ВІРШ 5
Text 5
Текст
Texto
вімарш́ітау хейатайа̄ пураста̄т
кр̣шн̣а̄н̇ґгрі-сева̄м адгіманйама̄на
упа̄віш́ат пра̄йам амартйа-надйа̄м
vimarśitau heyatayā purastāt
kṛṣṇāṅghri-sevām adhimanyamāna
upāviśat prāyam amartya-nadyām
Послівний переклад
Palabra por palabra
атго—так; віха̄йа—відкинувши; імам—це; амум — та подальші; ча — також; локам — планети; вімарш́ітау — всі розцінені; хейатайа̄ — за нижчі; пураста̄т — з попередньою; кр̣шн̣а-ан̇ґгрі — лотосовим стопам Господа Крішни; сева̄м — трансцендентне любовне служіння; адгіманйама̄нах̣ — той, хто прагне найвищого з усіх досягнень; упа̄віш́ат — непорушно всівся; пра̄йам — щоб постити; амартйа-надйа̄м — при березі трансцендентної річки (Ґанґи чи Ямуни).
atho — así pues; vihāya — abandonando; imam — este; amum — y el siguiente; ca — también; lokam — planetas; vimarśitau — siendo juzgados todos ellos; heyatayā — por inferioridad; purastāt — anteriormente; kṛṣṇa-aṅghri — los pies de loto del Señor, Śrī Kṛṣṇa; sevām — servicio amoroso y trascendental; adhimanyamānaḥ — aquel que piensa en el más grande de todos los logros; upāviśat — se sentó firmemente; prāyam — para ayunar; amartya-nadyām — en la ribera del río trascendental (el Ganges o el Yamunā).
Переклад
Traducción
Махараджа Парікшіт всівся при березі Ґанґи, щоб уже більше не рухатись з місця і, відкинувши усі інші методи самоусвідомлення, зосередити розум на свідомості Крішни, тому що трансцендентне любовне служіння Крішні є найвище осягнення і перевершує усі інші методи.
Mahārāja Parīkṣit se sentó firmemente en la ribera del Ganges para concentrar la mente en el estado de conciencia de Kṛṣṇa, rechazando todas las demás prácticas de la autorrealización, debido a que el servicio trascendental y amoroso que se le presta a Kṛṣṇa es el logro más grande de todos, pues supera a todos los demás métodos.
Коментар
Significado
Відданих рівня Махараджі Парікшіта жодна планета матеріального світу, навіть найвища, Брахмалока, не є жаданішою від Ґолоки Вріндавани — обителі Господа Крішни, відначального Господа і первинного Бога-Особи. Земля — одна з незліченних матеріальних планет у всесвіті, а таких усесвітів в межах махат-таттви є безліч. Від Господа та Його представників — духовних вчителів чи ачарій — віддані знають, що в жодному з усіх тих незліченних всесвітів немає і одної планети, що годилася б бути оселею для відданого. Відданий завжди бажає тільки одного: повернутися додому, до Бога і стати одним з супутників Господа — чи то Його слугою, чи другом, батьком чи коханою — на одній з незліченних планет Вайкунтги або на Ґолоці Вріндавані, планеті Господа Шрі Крішни. Всі ті планети вічно перебувають у паравйомі, духовному небі, по той бік Причинового океану, що простягається у межах махат- таттви. Махараджа Парікшіт мав за плечима багато доброчесних учинків і народився в родині великих відданих, вайшнав, а тому вже знав усе це, і матеріальні планети його нітрохи не цікавили. Сучасні вчені заповзялись матеріальними засобами досягти Місяця, але за найвищу планету цього всесвіту вони навіть не мають уявлення. Натомість відданому, як оце Махараджі Парікшіту, байдуже до Місяця та й взагалі до будь-якої матеріальної планети. Тому, дізнавшись за точний день своєї смерти, Махараджа Парікшіт ще більше зосередився на трансцендентному любовному служінні Господу Крішні і почав повний піст при березі трансцендентної річки Ямуни, що плине повз столичне місто Хастінапуру (у штаті Делі). І Ґанґа, і Ямуна — це амартйа̄ (трансцендентні) річки, а святість Ямуни навіть більша святости Ґанґи з причин, мова за які далі.
Para un devoto como Mahārāja Parīkṣit, ninguno de los planetas materiales, ni siquiera el muy elevado Brahmaloka, es tan deseable como Goloka Vṛndāvana, la morada del Señor Śrī Kṛṣṇa, el Señor primordial y la Personalidad de Dios original. Esta Tierra es uno de los innumerables planetas materiales que hay en el universo, y también existen infinidad de universos dentro de los límites del mahat-tattva. El Señor y Sus representantes —los maestros espirituales o ācāryas— les dicen a los devotos que ninguno de los planetas de toda la infinidad de universos es idóneo para los fines residenciales de un devoto. El devoto siempre desea ir de vuelta al hogar, de vuelta a Dios, solo para convertirse en uno de los asociados del Señor, en el carácter de servidor, amigo, padre o amante conyugal del Señor, ya sea en uno de los innumerables planetas Vaikuṇṭha, o en Goloka Vṛndāvana, el planeta del Señor Śrī Kṛṣṇa. Todos estos planetas están situados eternamente en el cielo espiritual, el paravyoma, el cual se halla al otro lado del océano causal del mahat-tattva. Mahārāja Parīkṣit ya conocía toda esta información, gracias a la piedad que había acumulado y al hecho de haber nacido en una alta familia de devotos, de vaiṣṇavas, y por eso no estaba interesado en absoluto en los planetas materiales. Los científicos modernos están muy ansiosos de llegar a la Luna por medios materiales, pero ellos no pueden imaginarse el planeta más elevado de este universo. Sin embargo, a un devoto como Mahārāja Parīkṣit poco le importa la Luna, o, en todo caso, ninguno de los planetas materiales. Así que cuando le aseguraron la fecha precisa en que ocurriría su muerte, se volvió más determinado en lo referente al amoroso servicio trascendental del Señor Kṛṣṇa, y se puso a ayunar por completo en la ribera del trascendental río Yamunā, el cual corre por la capital de Hastināpura (en el Estado de Delhi). Tanto el Ganges como el Yamunā son ríos amartyā(trascendentales), y el Yamunā está aún más santificado por las razones siguientes.