TEKSTY 51-53
TEXTS 51-53
Tekst
Текст
dhṛtyātmānaṁ niyamya ca
śabdādīn viṣayāṁs tyaktvā
rāga-dveṣau vyudasya ca
дгр̣тйа̄тма̄нам̇ нійамйа ча
ш́абда̄дı̄н вішайа̄м̇с тйактва̄
ра̄ґа-двешау вйудасйа ча
yata-vāk-kāya-mānasaḥ
dhyāna-yoga-paro nityaṁ
vairāgyaṁ samupāśritaḥ
йата-ва̄к-ка̄йа-ма̄насах̣
дгйа̄на-йоґа-паро нітйам̇
ваіра̄ґйам̇ самупа̄ш́рітах̣
kāmaṁ krodhaṁ parigraham
vimucya nirmamaḥ śānto
brahma-bhūyāya kalpate
ка̄мам̇ кродгам̇ паріґрахам
вімучйа нірмамах̣ ш́а̄нто
брахма-бгӯйа̄йа калпате
Synonyms
Послівний переклад
buddhyā – przez inteligencję; viśuddhayā – całkowicie oczyszczony; yuktaḥ – zaangażowany; dhṛtyā – przez determinację; ātmānam – dusza; niyamya – regulując; ca – również; śabda-ādīn – takie jak dźwięk; viṣayān – przedmioty zmysłów; tyaktvā – wyrzekając się; rāga – przywiązanie; dveṣau – i nienawiść; vyudasya – odłożywszy; ca – również; vivikta-sevī – żyjąc w odosobnionym miejscu; laghu-āśī – spożywając niewielkie ilości pokarmu; yata – kontrolując; vāk – mowa; kāya – ciało; mānasaḥ – i umysł; dhyāna-yoga-paraḥ – pogrążony w ekstazie; nityam – dwadzieścia cztery godziny na dobę; vairāgyam – wolność od przywiązań; samupāśritaḥ – przyjąwszy schronienie; ahaṅkāram – fałszywe ego; balam – nieprawdziwa siła; darpam – fałszywa duma; kāmam – pożądanie; krodham – złość; parigraham – i przyjmowanie rzeczy materialnych; vimucya – będąc wyzwolonym; nirmamaḥ – nie roszcząc sobie prawa do własności; śāntaḥ – spokojny; brahma-bhūyāya – dla samorealizacji; kalpate – jest kwalifikowany.
буддгйа̄—інтелектом; віш́уддгайа̄—повністю очищеною; йуктах̣—зайнятий; дгр̣тйа̄—рішучістю; а̄тма̄нам—«я»; нійатйа—впорядковуючи; ча — також; ш́абда-а̄дı̄н — таких, як звук; вішайа̄н— об’єктів чуттів; тйактва̄ — відмовляючись; ра̄ґа — прив’язаність; двешау—і ненависть; вйудасйа—відклавши; ча—також; вівіктасевı̄—жити у відлюдному місці; лаґгу-а̄ш́ı̄—їсти невелику кількість; йата — опановуючи; ва̄к — мову; ка̄йа — тіло; ма̄насах̣ — і розум; дгйа̄на-йоґа-парах̣—завжди занурений у транс; нітйам—двадцять чотири години на добу; ваіра̄ґйам—відчуженості; самупа̄ш́рітах̣— знайшовши притулок; ахан̇ка̄рам—оманного его; балам—оманної міці; дарпам—оманної гордості; ка̄мам—хтивості; кродгам—гніву; паріґрахам—і прийняття матеріальних речей; вімучйа—бувши позбавленим; нірмамах̣—без почуття власності; ш́а̄нтах̣—мирний; брахма-бгӯйа̄йа—для самоусвідомлення;калпате—кваліфікований.
Translation
Переклад
Kto oczyściwszy się za pomocą inteligencji i przez wytrwałe kontrolowanie umysłu, porzucił przedmioty zadowalania zmysłów i uwolnił się od przywiązania i nienawiści; kto żyje w odosobnionym miejscu, je niewiele i kontroluje ciało, umysł oraz język, zawsze pogrążony jest w ekstazie i zawsze jest obojętny, wolny od fałszywego ego, fałszywej siły, fałszywej dumy, pożądania i złości; kto nie przyjmuje rzeczy materialnych, wolny jest od fałszywego poczucia własności i zawsze spokojny – ten z pewnością wzniósł się do pozycji samorealizacji.
Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.
Purport
Коментар
ZNACZENIE:
Kiedy ktoś zostaje oczyszczony przez inteligencję, utrzymuje się wówczas w sile dobroci. Wtedy jest w stanie kontrolować umysł i zawsze jest w ekstazie. Nie jest on przywiązany do przedmiotów zmysłów i w swoich czynnościach wolny jest od przywiązania i nienawiści. Taka wolna od przywiązania osoba w naturalny sposób preferuje życie w jakimś odosobnionym miejscu, nie je ona więcej niż potrzeba i kontroluje czynności swego ciała i umysłu. Wolna jest od fałszywego ego, gdyż wie, że nie jest tym ciałem. Nie ma też pragnienia, by uczynić ciało mocnym i dobrze zbudowanym przez przyjmowanie wielu rzeczy materialnych. Ponieważ nie żyje według cielesnej koncepcji życia, wolna jest od fałszywej dumy. Zadowala się wszystkim, cokolwiek otrzymuje dzięki łasce Pana i nigdy nie jest zła z powodu braku przyjemności zmysłowych. Nigdy nie ugania się za przedmiotami zmysłów. Albowiem będąc całkowicie wolną od fałszywego ego, automatycznie wolna jest od przywiązania do rzeczy materialnych. Jest to stan realizacji Brahmana, nazywany stanem brahma-bhūta. Kiedy ktoś wolny jest od materialnej koncepcji życia, jest wówczas spokojny i niewzruszony. Zostało to opisane w Bhagavad-gīcie (2.70):
Людина, яка очистилась за допомогою знання, перебуває в ґун̣і благочестя, вона володіє своїм розумом і завжди відчуває духовний екстаз. Її не приваблюють об’єкти почуттєвої втіхи, і в своїй діяльності вона вільна від прихильності й ненависті. Так, зречена людина звичайно бажає жити самотньо, їсть вона рівно стільки, скільки необхідно, й керує діяльністю свого розуму й тіла. У неї відсутнє оманне его, бо вона не ототожнює себе з тілом. Не хоче вона також, вдаючись до якихось матеріальних заходів, зробити своє тіло дебелим та дужим. А що в неї відсутні матеріалістичні погляди на життя, то їй не знайома оманлива пиха. Вона задоволена всім, що з Господньої ласки випадає на її долю, її не дратує відсутність чуттєвих утіх і вона не прагне нічого, що приносить чуттєве задоволення. Таким чином, повністю звільнившись від оманного его, вона втрачає прихильність до всього матеріального. Це є стадія осягнення себе як Брахмана, і її називають стадією брахма-бгӯти. Людина, яка звільнилась від матеріалістичних поглядів на життя, стає вмиротвореною й непідвладною тривогам. Це описано в Бгаґавад-ґı̄ті (2.70):
samudram āpaḥ praviśanti yadvat
tadvat kāmā yaṁ praviśanti sarve
sa śāntim āpnoti na kāma-kāmī
самудрам а̄пах̣ правіш́анті йадват
тадват ка̄ма̄ йам̇ правіш́анті сарве
са ш́а̄нтім а̄пноті на ка̄ма-ка̄мı̄
„Kto pozostaje niewzruszony pomimo nieustannego potoku pragnień – które jak rzeki wpadają do oceanu, zawsze napełnianego, a mimo to zawsze pogrążonego w ciszy – ten jedynie może osiągnąć spokój. Ale nie zazna spokoju człowiek, który dąży do spełnienia materialnych pragnień”.
«Умиротворення може досягти лише той, кого не турбує безперервний потік бажань, що подібні річкам, які впадають у вічно наповнюваний, але завжди спокійний океан. Але немає миру тому, хто прагне задовольнити свої бажання».