Skip to main content

ГЛАВА ВІСІМНАДЦЯТА

DIX-HUITIÈME CHAPITRE

Завершення. Досконалість відречення

Conclusion, la perfection du renoncement

TEXT 1:
Арджуна сказав: О могутньорукий, я хочу зрозуміти мету відречення (тйа̄ґа) й життя у відреченні (саннйа̄са), о вбивцю демона Кеш́ı̄, Владико чуттів.
TEXT 1:
Arjuna dit: Ô Toi dont les bras sont puissants, ô maître des sens, vainqueur du monstre Keśī, je souhaiterais connaître le but du renoncement [tyāga] ainsi que l’objet de l’ordre du renoncement [sannyāsa].
TEXT 2:
Верховний Бог-Особа сказав: Відмову од результатів будь-якої діяльності мудреці називають відреченням (тйа̄ґа); а відмову од діяльності, заснованої на матеріальних бажаннях, вони називають життям у відреченні (саннйа̄са).
TEXT 2:
Dieu, la Personne Suprême, dit: Les grands érudits expliquent que l’ordre du renoncement [sannyāsa] commande de rejeter les actes motivés par le désir matériel. Quant au renoncement [tyāga], disent les sages, il consiste à abandonner les fruits de ses actes.
TEXT 3:
Деякі обізнані люди кажуть, що треба облишити всі різновиди кармічної діяльності як гріховні, однак інші мудреці стверджують, що ні в якому разі не слід відмовлятись од жертвопринесень, благодійності й аскези.
TEXT 3:
Si certains sages affirment que toute action intéressée est mauvaise et doit être rejetée, d’autres soutiennent que les actes de sacrifice, de charité et de pénitence ne doivent jamais être délaissés.
TEXT 4:
О кращий з Бгарат, вислухай тепер Мою думку про відречення. О тигр з-поміж людей, ш́а̄стри проголошують, що відречення буває трьох різновидів.
TEXT 4:
Ô meilleur des Bhāratas, à présent, écoute ce que Je pense, Moi, du renoncement. Les Écritures, ô tigre parmi les hommes, en distinguent trois sortes.
TEXT 5:
Від жертвопринесень, благодійності й аскез не слід відмовлятись, їх треба здійснювати. Жертвопринесення, благодійність і покути очищують навіть великі душі.
TEXT 5:
On ne doit nullement renoncer aux actes de sacrifice, de charité et de pénitence. Il faut les accomplir car, en vérité, sacrifice, charité et pénitence purifient même les grandes âmes.
TEXT 6:
Усю подібну діяльність слід виконувати без прив’язаності до неї і не очікуючи винагороди. Її треба здійснювати із почуття обов’язку, о сину Пр̣тги. Це Мій остаточний вирок.
TEXT 6:
Mais toutes ces pratiques doivent être suivies sans attachement et sans en attendre aucun fruit, simplement par sens du devoir, ô fils de Pṛthā. C’est là Ma conclusion.
TEXT 7:
Ніколи не слід відмовлятись від приписаних обов’язків. Якщо під впливом ілюзії людина відмовляється од визначених для неї обов’язків, її відречення перебуває в ґун̣і невігластва.
TEXT 7:
Jamais on ne doit renoncer aux devoirs prescrits. Le renoncement de celui qui les délaisse sous l’empire de l’illusion relève de l’ignorance.
TEXT 8:
Той, хто відмовляється од визначених обов’язків як від обтяжливих або побоюючись фізичних незручностей — той діє в ґун̣і пристрасті й ніколи не досягне ступеня відречення.
TEXT 8:
Le renoncement de celui qui abandonne ses devoirs parce qu’il les trouve contraignants ou par crainte des désagréments qu’ils occasionnent, relève, lui, de la passion. Jamais un tel acte ne saurait conférer l’élévation qui résulte du renoncement.
TEXT 9:
О Арджуно, коли людина виконує визначені їй обов’язки лише тому, що їх необхідно виконувати, пориває всі матеріальні зв’язки й більше не прагне плодів своєї діяльності, вважають, що її відречення є відреченням в ґун̣і благочестя.
TEXT 9:
Mais le renoncement de celui qui assume son devoir par simple obligation morale, sans aucun attachement pour leurs résultats et sans entretenir de contacts matériels, relève de la vertu, ô Arjuna.
TEXT 10:
Інтеліґентна, відречена людина, яка перебуває в ґун̣і благочестя, не почуває відрази до несприятливої роботи й не сковує себе сприятливою; жодна робота не викликає у неї сумнівів.
TEXT 10:
L’homme intelligent dont le renoncement procède de la vertu, qui n’éprouve pour sa tâche ni attraction ni aversion, qu’elle soit plaisante ou déplaisante, sait pertinemment ce qu’est l’action.
TEXT 11:
Для втіленої істоти неможливо цілком припинити всю діяльність. Тому сказано, що той, хто зрікається результатів своїх дій — є істинно відречений.
TEXT 11:
Il est en effet impossible pour un être incarné d’abandonner toute activité. Aussi dira-t-on que celui qui renonce aux fruits de ses actes est le vrai renonçant.
TEXT 12:
Той, хто не перебуває у відреченні, після смерті споживає плоди своєї діяльності трьох різновидів — бажані, небажані й змішані. Але ті, що провадять життя у відреченні, не страждають від наслідків своєї діяльності і не насолоджуються ними.
TEXT 12:
Les trois sortes de fruits de l’acte – désirable, indésirable et mixte – échoient après la mort à celui qui n’a pas renoncé. Le renonçant, par contre, n’aura ni à en jouir ni à en souffrir.
TEXT 13:
О міцнорукий Арджуно, Веда̄нта каже, що п’ять причин зумовлюють усі дії. Послухай же про них.
TEXT 13:
Ô Arjuna aux bras puissants, Je vais maintenant t’instruire des cinq facteurs de l’action que décrit le Vedānta.
TEXT 14:
Місце дії (тіло), виконавець, різні чуття, різного роду зусилля і, зрештою, Наддуша — ось п’ять чинників діяльності.
TEXT 14:
Les cinq facteurs de l’action sont le lieu [le corps], l’auteur, les différents sens, l’effort sous ses divers aspects et finalement l’Âme Suprême.
TEXT 15:
Ці п’ять чинників є причиною будь-яких дій, правильних і неправильних, які людина здійснює за допомогою свого тіла, розуму або мови.
TEXT 15:
Tout acte, bon ou mauvais, que l’homme accomplit avec le corps, le mental ou la parole, procède de ces cinq facteurs.
TEXT 16:
Той же, кому бракує інтелекту, вважає, ніби діє самостійно, і не зважає на ці п’ять чинників. Він не здатний бачити речі в справжньому світлі.
TEXT 16:
Ainsi, celui qui, ne prenant pas en considération les cinq facteurs de l’acte, se croit le seul agissant, ne fait certes pas montre d’une grande intelligence et n’est pas en mesure de voir les choses telles qu’elles sont.
TEXT 17:
Той, кого не скеровує оманне его і чий інтелект вільний від ілюзії, той, навіть убиваючи людей у цьому світі, не вбиває, і його вчинки не зв’язують його.
TEXT 17:
Celui qui n’est pas motivé par le faux ego, dont l’intelligence ne s’abuse pas, tuât-il en ce monde, jamais ne tue. Jamais non plus ses actes ne le lient.
TEXT 18:
Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — це три рушійні сили діяльності; чуття ж, робота і виконавець — три її складові.
TEXT 18:
La connaissance, l’objet de la connaissance et le connaissant sont les trois facteurs qui motivent l’action. Les sens, l’acte en soi et son auteur sont les trois constituants de l’action.
TEXT 19:
Згідно з трьома ґун̣ами матеріальної природи існують три категорії знання, діяльності й виконавців діяльності. Тепер довідайся про них від Мене.
TEXT 19:
Aux trois modes d’influence de la nature matérielle correspondent trois sortes de savoir, d’acte et d’auteur de l’acte. Laisse-Moi maintenant te les décrire.
TEXT 20:
Знання, що дозволяє бачити одну неподільну духовну природу всіх живих істот, хоча вони й розділені на безліч форм, — це знання в ґун̣і благочестя.
TEXT 20:
Comprends que le savoir par lequel on distingue une essence spirituelle unique en tous les êtres en dépit de leurs innombrables formes, est inspiré par la vertu.
TEXT 21:
Знання, згідно з яким у кожному окремому тілі вбачають окремий тип живої істоти, — це знання в ґун̣і пристрасті.
TEXT 21:
Le savoir par lequel on perçoit différents types d’êtres dans différents types de corps provient, sache-le, de la passion.
TEXT 22:
Знання, що прив’язує людину до якоїсь діяльності як до найважливішої, знання дуже обмежене і яке не відображає істину, — перебуває в ґун̣і пітьми.
TEXT 22:
Quant au savoir restreint par lequel, sans connaître la vérité, on s’attache à une seule forme d’action comme si elle était tout, on le dit venu des ténèbres de l’ignorance.
TEXT 23:
Упорядкована діяльність, виконувана без прив’язаності, без любові або ненависті й без прагнення плодів, — є діяльністю в ґун̣і благочестя.
TEXT 23:
Il est dit que l’acte accompli selon les règles, sans attachement, sans attrait ni aversion, et sans rien attendre en retour, procède de la vertu.
TEXT 24:
Але діяльність, виконувану з великими зусиллями, щоб задовольнити свої бажання, яку диктує почуття оманного его, — називають діяльністю в ґун̣і пристрасті.
TEXT 24:
En revanche, l’acte accompli avec grand effort dans le but d’assouvir ses désirs, et que motive le faux ego, procède de la passion.
TEXT 25:
Діяльність тих, хто перебуває в ілюзії, нехтує приписами ш́а̄стр, не турбується, що його зв’язують власні вчинки, які спричиняють насильство й завдають страждання іншим — належить до ґун̣и невігластва.
TEXT 25:
Quant à l’acte accompli dans l’illusion, au mépris des injonctions scripturaires, sans considérer l’enchaînement qui en découle ni prendre en compte la violence ou la souffrance qu’il inflige à autrui, cet acte procède de l’ignorance.
TEXT 26:
Того, хто, звільнившись від впливу ґун̣ матеріальної природи, відкинувши оманне его, з великою рішучістю й ентузіазмом виконує свій обов’язок, однаково стійкий за успіху й невдачі, — того вважають діячем у ґун̣і благочестя.
TEXT 26:
Celui qui accomplit son devoir sans être touché par les modes d’influence de la nature matérielle, qui est affranchi du faux ego, résolu, enthousiaste, égal dans le succès comme dans l’échec, vit sous l’égide de la vertu.
TEXT 27:
Того, хто прив’язаний до своєї роботи та її плодів, хто бажає насолоджуватись такими плодами, хто жадібний, завше заздрісний, нечистий й підвладний радості та смутку, — вважають, що він перебуває в ґун̣і пристрасті.
TEXT 27:
Celui qui s’attache à son labeur et aux fruits de son labeur parce qu’il désire en jouir, qui est avide, toujours envieux, impur, ballotté par les joies et les peines, vit sous l’emprise de la passion.
TEXT 28:
А той, хто постійно діє всупереч настановам ш́а̄стр, матеріалістичний, упертий, брехливий й винахідливий у зневажанні інших, лінивий, похмурий та млявий, — той перебуває в ґун̣і невігластва.
TEXT 28:
L’homme qui agit toujours à l’encontre des préceptes scripturaires, qui est matérialiste, obstiné, fourbe, injurieux, paresseux, morose et remet sans cesse les choses au lendemain, on le dit être sous l’empire de l’ignorance.
TEXT 29:
Тепер, о завойовнику багатств, будь ласка, вислухай в подробицях про різні типи розуміння й рішучості згідно з трьома ґун̣ами матеріальної природи.
TEXT 29:
Ô conquérant des richesses, écoute-Moi te décrire en détail comment se manifestent les divers types d’intelligence et de détermination en fonction des trois modes d’influence de la nature.
TEXT 30:
О сину Пр̣тги, розуміння того, що слід робити, а чого — не слід, чого треба боятись, а чого — не треба, що звільнює, а що, навпаки, сковує — таке розуміння належить до ґун̣и благості.
TEXT 30:
L’intelligence qui permet de déterminer ce qu’il convient de faire ou de ne pas faire, de discerner entre ce qui est à craindre et ce qui ne l’est pas, ce qui enchaîne et ce qui libère, cette intelligence, ô fils de Pṛthā, participe de la vertu.
TEXT 31:
О сину Пр̣тги, розуміння, яке не здатне відрізнити справжню релігію від безвір’я, належну дію від забороненої — перебуває в ґун̣і пристрасті.
TEXT 31:
Mais l’intelligence qui ne peut distinguer la religion de l’irréligion, ni différencier ce qu’il convient de faire ou d’éviter, cette intelligence, ô fils de Pṛthā, participe de la passion.
TEXT 32:
Розуміння, яке вбачає у безвір’ї віру, а в вірі — безвір’я, розуміння, що перебуває під чарами ілюзії й пітьми і яке завжди скероване в хибному напрямкові, Партго, — таке розуміння перебуває в ґун̣і невігластва.
TEXT 32:
Quant à l’intelligence captive de l’illusion et des ténèbres, qui prend l’irréligion pour la religion et la religion pour l’irréligion et dirige tous ses efforts dans la mauvaise direction, cette intelligence, ô fils de Pṛthā, participe de l’ignorance.
TEXT 33:
О сину Пр̣тги, непохитна рішучість, котру неухильно підтримує практика йоґи, і яка таким чином контролює діяльність розуму, життєвої сили і чуттів, — є рішучістю в ґун̣і благочестя.
TEXT 33:
La détermination que rien ne peut fléchir, que la pratique du yoga soutient avec constance, et qui ainsi gouverne les activités du mental, de la force vitale et des sens, cette détermination, ô fils de Pṛthā, relève de la vertu.
TEXT 34:
Але рішучість, з якою людина прагне плодів релігії, економічного проґресу й чуттєвих насолод, — така рішучість походить з пристрасті, о Арджуно.
TEXT 34:
Mais la détermination qui s’attache aux résultats des activités d’ordre religieux, économique et sensoriel relève de la passion, ô Arjuna.
TEXT 35:
А та рішучість, яку живлять марення, страхи, лементування, похмурість й ілюзія, о сину Пр̣тги, — така безтямна рішучість належить до ґун̣и пітьми.
TEXT 35:
Quant à la détermination qui ne va pas au-delà du rêve, de la peur, des lamentations, de la morosité et de l’illusion, cette détermination inintelligente, ô fils de Pṛthā, relève de l’ignorance.
TEXT 36:
О кращий з-поміж Бга̄рат, тепер, будь-ласка, послухай, що Я скажу тобі про три різновиди щастя, яким насолоджується обумовлена душа і завдяки якому вона інколи досягає свободи від усіх страждань.
TEXT 36:
Maintenant, ô meilleur des Bhāratas, écoute-Moi décrire les trois sortes de bonheur dont jouit l’être conditionné, grâce auxquels il arrive parfois au terme de toute souffrance.
TEXT 37:
Те, що спочатку нагадує отруту, а наприкінці — нектар, те, що будить людину до самоусвідомлення — є щастям у ґун̣і благочестя.
TEXT 37:
Le bonheur qui au début ressemble à du poison, mais à la fin se révèle comparable au nectar et éveille à la réalisation spirituelle, émane de la vertu.
TEXT 38:
Щастя, що виникає із зіткнення органів чуття з їхніми об’єктами, яке спочатку як нектар, а наприкінці — мов отрута, таке щастя походить із пристрасті.
TEXT 38:
Par contre, le bonheur né du contact des sens avec leurs objets, qui d’abord est pareil au nectar mais devient finalement du poison, appartient, lui, à la passion.
TEXT 39:
Щастя, яке походить із сонливості, лінощів й ілюзії, оманливе від початку й до кінця, сліпе до самоусвідомлення, — таке щастя породжує ґун̣а невігластва.
TEXT 39:
Quant au bonheur aveugle à la réalisation spirituelle, qui du début à la fin n’est que chimère, et provient du sommeil, de la paresse et de l’illusion, il appartient à l’ignorance.
TEXT 40:
Немає жодної істоти ні на цій планеті, ні серед напівбогів на вищих планетних системах, котра була б вільною від впливу цих ґун̣ів, породжень матеріальної природи.
TEXT 40:
Nul être, que ce soit sur terre ou parmi les devas sur les systèmes planétaires supérieurs, n’est libre de l’influence des trois guṇas issus de la nature matérielle.
TEXT 41:
Бра̄хман̣и, кшатрійі, ваіш́йі й ш́ӯдри відрізняються якостями, які породжує їхня власна природа згідно з матеріальними ґун̣ами, о переможцю ворогів.
TEXT 41:
Brāhmaṇas, kṣatriyas, vaiśyas et śūdras se distinguent par les qualités propres à leur nature respective qu’ils manifestent dans leurs activités sous l’influence des trois guṇas, ô vainqueur de l’ennemi.
TEXT 42:
Спокій, самовладання, аскетизм, чистота, толерантність, чесність, знання, мудрість й релігійність — ось природні якості, що притаманні бра̄хман̣ам.
TEXT 42:
La sérénité, la maîtrise de soi, l’austérité, la pureté, la tolérance, l’intégrité, le savoir, la sagesse et la piété – telles sont les qualités naturelles que manifeste le brāhmaṇa dans l’exercice de ses activités.
TEXT 43:
Героїзм, сила, рішучість, винахідливість, відвага в бою, великодушність, вміння керувати — ось якості, що властиві кшатрійам.
TEXT 43:
L’héroïsme, la puissance, la détermination, l’ingéniosité, la générosité, la bravoure au combat et l’art de diriger – telles sont les qualités naturelles dont sont empreintes les actions du kṣatriya.
TEXT 44:
Землеробство, захист корів і торгівля є роботою, що властива ваіш́йам. Фізична праця й служіння іншим — призначення ш́ӯдр.
TEXT 44:
L’agriculture, la protection de la vache et le négoce, tels sont les travaux qui incombent naturellement au vaiśya. Quant au śūdra, il est dans sa nature de travailler et de servir les autres par l’exercice de son labeur.
TEXT 45:
Виконуючи обов’язки, що відповідають її якостям, кожна людина може досягти досконалості. Тепер же почуй від Мене, яким чином це можна зробити.
TEXT 45:
Apprends à présent comment tout homme peut devenir parfait en effectuant le travail conforme à sa nature.
TEXT 46:
Поклоняючись всюдисущому Господеві, з якого походять усі живі істоти, людина може досягти досконалості, виконуючи свої обов’язки.
TEXT 46:
S’il adore le Seigneur omniprésent, origine de tous les êtres, l’homme peut atteindre la perfection en exécutant le devoir qui lui est propre.
TEXT 47:
Краще працювати за своїм природним фахом, ніж досконало робити не своє діло. Виконуючи обов’язки, визначені кожному згідно з його природою, жива істота ніколи не накликає на себе зворотніх гріховних наслідків.
TEXT 47:
Mieux vaut s’acquitter de son devoir propre, fût-ce de manière imparfaite, que d’accomplir, même parfaitement, celui d’un autre. Les devoirs correspondant à sa nature ne sont jamais souillés par les conséquences du péché.
TEXT 48:
Як дим покриває вогонь, так і промахи супроводжують усяке зусилля. Отже, людині не слід відмовлятись від діяльності, яку зумовлює її природа, о син Кунтı̄, навіть якщо ця діяльність і сповнена вад.
TEXT 48:
Tout comme un feu est toujours couvert par de la fumée, toute entreprise est toujours ternie par quelque faute. Néanmoins, ô fils de Kuntī, nul ne doit abandonner le travail conforme à sa nature, fût-il entaché de fautes.
TEXT 49:
Той, хто володіє собою й ні до чого не прив’язаний, і кого не цікавлять матеріальні насолоди, може через відречення досягти найвищого досконалого ступеня свободи від наслідків діяльності.
TEXT 49:
L’homme maître de lui et détaché, qui délaisse les plaisirs matériels, peut s’émanciper totalement des suites de ses actes grâce à la pratique du renoncement.
TEXT 50:
Тепер же, сину Кунтı̄, Я розкажу тобі, як, досягши такої досконалості, людина зможе піднятись до вищого ступеня, Брахмана, ступеня довершеного знання.
TEXT 50:
Ô fils de Kuntī, apprends comment celui qui est arrivé à cette perfection peut en atteindre la phase suprême, le Brahman, en laquelle réside la plus haute connaissance, en agissant comme Je vais te l’expliquer brièvement.
TEXTS 51-53:
Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.
TEXTS 51-53:
Purifié par l’intelligence, maîtrisant le mental avec détermination, renonçant aux objets du plaisir des sens, affranchi tant de l’attachement que de l’aversion, celui qui vit en un lieu retiré, qui mange peu et discipline son corps, son mental et ses paroles, qui toujours demeure ravi en contemplation, détaché, dénué de faux ego, de vaine puissance et de fatuité, sans convoitise et sans colère, hermétique aux choses matérielles, libre de tout esprit de possession et paisible, se trouve certes élevé au niveau de la réalisation spirituelle.
TEXT 54:
Людина, яка підіймається до цього трансцендентного рівня, негайно осягає Верховного Брахмана. Вона ніколи не сумує й над нею не владні матеріальні бажання. Вона однаково ставиться до всіх живих істот. Це і є початком чистого відданого служіння Мені.
TEXT 54:
Celui qui atteint le niveau transcendantal réalise aussitôt le Brahman Suprême et ressent une joie très profonde. Il se montre égal envers tous les êtres et jamais ne s’afflige, ni n’aspire à quoi que ce soit. Il obtient dès lors de Me servir avec une dévotion pure.
TEXT 55:
Людина може пізнати Мене, Верховного Бога-Особу, яким Я є, лише за допомогою відданого служіння. І коли, завдяки любові й відданості, людина цілком усвідомить Мене, вона може вступити в царство Бога.
TEXT 55:
Seule la pratique du service de dévotion permet de Me connaître tel que Je suis, Dieu, la Personne Suprême. L’être qui en raison d’une telle dévotion devient pleinement conscient de Moi entre dans Mon royaume divin.
TEXT 56:
Мій відданий, хоча і вдається до різноманітної діяльності, перебуває під Моїм захистом і досягає з Моєї ласки вічної й нетлінної обителі.
TEXT 56:
Bien qu’occupé à des activités de toutes sortes, celui qui jouit de Ma protection, Mon pur dévot, atteint par Ma grâce l’éternelle et impérissable demeure.
TEXT 57:
Що б ти не робив, у всьому покладайся на Мене, на Моє заступництво. Наповни любов’ю служіння Мені й усвідомлюй Мене повністю.
TEXT 57:
Dans tous tes actes, ne dépends que de Moi et place-toi constamment sous Ma protection. Dans l’exécution de ce service dévotionnel, sois toujours pleinement conscient de Moi.
TEXT 58:
Пізнавши Мене, ти подолаєш з Моєї ласки всі перепони обумовленого життя. Але, якщо ти, не дослухаючись до Мене, приймеш диктат оманного его, — ти згубиш себе.
TEXT 58:
Si tu deviens conscient de Moi, tu franchiras par Ma grâce tous les obstacles de l’existence conditionnée. Si toutefois, ne M’écoutant pas, tu n’agis pas dans une telle conscience mais sous l’empire du faux ego, tu seras perdu.
TEXT 59:
Якщо ти знехтуєш Моїми вказівками і не станеш до бою, то обереш неправильний шлях. Твоя власна природа примусить тебе взяти участь у битві.
TEXT 59:
Si tu n’agis pas selon Mes directives, si tu refuses de livrer bataille, tu te fourvoieras. Et, de par ta nature, il te faudra quand même combattre.
TEXT 60:
Під впливом ілюзії ти зараз відмовляєшся коритись моїм наказам, однак тобі доведеться діяти, підкоряючись своїй власній природі, о сину Кунтı̄.
TEXT 60:
Sous l’emprise de l’illusion, tu refuses à présent d’agir selon Mes instructions. Mais poussé par ta nature de kṣatriya, tu t’y conformeras tout de même, ô fils de Kuntī.
TEXT 61:
Верховний Господь перебуває в серці кожного, о Арджуно, і керує блуканнями всіх живих істот, що наче сидять у машині, яку створила матеріальна енерґія.
TEXT 61:
Le Seigneur Suprême, ô Arjuna, Se tient dans le cœur de tous les êtres, qui sont en quelque sorte placés dans une machine faite d’énergie matérielle. Ainsi dirige-t-Il leurs errances à tous.
TEXT 62:
О нащадку Бгарати, цілком довірся Йому. З Його ласки ти досягнеш трансцендентного миру і вічної вищої обителі.
TEXT 62:
Ô descendant de Bharata, abandonne-toi entièrement à Lui. Par Sa grâce, tu connaîtras la paix absolue et atteindras l’éternelle et suprême demeure.
TEXT 63:
Отож, Я відкрив тобі найсокровенніше з усього знання. Обміркуй його добре, а далі чини як хочеш.
TEXT 63:
Ainsi t’ai-Je dévoilé un savoir plus secret encore. Réfléchis-y mûrement, puis agis comme il te plaira.
TEXT 64:
Ти — Мій найдорожчий друг, і тому Я даю тобі Мої вищі настанови, найсокровенніше знання. Послухай Мене, це принесе тобі користь.
TEXT 64:
Parce que tu es Mon ami très cher, Je vais te révéler Ma suprême instruction, la plus confidentielle. Écoute Mes paroles, car Je les dis pour ton bien.
TEXT 65:
Завжди думай про Мене, стань Моїм відданим, поклоняйся Мені й виявляй Мені свою шану. Таким чином ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, бо ти — Мій найдорожчий друг.
TEXT 65:
Pense toujours à Moi, deviens Mon dévot, offre-Moi ton hommage et voue-Moi ton adoration, et tu viendras à Moi assurément. Je te le promets car tu es Mon ami très cher.
TEXT 66:
Залиш усі різновиди релігії і просто віддайся Мені. Я звільню тебе від усіх наслідків твоїх гріховних вчинків. Не бійся нічого.
TEXT 66:
Laisse là toutes formes de pratique religieuse et abandonne-toi simplement à Moi. Je te délivrerai de toutes les suites de tes fautes. N’aie nulle crainte.
TEXT 67:
Це сокровенне знання не можна повідомляти тому, хто розпущений, хто не вірить в Мене й не служить Мені з відданістю, а також тому, хто заздрить Мені.
TEXT 67:
Ce savoir secret ne doit jamais être dévoilé aux hommes qui ne sont pas austères et dévoués, qui ne se consacrent pas au service de dévotion, ou à ceux qui M’envient.
TEXT 68:
Той, хто відкриває цю вищу тайну Моїм відданим, неодмінно підіймається до чистого відданого служіння й врешті-решт повернеться до Мене.
TEXT 68:
Celui qui enseigne à Mes dévots ce secret suprême obtient de Me servir avec une dévotion pure. Et à la fin, il revient infailliblement à Moi.
TEXT 69:
У всьому світі немає слуги дорожчого для Мене, ніж він, й ніколи не буде.
TEXT 69:
En ce monde, aucun de Mes serviteurs ne M’est plus cher que lui, et jamais aucun ne sera plus aimé.
TEXT 70:
І я проголошую, що той, хто вивчає цю нашу священну бесіду, приносить свій розум на вівтар поклоніння Мені.
TEXT 70:
Et Je déclare que celui qui étudie notre entretien sacré M’adore par son intelligence.
TEXT 71:
А той, хто слухає її з вірою і без заздрості, звільнюється від наслідків гріховних вчинків і досягає сприятливих планет, де мешкають праведники.
TEXT 71:
Quant à celui qui l’écoute avec foi, sans envie, il s’affranchit des suites de ses actes coupables et atteint les planètes propices où vivent les gens pieux.
TEXT 72:
О сину Пр̣тги, о завойовнику багатств, чи уважно ти слухав Мене? Чи розвіялись тепер твої ілюзії й сумніви?
TEXT 72:
Ô fils de Pṛthā, conquérant des richesses, as-tu tout bien écouté avec attention ? Ton ignorance et tes illusions se sont-elles à présent dissipées ?
TEXT 73:
Арджуна сказав: О дорогий Кр̣шн̣о, о непохибний! Мої ілюзії розвіялись. З Твоєї ласки пам’ять моя відновлена. Тепер я певен себе, вільний від сумнівів і готовий діяти згідно Твоїх вказівок.
TEXT 73:
Arjuna dit: Ô cher Kṛṣṇa, Toi qui es infaillible, mon illusion s’est maintenant évanouie. J’ai, par Ta grâce, recouvré la mémoire. Me voici résolu, libéré du doute, et prêt à agir selon Ta volonté.
TEXT 74:
Сан̃джайа сказав: Так я слухав бесіду двох великих душ — Кр̣шн̣и й Арджуни. Й настільки дивним є почуте мною, що волосся у мене встає дибки.
TEXT 74:
Sañjaya dit: Ainsi ai-je entendu la conversation entre ces deux grandes âmes que sont Kṛṣṇa et Arjuna; et si merveilleux est leur message que les poils se dressent sur mon corps.
TEXT 75:
З ласки Вйа̄си почув я цю найпотаємнішу бесіду від учителя всього містицизму Кр̣шн̣и, який особисто розмовляв з Арджуною.
TEXT 75:
Par la grâce de Vyāsa, j’ai entendu cet entretien des plus confidentiels directement des lèvres de Kṛṣṇa, le maître du yoga mystique, qui en personne parlait à Arjuna.
TEXT 76:
О царю, коли я знову й знову згадую цю дивовижну, священну розмову Кр̣шн̣и і Арджуни, я відчуваю насолоду й тіло моє тремтить.
TEXT 76:
Ô roi, au souvenir réitéré de ces paroles saintes, merveilleuses, qu’échangèrent Kṛṣṇa et Arjuna, j’éprouve une immense joie, dans une exaltation de chaque instant.
TEXT 77:
О царю, коли я згадую дивовижний образ Господа Кр̣шн̣и, мене охоплює ще більший захват, і я радію знову й знову.
TEXT 77:
Et lorsque, ô roi, la forme prodigieuse de Kṛṣṇa surgit dans ma mémoire, mon émerveillement et ma joie ne font que croître.
TEXT 78:
Де б не був присутній Кр̣шн̣а, Повелитель усіх містиків, і де б не перебував Арджуна, великий лучник, там неодмінно будуть достатки, перемога, надзвичайна сила й праведність. Така моя думка.
TEXT 78:
Là où sont réunis Kṛṣṇa, le maître de tous les yogīs, et Arjuna, l’archer sublime, là règnent incontestablement l’opulence, la victoire, la puissance formidable et la moralité. Telle est ma pensée.