Skip to main content

ГЛАВА ВІСІМНАДЦЯТА

Завершення. Досконалість відречення

Текст

арджуна ува̄ча
саннйа̄сасйа маха̄-ба̄хо
таттвам іччга̄мі ведітум
тйа̄ґасйа ча хр̣шı̄кеш́а
пр̣тгак кеш́і-нішӯдана

Послівний переклад

арджунах̣ ува̄ча—Арджуна сказав; саннйасасйа—відречення; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; таттвам—істину; іччга̄мі—я бажаю; ведітум—зрозуміти; тйа̄ґасйа—зречення; ча—також; хр̣шı̄кеш́а— володар чуттів; пр̣тгак—окремо; кеш́і-нішӯдана—убивця демона Кеш́ı̄.

Переклад

Арджуна сказав: О могутньорукий, я хочу зрозуміти мету відречення (тйа̄ґа) й життя у відреченні (саннйа̄са), о вбивцю демона Кеш́ı̄, Владико чуттів.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Бгаґавад-ґı̄та̄, власне, закінчується сімнадцятою главою. Вісімнадцята глава є оглядом тем, про які йшлось в попередніх главах Бгаґавад-ґı̄ти. В кожній главі Господь Кр̣шн̣а підкреслює, що віддане служіння Верховному Богові-Особі є вища мета життя. Це ж саме підсумовується в вісімнадцятій главі, де віддане служіння визначається як найбільш сокровенний шлях пізнання. В перших шести главах відданому служінню приділена особлива увага: йоґіна̄м апі сарвеша̄м... — «з усіх йоґів-трансценденталістів той, хто постійно думає про Мене в своєму серці, є найкращим». В дальших шести главах обговорювалось чисте віддане служіння, його природа та пов’язана з ним діяльність. В останніх шести главах було описано знання, відречення, діяльність матеріальної природи і природи трансцендентної, а також віддане служіння Господеві. Було зроблено висновок, що всі дії слід виконувати во ім’я Верховного Господа, який представлений словами ом̇ тат сат, що вказують на Вішн̣у, Верховну особистість. У третій частині Бгаґавад-ґı̄ти було показано із наведенням цитат, що належать а̄ча̄рйам минулого, а також із Брахма-сӯтри або Веда̄нта-сӯтри, що лише віддане служіння Господу є вищою метою життя. Деякі імперсоналісти вважають, що лише їм доступне розуміння Веданта̄-сӯтри. Насправді ж Веда̄нта-сӯтра призначена для зрозуміння відданого служіння, тому що Сам Господь склав її, а Він є вищим знавцем Веданта-сӯтри. Про це йшла мова в п’ятнадцятій главі. Кожна ш́а̄стра, кожна Веда підкреслює, що метою є віддане служіння. І це пояснюється в Бгаґавад-ґı̄ті.

У другій главі було зроблено стислий огляд усього змісту Бгаґавад-ґı̄ти, тепер же, у вісімнадцятій главі, підсумовуються всі її настанови. Тут сказано, що метою життя є відречення і досягнення становища трансцендентного стосовно трьох ґун̣ матеріальної природи. Арджуна хоче з’ясувати для себе два важливі питання Бгаґавад-ґı̄ти: що таке відречення (тйа̄ґа) і життя у відреченні (саннйа̄са). Тому він і запитує Кр̣шн̣у про значення цих слів.

У даному вірші досить важливими є два слова, що служать зверненням до Верховного Господа: «Хр̣шı̄кеш́а» і «Кеш́і-нішӯдана». Хр̣шı̄кеш́а — це Кр̣шн̣а, Володар чуттів, який завжди готовий допомогти нам внести ясність у наш розум. Арджуна просить Кр̣шн̣у узагальнити всю інформацію таким чином, щоб його розум зміг остаточно зосередитись і залишатись врівноваженим. Однак деякі сумніви все ж таки не покидають його, а сумніви завжди схожі на демонів. Тому, звертаючись до Кр̣шн̣и, він вживає слово «Кеш́і- нішӯдана». Господь убив Кеш́і, одного з найжахливіших демонів, і тепер Арджуна хоче, щоб Кр̣шн̣а знищив також і демона сумніву.

Текст

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
ка̄мйа̄на̄м̇ карман̣а̄м̇ нйа̄сам̇
саннйа̄сам̇ кавайо відух̣
сарва-карма–пгала-тйа̄ґам̇
пра̄хус тйа̄ґам̇ вічакшан̣а̄х̣

Послівний переклад

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча — Верховний Бог-Особа сказав; камйа̄на̄м — з бажанням; карман̣а̄м—діяльності; нйа̄сам—відречення; саннйа̄сам—життям у відреченні; кавайах̣—учений; відух̣—знає; сарва— усіх; карма—діяльності; пгала—плодів; тйа̄ґам—зречення; пра̄хух̣—називають; тйа̄ґам—відреченням; вічакшан̣а̄х̣—досвідчені.

Переклад

Верховний Бог-Особа сказав: Відмову од результатів будь-якої діяльності мудреці називають відреченням (тйа̄ґа); а відмову од діяльності, заснованої на матеріальних бажаннях, вони називають життям у відреченні (саннйа̄са).

Коментар

Треба відмовитись од кармічної діяльності, тобто від діяльності з бажанням її плодів. Такою є настанова Бгаґавад- ґı̄ти. Але не треба залишати діяльності, яка веде до оволодіння духовним знанням. Це стане зрозумілим із дальших віршів. Ведична література містить чимало приписів, як виконувати жертвопринесення задля певних цілей. Існують жертвопринесення, покликані сприяти народженню гарного сина або досягненню вищих планет, але такі жертвопринесення, що їх зумовлюють матеріальні бажання, краще припинити. Однак не слід відмовлятись від жертвопринесень, які призначені на очищення власного серця або на поступ у духовній науці.

Текст

тйа̄джйам̇ доша-вад ітй еке
карма пра̄хур манı̄шін̣ах̣
йаджн̃а-да̄на-тапах̣-карма
на тйа̄джйам іті ча̄паре

Послівний переклад

тйа̄джйам—слід відкинути; доша-ват—як зло; іті—таким чином; еке—одні; карма—робота; пра̄хух̣—вони кажуть; манı̄шін̣ах̣—великі мислителі; йаджн̃а—жертвопринесення; да̄на—милостині; тапах̣—покути; карма—робота; на—ніколи; тйа̄джйам—треба відкидати; іті—таким чином; ча—неодмінно; апаре—інші.

Переклад

Деякі обізнані люди кажуть, що треба облишити всі різновиди кармічної діяльності як гріховні, однак інші мудреці стверджують, що ні в якому разі не слід відмовлятись од жертвопринесень, благодійності й аскези.

Коментар

У ведичній літературі описано чимало різновидів діяльності, які стають предметом суперечок. Наприклад, сказано, що тварин можна вбивати, здійснюючи жертвопринесення, однак деякі стверджують, що вбивство тварин за всіх обставин є огидним. Але насправді, хоча ведична література і рекомендує вбивати офірних тварин, вважають, що це не є звичайним вбивством тварини. Жертовна тварина отримує нове життя — в цьому полягає сенс жертвопринесення. Інколи тварина, яка гине при жертвопринесенні, переходить в іншу тваринну форму життя, а інколи вона прямо підіймається до людської форми життя. І все ж серед мудреців поширені різні судження: одні вважають, що вбивства тварин треба уникати завжди, інші ж вважають, що немає нічого поганого, якщо це відбувається під час здійснення жертвопринесень. І ось зараз усі ці суперечливі питання і погляди на жертвопринесення вирішує Сам Господь.

Текст

ніш́чайам̇ ш́р̣н̣у ме татра
тйа̄ґе бгарата-саттама
тйа̄ґо хі пуруша-вйа̄ґгра
трі-відгах̣ сампракı̄ртітах̣

Послівний переклад

ніш́чайам—неодмінно; ш́р̣н̣у—почуй; ме—від Мене; татра—тоді; тйа̄ґе—що стосується відречення; бгарата-сат-тама—о кращий з Бга̄рат; тйа̄ґах̣—відречення; хі—неодмінно; пуруша-вйа̄ґгра—о тигр з-поміж людей; трі-відгах̣—трьох різновидів; сампракı̄ртітах̣—проголошено.

Переклад

О кращий з Бгарат, вислухай тепер Мою думку про відречення. О тигр з-поміж людей, ш́а̄стри проголошують, що відречення буває трьох різновидів.

Коментар

Хоча в поглядах на відречення існують розбіжності, Ш́рı̄ Кр̣шн̣а, Верховний Бог-Особа, висловлює тут Своє судження, яке треба прийняти за остаточне. Зрештою, Веди — це різні закони, які дав Господь. А тут Господь присутній особисто, і Його слово слід вважати вирішальним. Господь вчить, що відречення треба розглядати в залежності від того, в яких ґун̣ах матеріальної природи воно відбувається.

Текст

йаджн̃а-да̄на-тапах̣-карма
на тйа̄джйам̇ ка̄рйам ева тат
йаджн̃о да̄нам̇ тапаш́ чаіва
па̄вана̄ні манı̄шін̣а̄м

Послівний переклад

йаджн̃а—жертвопринесення; да̄на—милостиня; тапах̣—і покута; карма—діяльність; на—ніколи; тйа̄джйам—треба зрікатися; ка̄рйам — треба робити; ева — неодмінно; тат — таке; йаджн̃ах̣ — жертвопринесення; да̄нам — милостиня; тапах̣ — покута; ча — також; ева—неодмінно; па̄ванані—ті, що очищують; манı̄шін̣а̄м—навіть для великих душ.

Переклад

Від жертвопринесень, благодійності й аскез не слід відмовлятись, їх треба здійснювати. Жертвопринесення, благодійність і покути очищують навіть великі душі.

Коментар

Йоґи повинні діяти в ім’я проґресу людського суспільства. Існує чимало способів очищення, що наближають людину до духовного життя. Так, наприклад, шлюбний обряд являє собою одне з таких жертвопринесень. Цей обряд називають віва̄ха- йаджн̃ею. Чи годиться саннйа̄сı̄, що живе у відреченні і відмовився від сімейного життя, правити шлюбний обряд? У даному вірші Господь каже, що в жодному разі не слід відмовлятись од жертвопринесень, які йдуть на користь людині. Призначення шлюбного обряду, віва̄ха-йаджн̃и, полягає в тому, щоб урівноважити розум людини, зосередивши його в напрямку духовного розвитку. Отже, навіть ті, хто живе у відреченні, повинні заохочувати більшість сучасних людей до здійснення віва̄ха-йаджн̃и. Саннйа̄сı̄ ніколи не повинен спілкуватись з жінками, але це не означає, що молода людина з іншого, нижчого життєвого устрою, не може одружитись, виконавши шлюбні обряди. Всі рекомендовані жертвопринесення призначені на те, щоб досягнути Верховного Господа. Тому на нижчих щаблях духовного життя від них не слід відмовлятись. Так само, благодійність, милостиню, призначено на очищення серця. Якщо милостиня офірується гідній особі, то, як вже було сказано, вона сприяє духовному поступові.

Текст

ета̄нй апі ту карма̄н̣і
сан̇ґам̇ тйактва̄ пгала̄ні ча
картавйа̄нı̄ті ме па̄ртга
ніш́чітам̇ матам уттамам

Послівний переклад

ета̄ні—усі ці; апі—неодмінно; ту—але; карма̄н̣і—діяльність; сан̇ґам—спілкування; тйактва̄—зрікаючись; пгала̄ні—плодів; ча— також; картавйа̄ні—слід виконувати як обов’язок; іті—таким чином; ме—Моє; па̄ртга—син Пр̣тги; ніш́чітам—визначене; матам—думка; уттамам—найкращий.

Переклад

Усю подібну діяльність слід виконувати без прив’язаності до неї і не очікуючи винагороди. Її треба здійснювати із почуття обов’язку, о сину Пр̣тги. Це Мій остаточний вирок.

Коментар

Хоча всі жертвопринесення мають очищувальний характер, не слід очікувати від них якихось матеріальних результатів. Іншими словами, треба відмовитись од усіх жертвопринесень, які здійснюють заради матеріальних благ, але не треба припиняти жертвопринесень, які очищують існування і сприяють духовним досягненням. Потрібно заохочувати все, що веде до свідомості Кр̣шн̣и. В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам також сказано, що треба підтримувати будь- яку діяльність, яка приводить до відданого служіння Господеві. Таким є найвищий критерій релігії. Віддані Господа повинні вдаватись до будь-якої діяльності, жертвопринесення чи благодійності, які сприяють їхньому відданому служінню Господеві.

Текст

нійатасйа ту саннйа̄сах̣
карман̣о нопападйате
моха̄т тасйа парітйа̄ґас
та̄масах̣ парікı̄ртітах̣

Послівний переклад

нійатасйа—визначеного; ту—але; саннйа̄сах̣—відречення; карман̣ах̣—діяльності; на—ніколи; упападйате—личить; маха̄т—від ілюзії; тасйа—його; парітйа̄ґах̣—відречення; та̄масах̣—у ґун̣і невігластва; парікı̄ртітах̣—проголошено.

Переклад

Ніколи не слід відмовлятись від приписаних обов’язків. Якщо під впливом ілюзії людина відмовляється од визначених для неї обов’язків, її відречення перебуває в ґун̣і невігластва.

Коментар

Людина повинна відмовитись від діяльності, скерованої на матеріальне задоволення, однак діяльність, що одухотворяє життя, наприклад, коли людина готує їжу для Кр̣шн̣и, пропонує її Господеві й приймає її — рекомендовано в ш́а̄страх. Сказано, що людина у відреченні не повинна готувати їжу для себе. Заборонено готувати для себе, однак, дозволяється готувати їжу для Верховного Господа. Так само, саме заради того, щоб сприяти поступові учня в свідомості Кр̣шн̣и, саннйа̄сı̄ може провести шлюбний обряд. Той же саннйа̄сı̄, котрий відмовляється зробити це, перебуває в ґун̣і пітьми.

Текст

дух̣кгам ітй ева йат карма
ка̄йа-клеш́а бгайа̄т тйаджет
са кр̣тва̄ ра̄джасам̇ тйа̄ґам̇
наіва тйа̄ґа-пгалам̇ лабгет

Послівний переклад

дух̣кгам—нещастя; іті—таким чином; ева—неодмінно; йат—котре; карма—робота; ка̄йа—для тіла; клеш́а—лихо; бгайа̄т—із страху; тйаджет—відмовляється; сах̣—той; кр̣тва̄—здійснивши; ра̄джасам—у ґун̣і пристрасті; тйа̄ґам—відречення; на—не; ева—неодмінно; тйа̄ґа—відречення; пгалам—наслідків; лабгет—досягає.

Переклад

Той, хто відмовляється од визначених обов’язків як від обтяжливих або побоюючись фізичних незручностей — той діє в ґун̣і пристрасті й ніколи не досягне ступеня відречення.

Коментар

Людині в свідомості Кр̣шн̣и не слід відмовлятись заробляти гроші, остерігаючись кармічної діяльності. Якщо людина працює і має можливість використовувати свої гроші на поширення свідомості Кр̣шн̣и, або, підіймаючись рано вранці, може розвивати в собі трансцендентну свідомість Кр̣шн̣и, то вона не повинна припиняти таку діяльність, вважаючи її обтяжливою, або із почуття страху, бо тоді таке відречення перебуватиме в ґун̣і пристрасті. Що б ми не робили під впливом пристрасті — результати завжди жалюгідні. Отже, відмова від діяльності в дусі пристрасті не дозволить здобути плодів істинного відречення.

Текст

ка̄рйам ітй ева йат карма
нійатам̇ крійате ’рджуна
сан̇ґам̇ тйактва̄ пгалам̇ чаіва
са тйа̄ґах̣ са̄ттвіко матах̣

Послівний переклад

ка̄рйам—це необхідно робити; іті—таким чином; ева—справді; йат—котре; карма—робота; нійатам—визначене; крійате—виконують; арджуна—о Арджуна; сан̇ґам—спілкування; тйактва̄— зрікаючись; пгалам—наслідку; ча—також; ева—неодмінно; сах̣— той; тйа̄ґах̣—відречення; са̄ттвіках̣—у ґун̣і благочестя; матах̣— на Мою думку.

Переклад

О Арджуно, коли людина виконує визначені їй обов’язки лише тому, що їх необхідно виконувати, пориває всі матеріальні зв’язки й більше не прагне плодів своєї діяльності, вважають, що її відречення є відреченням в ґун̣і благочестя.

Коментар

Визначені обов’язки треба виконувати саме з таким умонастроєм. Треба діяти, уникаючи прив’язаності до плодів своєї діяльності й розірвавши свою залежність від ґун̣, що керують даною діяльністю. Людина в свідомості Кр̣шн̣и, працюючи на фабриці, не вважає себе частиною загального фабричного процесу і не шукає близького товариства з робітниками: вона просто працює для Кр̣шн̣и. Й коли вона приносить в жертву Кр̣шн̣і плоди своєї праці, її дії стають трансцендентними.

Текст

на двешт̣й акуш́алам̇ карма
куш́але на̄нушаджджате
тйа̄ґı̄ саттва-сама̄вішт̣о
медга̄вı̄ чгінна-сам̇ш́айах̣

Послівний переклад

на—ніколи; двешт̣і—ненавидить; акуш́алам—несприятливий; карма—робота; куш́але—у сприятливому; на—не; анушаджджате— прив’язується; тйа̄ґı̄—той, хто перебуває у відреченні; саттва—у благості; сама̄вішт̣ах̣—поглинутий; медга̄ві—мудрий; чгінна—обрубавши; сам̇ш́айах̣—усі сумніви.

Переклад

Інтеліґентна, відречена людина, яка перебуває в ґун̣і благочестя, не почуває відрази до несприятливої роботи й не сковує себе сприятливою; жодна робота не викликає у неї сумнівів.

Коментар

Людина, що перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, або в ґун̣і благочестя, не відчуває ненависті ні до кого й не почуває відрази до чого-небудь, що фізично турбує її. Вона працює у відповідному місці і в належний час, не остерігаючись яких-небудь несприятливих наслідків визначеної їй діяльності. Така людина, що перебуває в трансцендентному, є найбільш розсудливою з усіх й стоїть вище будь-яких сумнівів щодо свого обов’язку.

Текст

на хі деха-бгр̣та̄ ш́акйам̇
тйактум̇ карма̄н̣й аш́ешатах̣
йас ту карма-пгала-тйа̄ґı̄
са тйа̄ґı̄тй абгідгı̄йате

Послівний переклад

на — ніколи; хі — неодмінно; деха-бгр̣та̄ — втіленому; ш́акйам — можливо; тйактум—зрікатись; карма̄н̣і—діяльності; аш́ешатах̣— зовсім; йах̣—кожен, хто; ту—але; карма—роботи; пгала—плоду; тйа̄ґı̄—той, хто зрікся; сах̣—він; тйа̄ґı̄—той, хто відрікся; іті— таким чином; абгідгı̄йате—називають.

Переклад

Для втіленої істоти неможливо цілком припинити всю діяльність. Тому сказано, що той, хто зрікається результатів своїх дій — є істинно відречений.

Коментар

В Бгаґавад-ґı̄ті сказано, що людина ніколи не зможе відмовитись од діяльності. Отже, лише людина, яка працює для Кр̣шн̣и і, не насолоджуючись плодами своєї праці, пропонує все Кр̣шн̣і — є воістину відреченою. Багато членів Міжнародного товариства свідомості Крішни працюють на фабриках, в установах й інших місцях, віддаючи весь свій заробіток Товариству. Ці великі душі — справжні саннйа̄сі, і вони ведуть відречений спосіб життя. Тут ясно сказано, як можна відмовитись од плодів своєї праці і задля якої мети це слід робити.

Текст

анішт̣ам ішт̣ам̇ міш́рам̇ ча
трі-відгам̇ карман̣ах̣ пгалам
бгаватй атйа̄ґіна̄м̇ претйа
на ту саннйа̄сіна̄м̇ квачіт

Послівний переклад

анішт̣ам—той, що веде до пекла; ішт̣ам—той, що веде на небо; міш́рам—змішаний; ча—і; трі-відгам—трьох різновидів; карман̣ах̣—роботи; пгалам—наслідок; бгаваті—приходить; атйа̄ґіна̄м— до тих, хто не відрікся; претйа—після смерті; на—не; ту—але; саннйа̄сіна̄м—для життя у відреченні; квачіт—коли-небудь.

Переклад

Той, хто не перебуває у відреченні, після смерті споживає плоди своєї діяльності трьох різновидів — бажані, небажані й змішані. Але ті, що провадять життя у відреченні, не страждають від наслідків своєї діяльності і не насолоджуються ними.

Коментар

Людина, яка діє в свідомості Кр̣шн̣и, знаючи про свій зв’язок з Кр̣шн̣ою, є завжди вільною. Їй не доводиться після смерті насолоджуватись плодами своєї діяльності або страждати від них.

Текст

пан̃чаіта̄ні маха̄-ба̄хо
каран̣а̄ні нібодга ме
са̄н̇кгйе кр̣та̄нте прокта̄ні
сіддгайе сарва-карман̣а̄м

Послівний переклад

пан̃ча—п’ять; ета̄ні—цих; маха̄-ба̄хо—о міцнорукий; ка̄ран̣а̄ні— причин; нібодга—зрозумій-лише; ме—від Мене; са̄н̇кгйе—у Веда̄нті; кр̣та-анте—у підсумкові; прокта̄ні—сказано; сіддгайе—для досконалості; сарва—усієї; карман̣а̄м—діяльності.

Переклад

О міцнорукий Арджуно, Веда̄нта каже, що п’ять причин зумовлюють усі дії. Послухай же про них.

Коментар

Може виринути питання, якщо ті чи інші наслідки завжди супроводжують будь-яку діяльність, чому ж тоді відданий Кр̣шн̣и не відчуває страждань або насолоди від результатів своєї діяльності? Пояснюючи це, Господь посилається на філософію Веда̄нти. Він каже, що будь-яка діяльність має п’ять причин, і, щоб діяльність була успішною, треба їх знати. Са̄н̇кгйа означає «серцевина знання». А Веда̄нта — заключне слово осередку знання, і її визнають усі провідні а̄ча̄рйі, навіть Ш́ан̣кара. Отже, до такого авторитетного першоджерела слід дослухатись.

Вищою владою наділена Парама̄тма̄. Як сказано в Бгаґавад-ґı̄ті: сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣ах̣. Наддуша залучає кожного до певної діяльності, пригадуючи йому його колишні вчинки. Але якщо дії виконувати в свідомості Кр̣шн̣и, під керівництвом, що йде зсередини, вони не викликають наслідків ні в цьому житті, ні в житті після смерті.

Текст

адгішт̣га̄нам̇ татга̄ карта̄
каран̣ам̇ ча пр̣тгаґ-відгам
вівідга̄ш́ ча пр̣тгак чешт̣а̄
даівам̇ чаіва̄тра пан̃чамам

Послівний переклад

адгішт̣га̄нам — місце; татга̄ — також; карта̄ — працівник; каран̣ам—знаряддя; ча—і; пр̣тгак-відгам—різного роду; вівідга̄х̣—різні; ча—і; пр̣тгак—окремі; чешт̣а̄х̣—зусилля; даівам—Всевишній; ча—також; ева—неодмінно; атра—тут; пан̃чамам—п’ять.

Переклад

Місце дії (тіло), виконавець, різні чуття, різного роду зусилля і, зрештою, Наддуша — ось п’ять чинників діяльності.

Коментар

Слово адгішт̣га̄нам стосується тіла. Душа в тілі діє таким чином, щоб створити плоди діяльності, і тому її називають карта̄, діяч. В ш́руті підтверджується, що душа—це той, хто знає і діє. Еша хі драшт̣а̄ срашт̣а̄ (Праш́на Упанішада 4.9). Веда̄нта-сӯтра також підтверджує це віршами: джн̃о ’та ева (2.3.18) і карта̄ ш́а̄стра̄ртгаваттва̄т (2.3.33). Знаряддями різноманітної діяльності душі правлять її чуття. За допомогою чуттів душа діє різноманітним чином. Кожній дії відповідає певне зусилля. Однак усі дії людини залежать від волі Парама̄тми, що як друг присутня в серці кожного. Верховний Господь є вища причина. Отже, якщо хтось діє в свідомості Кр̣шн̣и, керуючись вказівками Парама̄тми, яка перебуває в його серці, його не сковує ніяка діяльність. Той, хто досяг досконалої свідомості Кр̣шн̣и, в остаточному підсумкові не несе відповідальності за свої вчинки. Все залежить від вищої волі Парама̄тми, Верховного Бога-Особи.

Текст

ш́арı̄ра-ва̄н̇-манобгір йат
карма пра̄рабгате нарах̣
нйа̄ййам̇ ва̄ віпарı̄там̇ ва̄
пан̃чаіте тасйа хетавах̣

Послівний переклад

ш́арı̄ра—тілом; ва̄к—мовою; манобгіх̣—і розумом; йат—котре; карма — робота; пра̄рабгате — починається; нарах̣ — особа; нйа̄ййам—правильне; ва̄—або; віпарı̄там—протилежне; ва̄—або; пан̃ча—п’ять; ете—усі ці; тасйа—його; хетавах̣—причина.

Переклад

Ці п’ять чинників є причиною будь-яких дій, правильних і неправильних, які людина здійснює за допомогою свого тіла, розуму або мови.

Коментар

Слова «правильний» і «неправильний» дуже важливі в цьому вірші. Правильні вчинки узгоджуються з настановами ш́а̄стр, а неправильні суперечать їм. Але в усіх випадках, робота стає довершеною тоді, коли присутні всі ці п’ять чинників.

Текст

татраівам̇ саті карта̄рам
а̄тма̄нам̇ кевалам̇ ту йах̣
паш́йатй акр̣та-буддгітва̄н
на са паш́йаті дурматіх̣

Послівний переклад

татра—там; евам—так; саті—є; карта̄рам—працівник; а̄тма̄нам—сам; кевалам—лише; ту—але; йах̣—кожен; паш́йаті—бачить; акр̣та-буддгітва̄т—внаслідок відсутності мудрості; на—ніколи; сах̣—він; паш́йаті—бачить; дурматіх̣—нерозумний.

Переклад

Той же, кому бракує інтелекту, вважає, ніби діє самостійно, і не зважає на ці п’ять чинників. Він не здатний бачити речі в справжньому світлі.

Коментар

Недалека людина не може збагнути, що Парама̄тма̄ перебуває в ній як друг і керує її діями. Хоча місце, виконавець, зусилля та чуття є матеріальними причинами, вищою причиною є Верховний Бог-Особа. Тому треба бачити не лише ці чотири матеріальні причини, але також й верховну дійову причину. Той, хто не бачить Верховного Господа, вважає себе виконавцем усієї діяльності.

Текст

йасйа на̄хан̇кр̣то бга̄во
буддгір йасйа на ліпйате
хатва̄пі са іма̄л лока̄н
на ханті на нібадгйате

Послівний переклад

йасйа—той, чий; на—ніколи; ахан̇кр̣тах̣—оманне его; бга̄вах̣— природа; буддгіх̣—інтелект; йасйа—той, чий; на—ніколи; ліпйате—прив’язаний; хатва̄—убиваючи; апі—навіть; сах̣—він; іма̄н— цей; лока̄н—світ; на—ніколи; ханті—убиває; на—ніколи; нібадгйате—заплутується.

Переклад

Той, кого не скеровує оманне его і чий інтелект вільний від ілюзії, той, навіть убиваючи людей у цьому світі, не вбиває, і його вчинки не зв’язують його.

Коментар

У цьому вірші Господь повідомив Арджуні, що причиною його небажання брати участі в битві є оманне его. Арджуна вважав, що він сам здійснює свої вчинки й не брав до уваги веління Всевишнього, що йдуть як зсередини, так і ззовні. Якщо людина не знає про наявність вищого веління, для чого тоді їй діяти? Але досконалою стає діяльність того, хто знає про знаряддя дії, хто знає себе як виконавця, і Верховного Господа як вищого повелителя. Така людина ніколи не впадає в оману. Діяльність на власний розсуд і відчуття власної значущості й відповідальності є породженням оманне его й безбожності, тобто відсутності свідомості Кр̣шн̣и. Будь-яка людина, що діє в свідомості Кр̣шн̣и під керівництвом Парама̄тми, Верховного Бога-Особи, навіть вбиваючи, не чинить вбивства; її не заторкують наслідки такого вчинку. Солдат, що вбиває з наказу старшого офіцера, не підлягає покаранню. Однак, якщо солдат чинить убивство із власних міркувань, його, безумовно, будуть судити.

Текст

джн̃а̄нам̇ джн̃ейам̇ паріджн̃а̄та̄
трі-відга̄ карма-чодана
каран̣ам̇ карма картеті
трі-відгах̣ карма-сан̇ґрахах̣

Послівний переклад

джн̃а̄нам — знання; джн̃ейам — мета пізнання; паріджн̃а̄та̄ — той, хто знає; трі-відга̄—трьох різновидів; карма—роботи; чодана̄— поштовх; каран̣ам—чуття; карма—робота; карта̄—діяч; іті—таким чином; трі-відгах̣—трьох різновидів; карма—роботи; сан̇ґрахах̣—сума.

Переклад

Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — це три рушійні сили діяльності; чуття ж, робота і виконавець — три її складові.

Коментар

Три спонукальні причини закладено в основу повсякденної діяльності: знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає. Робоче знаряддя, саму роботу і виконавця називають складовими частинами діяльності. Будь-яка людська робота містить у собі ці елементи. Для того, щоб розпочати будь-яку роботу, потрібний певний імпульс, який називають натхненням. Будь-яке рішення, прийняте до здійснення власне діяльності, являє собою тонку форму роботи. Потім робота виражається в дії. Спочатку відбуваються психічні процеси мислення, переживання й хотіння. Це називають спонукою. І якщо спонука до роботи не суперечить ш́а̄страм або настановам духовного вчителя, тоді вона переходить у натхнення. А коли виконавець відчуває натхнення, тоді за допомогою чуттів, включно з розумом, що є осередком усіх чуттів, відбувається фактична діяльність. Так пояснює Бгаґавад-ґı̄та̄ різні фази роботи. Сукупність усіх цих чинників складає роботу загалом.

Текст

джн̃а̄нам̇ карма ча карта̄ ча
трідгаіва ґун̣а-бгедатах̣
прочйате ґун̣а-сан̇кгйа̄не
йатга̄вач чгр̣н̣у та̄нй апі

Послівний переклад

джн̃а̄нам—знання; карма—робота; ча—також; карта̄—працівник; ча—також; трідга̄—трьох різновидів; ева—неодмінно; ґун̣а- бгедатах̣—з погляду різних ґун̣ матеріальної природи; прочйате— сказано; ґун̣а-сан̇кгйа̄не—з погляду різних ґун̣ матеріальної природи; йатга̄-ват—належним чином; ш́р̣н̣у—слухай; та̄ні—усі вони; апі—також.

Переклад

Згідно з трьома ґун̣ами матеріальної природи існують три категорії знання, діяльності й виконавців діяльності. Тепер довідайся про них від Мене.

Коментар

У чотирнадцятій главі було детально описано три ґун̣и матеріальної природи. Там було сказано, що ґун̣а благочестя несе світло, ґун̣а пристрасті спонукує до матеріалістичної діяльності, а ґун̣а невігластва зумовлює лінощі й кволість. Усі ґун̣и матеріальної природи сковують й перешкоджають звільненню. Людина є обумовленою, навіть якщо вона перебуває в ґун̣і благочестя. В сімнадцятій главі було описано різноманітні типи поклоніння, які здійснюють різні люди згідно з їхньою приналежністю до різних ґун̣ матеріальної природи. В цьому ж вірші Господь каже, що Він бажає розповісти про різні типи знання, виконавців і власне роботи, згідно з трьома ґун̣ами матеріальної природи.

Текст

сарва-бгӯтешу йенаікам̇
бга̄вам авйайам ı̄кшате
авібгактам̇ вібгактешу
тадж джн̃а̄нам̇ віддгі са̄ттвікам

Послівний переклад

сарва-бгӯтешу—у всіх живих істотах; йена—котрим; екам—один; бга̄вам — стан; авйайам — нетлінний; ı̄кшате — бачить; авібгактам—нероздільний; вібгактешу—у поділеному на безліч частин; тат—те; джн̃а̄нам—знання; віддгі—знай; са̄ттвікам—у ґун̣і благості.

Переклад

Знання, що дозволяє бачити одну неподільну духовну природу всіх живих істот, хоча вони й розділені на безліч форм, — це знання в ґун̣і благочестя.

Коментар

Знання того, хто бачить єдину духовну душу в кожній живій істоті, будь то напівбог, людина, тварина, птах, хижак, мешканець водної стихії або рослина, перебуває в ґун̣і благочестя. В усіх живих істотах присутня єдина духовна душа, попри те, що залежно від своєї колишньої діяльності всі вони мають різні тіла. Як вказано в сьомій главі, життєва сила в кожному тілі проявляється завдяки вищій природі Верховного Господа. Таким чином, здатність бачити цю вищу природу, цю життєву силу в кожному тілі, притаманна ґун̣і благочестя. Ця життєва енерґія безсмертна, хоча тіла підвладні руйнуванню. Різноманітність сприймається стосовно тіла; в обумовленому житті є дуже багато форм матеріального існування, і тому жива сила здається розділеною. Таке імперсональне знання є одним з аспектів самоусвідомлення.

Текст

пр̣тгактвена ту йадж джн̃а̄нам̇
на̄на̄-бга̄ва̄н пр̣тгаґ-відга̄н
ветті сарвешу бгӯтешу
тадж джн̃а̄нам̇ віддгі ра̄джасам

Послівний переклад

пр̣тгактвена—через розподіл; ту—але; йат—котре; джн̃а̄нам— знання; на̄на̄-бга̄ва̄н—різноманітні ситуації; пр̣тгак-відга̄н—різні; ветті—знає; сарвешу—у всіх; бгӯтешу—живих істотах; тат— те; джн̃а̄нам—знання; віддгі—знай; ра̄джасам—з погляду пристрасті.

Переклад

Знання, згідно з яким у кожному окремому тілі вбачають окремий тип живої істоти, — це знання в ґун̣і пристрасті.

Коментар

Уявлення про те, що жива істота — це матеріальне тіло і що із зруйнуванням тіла знищується також і свідомість, є знанням в ґун̣і пристрасті. Згідно з таким знанням, відмінність одного тіла від іншого зумовлює розвиток в них різних форм свідомості, — іншими словами, поза тілом не існує окремої душі, яка б проявляла свідомість. Тіло само є душею, й не існує окремої душі, що стоїть за тілом. Згідно з таким знанням, свідомість — це тимчасове явище. Деякі вважають іще, що не існує індивідуальних душ — лише всюдисуща, сповнена знання душа, тіло ж — це лише прояв минущого невігластва. Або — буцім поза тілом не існує ніякої окремої індивідуальної душі, ні душі верховної. Всі подібні уявлення вважають за породження ґун̣и пристрасті.

Текст

йат ту кр̣тсна-вад екасмін
ка̄рйе сактам ахаітукам
ататтва̄ртга-вад алпам̇ ча
тат та̄масам уда̄хр̣там

Послівний переклад

йат—те, яке; ту—але; кр̣тсна-ват—як найважливіше; екасмін— до одного різновиду; ка̄рйе—роботи; сактам—прив’язане; ахаітукам—без причини; ататтва-артга-ват—без знання реальності; алпам—дуже обмежене; ча—і; тат—те; та̄масам—у ґун̣і темряви; уда̄хр̣там—кажуть, що.

Переклад

Знання, що прив’язує людину до якоїсь діяльності як до найважливішої, знання дуже обмежене і яке не відображає істину, — перебуває в ґун̣і пітьми.

Коментар

«Знання», яким наділена пересічна людина, завжди перебуває в ґун̣і пітьми, або невігластва, тому що кожна обумовлена жива істота народжується в ґун̣і невігластва. Хто не розвиває свого знання за допомогою авторитетів або ж настанов ш́а̄стр, — його знання не виходить за межі матеріального тіла. Він не дбає про те, щоб діяти згідно з вказівками священних ш́а̄стр. Для нього Бог — це гроші, а знання зводиться до задоволення тілесних потреб. Подібне знання не має нічого спільного з Абсолютною Істиною. Воно в більшій або меншій мірі нагадує знання тварин: знання того, як спати, їсти, захищатись, злягатись. Саме таке знання змальовано тут як породження ґун̣и пітьми. Іншими словами, знання, яке стосується духовної душі поза цим тілом, називають знанням у ґун̣і благочестя; знання, що породжує численні теорії й доктрини на основі звичайної логіки й розумувань, походить з ґун̣и пристрасті; а знання, яке дбає лише про тіло, відносять до ґун̣и невігластва.

Текст

нійатам̇ сан̇ґа-рахітам
ара̄ґа-двешатах̣ кр̣там
апгала-препсуна̄ карма
йат тат са̄ттвікам учйате

Послівний переклад

нійатам—упорядковане; сан̇ґа-рахітам—без прихильності; ара̄ґа- двешатах̣—без любові або ненависті; кр̣там—зроблене; апгала- препсуна̄—тим, хто не бажає кармічних наслідків; карма—діяльність; йат—котре; тат—те; са̄ттвікам—у ґун̣і благочестя; учйате—називають.

Переклад

Упорядкована діяльність, виконувана без прив’язаності, без любові або ненависті й без прагнення плодів, — є діяльністю в ґун̣і благочестя.

Коментар

Якщо впорядковані фахові обов’язки, які ш́а̄стри приписують для різних класів й статусів суспільства, виконують без прихильності, без претензій на володіння чимось, і, отже, без усякої любові чи ненависті, в свідомості Кр̣шн̣и й на догоду Верховному Господеві, без прагнення насолоджуватись чи задовольняти себе, — така діяльність перебуває в ґун̣і благочестя.

Текст

йат ту ка̄мепсуна̄ карма
са̄хан̇ка̄рен̣а ва̄ пунах̣
кр̣ійате бахула̄йа̄сам̇
тад ра̄джасам уда̄хр̣там

Послівний переклад

йат—те, яке; ту—але; ка̄ма-ı̄псуна̄—тим, хто бажає плодів своєї роботи; карма—робота; са-ахан̇ка̄рен̣а—з его; ва̄—або; пунах̣— ще; крійате — виконується; бахула-а̄йа̄сам — з великим трудом; тат—те; ра̄джасам—у ґун̣і пристрасті; уда̄хр̣там—кажуть, що є.

Переклад

Але діяльність, виконувану з великими зусиллями, щоб задовольнити свої бажання, яку диктує почуття оманного его, — називають діяльністю в ґун̣і пристрасті.

Текст

анубандгам̇ кшайам̇ хім̇са̄м
анапекшйа ча паурушам
моха̄д а̄рабгйате карма
йат тат та̄масам учйате

Послівний переклад

анубандгам — майбутнього рабства; кшайам — руйнування; хім̇са̄м—та нещасть іншим; анапекшйа—не враховуючи наслідків; ча—також; паурушам—самовпевнене; моха̄т—ілюзією; а̄рабгйате — розпочате; карма — робота; йат — котре; тат — те; та̄масам—в ґун̣і невігластва; учйате—сказано, що є.

Переклад

Діяльність тих, хто перебуває в ілюзії, нехтує приписами ш́а̄стр, не турбується, що його зв’язують власні вчинки, які спричиняють насильство й завдають страждання іншим — належить до ґун̣и невігластва.

Коментар

Людині доводиться відповідати за свої дії перед державою або ж перед посланцями Верховного Господа, яких називають йамадӯтами. Безвідповідальна діяльність спричиняє безлад, тому що виконується всупереч приписів ш́а̄стр, ламає встановлені ними закони. Вона часто пов’язана із насильством й завдає страждань іншим живим істотам. Така безвідповідальна діяльність властива людині, яка сліпо вірить лише у власний досвід. Це і є ілюзія, і вся подібна ілюзорна діяльність походить з ґун̣и невігластва.

Текст

мукта-сан̇ґо ’нахам̇-ва̄дı̄
дгр̣тй-утса̄ха-саманвітах̣
сіддгй-асіддгйор нірвіка̄рах̣
карта̄ са̄ттвіка учйате

Послівний переклад

мукта-сан̇ґах̣—вільний від будь-якого матеріального спілкування; анахам-ва̄дı̄—без оманного его; дгр̣ті—з рішучістю; утса̄ха—й великим завзяттям; саманвітах̣—що має кваліфікацію; сіддгі—у досягненні; асіддгйох̣—і поразці; нірвіка̄рах̣—незмінний; карта̄— працівник; са̄ттвіках̣—у ґун̣і благочестя; учйате—сказано, що є.

Переклад

Того, хто, звільнившись від впливу ґун̣ матеріальної природи, відкинувши оманне его, з великою рішучістю й ентузіазмом виконує свій обов’язок, однаково стійкий за успіху й невдачі, — того вважають діячем у ґун̣і благочестя.

Коментар

Той, хто перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, завжди трансцендентний щодо ґун̣ матеріальної природи. Він не очікує результатів діяльності, покладеної на нього, бо перебуває вище оманного его й гордощів. Проте, він зберігає ентузіазм аж до закінчення своєї роботи. Його не турбують труднощі, і він завжди сповнений натхнення. Він байдуже ставиться до успіхів і невдач, однаково почуває себе як у горі, так і в радості. Він діє в ґун̣і благочестя.

Текст

ра̄ґı̄ карма-пгала-препсур
лубдго хім̇са̄тмако ’ш́учіх̣
харша-ш́ока̄нвітах̣ карта̄
ра̄джасах̣ парікı̄ртітах̣

Послівний переклад

ра̄ґı̄—дуже прив’язаний; карма-пгала—плодів праці; препсух̣—що бажає; лубдгах̣ — жадібний; хім̇са̄-а̄тмаках̣ — завжди заздрісний; аш́учіх̣—нечистий; харша-ш́ока-анвітах̣—схильний до радощів й смутку; карта̄—такий працівник; ра̄джасах̣—у ґун̣і пристрасті; парікı̄ртітах̣—проголошено.

Переклад

Того, хто прив’язаний до своєї роботи та її плодів, хто бажає насолоджуватись такими плодами, хто жадібний, завше заздрісний, нечистий й підвладний радості та смутку, — вважають, що він перебуває в ґун̣і пристрасті.

Коментар

Людина буває надто прихильною до певної діяльності або ж прагне її плодів внаслідок надмірної прив’язаності до матеріального: до родинного вогнища, дружини і дітей. Така людина не бажає духовного поступу. Вона турбується лише про те, як найзручніше розташуватись у цьому матеріальному світі. Звичайно вона дуже жадібна і вважає, що все, чого вона досягла, — її вічне надбання, якого вона ніколи не втратить. Така людина заздрить іншим і готова на все, навіть на підлість, аби тільки задовольнити свої чуття. Тому така людина нечиста, і її мало обходить, яким способом вона заробляє собі на прожиток — чесним чи нечесним. Вона почувається дуже щасливою, коли її робота завершується успіхом, і дуже страждає в разі невдачі. Така людина діє в ґун̣і пристрасті.

Текст

айуктах̣ пра̄кр̣тах̣ стабдгах̣
ш́ат̣го наішкр̣тіко ’ласах̣
віша̄дı̄ дı̄рґга-сӯтрı̄ ча
карта̄ та̄маса учйате

Послівний переклад

айуктах̣—той, хто не звертається до приписів священних писань; пра̄кртах̣—матеріалістичний; стабдгах̣—упертий; ш́ат̣гах̣—брехливий; наішкр̣тіках̣—що має досвід кривдити інших; аласах̣—лінивий; віша̄дı̄—похмурий; дı̄рґга-сӯтрı̄—той, що відкладає справи напотім; ча—також; карта̄—працівник; та̄масах̣—у ґун̣і невігластва; учйате—сказано, що є.

Переклад

А той, хто постійно діє всупереч настановам ш́а̄стр, матеріалістичний, упертий, брехливий й винахідливий у зневажанні інших, лінивий, похмурий та млявий, — той перебуває в ґун̣і невігластва.

Коментар

Із настанов, що їх наведено в ш́а̄страх, можна довідатись, що треба робити, а що — ні. Людей, які не звертають уваги на такі приписи, залучено до діяльності, вдаватись до якої не слід. Такі люди взагалі дуже матеріалістичні. Вони діють, покірні ґун̣ам природи, а не згідно з настановами ш́а̄стр. Люди цього типу не дуже порядні. Більшість з них — віроломні й надзвичайно винахідливі в зневазі до інших. Вони дуже ліниві; обов’язки, покладені на них, вони не виконують належним чином, а відкладають напотім. Тому в них завжди похмурий вигляд. Вони мляві, й будь-яку справу, яку можна виконати за годину, розтягують на роки. Люди, які діють подібним чином, перебувають у ґун̣і невігластва.

Текст

буддгер бгедам̇ дгр̣теш́ чаіва
ґун̣атас трі-відгам̇ ш́р̣н̣у
прочйама̄нам аш́ешен̣а
пр̣тгактвена дганан̃джайа

Послівний переклад

буддгех̣—інтелекту; бгедам—відмінності; дгр̣тех̣—стійкості; ча— також; ева—неодмінно; ґун̣атах̣ґун̣ами матеріальної природи; трі-відгам—трьох різновидів; ш́р̣н̣у—вислухай-лише; прочйама̄нам—як Я описав; аш́ешен̣а—з подробицями; пр̣тгактвена—різноманітними; дганан̃джайа—завойовник багатств.

Переклад

Тепер, о завойовнику багатств, будь ласка, вислухай в подробицях про різні типи розуміння й рішучості згідно з трьома ґун̣ами матеріальної природи.

Коментар

Тепер, пояснивши знання, об’єкт пізнання й того, хто пізнає, розділивши їх згідно з трьома ґун̣ами матеріальної природи, Господь пояснює, яке місце посідають інтелект і рішучість виконавця в тих же ґун̣ах матеріальної природи.

Текст

правр̣ттім̇ ча нівр̣ттім̇ ча
ка̄рйа̄ка̄рйе бгайа̄бгайе
бандгам̇ мокшам̇ ча йа̄ ветті
буддгіх̣ са̄ па̄ртга са̄ттвікı̄

Послівний переклад

правр̣ттім—діючи; ча—також; нівр̣ттім—не діючи; ча—і; ка̄рйа—те, що слід робити; ака̄рйе—те, чого не слід робити; бгайа— страх; абгайе—безстрашність; бандгам—рабство; мокшам—звільнення; ча—і; йа̄—котра; ветті—знає; буддгіх̣—розуміння; са̄— та; па̄ртга—син Пр̣тги; са̄ттвікı̄—у ґун̣і благочестя.

Переклад

О сину Пр̣тги, розуміння того, що слід робити, а чого — не слід, чого треба боятись, а чого — не треба, що звільнює, а що, навпаки, сковує — таке розуміння належить до ґун̣и благості.

Коментар

Учинки, здійснювані згідно з настановами ш́а̄стр, називають правр̣тті, або діями, які слід виконувати. Діяти ж усупереч ш́а̄стр не слід. Той, хто не знає вказівок ш́а̄стр, заплутується в своїх вчинках та їхніх наслідках. Розуміння, що здатне розпізнати істину за допомогою інтелекту, належить до ґун̣и благочестя.

Текст

йайа̄ дгармам адгармам̇ ча
ка̄рйам̇ ча̄ка̄рйам ева ча
айатга̄ват праджа̄на̄ті
буддгіх̣ са̄ па̄ртга ра̄джасı̄

Послівний переклад

йайа̄—котрою; дгармам—принципи; адгармам—безвір’я; ча—і; ка̄рйам—що слід робити; ча—також; ака̄рйам—чого не слід робити; ева—неодмінно; ча—також; айатга̄-ват—недосконало; праджа̄на̄ті—знає; буддгіх̣—інтелект; са̄—та; па̄ртга—син Пр̣тги; ра̄джасı̄—у ґун̣і пристрасті.

Переклад

О сину Пр̣тги, розуміння, яке не здатне відрізнити справжню релігію від безвір’я, належну дію від забороненої — перебуває в ґун̣і пристрасті.

Текст

адгармам̇ дгармам іті йа̄
манйате тамаса̄вр̣та̄
сарва̄ртга̄н віпарı̄та̄м̇ш́ ча
буддгіх̣ са̄ па̄ртга та̄масı̄

Послівний переклад

адгармам—безвір’я; дгармам—релігія; іті—таким чином; йа̄— котра; манйате—думає; тамаса̄—ілюзією; а̄вр̣та̄—покрита; сарва-артга̄н—усе; віпарı̄та̄н—у неправильному напрямкові; ча—також; буддгіх̣—інтелект; са̄—та; па̄ртга—син Пр̣тги; та̄масı̄ґун̣а невігластва.

Переклад

Розуміння, яке вбачає у безвір’ї віру, а в вірі — безвір’я, розуміння, що перебуває під чарами ілюзії й пітьми і яке завжди скероване в хибному напрямкові, Партго, — таке розуміння перебуває в ґун̣і невігластва.

Коментар

Інтелект в ґун̣і невігластва завжди діє в неправильному напрямкові. Він сприймає ту релігію, яка насправді нею не є, і заперечує істинну релігію. Люди в ґун̣і невігластва вважають велику душу звичайною людиною, а звичайну людину — за велику душу. Вони визнають істину за брехню, а брехню — за істину. У всіх своїх діях вони обирають хибний шлях, отже, інтелект їхній перебуває в ґун̣і невігластва.

Текст

дгр̣тйа̄ йайа̄ дга̄райате
манах̣-пра̄н̣ендрійа-крійа̄х̣
йоґена̄вйабгіча̄рін̣йа̄
дгр̣тіх̣ са̄ па̄ртга са̄ттвікı̄

Послівний переклад

дгр̣тйа̄—рішучість; йайа̄—котрою; дга̄райате—людина підтримує; манах̣—розуму; пра̄н̣а—життя; індрійа—чуття; крійа̄х̣—діяльність; йоґена—практикою йоґи; авйабгіча̄рін̣йа̄—без жодної перерви; дгр̣тіх̣—рішучість; са̄—та; па̄ртга—син Пр̣тги; са̄ттвікı̄—у ґун̣і благочестя.

Переклад

О сину Пр̣тги, непохитна рішучість, котру неухильно підтримує практика йоґи, і яка таким чином контролює діяльність розуму, життєвої сили і чуттів, — є рішучістю в ґун̣і благочестя.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Йоґа — це шлях до пізнання Наддуші. Той, хто рішуче й неухильно зосереджується на Парама̄тмі, скеровуючи свій розум, життя й чуттєву діяльність на Всевишнього, — той діє в свідомості Кр̣шн̣и. Така рішучість перебуває в ґун̣і благочестя. Дуже важливим є тут слово авйабгіча̄рін̣йа̄, яке вказує, що людина, яка перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, ніколи не відволікається на якусь іншу діяльність.

Текст

йайа̄ ту дгарма-ка̄ма̄ртга̄н
дгр̣тйа̄ дга̄райате ’рджуна
прасан̇ґена пгала̄ка̄н̇кшı̄
дгр̣тіх̣ са̄ па̄ртга ра̄джасı̄

Послівний переклад

йайа̄—котрою; ту— але; дгарма—релігійність; ка̄ма—чуттєве задоволення; артга̄н—й економічний розвиток; дгр̣тйа̄—рішучістю; дга̄райате—людина підтримує; арджуна—о Арджуно; прасан̇ґена—внаслідок прив’язаності; пгала-а̄ка̄н̇кшı̄—бажаючи кармічних наслідків; дгр̣тіх̣—рішучість; са̄—та; па̄ртга—син Пр̣тги; ра̄джасı̄—у ґун̣і пристрасті.

Переклад

Але рішучість, з якою людина прагне плодів релігії, економічного проґресу й чуттєвих насолод, — така рішучість походить з пристрасті, о Арджуно.

Коментар

Будь-яка людина, що прагне плодів релігійної й економічної діяльності, єдине бажання якої — чуттєві насолоди й чиї розум, чуття й саме життя зосереджені на цьому, — така людина перебуває в ґун̣і пристрасті.

Текст

йайа̄ свапнам̇ бгайам̇ ш́окам̇
віша̄дам̇ мадам ева ча
на вімун̃чаті дурмедга̄
дгр̣тіх̣ са̄ па̄ртга та̄масı̄

Послівний переклад

йайа̄ — котрою; свапнам — сонливість; бгайам — страх; ш́окам — журбу; віша̄дам—понурість; мадам—ілюзію; ева—неодмінно; ча— також; на—ніколи; вімун̃чаті—людина відкидає; дурмедга̄—нерозумна; дгр̣тіх̣—рішучість; са̄—та; па̄ртга—син Пр̣тги; та̄масı̄—у ґун̣і невігластва.

Переклад

А та рішучість, яку живлять марення, страхи, лементування, похмурість й ілюзія, о сину Пр̣тги, — така безтямна рішучість належить до ґун̣и пітьми.

Коментар

Із цього не слід робити висновку, що людина в ґун̣і благочестя не мріє вві сні чи наяву. Тут мається на увазі надмірна сонливість. Мріють і бачать сни всі люди, незалежно від того, в якій ґун̣і вони перебувають; сновидіння — природна річ. Але той, хто не може відмовитись од надмірного сну, кого роздуває пиха, коли він тішиться матеріальними об’єктами, хто постійно марить пануванням над матеріальним світом, чиє життя, розум й чуття зосереджені на цьому, — той черпає свою рішучість у ґун̣і невігластва.

Текст

сукгам̇ тв іда̄нı̄м̇ трі-відгам̇
ш́р̣н̣у ме бгаратаршабга
абгйа̄са̄д рамате йатра
дух̣кга̄нтам̇ ча ніґаччгаті

Послівний переклад

сукгам—щастя; ту—але; іда̄нı̄м—тепер; трі-відгам—трьох різновидів; ш́р̣н̣у—почуй; ме—від Мене; бгарата-р̣шабга—о кращий з-поміж Бга̄рат; абгйа̄са̄т—практикою; рамате—людина насолоджується; йатра—де; дух̣кга—нещастя; антам—кінець; ча—також; ніґаччгаті—здобуває.

Переклад

О кращий з-поміж Бга̄рат, тепер, будь-ласка, послухай, що Я скажу тобі про три різновиди щастя, яким насолоджується обумовлена душа і завдяки якому вона інколи досягає свободи від усіх страждань.

Коментар

Обумовлена душа знову й знову намагається насолоджуватись матеріальним щастям, тобто «пережовувати вже пережоване». Але інколи, у розпалі свого чуттєвого задоволення, вона, завдяки спілкуванню з великою душею, звільнюється від матеріальних кайданів. Іншими словами, обумовлена душа завжди залучена до якихось чуттєвих задоволень. Коли ж, завдяки спрятливому спілкуванню вона зрозуміє, що все це — одне й те ж саме, повторюване знову й знову, й коли вона повертається до своєї первинної свідомості Кр̣шн̣и, — вона, інколи, звільнюється від постійно повторюваного так званого «щастя».

Текст

йат тад аґре вішам іва
парін̣а̄ме ’мр̣топамам
тат сукгам̇ са̄ттвікам̇ проктам
а̄тма-буддгі-праса̄да-джам

Послівний переклад

йат—котре; тат—те; аґре—спочатку; вішам іва—як отрута; парін̣а̄ме—наприкінці; амр̣та—нектару; упамам—подібно до; тат— те; сукгам—щастя; са̄ттвікам—в ґун̣і благочестя; проктам—сказано; а̄тма—у своєму «я»; буддгі—інтелекту; праса̄да-джам—породжене із задоволення.

Переклад

Те, що спочатку нагадує отруту, а наприкінці — нектар, те, що будить людину до самоусвідомлення — є щастям у ґун̣і благочестя.

Коментар

Прагнучи самоусвідомлення, людина повинна дотримуватись численних правил і приписів, щоб опанувати свої чуття й розум, скеровуючи їх на душу. Всі такі процедури дуже складні й гіркі, мов отрута, але якщо людина неухильно дотримується приписів й сягає трансцендентного стану, вона починає смакувати справжній нектар й насолоджуватися духовним життям.

Текст

вішайендрійа-сам̇йоґа̄д
йат тад аґре ’мр̣топамам
парін̣а̄ме вішам іва
тат сукгам̇ ра̄джасам̇ смр̣там

Послівний переклад

вішайа—об’єктів чуттів; індрійа—і чуттів; сам̇йоґа̄т—із сполучення; йат—котре; тат—те; аґре—спочатку; амр̣та-упамам—як нектар; парін̣а̄ме—наприкінці; вішам іва—немов отрута; тат— те; сукгам—щастя; ра̄джасам—в ґун̣і пристрасті; смр̣там—розцінюють.

Переклад

Щастя, що виникає із зіткнення органів чуття з їхніми об’єктами, яке спочатку як нектар, а наприкінці — мов отрута, таке щастя походить із пристрасті.

Коментар

Юнак зустрічає дівчину, і почуття змушують його дивитись на неї, торкатись її й вступати з нею в інтимні стосунки. Спочатку це може приносити велике чуттєве задоволення, однак, з часом такі стосунки стають подібними отруті. Молоді люди відчужуються або ж розлучаються. Все це супроводжує лемент, скорбота тощо. Таке щастя завжди перебуває в ґун̣і пристрасті. Щастя, досягнуте на основі взаємодії чуттів з об’єктами чуттів, завжди приносить страждання, і його треба всіляко уникати.

Текст

йад аґре ча̄нубандге ча
сукгам̇ моханам а̄тманах̣
нідра̄ласйа-прама̄доттгам̇
тат та̄масам уда̄хр̣там

Послівний переклад

йат—те, котре; аґре—спочатку; ча—також; анубандге—наприкінці; ча—також; сукгам—щастя; моханам—ілюзорне; а̄тманах̣— свого «я»; нідра̄—сон; а̄ласйа—лінощі; прама̄да—й ілюзія; уттгам—утворене з; тат—те; та̄масам—у ґун̣і невігластва; уда̄хр̣там—вважають.

Переклад

Щастя, яке походить із сонливості, лінощів й ілюзії, оманливе від початку й до кінця, сліпе до самоусвідомлення, — таке щастя породжує ґун̣а невігластва.

Коментар

Той, хто втішається сном та байдикуванням, безумовно, перебуває в ґун̣і тьми невігластва, він не розуміє, що треба робити, а чого — не треба. Людину в ґун̣і невігластва охоплює ілюзія і тому вона не здатна віднайти реальності. Для неї не існує щастя ні спочатку, ні наприкінці. Людина в ґун̣і пристрасті може зазнати певного ефемерного щастя спочатку і страждань під кінець, той же, хто перебуває в ґун̣і невігластва, нещасний постійно, від початку й до кінця.

Текст

на тад асті пр̣тгівйа̄м̇ ва̄
діві девешу ва̄ пунах̣
саттва̄ пракр̣ті-джаір муктам̇
йад ебгіх̣ сйа̄т трібгір ґун̣аіх̣

Послівний переклад

на—не; тат—те; асті—існує; пр̣тгівйа̄м—на Землі; ва̄—або; діві—на вищий планетній системі; девешу—серед напівбогів; ва̄— або; пунах̣—знову; саттвам—створіння; пракр̣ті-джаіх̣—що народжує матеріальна природа; муктам—звільненого; йат—те; ебгіх̣—від впливу цих; сйа̄т̣—є; трібгіх̣—трьох; ґун̣аіх̣ґун̣ матеріальної природи.

Переклад

Немає жодної істоти ні на цій планеті, ні серед напівбогів на вищих планетних системах, котра була б вільною від впливу цих ґун̣ів, породжень матеріальної природи.

Коментар

Тут Господь робить підсумок загального впливу трьох ґун̣ матеріальної природи на всесвіт.

Текст

бра̄хман̣а-кшатрійа-віш́а̄м̇
ш́ӯдра̄н̣а̄м̇ ча парантапа
карта̄н̣і правібгакта̄ні
свабга̄ва-прабгаваір ґун̣аіх̣

Послівний переклад

бра̄хман̣а—бра̄хман̣; кшатрійа—кшатрій; віш́а̄м—і ваіш́; ш́ӯдра̄н̣а̄м—ш́ӯдр; ча—і; парантапа—підкорювач ворогів; карма̄н̣і—діяльність; правібгакта̄ні—поділені; свабга̄ва—за їх власною природою; прабгаваіх̣—народженими; ґун̣аіх̣ґун̣ами матеріальної природи.

Переклад

Бра̄хман̣и, кшатрійі, ваіш́йі й ш́ӯдри відрізняються якостями, які породжує їхня власна природа згідно з матеріальними ґун̣ами, о переможцю ворогів.

Текст

ш́амо дамас тапах̣ ш́аучам̇
кша̄нтір а̄рджавам ева ча
джн̃а̄нам̇ віджн̃а̄нам а̄стікйам̇
брахма-карма свабга̄ва-джам

Послівний переклад

ш́амах̣ — спокій; дамах̣ — самовладання; тапах̣ — аскетизм; ш́аучам—чистота; кша̄нтіх̣—терпимість; а̄рджавам—чесність; ева— неодмінно; ча—і; джн̃а̄нам—знання; віджн̃а̄нам—мудрість; а̄стікйам—релігійність; брахмабра̄хман̣и; карма—обов’язок; свабга̄ва-джам—що породжує його власна природа.

Переклад

Спокій, самовладання, аскетизм, чистота, толерантність, чесність, знання, мудрість й релігійність — ось природні якості, що притаманні бра̄хман̣ам.

Текст

ш́аурйам̇ теджо дгр̣тір да̄кшйам̇
йуддге ча̄рй апала̄йанам
да̄нам ı̄ш́вара-бга̄ваш́ ча
кша̄трам̇ карма свабга̄ва-джам

Послівний переклад

ш́аурйам — героїзм; теджах̣ — сила; дгр̣тіх̣ — рішучість; да̄кшйам—винахідливість; йуддге—у битві; ча—і; апі—також; апала̄йанам—нездатність відступати; да̄нам—великодушність; ı̄ш́вара— уміння вести за собою; бга̄вах̣—природа; ча—і; кша̄трамкшатрійі; карма—обов’язок; свабга̄ва-джам—що породжує його власна природа.

Переклад

Героїзм, сила, рішучість, винахідливість, відвага в бою, великодушність, вміння керувати — ось якості, що властиві кшатрійам.

Текст

кр̣ші-ґо-ракшйа-ва̄н̣іджйам̇
ваіш́йа-карма свабга̄ва-джам
парічарйа̄тмакам̇ карма
ш́ӯдрасйа̄пі свабга̄ва-джам

Послівний переклад

кр̣ші — землеробство; ґо — корів; ракшйа — захист; ва̄н̣іджйам — торгівля; ваіш́йаваіш́йі; карма—обов’язок; свабга̄ва-джам—що породжує його власна природа; парічарйа̄—служіння; а̄тмакам— складене з; карма—обов’язок; ш́ӯдрасйаш́ӯдри; апі—також; свабга̄ва-джам—що породжує його власна природа.

Переклад

Землеробство, захист корів і торгівля є роботою, що властива ваіш́йам. Фізична праця й служіння іншим — призначення ш́ӯдр.

Текст

све све карман̣й абгіратах̣
сам̇сіддгім̇ лабгате нарах̣
сва-карма-ніратах̣ сіддгім̇
йатга̄ віндаті тач чгр̣н̣у

Послівний переклад

све све—кожному своє; карман̣і—робота; абгіратах̣—дотримуючись; сам̇сіддгім—досконалість; лабгате—досягає; нарах̣—людина; сва-карма—виконуючи свій обов’язок; ніратах̣—зайнятий; сіддгім — досконалість; йатга̄ — як; віндаті — досягає; тат —те; ш́р̣н̣у—слухай.

Переклад

Виконуючи обов’язки, що відповідають її якостям, кожна людина може досягти досконалості. Тепер же почуй від Мене, яким чином це можна зробити.

Текст

йатах̣ правр̣ттір бгӯта̄на̄м̇
йена сарвам ідам̇ татам
сва-карман̣а̄ там абгйарчйа
сіддгім̇ віндаті ма̄навах̣

Послівний переклад

йатах̣—від кого; правр̣ттіх̣—виникнення; бгӯта̄на̄м—усіх живих істот; йена—ким; сарвам—усе; ідам—це; татам—просякнуте; сва- карман̣а̄—своїми обов’язками; там—йому; абгйарчйа—поклоняючись; сіддгім—досконалості; віндаті—досягає; ма̄навах̣—людина.

Переклад

Поклоняючись всюдисущому Господеві, з якого походять усі живі істоти, людина може досягти досконалості, виконуючи свої обов’язки.

Коментар

Як указано в п’ятнадцятій главі, всі живі істоти є невід’ємними частками Верховного Господа. Таким чином, Господь є початок усіх живих істот. Підтвердження цього знаходимо в Веда̄нта-сӯтрі — джанма̄дй асйа йатах̣. Верховний Господь — це джерело життя кожної живої істоти. В сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти сказано, що Верховний Господь за допомогою своїх енерґій, внутрішньої і зовнішньої, проникає усюди. Тому слід поклонятись Верховному Господеві як володарю різноманітних енерґій; ваішн̣ави звичайно поклоняються Верховному Господеві за допомогою Його внутрішньої енерґії. Його зовнішня енерґія являє собою спотворене відображення внутрішньої. Зовнішня енерґія — це тло, Верховний же Господь у вигляді Своєї повновладної частки, Наддуші, присутній скрізь. Він — Наддуша всіх напівбогів, усіх людських істот, усіх тварин. Він — скрізь. Тому слід зрозуміти, що жива істота є невід’ємною часткою Верховного Господа, обов’язок якої полягає в служінні Верховному Господеві. Кожна людина повинна сповнитись свідомості Кр̣шн̣и і присвятити себе відданому служінню Господеві, — так радить даний вірш.

Кожен повинен зрозуміти, що саме Хр̣шı̄кеш́а, володар чуттів, надає всім можливості виконувати певну роботу і, отже, всі плоди роботи треба присвячувати Верховному Богові-Особі, Ш́рı̄ Кр̣шн̣і. Відданому, який завжди пам’ятає про це, цілковито усвідомлюючи Кр̣шн̣у, з Господньої ласки відкривається все. В цьому полягає досконалість життя. Господь каже в Бгаґавад-ґı̄ті (12.17) теша̄м ахам̇ самуддгарта̄. Верховний Господь Сам дбає про звільнення такого відданого, і в цьому — вища досконалість життя. Яку б роботу людина не виконувала, якщо вона служить Верховному Господеві, — вона досягає найвищої досконалості.

Текст

ш́рейа̄н сва-дгармо віґун̣ах̣
пара-дгарма̄т св-анушт̣гіта̄т
свабга̄ва-нійатам̇ карма
курван на̄пноті кілбішам

Послівний переклад

ш́рейа̄н—краще; сва-дгармах̣—своє діло; віґун̣ах̣—недосконало виконаний; пара-дгарма̄т—ніж діло іншого; су-анушт̣гіта̄т—досконало зроблений; свабга̄ва-нійатам—визначене згідно із своєю природою; карма—робота; курван—виконуючи; на—ніколи; а̄пноті—досягає; кілбішам—гріховний наслідок.

Переклад

Краще працювати за своїм природним фахом, ніж досконало робити не своє діло. Виконуючи обов’язки, визначені кожному згідно з його природою, жива істота ніколи не накликає на себе зворотніх гріховних наслідків.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Бгаґавад-ґı̄та̄ рекомендує людині дотримуватись визначених їй обов’язків. Як вже було з’ясовано в попередніх віршах, обов’язки бра̄хман̣, кшатрій, ваіш́й та ш́ӯдр визначають ґун̣и природи, під впливом яких вони перебувають. Не варто намагатись виконувати обов’язки інших. Той, кого природно приваблює робота ш́ӯдри, навіть якщо він народився в сім’ї бра̄хман̣, не повинен удавати із себе бра̄хман̣у. Треба виконувати ту діяльність, яка відповідає природі виконавця. Жодна робота не є ганебною, якщо її виконувати як служіння Верховному Господеві. Фахові обов’язки бра̄хман̣и, безумовно, належать до ґун̣и благочестя, але якщо людина не перебуває в ґун̣і благочестя, їй не треба наслідувати діяльності бра̄хман̣. Кшатрійі, або ті, що складають еліту правителів, мають чимало відразливих обов’язків: вони мусять вдаватись до сили, щоб знищити своїх ворогів, а інколи дипломатичні міркування змушують їх брехати. Таке насильство й дволичність супроводжують політичну діяльність, і все ж таки кшатрійі не повинні відмовлятись од свого природного фаху й перейматися обов’язками бра̄хман̣.

One should act to satisfy the Supreme Lord. For example, Arjuna was a kṣatriya. He was hesitating to fight the other party. But if such fighting is performed for the sake of Kṛṣṇa, the Supreme Personality of Godhead, there need be no fear of degradation. In the business field also, sometimes a merchant has to tell so many lies to make a profit. If he does not do so, there can be no profit. Sometimes a merchant says, “Oh, my dear customer, for you I am making no profit,” but one should know that without profit the merchant cannot exist. Therefore it should be taken as a simple lie if a merchant says that he is not making a profit. But the merchant should not think that because he is engaged in an occupation in which the telling of lies is compulsory, he should give up his profession and pursue the profession of a brāhmaṇa. That is not recommended. Whether one is a kṣatriya, a vaiśya, or a śūdra doesn’t matter, if he serves, by his work, the Supreme Personality of Godhead. Even brāhmaṇas, who perform different types of sacrifice, sometimes must kill animals because sometimes animals are sacrificed in such ceremonies. Similarly, if a kṣatriya engaged in his own occupation kills an enemy, there is no sin incurred. In the Third Chapter these matters have been clearly and elaborately explained; every man should work for the purpose of Yajña, or for Viṣṇu, the Supreme Personality of Godhead. Anything done for personal sense gratification is a cause of bondage. The conclusion is that everyone should be engaged according to the particular mode of nature he has acquired, and he should decide to work only to serve the supreme cause of the Supreme Lord.

Текст

саха-джам̇ карма каунтейа
са-дошам апі на тйаджет
сарва̄рамбга̄ хі дошен̣а
дгӯмена̄ґнір іва̄вр̣та̄х̣

Послівний переклад

саха-джам — народжене одночасно; карма — робота; каунтейа — син Кунтı̄; са-дошам—з недоліками; апі—хоча; на—ніколи; тйаджет — слід відмовитись; сарва-а̄рамбга̄х̣ — будь-яка ризикована справа; хі—неодмінно; дошена—недоліками; дгӯмена—димом; аґніх̣—вогонь; іва—як; а̄вр̣та̄х̣—покритий.

Переклад

Як дим покриває вогонь, так і промахи супроводжують усяке зусилля. Отже, людині не слід відмовлятись від діяльності, яку зумовлює її природа, о син Кунтı̄, навіть якщо ця діяльність і сповнена вад.

Коментар

В обумовленому житті будь-яку діяльність опоганюють ґун̣и матеріальної природи. Навіть бра̄хман̣а мусить здійснювати жертвопринесення, що пов’язані з убивством тварин. Так само і кшатрійа, яким би праведним він не був, повинен битися з ворогами. Це неминуче для нього. Так само, навіть благочестивий комерсант змушений інколи приховувати свої прибутки або, щоб не вийти з бізнесу, час від часу вдаватись до операцій на чорному ринкові. Все це необхідне й неминуче. Так само й ш́ӯдра, що служить поганому господареві, повинен виконувати його накази, навіть якщо цього не варто робити. Незважаючи на такі недоліки, людина повинна неустанно виконувати визначені для неї обов’язки, тому що їх зумовлює її власна природа.

Тут наведено чудовий приклад. Хоча вогонь чистий, він оточений димом. Отже, дим не робить вогонь нечистим. Навіть покритий димом, вогонь залишається найчистішим з усіх елементів. Якщо хтось спробує відмовитись від діяльності кшатрійі і взяти на себе обов’язки бра̄хман̣и, то йому не слід гадати, що в діяльності бра̄хман̣и геть відсутні неприємні обов’язки. Доводиться зробити висновок, що в матеріальному світі ніхто не може повністю звільнитись від скверни матеріальної природи. В зв’язку з цим приклад вогню й диму є дуже вдалим. Взимку, коли людина з певною метою виймає з вогню камінь, то дим, бува, подразнює очі й інші члени, однак, без вогню не обійтись. Аналогічно, не слід відмовлятись від притаманних людині обов’язків через якісь неприємності, які завдають турбот. Навпаки, треба з усією рішучістю служити Верховному Господеві, виконуючи свої фахові обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и. В цьому полягає ознака досконалості. Якщо певна професійна діяльність виконується во ім’я вдоволення Верховного Господа, всі вади, що властиві цій діяльності, усуваються. Коли плоди праці буде очищено через віддане служіння, людина досягне досконалості й побачить в собі свою сутність, а це і є самоусвідомленням.

Текст

асакта-буддгіх̣ сарватра
джіта̄тма̄ віґата-спр̣хах̣
наішкармйа-сіддгім̇ парама̄м̇
саннйа̄сена̄дгіґаччгаті

Послівний переклад

асакта-буддгіх̣—з неприв’язаним інтелектом; сарватра—скрізь; джіта-а̄тма̄—опановуючи розум; віґата-спр̣хах̣—без матеріальних бажань; наішкармйа-сіддгім—досконалості у відсутності наслідків; парама̄м—верховної; саннйа̄сена—життям у відреченні; адгіґаччгаті—досягає.

Переклад

Той, хто володіє собою й ні до чого не прив’язаний, і кого не цікавлять матеріальні насолоди, може через відречення досягти найвищого досконалого ступеня свободи від наслідків діяльності.

Коментар

Істинне відречення полягає в тому, що людина постійно відчуває себе невід’ємною часткою Верховного Господа, отже, розуміє, що не має права насолоджуватись плодами своєї праці. А що вона є невід’ємною часткою Верховного Господа, то плодами її праці повинен насолоджуватись Верховний Господь. Це і є свідомість Кр̣шн̣и. Людина, яка діє в свідомості Кр̣шн̣и — істинний саннйа̄сı̄, що живе у відреченні. Спрямовуючи розум до Кр̣шн̣и, людина стає задоволеною, бо діє во ім’я Верховного Господа. Вона втрачає схильність до чогось матеріального, і вже не розуміє, як можна шукати якогось іншого задоволення поза трансцендентним щастям, яке походить із служіння Господеві. Вважають, що саннйа̄сı̄ вільний від наслідків своїх минулих дій, але людина, яка перебуває в свідомості Кр̣шн̣и, природним чином досягає такого стану досконалості, навіть без формального посвячення в саннйа̄су. Такий стан усвідомлення називають йоґа̄рӯдгою, або досконалим ступенем йоґи. Як сказано в третій главі: йас тв а̄тма-ратір ева сйа̄т — «той, хто черпає задоволення в собі, не боїться наслідків своїх дій».

Текст

сіддгім̇ пра̄пто йатга̄ брахма
татга̄пноті нібодга ме
сама̄сенаіва каунтейа
нішт̣га̄ джн̃а̄насйа йа̄ пара̄

Послівний переклад

сіддгім—досконалість; пра̄птах̣—той, хто; йатга̄—як; брахма— Всевишній; татга̄—так; а̄пноті—досягає; нібодга—спробуй зрозуміти; ме—від Мене; сама̄сена—сумарно; ева—неодмінно; каунтейа—син Кунтı̄; нішт̣га̄—стадія; джн̃а̄насйа—знання; йа̄—котра; пара̄—трансцендентна.

Переклад

Тепер же, сину Кунтı̄, Я розкажу тобі, як, досягши такої досконалості, людина зможе піднятись до вищого ступеня, Брахмана, ступеня довершеного знання.

Коментар

Господь розповідає Арджуні, яким чином можна досягти вищого ступеня досконалості, просто виконуючи свої визначені обов’язки во ім’я Верховного Бога-Особи. Вищого духовного стану, або Брахмана, можна досягти, просто відмовившись од плодів своєї праці заради вдоволення Верховного Господа. Це і є шлях самоусвідомлення. Істинна досконалість знання полягає в досягненні чистої свідомості Кр̣шн̣и. Про це йтиме мова в дальших віршах.

Текст

буддгйа̄ віш́уддгайа̄ йукто
дгр̣тйа̄тма̄нам̇ нійамйа ча
ш́абда̄дı̄н вішайа̄м̇с тйактва̄
ра̄ґа-двешау вйудасйа ча
вівікта-севı̄ лаґгв-а̄ш́ı̄
йата-ва̄к-ка̄йа-ма̄насах̣
дгйа̄на-йоґа-паро нітйам̇
ваіра̄ґйам̇ самупа̄ш́рітах̣
ахан̇ка̄рам̇ балам̇ дарпам̇
ка̄мам̇ кродгам̇ паріґрахам
вімучйа нірмамах̣ ш́а̄нто
брахма-бгӯйа̄йа калпате

Послівний переклад

буддгйа̄—інтелектом; віш́уддгайа̄—повністю очищеною; йуктах̣—зайнятий; дгр̣тйа̄—рішучістю; а̄тма̄нам—«я»; нійатйа—впорядковуючи; ча — також; ш́абда-а̄дı̄н — таких, як звук; вішайа̄н— об’єктів чуттів; тйактва̄ — відмовляючись; ра̄ґа — прив’язаність; двешау—і ненависть; вйудасйа—відклавши; ча—також; вівіктасевı̄—жити у відлюдному місці; лаґгу-а̄ш́ı̄—їсти невелику кількість; йата — опановуючи; ва̄к — мову; ка̄йа — тіло; ма̄насах̣ — і розум; дгйа̄на-йоґа-парах̣—завжди занурений у транс; нітйам—двадцять чотири години на добу; ваіра̄ґйам—відчуженості; самупа̄ш́рітах̣— знайшовши притулок; ахан̇ка̄рам—оманного его; балам—оманної міці; дарпам—оманної гордості; ка̄мам—хтивості; кродгам—гніву; паріґрахам—і прийняття матеріальних речей; вімучйа—бувши позбавленим; нірмамах̣—без почуття власності; ш́а̄нтах̣—мирний; брахма-бгӯйа̄йа—для самоусвідомлення;калпате—кваліфікований.

Переклад

Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.

Коментар

Людина, яка очистилась за допомогою знання, перебуває в ґун̣і благочестя, вона володіє своїм розумом і завжди відчуває духовний екстаз. Її не приваблюють об’єкти почуттєвої втіхи, і в своїй діяльності вона вільна від прихильності й ненависті. Так, зречена людина звичайно бажає жити самотньо, їсть вона рівно стільки, скільки необхідно, й керує діяльністю свого розуму й тіла. У неї відсутнє оманне его, бо вона не ототожнює себе з тілом. Не хоче вона також, вдаючись до якихось матеріальних заходів, зробити своє тіло дебелим та дужим. А що в неї відсутні матеріалістичні погляди на життя, то їй не знайома оманлива пиха. Вона задоволена всім, що з Господньої ласки випадає на її долю, її не дратує відсутність чуттєвих утіх і вона не прагне нічого, що приносить чуттєве задоволення. Таким чином, повністю звільнившись від оманного его, вона втрачає прихильність до всього матеріального. Це є стадія осягнення себе як Брахмана, і її називають стадією брахма-бгӯти. Людина, яка звільнилась від матеріалістичних поглядів на життя, стає вмиротвореною й непідвладною тривогам. Це описано в Бгаґавад-ґı̄ті (2.70):

а̄пӯрйама̄н̣ам ачала-пратішт̣гам̇
самудрам а̄пах̣ правіш́анті йадват
тадват ка̄ма̄ йам̇ правіш́анті сарве
са ш́а̄нтім а̄пноті на ка̄ма-ка̄мı̄

«Умиротворення може досягти лише той, кого не турбує безперервний потік бажань, що подібні річкам, які впадають у вічно наповнюваний, але завжди спокійний океан. Але немає миру тому, хто прагне задовольнити свої бажання».

Текст

брахма-бгӯтах̣ прасанна̄тма̄
на ш́очаті на ка̄н̇кшаті
самах̣ сарвешу бгӯтешу
мад-бгактім̇ лабгате пара̄м

Послівний переклад

брахма-бгӯтах̣—бувши єдиним з Абсолютом; прасанна-а̄тма̄— сповнений радості; на—ніколи; ш́очаті—сумує; на—ніколи; ка̄н̇кшаті—бажає; самах̣—однаковий; сарвешу—до всіх; бгӯтешу— живих істот; мат-бгактім—віддане служіння Мені; лабгате—здобуває; пара̄м—трансцендентної.

Переклад

Людина, яка підіймається до цього трансцендентного рівня, негайно осягає Верховного Брахмана. Вона ніколи не сумує й над нею не владні матеріальні бажання. Вона однаково ставиться до всіх живих істот. Це і є початком чистого відданого служіння Мені.

Коментар

Вища мета імперсоналістів полягає в тому, щоб досягти ступеня брахма-бгӯти, тобто злитись з Абсолютом. Однак, з погляду персоналіста, правдивого відданого Кр̣шн̣и, людина повинна піднятись ще вище й стати на шлях чистого відданого служіння. Це означає, що той, хто присвячує себе чистому відданому служінню Господеві, вже перебуває на стадії звільнення, брахма- бгӯти, або єдності з Абсолютом. Не реалізувавши свою якісну єдність із Всевишнім, з Абсолютом, неможливо служити Йому. З абсолютного погляду нема різниці між тим, хто служить, й тим, кому служать, і все ж таки у вищому духовному розумінні така різниця є.

В межах матеріалістичного погляду на життя діяльність задля чуттєвого задоволення неодмінно викликає страждання, але в абсолютному світі для тих, хто віддано служить Кр̣шн̣і, страждань немає. У відданого в свідомості Кр̣шн̣и нема підстав для журби і жаги. Господь є довершене ціле, і жива істота, яка служить Богові в свідомості Кр̣шн̣и, також стає довершеною сама у собі. Вона нагадує річку, яку очищено від бруду. Всі думки чистого відданого Господа звернені до Кр̣шн̣и, і цілком природно, що такий відданий завжди щасливий. Він не сумує, втрачаючи, і не прагне придбати щось матеріальне, бо його життя заповнює служіння Господеві. У нього немає прагнень до світських насолод, бо він знає, що кожна жива істота — лише невід’ємна фраґментарна частка Верховного Господа і Його вічна слуга. Він не вважає, що в матеріальному світі хтось вищий, а хтось — нижчий; поняття вищого й нижчого нетривкі, а відданого Господа не цікавить виникнення й зникнення минущого. Для нього золото й камінь — рівноцінні. Це і є стадія брахма-бгӯти, якої чистий відданий досягає дуже легко. На такій стадії існування сама думка про злиття з Верховним Брахманом і знищення власної індивідуальності стає неприйнятною, ідея досягнення раю — фантасмагорією, а чуття нагадують зламані отруйні зуби гадюки. Як нема потреби боятись гадюки із зламаними зубами, так й не треба боятись приборканих чуттів. Для людей, що заражені матеріалізмом, світ сповнений страждань, але для відданих Кр̣шн̣и весь світ незугірш од Ваікун̣т̣ги, тобто духовного неба. Найвидатніша особистість у матеріальному всесвіті — не більша за мурашку для відданого Господа. Такого ступеня досконалості можна досягти милістю Господа Чаітанйі, який у цю епоху звіщав чисте віддане служіння.

Текст

бгактйа̄ ма̄м абгіджа̄на̄ті
йа̄ва̄н йаш́ ча̄смі таттватах̣
тато ма̄м̇ таттвато джн̃а̄тва̄
віш́ате тад-анантарам

Послівний переклад

бгактйа̄—чистим відданим служінням; ма̄м—Мені; абгіджа̄на̄ті— можна пізнати; йа̄ва̄н—стільки, скільки; йах̣ ча асмі— яким Я є; таттватах̣—поправді; татах̣—потім; ма̄м—Мене; таттватах̣—поправді; джн̃а̄тва̄—знаючи; віш́ате—він входить; тат- анантарам—після.

Переклад

Людина може пізнати Мене, Верховного Бога-Особу, яким Я є, лише за допомогою відданого служіння. І коли, завдяки любові й відданості, людина цілком усвідомить Мене, вона може вступити в царство Бога.

Коментар

Верховний Бог-Особа Кр̣шн̣а та Його повновладні експансії недоступні для любителів розумувань та для невіруючих. Той, хто бажає пізнати Верховного Бога-Особу, повинен виконувати чисте віддане служіння Господу під керівництвом Його чистого бгакти. Інакше справжнє знання про Верховного Бога- Особу ніколи не відкриється Йому. В сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти (7.25) сказано: на̄хам̇ прака̄ш́ах̣ сарвасйа — Він відкриває Себе не кожному. Бога не можна осягнути за допомогою обширних наукових знань або роздумувань. Лише той, хто серйозно присвячує себе відданому служінню свідомості Кр̣шн̣и, може зрозуміти, хто є Кр̣шн̣а. Наукові ступені тут не допоможуть.

Той, хто осяг глибини знання про Кр̣шн̣у, отримує доступ в духовне царство, до обителі Кр̣шн̣и. Злиття з Брахманом не означає втрати індивідуальності. Віддане служіння присутнє там, а що є наявним віддане служіння, то є і Бог, і відданий, й саме віддане служіння. Таке знання — неуникне: воно не зникає і після звільнення. Звільнення означає відхід од матеріалістичного уявлення про життя. В духовному житті існують ті ж відмінності й ті ж індивідуальності, але все це в чистій свідомості Кр̣шн̣и. Не слід дотримуватись помилкової думки, що слово віш́ате, «входить в Мене», підтверджує теорію монізму, згідно з якою жива істота стає однорідною з безособистісним Брахманом. Це не так. Віш́ате означає, що індивід може, зберігаючи свою індивідуальність, вступити до обителі Верховного Господа, щоб спілкуватися з Ним і служити Йому. Зелена пташка, наприклад, сідає на зелене дерево не для того, щоб злитись із ним, а на те, щоб куштувати його плоди. Імперсоналісти люблять наводити такий приклад — річка впадає в океан і зливається з ним. Це може бути джерелом щастя для імперсоналіста. Однак персоналіст, уподібнюючись мешканцям океану, зберігає свою індивідуальність. Опускаючись в океанські глибини, можна виявити велику кількість живих істот. Поверхового знайомства з океаном замало, треба отримати вичерпне знання про мешканців його глибин.

Завдяки чистому відданому служінню Господеві, відданий може пізнавати трансцендентні якості Всевишнього, якими вони є. Як сказано в одинадцятій главі, збагнути Господа можна лише через віддане служіння Йому. Підтвердження цього знаходимо й тут. Шляхом відданого служіння можна осягнути Верховного Бога-Особу і ввійти в Його царство.

Якщо вже досягнута стадія брахма-бгӯти, тобто свободи від матеріалістичних поглядів, індивід розпочинає віддане служіння із слухання про Господа. Слухання про Всевишнього само по собі підносить людину до стадії брахма-бгӯти, і вся матеріальна скверна — захланність й прагнення чуттєвої втіхи — залишають його. В міру того, як хтивість й бажання зникають із серця відданого, він все більше схиляється до служіння Господу, й завдяки такій схильності він звільнюється від матеріальної скверни. Досягши цього ступеня життя, він може пізнавати Верховного Господа. Підтвердження цьому ми знаходимо й у Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам. Після звільнення процес бгакті, тобто трансцендентного служіння, не припиняється. Веда̄нта-сӯтра (4.1.12) також підтверджує це: а̄-пра̄йан̣а̄т татра̄пі хі др̣штам. Тобто, після звільнення віддане служіння продовжується. Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам визначає істинне звільнення, як відновлення духовної сутності живої істоти, її одвічного природного становища. Як вже пояснювалось, за свого справжнього становища кожна жива істота є невід’ємною індивідуальною часткою Верховного Господа, природним обов’язком якої є служіння. Таке служіння не припиняється ні на мить, навіть по тому, як жива істота досягає звільнення. Справжнє звільнення означає позбутись хибних поглядів на життя.

Текст

сарва-карма̄н̣й апі сада̄
курва̄н̣о мад-вйапа̄ш́райах̣
мат-праса̄да̄д ава̄пноті
ш́а̄ш́ватам̇ падам авйайам

Послівний переклад

сарва—усю; карма̄н̣ı̄—діяльність; апі—хоча; сада̄—завжди; курва̄н̣ах̣—виконуючи; мат-вйапа̄ш́райах̣—під Моїм захистом; мат- праса̄да̄т—через Мою милість; ава̄пноті—людина досягає; ш́а̄ш́ватам—вічний; падам—обитель; авйайам—нетлінний.

Переклад

Мій відданий, хоча і вдається до різноманітної діяльності, перебуває під Моїм захистом і досягає з Моєї ласки вічної й нетлінної обителі.

Коментар

Слово мад-вйапа̄ш́райах̣ означає «під заступництвом Верховного Господа». Щоб звільнитись від матеріальної скверни, чистий відданий діє під керівництвом Верховного Господа або Його представника — духовного вчителя. Для відданого час нічим не обмежений. Він постійно, двадцять чотири години на добу, робить все, що вказує йому Верховний Господь. Господь дуже милосердний до такого відданого у свідомості Кр̣шн̣и, отож, відданий, незважаючи на численні перешкоди, врешті-решт потрапляє до трансцендентної обителі Кр̣шн̣алоки. Доступ туди йому ґарантований, це безсумнівно. В тій вищій обителі не існує змін, там усе вічне, нетлінне й сповнене знання.

Текст

четаса̄ сарва-карма̄н̣ı̄
майі саннйасйа мат-парах̣
буддгі-йоґам упа̄ш́рітйа
мач-чіттах̣ сататам̇ бгава

Послівний переклад

четаса̄—інтелектом; сарва-карма̄н̣і—діяльність будь-якого роду; майі—Мені; саннйасйа—відмовляючись; мат-парах̣—під Моїм захистом; буддгі-йоґам—діяльності у відданості; упа̄ш́рітйа—знаходячи притулок; мат-чіттах̣—тим, хто усвідомлює Мене; сататам—двадцять чотири години на добу; бгава—просто стань.

Переклад

Що б ти не робив, у всьому покладайся на Мене, на Моє заступництво. Наповни любов’ю служіння Мені й усвідомлюй Мене повністю.

Коментар

Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, не виступає в ролі господаря світу. Усвідомлюючи своє становище слуги, він діє тільки за вказівками Всевишнього. У слуги нема особистої незалежності. Він чинить так, як того вимагає господар. Слуга, що діє від імені вищого господаря, залишається спокійним як при здобуткові, так і у втраті. Він просто чесно виконує свій обов’язок за велінням Господа. Може виринути питання: Арджуна діяв під керівництвом Самого Кр̣шн̣и, але як бути, коли Кр̣шн̣и нема поруч? Але, якщо діяти згідно з настановами Кр̣шн̣и, які Він дав у цій книзі, або ж під керівництвом представника Кр̣шн̣и, наслідки будуть ті ж самі. В даному вірші санскритське слово мат-парах̣ має велике значення. Воно вказує, що в людини немає іншої мети в житті, крім діяльності в свідомості Кр̣шн̣и, лише на Його вдоволення. Діючи в цьому напрямкові, треба думати тільки про Кр̣шн̣у: «Це доручив мені Сам Кр̣шн̣а». Поступаючи так, ви природно будете змушені думати лише про Кр̣шн̣у, а це і є досконала свідомість Кр̣шн̣и. Треба, однак, зауважити, що, зробивши якийсь свавільний вчинок, не слід пропонувати його наслідки Господу. Такого роду діяльність не входить у віддане служіння в свідомості Кр̣шн̣и. Діяти потрібно тільки згідно з вказівками Кр̣шн̣и. Це дуже важливий пункт. Наказ Кр̣шн̣и приходить через лінію учнівської послідовності від істинного духовного вчителя. Тому виконання вказівок духовного вчителя слід вважати головним обов’язком свого життя. Якщо людина знайшла істинного духовного вчителя і почала діяти під його керівництвом, вона неодмінно досягне досконалості життя в свідомості Кр̣шн̣и.

Текст

мач-чіттах̣ сарва-дурґа̄н̣і
мат-праса̄да̄т тарішйасі
атга чет твам ахан̇ка̄ра̄н
на ш́рошйасі вінан̇кшйасі

Послівний переклад

мат—Мене; чіттах̣—той, хто усвідомлює; сарва—усі; дурґа̄н̣і— перепони; мат-праса̄да̄т—з Моєї милості; тарішйасі—ти подолаєш; атга—але; чет—якщо; твам—ти; ахан̇ка̄ра̄т—оманним его; на ш́рошйасі—не послухаєш; вінан̇кшйасі—ти загубиш себе.

Переклад

Пізнавши Мене, ти подолаєш з Моєї ласки всі перепони обумовленого життя. Але, якщо ти, не дослухаючись до Мене, приймеш диктат оманного его, — ти згубиш себе.

Коментар

Людина, що сповнена свідомості Кр̣шн̣и, не турбується надмірно про свої насущні потреби. Обумовлені люди не можуть збагнути такої великої свободи від будь-яких тривог. Для людини, яка діє в свідомості Кр̣шн̣и, Господь стає найближчим другом. Він завжди турбується про добробут Свого друга й віддає Себе йому, тому, хто з любов’ю день і ніч трудиться, аби принести вдоволення своєму Господеві. Тому не слід дозволяти оманному его, пов’язаному з фізичною концепцією життя, збивати себе з правильного шляху. Людині не слід хибно вважати, що вона не залежить від законів матеріальної природи й вільна в своїх діях. Вона безумовно перебуває під владою суворих законів матерії, але, почавши діяти в свідомості Кр̣шн̣и, вона звільнюється і уникає матеріальних перешкод. Треба особливо зауважити, що людину поза свідомістю Кр̣шн̣и неодмінно підхоплює вир матеріального світу, і вона губиться в океані народження й смерті. Жодна обумовлена душа не знає, що можна, а чого не можна робити, але людина в свідомості Кр̣шн̣и отримує свободу дії, тому що їй усе підказує Кр̣шн̣а із середини, а зовні підтверджує духовний вчитель.

Текст

йад ахан̇ка̄рам а̄ш́рітйа
на йотсйа іті манйасе
мітгйаіша вйаваса̄йас те
пракр̣тіс тва̄м̇ нійокшйаті

Послівний переклад

йат—якщо; ахан̇ка̄рам—оманного его; а̄ш́рітйа—знаходячи притулок; на йотсйе—я не буду воювати; іті—таким чином; манйасе—ти думаєш; мітгйа̄ ешах̣—все це оманне; вйаваса̄йах̣—рішучість; те—твоя; пракр̣тіх̣—матеріальна природа; тва̄м—ти; нійокшйаті—втягнешся.

Переклад

Якщо ти знехтуєш Моїми вказівками і не станеш до бою, то обереш неправильний шлях. Твоя власна природа примусить тебе взяти участь у битві.

Коментар

Арджуна був уроджений воїн, кшатрійа, і його обов’язок велів йому битись. Однак оманне его змушувало його остерігатись, що він буде страждати від наслідків убивства свого вчителя, діда, друзів. Фактично він вважав себе господарем становища, так, ніби від нього залежали гарні чи погані наслідки його діяльності. Він забув про Господа, що був присутній там і який закликав його битись. Така забудькуватість властива обумовленій душі. Верховний Бог-Особа підказує, що таке добро, і що — зло, і людині для досягнення досконалого життя залишається просто діяти в свідомості Кр̣шн̣и. Ніхто не може знати свою долю краще від Господа. Тому найліпше — це прийняти до уваги Його вказівки і діяти відповідно. Ніхто не може нехтувати веліннями Верховного Бога-Особи, або ухилятись виконувати розпорядження духовного вчителя, представника Господа. Людині слід без вагань виконувати те, що велить Верховний Бог-Особа, і Кр̣шн̣а захистить її за всіх обставин.

Текст

свабга̄ва-джена каунтейа
нібаддгах̣ свена карман̣а̄
картум̇ неччгасі йан моха̄т
карішйасй авашо ’рі тат

Послівний переклад

свабга̄ва-джена—породжений твоєю власною природою; каунтейа—син Кунтı̄; нібаддгах̣—обумовлений; свена—своєю власною; карман̣а̄—діяльністю; картум—робити; на—не; іччгасі—ти хочеш; йат—котре; моха̄т—ілюзією; карішйасі—ти будеш діяти; аваш́ах̣—проти волі; апі—навіть; тат—те.

Переклад

Під впливом ілюзії ти зараз відмовляєшся коритись моїм наказам, однак тобі доведеться діяти, підкоряючись своїй власній природі, о сину Кунтı̄.

Коментар

Якщо жива істота відмовляється діяти згідно з вказівками Верховного Господа, то її примусять діяти ґун̣и матеріальної природи, в яких вона перебуває, Кожен діє відповідно до того, яке сполучення ґун̣ природи править ним. Але на того, хто самохіть цілковито віддається на волю Верховного Господа, очікує слава.

Текст

ı̄ш́варах̣ сарва-бгӯта̄на̄м̇
хр̣д-деш́е ’рджуна тішт̣гаті
бгра̄майан сарва-бгӯта̄ні
йантра̄рӯд̣га̄ні ма̄йайа̄

Послівний переклад

ı̄ш́варах̣—Верховний Господь; сарва-бгӯта̄на̄м—усіх живих істот; хр̣т-деш́е—що перебуває в серці; арджуна—Арджуна; тішт̣гаті—мешкає; бгра̄майан—змушуючи мандрувати; сарва-бгӯта̄ні— усі живі істоти; йантра—в машині; а̄рӯд̣гані—бувши приміщеними; ма̄йайа̄—зачаровані матеріальною енерґією.

Переклад

Верховний Господь перебуває в серці кожного, о Арджуно, і керує блуканнями всіх живих істот, що наче сидять у машині, яку створила матеріальна енерґія.

Коментар

Арджуна не був наділений вищим знанням, і на його намір воювати чи не воювати впливали його обмежені судження. Господь Кр̣шн̣а пояснив, що індивідуальна особа аж ніяк не є цілесною сама по собі. Верховний Бог-Особа, тобто Сам Кр̣шн̣а у вигляді локалізованої Парама̄тми, Наддуші, присутній в серці кожної живої істоти і керує нею. Змінюючи тіло, жива істота забуває свої минулі дії, але Наддуша, яка знає минуле, теперішнє і майбутнє, залишається свідком усіх її вчинків. Отже, діяльністю всіх живих істот керує Наддуша. Жива істота отримує те, що заслужила. Її носієм в цьому світі є тіло, яке створила матеріальна енерґія під керівництвом Наддуші. Приміщена в конкретне тіло, жива істота змушена діяти в умовах, що породжує це тіло. Людина в швидкісному авто мчить швидше, ніж той, хто їде в малопотужній машині, хоча живі істоти, водії, можуть бути однаковими. Так само, з волі Наддуші, матеріальна природа створює певний тип тіла для даної живої істоти, щоб та могла діяти згідно зі своїми колишніми прагненнями. Жива істота не є самодостатня. Не треба вважати себе незалежним від Верховного Бога-Особи. Людина завжди підвладна Йому, і обов’язок людини — довіритись Йому, до чого і закликає дальший вірш.

Текст

там ева ш́аран̣ам̇ ґаччга
сарва-бга̄вена бга̄рата
тат-праса̄да̄т пара̄м̇ ш́а̄нтім̇
стга̄нам̇ пра̄псйасі ш́а̄ш́ватам

Послівний переклад

там—Йому; ева—неодмінно; ш́аран̣ам ґаччга—віддайся; сарва- бга̄вена—з усякого погляду; бга̄рата—син Бгарати; тат-праса̄да̄т — з Його милості; пара̄м — трансцендентну; ш́а̄нтім — мир; стга̄нам—обитель; пра̄псйасі—ти отримаєш; ш́а̄ш́ватам—вічне.

Переклад

О нащадку Бгарати, цілком довірся Йому. З Його ласки ти досягнеш трансцендентного миру і вічної вищої обителі.

Коментар

Жива істота повинна вручити себе Верховному Богові-Особі, що перебуває в серці кожного — це звільнить її від усіх страждань, притаманних матеріальному існуванню, і дозволить, зрештою, досягти Верховного Господа. Трансцендентний світ описано в ведичній літературі (Р̣ґ Веда 1.22.20), як тад вішн̣ох̣ парамам̇ падам. А що творіння в цілому являє собою Господнє царство, то все матеріальне за своєю суттю є духовним, однак парамам̇ падам стосується саме вічної оселі, яку ще називають духовним небом — Ваікун̣т̣гою.

В п’ятнадцятій главі Бгаґавад-ґı̄ти сказано: сарвасйа ча̄хам̇ хр̣ді саннівішт̣ах̣ — Господь перебуває в серці кожного. Тобто, порада довіритись Наддуші, що перебуває в серці кожного, означає, що людина повинна вручити себе Верховному Богові-Особі, Кр̣шн̣і. Арджуна вже прийняв Кр̣шн̣у як Верховного Господа, в десятій главі він називає Його парам̇ брахма парам̇ дга̄ма. Арджуна визнає Кр̣шн̣у за Верховного Бога-Особу й вище пристановище всіх живих істот, покладаючись не лише на особистий досвід, але й на свідчення таких видатних авторитетів, як На̄рада, Асіта, Девала та Вйа̄са.

Текст

іті те джн̃а̄нам а̄кгйа̄там̇
ґухйа̄д ґухйатарам̇ майа̄
вімр̣ш́йаітад аш́ешен̣а
йатгеччгасі татга̄ куру

Послівний переклад

іті—таким чином; те—тобі; джн̃а̄нам—знання; а̄кгйа̄там—описане; ґухйа̄т—ніж потаємне; ґухйа-татам—ще потаємніше; майа̄—Мною; вімр̣ш́йа—обмірковуючи; етат—це; аш́ешен̣а—повністю; йатга̄—як; іччгасі—тобі подобається; татга̄—так; куру— виконуй.

Переклад

Отож, Я відкрив тобі найсокровенніше з усього знання. Обміркуй його добре, а далі чини як хочеш.

Коментар

Господь уже пояснив Арджуні, що таке брахма-бгӯта. Людина, яка перебуває в стані брахма-бгӯти, сповнена радості, ніколи не сумує й нічого не жадає, і це є наслідком того, що її наділено сокровенним знанням. Кр̣шн̣а також розкриває тайну Наддуші. Це також духовне знання, знання про Брахмана, але ще вище.

Слова йатгеччгасі татга̄ куру — «ти можеш діяти як забажаєш» — вказують на те, що Господь не обмежує тієї незначної свободи, що її даровано живій істоті. В Бгаґавад-ґı̄ті Господь дає вичерпне пояснення, яким чином можна зробити своє існування на щабель вищим. Найкраща порада, яку отримав Арджуна, — це вручити себе Наддуші, що перебуває в його серці. По-справжньому прониклива людина погоджується діяти лише за вказівками Наддуші. Це полегшує утвердження в свідомості Кр̣шни, яка є найвищим ступенем досконалості людського життя. Арджуна отримав наказ воювати безпосередньо від Верховного Бога-Особи. Впокоритись Верховному Богові-Особі — найбільше благо для кожної живої істоти. Потрібно це не Верховному Господеві. Перед тим, як віддатись Йому, кожен згідно з можливостями свого інтелекту може зважити необхідність цього; саме за допомогою інтелекту і слід сприймати настанови Верховного Бога-Особи. Ті ж самі настанови приходять також від духовного вчителя — істинного представника Кр̣шн̣и.

Текст

сарва-ґухйатамам̇ бгӯйах̣
ш́р̣н̣у ме парамам̇ вачах̣
ішт̣о ’сі ме др̣д̣гам іті
тато вакшйа̄мі те хітам

Послівний переклад

сарва-ґухйа-тамам—найпотаємніше з усіх; бгӯйах̣—знову; ш́р̣н̣у— тільки послухай; ме—від Мене; парамам—верховне; вачах̣—настанова; ішт̣ах̣ асі—ти дорогий; ме—Мені; др̣д̣гам—дуже; іті—таким чином; татах̣—тому; вакшйа̄мі—Я кажу; те—для твоєї; хітам—користі.

Переклад

Ти — Мій найдорожчий друг, і тому Я даю тобі Мої вищі настанови, найсокровенніше знання. Послухай Мене, це принесе тобі користь.

Коментар

Господь передав Арджуні сокровенне знання — знання Брахмана, потім ще більш приховане — знання Наддуші, яка перебуває в серці кожного, і ось тепер Він розкриває найсокровеннішу частину знання. Він каже: «Просто віддайся Верховному Богові-Особі». Наприкінці дев’ятої глави Він сказав: ман-мана̄х̣ — «просто завжди думай про Мене». Таку ж настанову Він повторює і тут, щоб підкреслити сутність вчення Бгаґавад-ґı̄ти. Пересічні люди не розуміють цієї суті. Вона доступна лише тим, хто дуже дорогий Кр̣шн̣і — Його чистим відданим. Це є найвиша настанова всієї ведичної літератури. Те, про що тут каже Кр̣шн̣а, є серцевиною усього знання, і цього слід дотримуватись не лише Арджуні, але й усім живим істотам.

Текст

ман-мана̄ бгава мад-бгакто
мад-йа̄джı̄ ма̄м̇ намаскуру
ма̄м еваішйасі сатйам̇ те
пратіджа̄не прійо ’сі ме

Послівний переклад

мат-мана̄х̣—думаючи про Мене; бгава—просто стань; мат-бгактах̣—Моїм відданим; мат-йа̄джı̄—той, хто поклоняється; ма̄м— Мені; намаскуру—пропонуй свої шанобливі поклони; ма̄м—Мені; ева—неодмінно; ешйасі—ти прийдеш; сатйам—істинно; те—тобі; пратіджа̄не—Я обіцяю; прійах̣—дорогий; асі—ти є; ме—Мені.

Переклад

Завжди думай про Мене, стань Моїм відданим, поклоняйся Мені й виявляй Мені свою шану. Таким чином ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, бо ти — Мій найдорожчий друг.

Коментар

Найсокровенніше знання полягає в тому, що людина повинна стати чистим відданим Кр̣шн̣и, завжди думати про Нього й діяти задля Нього. Не слід вдаватись до формальної медитації. Потрібно так перебудувати своє життя, щоб кожної миті можна було думати про Кр̣шн̣у. Необхідно всю свою повсякденну діяльність зв’язати з Кр̣шн̣ою. Життя слід організувати таким чином, щоб ні вдень, ні вночі не було можливості думати про щось інше, крім Кр̣шн̣и. Господь обіцяє, що кожен, хто перебуває в такій чистій свідомості Кр̣шн̣и, обов’язково повернеться в обитель Кр̣шн̣и, де зможе спілкуватись з Кр̣шн̣ою віч-на-віч. Це знання Кр̣шн̣а передає Арджуні, тому що Арджуна — Його найближчий друг. Кожен, хто йде стопами Арджуни, може стати близьким другом Кр̣шн̣и й досягти такої ж досконалості, як і Арджуна.

Цей вірш підкреслює необхідність зосередити розум на Кр̣шн̣і — а саме на Його образі юнака з тілом блакитного відтінку, з флейтою в двох Його руках, з прекрасним обличчям і павичевим пером у волоссі. Опис Кр̣шн̣и можна знайти в Брахма-сам̇гіті і в іншій літературі. Треба зосередити свій розум на цій первинній формі Господа Кр̣шн̣и. Не слід відволікати увагу навіть на інші форми Господа. У Бога багато форм: Вішн̣у, На̄ра̄йан̣а, Ра̄ма, Вара̄ха ..., але найкраще зосередити свій розум лише на цій формі Кр̣шн̣и, в якій Він з’явився Арджуні. Зосередження розуму на образі Кр̣шн̣и є серцевиною усього знання. І це найсокровенніше знання було відкрите Арджуні, бо він — найдорожчий Кр̣шн̣і друг.

Текст

сарва-дгарма̄н парітйаджйа
ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа
ахам̇ тва̄м̇ сарва-па̄пебгйо
мокшайішйа̄мі ма̄ ш́учах̣

Послівний переклад

сарва-дгарма̄н—усе розмаїття релігій; парітйаджйа—залишаючи; ма̄м—Мені; екам—лише; ш́аран̣ам—щоб віддатися; враджа—йди; ахам—Я; тва̄м—тебе; сарва—усіх; па̄пебгйах̣—від гріховних наслідків; мокшайішйа̄мі—позбавлю; ма̄—не; ш́учах̣—хвилюйся.

Переклад

Залиш усі різновиди релігії і просто віддайся Мені. Я звільню тебе від усіх наслідків твоїх гріховних вчинків. Не бійся нічого.

Коментар

Господь описав різні форми знання й релігії — знання про Вищого Брахмана, знання про Парама̄тму, знання про різні соціальні статуси й класи суспільного життя, знання про життя у відреченні, знання про одмежування від прив’язаностей, опанування чуттів і розуму, про медитацію тощо. Багатьма шляхами Він описав різні типи релігії. Тепер, підсумовуючи зміст Бгаґавад-ґı̄ти, Господь каже, що Арджуна повинен відкинути все, про що він дізнався — йому слід просто впокоритися Кр̣шн̣і, — така самовіддача звільнить його від наслідків гріховних вчинків, тому що його оберігатиме Сам Господь.

У сьомій главі сказано, що лише той, хто повністю звільнився від наслідків своїх гріховних вчинків, зможе поклонятись Господу Кр̣шн̣і. Можна подумати, що людина, яка не звільнилась від наслідків гріховних вчинків, не зможе стати на шлях відданого служіння. Щоб розвіяти подібні сумніви, тут сказано, що навіть якщо людина не звільнилась від усіх наслідків гріховних вчинків, віддане служіння Господу Ш́рı̄ Кр̣шн̣і очистить її саме по собі. Нема потреби в якихось напружених зусиллях, щоб звільнитись від гріховних наслідків. Потрібно лише без вагань прийняти Кр̣шн̣у як найвищого спасителя всіх живих істот, і з вірою та любов’ю довіритись Йому.

Те, як люди віддаються Кр̣шн̣і, описано в Харі-бгакті-віла̄сі (11.676):

а̄нукӯлйасйа сан̇калпах̣
пра̄тікӯлйасйа варджанам
ракшішйатı̄ті віш́ва̄со
ґоптр̣тве варанам̇ татга̄
а̄тма-нікшепа-ка̄рпан̣йе
шад̣-відга̄ ш́аран̣а̄ґатіх̣

На шляху віри й любові необхідно лише прийняти ті релігійні засади, які в кінцевім підсумку приведуть до відданого служіння Господеві. Можна працювати за фахом згідно із своїм соціальним становищем, але якщо, виконуючи свої обов’язки, людина не приходить до свідомості Кр̣шн̣и, то вся її праця марна. Треба уникати всього, що заважає свідомості Кр̣шн̣и. Слід твердо вірити, що за будь-яких обставин Кр̣шн̣а захистить від усіх труднощів. Нема потреби приділяти зайвої уваги підтримуванню душі в тілі. Кр̣шн̣а подбає про це. Треба завжди вважати себе безпомічним і бачити в Кр̣шн̣і єдину основу свого життєвого поступу. Досить людині серйозно розпочати віддане служіння Господеві, як вона, сповнена свідомості Кр̣шн̣и, одразу ж звільнюється від усієї скверни матеріальної природи. Існують різні форми релігії й різні способи очищення, засновані на розвиткові знання, на медитації в системі містичної йоґи тощо, але той, хто вручив себе Кр̣шн̣і, може обійтись без усього цього. Просто впокорившись Кр̣шн̣і, можна уникнути зайвої трати часу, досягти усіх позитивних результатів й звільнитись від усіх наслідків гріховних вчинків.

Треба, щоб людину приваблював чудовий образ Кр̣шн̣и. Ім’я «Кр̣шн̣а» означає «той, що приваблює всіх». Щасливим є той, кого приваблює Кр̣шн̣а, сповнений вроди, всесильний, всемогутній. Трансценденталісти бувають різних типів: одні поринають в безособистісний Брахман, інші медитують на Парама̄тму й т. ін., але серце вищого трансценденталіста привертається до особистісного аспекту Верховного Бога-Особи. І серед цих вищих трансценденталістів найбільш досконалим є той, кого приваблює Верховний Бог-Особа, Сам Кр̣шн̣а. Іншими словами, віддане служіння Кр̣шн̣і в повній свідомості — це серцевина усього знання, і в цьому — суть усієї Бгаґавад-ґı̄ти. До розряду трансценденталістів належать карма- йоґи, філософи-емпірики, містики й віддані, але найкращі з-поміж них — чисті віддані. Дуже важливими є тут слова ма ш́учах̣ — «не бійся, не сумнівайся, не турбуйся». В людини може з’явитись почуття розгубленості: «Як це, — відмовитись від усіх різновидів релігії й просто вручити себе Кр̣шн̣і?» Але це зайві турботи.

Текст

ідам̇ те на̄тапаска̄йа
на̄бгакта̄йа када̄чана
на ча̄ш́уш́рӯшаве ва̄чйам̇
на ча ма̄м̇ йо ’бгйасӯйаті

Послівний переклад

ідам — це; те — тобою; на — ніколи; атапаска̄йа — неаскетичному; на—ніколи; абгакта̄йа—невідданому; када̄чана—коли-небудь; на—ніколи; ча—також; аш́уш́рӯшаве—тому, хто не виконує відданого служіння; ва̄чйам—сказане; на—ніколи; ча—також; ма̄м— Мені; йах̣—кожен, хто; абгйасӯйаті—заздрить.

Переклад

Це сокровенне знання не можна повідомляти тому, хто розпущений, хто не вірить в Мене й не служить Мені з відданістю, а також тому, хто заздрить Мені.

Коментар

Це вищою мірою потаємне знання не можна повідомляти тому, хто не пройшов крізь аскези на шляхах релігії, хто ніколи не вдавався до відданого служіння в свідомості Кр̣шн̣и, а надто тому, хто вважає Кр̣шн̣у просто за історичну постать або заздрить Його величі. Інколи трапляється, що навіть демони, які заздрять Кр̣шн̣і й поклоняються Йому якимось своїм способом, беруться за власне тлумачення текстів Бгаґавад-ґı̄ти задля заробітку. Але їхні коментарі спотворюють сенс Бгаґавад-ґı̄ти, скривають Кр̣шн̣у. Справжній смисл Бгаґавад-ґı̄ти недоступний для людей, що схильні до матеріальної насолоди. Навіть той, хто опанував свої чуття й суворо дотримується встановлених Ведами приписів, але не є відданим Кр̣шн̣и, не зможе збагнути Його. І навіть той, хто видає себе за відданого Кр̣шн̣и, але не діє в свідомості Кр̣шни, теж не може зрозуміти Кр̣шн̣у. Багато хто заздрить Кр̣шн̣і, тому що в Бгаґавад-ґı̄ті Він пояснив Своє становище Всевишнього, що не має рівних Собі. Є багато заздрих Кр̣шн̣і. Таким людям не слід розповідати Бгаґавад-ґı̄ту, бо вони не здатні її зрозуміти. Той, в кого немає віри, нездатний осягнути Бгаґавад-ґı̄ту й Кр̣шн̣у. Доки людина не зрозуміє Кр̣шн̣у за допомогою чистого відданого, вона не повинна намагатися коментувати тексти Бгаґавад-ґı̄ти.

Текст

йа ідам̇ парамам̇ ґухйам̇
мад-бгактешв абгідга̄сйаті
бгактім̇ майі пара̄м̇ кр̣тва̄
ма̄м еваішйатй асам̇ш́айах̣

Послівний переклад

йах̣—будь-хто; ідам—це; парамам—найвище; ґухйам—надзвичайна таємниця; мат—Моїх; бгактешу—серед відданих; абгідга̄сйаті—пояснює; бгактім—віддане служіння; майі—Мені; пара̄м— трансцендентну; кр̣тва̄—роблячи; ма̄м—до Мене; ева—неодмінно; ешйаті—приходить; асам̇ш́айах̣—без сумніву.

Переклад

Той, хто відкриває цю вищу тайну Моїм відданим, неодмінно підіймається до чистого відданого служіння й врешті-решт повернеться до Мене.

Коментар

Звичайно радять обговорювати Бгаґавад-ґı̄ту лише серед відданих, бо невіруючий не може збагнути ні Кр̣шн̣и, ні Бгаґавад-ґı̄ти. Той, хто не визнає Кр̣шн̣у таким, яким Він є, й не приймає Бгаґавад-ґı̄ти, якою вона є, не повинен намагатись тлумачити її згідно з власними примхами й тим самим зневажати її. Бгаґавад-ґı̄ту слід пояснювати лише тим людям, які готові визнати Кр̣шн̣у за Верховного Бога-Особу. Ця книга може бути предметом обговорення лише для відданих, а не для тих, що вдаються до філософського теоретизування. Однак, кожна людина, яка щиро намагається представити Бгаґавад-ґı̄ту такою, якою вона є, буде підніматись все вище й вище і зрештою досягне ступеня чистої відданості Господеві. Завдяки такій чистій відданості вона неодмінно повернеться додому, назад до Бога.

Текст

на ча тасма̄н манушйешу
каш́чін ме прійа-кр̣ттамах̣
бгавіта̄ на ча ме тасма̄д
анйах̣ прійатаро бгуві

Послівний переклад

на—ніколи; ча—і; тасма̄т—ніж він; манушйешу—серед людей; каш́чіт—будь-який; ме—Мені; прійа-кр̣т-тамах̣—дорожчий; бгавіта̄—стане; на—не; ча—і; ме—Мені; тасма̄т—ніж він; анйах̣— інший; прійа-тарах̣—дорожчий; бгуві—у цьому світі.

Переклад

У всьому світі немає слуги дорожчого для Мене, ніж він, й ніколи не буде.

Текст

адгйешйате ча йа імам̇
дгармйам̇ сам̇ва̄дам а̄вайох̣
джн̃а̄на-йаджн̃ена тена̄хам
ішт̣ах̣ сйа̄м іті ме матіх̣

Послівний переклад

адгйешйате—вивчить; ча—також; йах̣—той, хто; імам—це; дгармйам—священне; сам̇ва̄дам—розмову; а̄вайох̣—наше; джн̃а̄на— знання; йаджн̃ена—жертвопринесенням; тена—ним; ахам—Я; ішт̣ах̣—той, кому поклоняються; сйа̄м—буде; іті—так; ме—Моя; матіх̣—думка.

Переклад

І я проголошую, що той, хто вивчає цю нашу священну бесіду, приносить свій розум на вівтар поклоніння Мені.

Текст

ш́раддга̄ва̄н анасӯйаш́ ча
ш́р̣н̣уйа̄д апі йо нарах̣
со ’пі муктах̣ ш́убга̄л лока̄н
пра̄пнуйа̄т пун̣йа-карман̣а̄м

Послівний переклад

ш́раддга̄-ва̄н—сповнений віри; анасӯйах̣—незаздрісний; ча—і; ш́р̣н̣уйа̄т—слухає; апі—неодмінно; йах̣—хто; нарах̣—людина; сах̣— він; апі—також; муктах̣—бувши звільненим; ш́убга̄н—сприятливих; лока̄н—планет; пра̄пнуйа̄т—він досягає; пун̣йа-карман̣а̄м— доброчесних.

Переклад

А той, хто слухає її з вірою і без заздрості, звільнюється від наслідків гріховних вчинків і досягає сприятливих планет, де мешкають праведники.

Коментар

У шістдесят сьомому вірші цієї глави Господь заборонив розповідати Ґı̄ту тим, хто заздрить Йому. Інакше кажучи, Бгаґавад-ґı̄та̄ призначена лише для відданих Господа. І все ж таки інколи трапляється, що відданий Кр̣шн̣і під час лекції читає із Бгаґавад-ґı̄ти перед аудиторією, яка складається також і з невідданих. Чому ж віддані роблять це? І тут пояснюється, що хоча не кожний є відданим, однак, є багато людей, які не заздрять Кр̣шн̣і. Вони вірять в Нього як у Верховного Бога-Особу. Якщо така людина чує про Господа від істинного відданого Кр̣шн̣и, вона одразу ж звільнюється від усіх наслідків своїх гріховних вчинків і опиняється після смерті на планетах, де живуть тільки праведники. Тому навіть людина, яка не прагне стати чистим відданим Господа, лише слухаючи Бгаґавад-ґı̄ту, здобуває плодів праведної діяльності. Так, чистий відданий Господа надає можливості кожному, хто зустрічається йому на шляху, звільнитись від наслідків усіх гріховних вчинків й стати відданим.

Звичайно люди, над якими не тяжіють наслідки минулих гріховних вчинків, праведники, без ускладнень приходять до свідомості Кр̣шн̣и. Тут важливим є слово пун̣йа-карман̣а̄м. Воно стосується здійснення великих жертвопринесень. Той, хто служить Господу з відданістю й благочестям, але ще не очистивсь остаточно, може досягти планетної системи Полярної зорі, тобто Дгрувалоки, де править Дгрува Маха̄ра̄джа. Він — великий відданий Господа, і в його розпорядженні перебуває особлива планета: Полярна зоря.

Текст

каччід етач чгрутам̇ па̄ртга
твайаіка̄ґрен̣а четаса̄
каччід аджн̃а̄на-саммохах̣
пран̣ашт̣ас те дганан̃джайа

Послівний переклад

каччіт—чи; етат—це; ш́рутам—почуте; па̄ртга—син Пр̣тги; твайа̄—тобою; ека-аґрен̣а—з цілковитою увагою; четаса̄—розумом; каччіт—чи; аджн̃а̄на—невігластва; саммохах̣—ілюзія; пран̣ашт̣ах̣—розвіявся; те—твій; дганан̃джайа—завойовник багатств (Арджуна).

Переклад

О сину Пр̣тги, о завойовнику багатств, чи уважно ти слухав Мене? Чи розвіялись тепер твої ілюзії й сумніви?

Коментар

Господь діяв як духовний учитель Арджуни, тому Він цікавиться, чи зрозумів Арджуна Бгаґавад-ґı̄ту належним чином. У протилежнім випадку Господь був готовий пояснити будь- яке положення або навіть знову всю Бгаґавад-ґı̄ту, якщо виникне потреба. Насправді кожен, хто слухає Бгаґавад-ґı̄ту від істинного духовного вчителя, такого, як Кр̣шн̣а або Його представник, одразу виявить, що його невігластво розвіялось. Бгаґавад-ґı̄та̄ — це не звичайна книга, яку написав якийсь поет чи письменник, — її повідав Сам Верховний Бог-Особа. Кожна людина, якій пощастить почути це вчення від Кр̣шн̣и або ж від Його істинного духовного представника, неодмінно отримає звільнення й підніметься над тьмою невігластва.

Текст

арджуна ува̄ча
нашт̣о мохах̣ смр̣тір лабдга̄
тват-праса̄да̄н майа̄чйута
стгіто ’смі ґата-сандехах̣
карішйе вачанам̇ тава

Послівний переклад

арджуна ува̄ча—Арджуна сказав; нашт̣ах̣—розвіявся; мохах̣— ілюзія; смр̣тіх̣—пам’ять; лабдга̄—відновилась; тват-праса̄да̄т— Твоєю милістю; майа̄ — мною; ачйута — о непохибний Кр̣шн̣а; стгітах̣—розташований; асмі—я є; ґата—усунулись; сандехах̣— всі сумніви; карішйе—я виконаю; вачанам—наказ; тава—Твій.

Переклад

Арджуна сказав: О дорогий Кр̣шн̣о, о непохибний! Мої ілюзії розвіялись. З Твоєї ласки пам’ять моя відновлена. Тепер я певен себе, вільний від сумнівів і готовий діяти згідно Твоїх вказівок.

Коментар

Жива істота повинна діяти згідно з вказівками Верховного Господа — це її природне становище. Вона повинна дотримуватись самодисципліни. Ш́рı̄ Чаітанйа Маха̄прабгу сказав, що жива істота в своєму істинному стані є вічною слугою Верховного Господа. Якщо жива істота забуває це, її обумовлює матеріальна природа, але у відданому служінні Верховному Господеві вона стає вільним слугою Його. Становище слуги притаманне живій істоті. Вона служить або примарній ма̄йі, або — Верховному Господеві. Якщо вона служить Верховному Господеві, це її природне становище. А той, хто служить ілюзорній зовнішній енерґії, обов’язково потрапляє до неї в рабство. Так, перебуваючи в ілюзії, живі істоти служать у матеріальному світі. Вони в кайданах власної хтивості й бажань, однак вважають себе володарями світу. Це називають ілюзією. Коли людина звільнена, її ілюзії зникають, і вона добровільно віддає себе Верховному Господеві, і діє згідно з Його бажаннями. Остання ілюзія, остання пастка ма̄йі, в яку може потрапити жива істота, полягає в твердженні, що вона — Бог. Жива істота вже не вважає себе обумовленою душею, вона вважає себе за Бога. Вона настільки нерозсудлива, що не може второпати: якщо б вона була Богом, то сумніви не посідали б її. Однак вона не зважає на це. Такою є остання хитрість ма̄йі. Насправді ж звільнитись від ілюзорної енерґії можливо лише осягнувши Кр̣шн̣у, тобто Верховного Бога-Особу, і погодившись діяти згідно з Його велінням.

Дуже важливим у даному вірші є слово моха. Моха стосується всього того, що суперечить знанню. Істинне знання полягає в розумінні того, що кожна жива істота є вічна слуга Господа, однак натомість вона вважає себе за господаря матеріального світу, прагнучи панувати над матеріальною природою. Такими є хиби живої істоти. Цю ілюзію можна подолати з Господньої ласки або ж з ласки чистого відданого Кр̣шн̣и. Коли ілюзія зникає, людина починає діяти в свідомості Кр̣шн̣и.

Свідомість Кр̣шн̣и означає, що людина діє згідно з веліннями Кр̣шн̣и. Обумовлена душа, яку ввела в оману зовнішня матеріальна енерґія, не знає, що лише Верховний Господь є правителем, що сповнений знання, і володарем усього. На Своє бажання Він може дати Своїм відданим усе. Він — друг кожного, але особливо Він прихильний до Своїх відданих. Кр̣шн̣а владний над матеріальною природою й над усіма живими істотами. Він також є повелитель невичерпного часу і Він сповнений усіх надзвичайних щедрот і достоїнств, й усієї могутності. Верховний Бог-Особа може навіть віддати Себе Своєму відданому. Той, хто не знає Його, перебуває в пітьмі ілюзії. Така людина не стає відданим Господа, вона служить ма̄йі. Арджуна ж, вислухавши Бгаґавад-ґı̄ту від Верховного Бога-Особи, звільнився від усіх своїх ілюзій. Він зрозумів, що Кр̣шн̣а — не лише його друг, але й Верховний Бог-Особа. Він воістину пізнав Кр̣шн̣у. Отже, зрозуміти Бгаґавад-ґı̄ту означає воістину пізнати Кр̣шн̣у. Досконале знання одразу ж піднімає людину на рівень відданості Кр̣шн̣і. Коли Арджуна збагнув, що задум Кр̣шн̣и полягав у тому, щоб зупинити надмірний приріст населення, він підкоривсь Його бажанню й погодився воювати. Він знову взяв свою зброю — лук та стріли, — щоб стати до бою з наказу Верховного Бога-Особи.

Текст

сан̃джайа ува̄ча
ітй ахам̇ ва̄судевасйа
па̄ртгасйа ча маха̄тманах̣
сам̇ва̄дам імам аш́раушам
адбгутам̇ рома-харшан̣ам

Послівний переклад

сан̃джайах̣ ува̄ча—Сан̃джайа сказав; іті—таким чином; ахам—я; ва̄судевасйа—Кр̣шн̣и; па̄ртгасйа—і Арджуни; ча—також; маха̄- а̄тманах̣—великої душі; сам̇ва̄дам—обговорення; імам—це; аш́раушам—почув; адбгутам—дивне; рома-харшан̣ам—волосся настовбурчується.

Переклад

Сан̃джайа сказав: Так я слухав бесіду двох великих душ — Кр̣шн̣и й Арджуни. Й настільки дивним є почуте мною, що волосся у мене встає дибки.

Коментар

На початку Бгаґавад-ґı̄ти Дгр̣тара̄шт̣ра задав своєму повірнику Сан̃джайі питання: «Що відбувається на полі битви Курукшетра?» І вся Бгаґавад-ґı̄та̄ відкрилась в серці Сан̃джайі милістю його духовного вчителя Вйа̄си, і він зміг пояснити суть того, що відбувалось на полі битви. Винятковість викладеної тут бесіди полягає в тому, що ніколи раніше між двома великими душами не відбувалась настільки важлива розмова й ніколи не відбудеться в майбутньому. Чудо цієї бесіди в тому, що Верховний Бог-Особа розповідає про Себе Самого та про Свої енерґії живій істоті, Арджуні, Своєму великому відданому. Якщо ми, намагаючись збагнути Кр̣шн̣у, підемо стопами Арджуни, наше життя стане щасливим й успішним. Сан̃джайа усвідомив це й, чимдалі більше переймаючись розумінням, зміг викласти всю бесіду Дгр̣тара̄шт̣рі. Остаточний висновок такий: де Кр̣шн̣а і Арджуна — там перемога.

Текст

вйа̄са-праса̄да̄ч чгрутава̄н
етад ґухйам ахам̇ парам
йоґам̇ йаґеш́вара̄т кр̣шн̣а̄т
са̄кша̄т катгайатах̣ свайам

Послівний переклад

вйа̄са-праса̄да̄т—милістю Вйа̄садеви; ш́рутава̄н—почув; етат— це; ґухйам—потаємне; ахам—я; парам—верховний; йоґам—містицизм; йоґа-ı̄ш́вара̄т—від володаря всього містицизму; кр̣шн̣а̄т— від Кр̣шн̣и; са̄кша̄т—безпосередньо; катгайатах̣—сказане; свайам—особисто.

Переклад

З ласки Вйа̄си почув я цю найпотаємнішу бесіду від учителя всього містицизму Кр̣шн̣и, який особисто розмовляв з Арджуною.

Коментар

Вйа̄са був духовним учителем Сан̃джайі, і Сан̃джайа визнає, що саме з ласки Вйа̄си він зміг осягнути Верховного Бога-Особу. Це означає, що людина не повинна намагатись збагнути Кр̣шн̣у безпосередньо, а лише за допомогою духовного вчителя. Хоча людина й отримує це знання через прозоре посередництво духовного вчителя, вона безпосередньо переживає його. В цьому полягає секрет учнівської послідовності. Якщо духовний учитель істинний, то людина може почути Бгаґавад-ґı̄ту безпосередньо, як Арджуна. На світі є чимало містиків та йоґів, але Кр̣шн̣а — владика всіх систем йоґи. Настанову Кр̣шн̣и ясно сформульовано в Бгаґавад-ґı̄ті: віддати себе Кр̣шн̣і. Той, хто діє так — найдосконаліший йоґ. Це підтверджується в останньому вірші шостої глави: йоґіна̄м апі сарвеша̄м.

На̄рада є прямим учнем Кр̣шн̣и й духовним учителем Вйа̄си. Тому Вйа̄са є такий же досконалий, як і Арджуна, бо він належить до парампари. А Сан̃джайа — прямий учень Вйа̄си, з ласки Вйа̄си його чуття були очищені, і він міг безпосередньо бачити й слухати Кр̣шн̣у. Той, хто безпосередньо чує Кр̣шн̣у, може збагнути це найпотаємніше знання. Той, хто не належить до парампари, не зможе почути Кр̣шн̣у, і його знання завжди є недосконалим, принаймні що стосується Бгаґавад-ґı̄ти.

В Бгаґавад-ґı̄ті пояснено всі системи йоґи: карма-йоґу, джн̃а̄на-йоґу і бгакті-йоґу. І Кр̣шн̣а, як володар усього містицизму, стоїть над ними. Слід зрозуміти, що, подібно до Арджуни, який отримав можливість збагнути Кр̣шн̣у безпосередньо, Сан̃джайа також, з ласки Вйа̄си, слухав Кр̣шн̣у безпосередньо. По суті немає значення, як людина слухає Кр̣шн̣у, — прямо або через істинного духовного вчителя, такого, як Вйа̄са. Духовний вчитель є представником Вйа̄садеви. Тому, згідно з ведичною традицією, на день явлення духовного учителя його учні виконують обряд Вйа̄са-пӯджі.

Текст

ра̄джан сам̇смр̣тйа сам̇смр̣тйа
сам̇ва̄дам імам адбгутам
кеш́ава̄рджунайох̣ пун̣йам̇
хр̣шйа̄мі ча мухур мухух̣

Послівний переклад

ра̄джан—о царю; сам̇смр̣тйа—згадуючи; сам̇смр̣тйа—згадуючи; сам̇ва̄дам—послання; імам—цей; адбгутам—дивовижний; кеш́ава—Господа Кр̣шн̣и; арджунайох̣—і Арджуни; пун̣йам—благочестивий; хр̣шйа̄мі—я отримую задоволення; ча—також; мухух̣ мухух̣—раз-у-раз.

Переклад

О царю, коли я знову й знову згадую цю дивовижну, священну розмову Кр̣шн̣и і Арджуни, я відчуваю насолоду й тіло моє тремтить.

Коментар

П О Я С Н Е Н Н Я : Осягнення Бгаґавад-ґı̄ти — процес настільки трансцендентний, що кожен, хто познайомиться із змістом бесіди Кр̣шн̣и і Арджуни, стає праведником і ніколи не зможе забути цієї розмови. Таким є трансцендентне духовне життя. Іншими словами, той, хто чує Бгаґавад-ґı̄ту із справжнього джерела, безпосередньо від Кр̣шн̣и, досягає цілковитої свідомості Кр̣шн̣и. Усвідомивши Кр̣шн̣у, людина відчуває просвітлення, яке чимдалі зростає, і вона насолоджується життям, її проймає трепет захвату щомиті, постійно.

Текст

тач ча сам̇смр̣тйа сам̇смр̣тйа
рӯпам атй-адбгутам̇ харех̣
вісмайо ме маха̄н ра̄джан
хр̣шйа̄мі ча пунах̣ пунах̣

Послівний переклад

тат—те; ча—також; сам̇смр̣тйа—згадуючи; сам̇смр̣тйа—згадуючи; рӯпам—форму; аті—дуже; адбгутам—дивне; харех̣—Господа Кр̣шн̣и; вісмайах̣—дивне; ме—мій; маха̄н̣—великий; ра̄джан—о цар; хр̣шйа̄мі—я радію; ча—також; пунах̣ пунах̣—раз-у-раз.

Переклад

О царю, коли я згадую дивовижний образ Господа Кр̣шн̣и, мене охоплює ще більший захват, і я радію знову й знову.

Коментар

Виявилось, що Сан̃джайа милістю Вйа̄си також отримав можливість бачити всесвітню форму Кр̣шн̣и, явлену Арджуні. Сказано, що ніколи раніше Господь не являв цієї Своєї форми, лише Арджуна був гідний бачити її. Однак й інші великі віддані могли споглядати всесвітню форму Кр̣шн̣и, явлену Арджуні; серед них також був і Вйа̄са. Вйа̄са — один з великих відданих Господа, його вважають за можновладне втілення Кр̣шн̣и. Вйа̄са відкрив це знання своєму учневі Сан̃джайі, який потім знову і знову насолоджувався спогадами про чудовий образ Кр̣шн̣и, що був явлений Арджуні.

Текст

йатра йоґеш́варах̣ кр̣шн̣о
йатра па̄ртго дганур-дгарах̣
татра ш́рı̄р віджайо бгӯтір
дгрува̄ нı̄тір матір мама

Послівний переклад

йатра—де; йоґа-ı̄ш́варах̣—володар містицизму; кр̣шн̣ах̣—Господь Кр̣шн̣а; йатра—де; па̄ртгах̣—син Пр̣тги; дганух̣-дгарах̣—той, що тримає лук і стріли; татра—там; ш́рı̄х̣—пишнота; віджайах̣—перемога; бгӯтіх̣—надзвичайна сила; дгрува̄—неодмінно; нı̄тіх̣—мораль; матіх̣ мама—моя думка.

Переклад

Де б не був присутній Кр̣шн̣а, Повелитель усіх містиків, і де б не перебував Арджуна, великий лучник, там неодмінно будуть достатки, перемога, надзвичайна сила й праведність. Така моя думка.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Бгаґавад-ґı̄та̄ починається з питань Дгр̣тара̄шт̣ри. Цар сподівавсь на перемогу своїх синів, на боці яких стояли такі визначні воїни, як Бгı̄шма, Дрон̣а і Карн̣а. Він гадав, що перемога буде за ним. Однак, змалювавши хід подій на полі битви, Сан̃джайа сказав цареві: «Ти думаєш про перемогу, але я вважаю, що удача буде там, де Кр̣шн̣а й Арджуна». Він прямо заявив Дгр̣тара̄шт̣рі, що тому нічого сподіватись на перемогу. Перемога забезпечена Арджуні, бо на його боці був Кр̣шн̣а. Те, що Кр̣шн̣а перейняв на Себе обов’язки візничого Арджуни, свідчить ще про одну з Його надзвичайних щедрот. Кр̣шн̣а повністю володіє всіма достоїнствами, одним з яких є відречення. Відомо чимало прикладів відречення, а Кр̣шн̣а також — найвищий майстер відречення.

Битва відбувалась між Дурйодганою та Йудгішт̣гірою. Арджуна воював на боці свого старшого брата Йудгішт̣гіри. Перемога Йудгішт̣гіри була напередвизначена, тому що на його боці воювали Кр̣шн̣а й Арджуна. Від результату битви залежало, кому бути правителем світу, і Сан̃джайа провидів, що влада перейде до Йудгішт̣гіри. Тут також передбачено, що Йудгішт̣гірі після перемоги в цій битві сприятиме доля, тому що він був справедливий і побожний й особливо завдяки його високим моральним устоям, — він не збрехав жодного разу в житті.

Є чимало недалеких людей, які сприймають Бгаґавад-ґı̄ту лише як обговорення деяких питань між двома соратниками на полі бою. Але така книга не змогла б стати священним писанням. Дехто може заперечити, що, мовляв, Кр̣шн̣а закликав Арджуну воювати, і це аморально, однак справжній стан речей полягає в тому, що якраз Бгаґавад-ґı̄та̄ є вище вчення моральності. І цю вищу моральну засаду викладено в тридцять четвертому вірші дев’ятої глави: ман-мана̄ бгава мад-бгактах̣. Людина мусить стати відданим Кр̣шн̣и. Суть будь-якої релігії полягає в тому, щоб вручити себе Кр̣шн̣і (сарва-дгарма̄н парітйаджйа ма̄м екам̇ ш́аран̣ам̇ враджа). Настанови Бгаґавад-ґı̄ти описують вищий шлях релігії й моральності. Всі інші шляхи також можуть вести до очищення й, зрештою, виводити на цей же шлях, але остання настанова Ґı̄ти — вручити себе Кр̣шн̣і — є вище слово будь-якої моралі та релігії. Таким є висновок вісімнадцятої глави.

Із Бгаґавад-ґı̄ти можна зрозуміти, що самоусвідомлення шляхом філософських роздумів або медитації — це лише початок духовного процесу, вища ж досконалість полягає в тому, щоб вручити себе Кр̣шн̣і. У цьому — суть Бгаґавад-ґı̄ти. Можна сказати, що дотримування певних життєвих засад згідно із суспільним та соціальним устроєм громадського життя й відповідно до різних релігійних напрямків являє собою потаємний шлях знання. Але, хоча релігійні обряди й складають тайну, медитація і розвиток знання — ще потаємніші. А настанова вручити себе Кр̣шн̣і у відданому служінні, сповнившись свідомості Кр̣шн̣и — найсокровенніша. В цьому суть вісімнадцятої глави.

Ще один аспект Бгаґавад-ґı̄ти полягає в тому, що вищою істиною є Верховний Бог-Особа, Кр̣шн̣а. Абсолютну Істину осягають в трьох аспектах: як безособистісного Брахмана, як локалізовану Парама̄тму і, врешті-решт, як Верховного Бога-Особу, Кр̣шн̣у. Досконале усвідомлення Абсолютної Істини означає досконале знання про Кр̣шн̣у. Якщо людина усвідомила Кр̣шн̣у, то всі інші розділи знань стають невід’ємною частиною цього розуміння. Кр̣шн̣а трансцендентний, тому що Він вічно сповнений Своєї внутрішньої могутності. Живі істоти проявляються з Його енерґій і їх поділяють на дві категорії: на вічно обумовлених і вічно звільнених. Таких живих істот безліч, і їх вважають істотними частками Кр̣шн̣и. Матеріальна енерґія проявляється в двадцяти чотирьох елементах. Творіння змінюється під впливом вічного часу, його створює й руйнує зовнішня енерґія. Це проявлення космічного світу періодично стає то видимим, то невидимим.

В Бгаґавад-ґı̄ті розглядалось п’ять основних тем: Верховний Бог- Особа, матеріальна природа, живі істоти, вічний час і діяльність різного роду. І всі вони коряться Верховному Богові-Особі, Кр̣шн̣і. Всі концепції Абсолютної Істини, а саме: безособистісний Брахман, локалізована Парама̄тма̄ й ще які-небудь трансцендентні концепції є складовими частинами єдиної загальної концепції Верховного Бога-Особи. Хоча на перший погляд може здатись, що Верховний Господь, живі істоти, матеріальна природа й час відмінні одне від одного, по суті все невідмінне од Всевишнього, але Всевишній завжди відмінний від усього. В цьому полягає суть філософії Господа Чаітанйі про «незбагненну єдність й відмінність». Ця філософська система є досконалим знанням про Абсолютну Істину.

Жива істота в своєму істинному стані є чистим духом. Вона подібна до атомічної частки Вищого Духу. Таким чином, Господа Кр̣шн̣у можна порівняти із сонцем, а живі істоти — з сонячним світлом. Живі істоти належать до межової енерґії Господа, і тому вони схильні взаємодіяти або з матеріальною енерґією, або з духовною. Іншими словами, жива істота перебуває в межовому становищі між двома енерґіями Господа, а оскільки вона належить до Його вищої енерґії, то наділена певною незалежністю. Правильно використовуючи свою незалежність, вона безпосередньо підлягає Кр̣шн̣і й відтак досягає свого природного становища у вищій енерґії, яка дарує блаженство.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до вісімнадцятої глави Ш́рı̄мад Бгаґавад-ґı̄ти, в якій розглядалась досконалість відречення.