakże nie będziesz pracował w takiej świadomości, ale będziesz działał poprzez fałszywe ego, nie słuchając Mnie, doprowadzisz się do zguby.
- TEXT 60:
- Під впливом ілюзії ти зараз відмовляєшся коритись моїм наказам, однак тобі доведеться діяти, підкоряючись своїй власній природі, о сину Кунтı̄.
- TEKST 60:
- Pod wpływem złudzenia nie godzisz się postąpić według Moich wskazówek. Ale zmuszony przez swoją własną naturę – będziesz działał w ten sam sposób, o synu Kuntī.
- TEXT 61:
- Верховний Господь перебуває в серці кожного, о Арджуно, і керує блуканнями всіх живих істот, що наче сидять у машині, яку створила матеріальна енерґія.
- TEKST 61:
- Najwyższy Pan przebywa w każdym sercu, Arjuno, i On kieruje wędrówkami wszystkich żywych istot, które usadowione są jak gdyby na maszynie zrobionej z energii materialnej.
- TEXT 64:
- Ти — Мій найдорожчий друг, і тому Я даю тобі Мої вищі настанови, найсокровенніше знання. Послухай Мене, це принесе тобі користь.
- TEKST 64:
- Wyjawię ci tę wiedzę najwyższą, najbardziej poufną ze wszystkich, ponieważ jesteś Moim bardzo drogim przyjacielem. Słuchaj Mnie uważnie, gdyż mówię dla twojej korzyści.
- TEXT 65:
- Завжди думай про Мене, стань Моїм відданим, поклоняйся Мені й виявляй Мені свою шану. Таким чином ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, бо ти — Мій найдорожчий друг.
- TEKST 65:
- Zawsze myśl o Mnie i zostań Moim wielbicielem. Czcij Mnie i składaj Mi hołd, a bez wątpienia przyjdziesz do Mnie. Obiecuję ci to, ponieważ jesteś Mi bardzo drogim przyjacielem.
- TEXT 67:
- Це сокровенне знання не можна повідомляти тому, хто розпущений, хто не вірить в Мене й не служить Мені з відданістю, а також тому, хто заздрить Мені.
- TEKST 67:
- Tej poufnej wiedzy nie należy przekazywać tym, którzy nie posiadają wyrzeczenia, którzy nie są wielbicielami i nie pełnią służby oddania dla Mnie, ani też tym, którzy są o Mnie zazdrośni.
- TEXT 71:
- А той, хто слухає її з вірою і без заздрості, звільнюється від наслідків гріховних вчинків і досягає сприятливих планет, де мешкають праведники.
- TEKST 71:
- A ten, kto słucha z wiarą i bez zazdrości – uwalnia się od następstw grzechów i osiąga pomyślne planety, gdzie zamieszkują pobożne istoty.
- TEXT 73:
- Арджуна сказав: О дорогий Кр̣шн̣о, о непохибний! Мої ілюзії розвіялись. З Твоєї ласки пам’ять моя відновлена. Тепер я певен себе, вільний від сумнівів і готовий діяти згідно Твоїх вказівок.
- TEKST 73:
- Arjuna rzekł: O mój drogi, nieomylny Kṛṣṇo, rozwiały się już moje złudzenia i dzięki Twojej łasce odzyskuję pamięć. Opuściły mnie już wszelkie wątpliwości i teraz – umocniony – jestem gotów działać według Twoich instrukcji.
- TEXT 76:
- О царю, коли я знову й знову згадую цю дивовижну, священну розмову Кр̣шн̣и і Арджуни, я відчуваю насолоду й тіло моє тремтить.
- TEKST 76:
- O królu, jakże wielką radość znajduję wciąż na nowo w każdym wspomnieniu tego cudownego, świętego dialogu pomiędzy Kṛṣṇą i Arjuną – i dreszcz rozkoszy wciąż przenika moje serce.
- TEXT 78:
- Де б не був присутній Кр̣шн̣а, Повелитель усіх містиків, і де б не перебував Арджуна, великий лучник, там неодмінно будуть достатки, перемога, надзвичайна сила й праведність. Така моя думка.
- TEKST 78:
- Gdziekolwiek jest Kṛṣṇa, mistrz wszystkich mistyków, i gdziekolwiek jest Arjuna, najlepszy spośród łuczników, tam z pewnością będzie również zwycięstwo, pomyślność, moralność i niezwykła siła. Takie jest moje zdanie.