Skip to main content
Knihovna » Śrīmad-Bhāgavatam » Zpěv třetí: Status quo » KAPITOLA DVACÁTÁ SEDMÁ

Sloka 17

17

Verš

Текст

devahūtir uvāca
puruṣaṁ prakṛtir brahman
na vimuñcati karhicit
anyonyāpāśrayatvāc ca
nityatvād anayoḥ prabho
девахӯтір ува̄ча
пурушам̇ пракр̣тір брахман
на вімун̃чаті кархічіт
анйонйа̄па̄ш́райатва̄ч ча
нітйатва̄д анайох̣ прабго

Synonyma

Послівний переклад

devahūtiḥ uvāca — Devahūti řekla; puruṣam — duše; prakṛtiḥ — hmotná příroda; brahman — ó brāhmaṇo; na — ne; vimuñcati — uvolní; karhicit — kdy; anyonya — navzájem; apāśrayatvāt — od připoutanosti; ca — a; nityatvāt — od věčnosti; anayoḥ — jich obou; prabho — ó můj Pane.

девахӯтіх̣ ува̄ча  —  Девахуті сказала; пурушам  —  духовну душу; пракр̣тіх̣  —  матеріальна природа; брахман  —  о брахмано; на  —  не; вімун̃чаті  —  відпускає; кархічіт  —  хоч коли; анйонйа  —  одне до одного; апа̄ш́райатва̄т  —  через притягання; ча  —  і; нітйатва̄т  —  через вічність; анайох̣  —  їх обох; прабго  —  Господи.

Překlad

Переклад

Śrī Devahūti se zeptala: Můj milý brāhmaṇo, uvolní někdy hmotná příroda duchovní duši? Jelikož se k sobě navzájem věčně přitahují, jak se od sebe mohou oddělit?

Шрі Девахуті запитала: Дорогий брахмано, чи може матеріальна природа коли-небудь відпустити духовну душу? Вони вічно приваблюються одне до одного, тому як їх можна роз’єднати?

Význam

Коментар

Kapiladevova matka Devahūti zde klade svoji první otázku. I když chápeme, že duše a hmota se od sebe liší, jejich skutečné odloučení není možné, ať už z hlediska filozofické spekulace či správného pochopení. Duše je okrajová energie Nejvyššího Pána a hmota je Jeho vnější energie. Tyto dvě věčné energie se nějakým způsobem spojily, a jelikož je tak obtížné je od sebe oddělit, jak se může individuální duše osvobodit? Z praktické zkušenosti víme, že když je duše oddělena od těla, existence těla zaniká, a když je tělo odděleno od duše, přestáváme vnímat existenci duše. Život můžeme pozorovat, dokud jsou tělo a duše pohromadě, ale když se od sebe oddělí, tělo ani duše svoji existenci neprojevují. Tuto otázku, kterou Devahūti položila Kapiladevovi, si více méně vynucuje voidistická filozofie. Voidisté říkají, že vědomí je výsledkem kombinace hmoty, a jakmile se ztratí, kombinace hmoty se rozpadne a nakonec nezbude nic než prázdnota. Ve slovníku māyāvādské filozofie se tato nepřítomnost vědomí označuje slovem nirvāṇa.

ПОЯСНЕННЯ: Девахуті, мати Капіладеви, задає своє перше запитання. Хоча ми можемо зрозуміти, що духовна душа відмінна від матерії, роз’єднати їх між собою неможливо ні за допомогою філософських роздумів, ні за допомогою правильного розуміння. Духовна душа    —    це межова енерґія Верховного Господа, а матерія    —    це Його зовнішня енерґія. Так чи інакше ці дві вічні енерґії з’єдналися і роз’єднати їх дуже важко, тому як індивідуальна душа може досягнути звільнення? Практика теж показує, що коли душа відділяється від тіла, то тіло припиняє своє існування, а коли тіло відокремлене від душі, існування душі неможливо виявити. Доки душа й тіло поєднані між собою, ми бачимо прояви життя. Але коли вони роз’єднуються, ми вже не бачимо проявів існування тіла й душі. Запитання, яке Девахуті задає Капіладеві, певною мірою викликане впливом філософії порожнечі. Послідовники філософії порожнечі кажуть, що свідомість утворюється внаслідок поєднання матеріальних елементів, а коли свідомість зникає і комбінація матеріальних елементів розпадається, в кінці не залишається нічого, крім порожнечі. У філософії майавади ця відсутність свідомості має назву нірвана.