Skip to main content

ГЛАВА ДЕВ’ЯТНАДЦЯТА

З’явлення Шукадеви Ґосвамі

Текст

сӯта ува̄ча
махі-патіс тв атга тат-карма
ґархйам̇
вічінтайанн а̄тма-кр̣там̇ судурмана̄х̣
ахо майа̄ нічам ана̄рйа-ват кр̣там̇
ніра̄
ґасі брахман̣і ґӯд̣ха-теджасі

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча—Сута Ґосвамі сказав; махі-патіх̣  —  цар; ту  —   однак; атга  —  тоді (повернувшись додому); тат  —  той; карма—вчинок; ґархйам—огидний; вічінтайан—думаючи так; а̄тма-кр̣там—що сам зробив; су-дурмана̄х̣—дуже пригнічений; ахо—лихо; майа̄—мною; нічам—відразливе; ана̄рйа  —   дикунське; ват  —  як; кр̣там  —  вчинено; ніра̄ґасі  —  бездоганному; брахман̣і — брахмані; ґӯд̣га  —  величному; теджасі  —   могутньому.

Переклад

Сута Ґосвамі сказав: повертаючись додому, цар [Махараджа Парікшіт] думав, що повівся з бездоганним, могутнім брахманою огидно і по-дикунськи. Та думка страшенно гнітила його.

Коментар

Доброчесний цар дуже картав себе, бо сталося так, що він повівся з бездоганним брахманою недостойно. Для доброчесної людини, як-от цар Парікшіт, таке каяття природне, і воно звільняє відданого від усіх гріхів, вчинених випадково. Відданий з природи не має жодної вади. Якщо відданий випадком вчиняє якийсь гріх, він щиро розкаюється в цьому, і милістю Господа всі ненавмисні гріхи відданого згоряють на вогні каяття.

Текст

дгрувам̇ тато ме кр̣та-дева-хелана̄д
дуратйайам̇ вйасанам̇ на̄ті-дір
ґга̄т
тад асту ка̄мам̇ хй а
ґга-нішкр̣та̄йа ме
йатга̄ на курйа̄м̇ пунар евам аддга̄

Послівний переклад

дгрувам  —  якнайпевніше; татах̣  —  тому; ме  —  мого; кр̣та- дева-хелана̄т  —  порушення законів Господа; дуратйайам  —   дуже важко; вйасанам—нещастя; на—не; аті—дуже; дірґга̄т  —  далеко; тат  —  те; асту  —  нехай буде; ка̄мам  —  щиро бажаю; хі  —  певно; аґга  —  від гріхів; нішкр̣та̄йа  —  звільнитися; ме  —  мені; йатга̄  —  так щоб; на  —  ніколи; курйа̄м  —   чинитиму; пунах̣  —  знову; евам  —  так, як я вчинив; аддга̄  —   безпосередньо.

Переклад

[Цар Парікшіт думав:] Я знехтував настанови Верховного Господа, і через це у найближчім часі на мене безперечно впадуть великі труднощі. Я щиро бажаю, щоб нещастя прийшли уже зараз, бо кара звільнить мене від наслідків гріха, і я більше ніколи не вчиню такої образи.

Коментар

Верховний Господь вчить, що слід всебічно піклуватись про брахман і корів. Сам Господь радий робити добро брахманам і коровам (ґо-бра̄хман̣а-хіта̄йа ча). Знаючи це, Махараджа Парікшіт дійшов висновку, що за образу, вчинену проти могутнього брахмани, він за законами Господа неодмінно дістане покарання. Отож він приготувався зустріти великі труднощі у найближчому майбутньому. Він прагнув, щоб невідворотні нещастя впали на нього самого, і не заторкнули членів його родини. Через лихі дії людини страждають усі члени її родини; знавши це, Махараджа Парікшіт молився, щоб нещастя впали тільки на нього. Великі страждання мали навчити його не чинити гріховно у майбутньому і водночас були б покутою за вчинений гріх, що звільнило б від страждань його нащадків. Так думає відданий, якому притаманне відчуття відповідальности за свої дії. Свою частку від плодів служіння Господеві отримують і члени родини відданого. Так, Махараджа Прахлада своїм відданим служінням врятував свого батька-демона. Якщо в родині є син-відданий, це найбільше благословення і милість від Господа.

Текст

адйаіва ра̄джйам̇ балам р̣ддга-кош́ам̇
пракопіта-брахма-кула̄нало ме
дахатв абгадрасйа пунар на ме ’бгӯт
па̄пійасӣ дгір двіджа-дева-
ґобхйах̣

Послівний переклад

адйа  —  цього дня; ева  —  самого; ра̄джйам  —  царство; балам р̣ддга  —  могутність та багатство; кош́ам  —  скарбницю; пракопіта  —  запалений; брахма-кула  —  громадою брахман; аналах̣—вогонь; ме дахату—нехай спалить мене; абгадрасйа  —   несприятливе; пунах̣  —  знов; на  —  не; ме  —  мені; абгӯт  —   станеться; па̄пійасі  —  гріховний; дгіх̣  —  інтелект; двіджа  —   брахман; дева  —  Верховного Господа; ґобгйах̣  —  та корів.

Переклад

Я дикун і грішник, тому що легковажу брахманічну культуру, свідомість Бога і не піклуюсь про захист корів. Тому я хотів би, щоб мої царство, сила і багатство одразу згоріли на вогні гніву брахмани, бо тоді у майбутньому я не піддамся поклику таких недобрих нахилів.

Коментар

Проґресивна цивілізація засновується на брахманічній культурі, свідомості Бога та піклуванні про корів. Ці три засади мають лежати в основі всього економічного розвитку держави    —    товарообміну, комерції, сільського господарства та промисловости, а інакше весь так званий економічний розвиток призводить до деґрадації. Піклування про корів живить брахманічну культуру, що провадить суспільство до свідомости Бога, завдяки чому цивілізація досягає досконалости. Вік Калі несе за собою руйнацію цих найвищих засад життя. Хоча Махараджа Парікшіт уживав рішучих заходів, щоб не дати уособленому Калі запанувати в світі, Калі таки знайшов лазівку, і навіть такий могутній цар, як Махараджа Парікшіт, піддався емоціям, що їх викликали голод та спрага, і зневажив брахманічну культуру. Махараджа Парікшіт дуже жалкував, що так сталося, і бажав, щоб його царство, сила й багатство, що не служили брахманічній культурі та її засадам, згоріли дощенту.

Та держава і той дім, де багатство і силу не використовують на розвій брахманічної культури, на плекання свідомости Бога та на піклування про корови, роковані загинути. Якщо ми хочемо миру і процвітання у світі, ми повинні взяти з цього вірша урок: кожна держава, кожний дім повинні докладати зусиль до розвитку брахманічної культури задля свого очищення та плекання свідомости Бога, задля самоусвідомлення; вони також повинні піклуватися про корів, щоб мати доволі молока та найліпшої їжі для підтримання досконалої цивілізації.

Текст

са чінтайанн іттгам атга̄ш́р̣н̣од йатга̄
мунех̣ сутокто нірр̣тіс такшака̄кгйах̣
са са̄дгу мене на чірен̣а такшака̄-
налам̇ прасактасйа віракті-ка̄ран̣ам

Послівний переклад

сах̣  —  він, цар; чінтайан  —  думаючи; іттгам  —  так; атга  —   аж тут ; аш́р̣н̣от   —   почув ; йатга̄   —   як ; мунех̣   —   мудреця ; сута-уктах̣  —  що сказав син; нірр̣тіх̣  —  смерть; такшака- а̄кгйах̣  —  від летючого змія; сах̣  —  він (цар); са̄дгу  —  як добро й благо; мене  —  прийняв; на  —  не; чірен̣а  —  довго; такшака  —  летючий змій; аналам  —  вогонь; прасактасйа  —  для дуже прив’язаного; віракті  —  байдужости; ка̄ран̣ам  —  причина.

Переклад

Так цар картав себе, а тимчасом до нього прийшла звістка про те, що через прокляття, яке наклав син мудреця, він неминуче має загинути від укусу летючого змія. Цар прийняв це як добру звістку, гадаючи, що це допоможе йому позбутися прив’язаности до всього земного.

Коментар

Істинне щастя можна відчути, досягнувши духовного буття, тобто поклавши край повторенню народжень та смертей. Покласти край народженням і смертям можна тільки повернувшись до Бога. В матеріальному світі звільнитися від повторюваних народжень та смертей неможливо, навіть якщо піднестися на найвищу планету (Брахмалоку), а проте ми все одно відмовляємося ступити на шлях досконалости. Йдучи цим шляхом, істота цілковито звільняється від матеріальних прив’язаностей і стає гідна вступити в духовне царство. Тому бідним у матеріальному розумінні людям увійти в духовне царство набагато простіше, аніж тим, хто матеріально процвітає. Махараджа Парікшіт, великий відданий Господа, був поістині гідний увійти в царство Бога, але навіть попри це його матеріальні надбання (а він був імператор світу) заважали йому досягнути заслуженої досконалости    —    становища одного з супутників Господа в духовному світі. Він був відданий Господа і тому зрозумів, що прокляття хлопчика-брахмани, хоча й нерозумне, насправді було для нього благословенням, спонукуючи його звільнитися від прив’язаности до матеріальних справ    —    і політичних, і громадських. Шаміка Муні, теж засмучений тим, що сталося, почувався до обов’язку повідомити царя за це прокляття, щоб цар мав змогу підготуватися до повернення до Бога. Шаміка Муні передав цареві звістку, що нерозумний Шрінґі, його син, який, хоча й хлопчик, був могутній брахмана, зловжив своєю духовною силою, безпідставно проклявши царя. Те, що цар накинув на шию муні мертву змію, не було достатньою підставою, щоб проклясти його на смерть. Але відвести прокляття було неможливо, і тому ріші повідомив царя, аби той міг тиждень приготуватися до смерти. І Шаміка Муні, і цар були свідомі істинної духовної сутности душі. Шаміка Муні був містик, а Махараджа Парікшіт    —    відданий, отже, вони не поступалися одне одному щодо рівня свого духовного розвитку. Жодний з них не боявся смерти. Махараджа Парікшіт міг би піти до муні й вибачитись перед ним, однак муні супроводив звістку про неминучу смерть царя виразами такого щирого жалю, що цар не хотів своєю присутністю змушувати його ніяковіти ще більше. Він вирішив підготуватися до неминучої смерти і знайти шлях повернення до Бога.

Життя у людському тілі    —    це нагода приготуватися до повернення додому, до Бога, тобто звільнитися від матеріального існування, від повторюваних народжень та смертей. Тому в системі варнашрама - дгарми кожному чоловікові та жінці надають виховання, орієнтуючись саме на це. Варнашрама-дгарму називають ще санатана-дгармою, вічною діяльністю. Система варнашрама-дгарми готує людину для повернення до Бога, і тому за її приписами домогосподар певного часу повинен піти жити як ванапрастга до лісу і так набути довершеного знання, а за якийсь час, раніш як його забере невідворотна смерть, прийняти санн’ясу. Парікшіту Махараджі пощастило дістати попередження про смерть за сім днів, за які він мав змогу підготуватися до смерти. Звичайна людина, проте, не знає заздалегідь, коли помре,    —    а разом з тим смерти не уникнути нікому. Нерозумні люди забувають цей незаперечний факт, що смерть прийде до кожного, і тому нехтують своїм обов’язком підготуватись до повернення до Бога. Вони марнують життя на задоволення тваринних нахилів    —    їдять, п’ють, розважаються і насолоджуються. Люди епохи Калі провадять таке життя через гріховне небажання дбати про брахманічну культуру, свідомість Бога і про корів, за які відповідає держава. Держава повинна використовувати свої доходи на підтримку й розвиток цих трьох речей і просвіщати підданих щодо того, як слід готуватися до смерти. Держава, яка дбає про це, є істинною державою загального добробуту. Індії слід було би йти за прикладом Махараджі Парікшіта, ідеального правителя, а не наслідувати матеріалістичні держави, в яких люди не мають жодного уявлення про царство Бога    —    найвищу мету людського життя. Занепад ідеалів індійської цивілізації спричинився до деґрадації людського суспільства не лише в самій Індії, а й за її межами.

Текст

атго віха̄йемам амум̇ ча локам̇
вімарш́ітау хейатайа̄ пураста̄т
кр̣шн̣а̄н̇
ґгрі-сева̄м адгіманйама̄на
упа̄віш́ат пра̄йам амартйа-надйа̄м

Послівний переклад

атго—так; віха̄йа—відкинувши; імам—це; амум  —  та подальші; ча  —  також; локам  —  планети; вімарш́ітау  —  всі розцінені; хейатайа̄  —  за нижчі; пураста̄т  —  з попередньою; кр̣шн̣а-ан̇ґгрі  —  лотосовим стопам Господа Крішни; сева̄м  —   трансцендентне любовне служіння; адгіманйама̄нах̣  —  той, хто прагне найвищого з усіх досягнень; упа̄віш́ат  —  непорушно всівся; пра̄йам  —  щоб постити; амартйа-надйа̄м  —   при березі трансцендентної річки (Ґанґи чи Ямуни).

Переклад

Махараджа Парікшіт всівся при березі Ґанґи, щоб уже більше не рухатись з місця і, відкинувши усі інші методи самоусвідомлення, зосередити розум на свідомості Крішни, тому що трансцендентне любовне служіння Крішні є найвище осягнення і перевершує усі інші методи.

Коментар

Відданих рівня Махараджі Парікшіта жодна планета матеріального світу, навіть найвища, Брахмалока, не є жаданішою від Ґолоки Вріндавани    —    обителі Господа Крішни, відначального Господа і первинного Бога-Особи. Земля    —    одна з незліченних матеріальних планет у всесвіті, а таких усесвітів в межах махат-таттви є безліч. Від Господа та Його представників     —     духовних вчителів чи ачарій    —    віддані знають, що в жодному з усіх тих незліченних всесвітів немає і одної планети, що годилася б бути оселею для відданого. Відданий завжди бажає тільки одного: повернутися додому, до Бога і стати одним з супутників Господа    —    чи то Його слугою, чи другом, батьком чи коханою    —    на одній з незліченних планет Вайкунтги або на Ґолоці Вріндавані, планеті Господа Шрі Крішни. Всі ті планети вічно перебувають у паравйомі, духовному небі, по той бік Причинового океану, що простягається у межах махат- таттви. Махараджа Парікшіт мав за плечима багато доброчесних учинків і народився в родині великих відданих, вайшнав, а тому вже знав усе це, і матеріальні планети його нітрохи не цікавили. Сучасні вчені заповзялись матеріальними засобами досягти Місяця, але за найвищу планету цього всесвіту вони навіть не мають уявлення. Натомість відданому, як оце Махараджі Парікшіту, байдуже до Місяця та й взагалі до будь-якої матеріальної планети. Тому, дізнавшись за точний день своєї смерти, Махараджа Парікшіт ще більше зосередився на трансцендентному любовному служінні Господу Крішні і почав повний піст при березі трансцендентної річки Ямуни, що плине повз столичне місто Хастінапуру (у штаті Делі). І Ґанґа, і Ямуна    —    це амартйа̄ (трансцендентні) річки, а святість Ямуни навіть більша святости Ґанґи з причин, мова за які далі.

Текст

йа̄ ваі ласач-чхрі-туласі-віміш́ра-
кр̣шн̣а̄н̇
ґгрі-рен̣в-абгйадгіка̄мбу-нетрі
пуна̄ті лока̄н убгайатра сеш́а̄н
кас та̄м̇ на севета марішйама̄н̣ах̣

Послівний переклад

йа̄  —  річка, що; ваі  —  завжди; ласат  —  плине з; ш́рі-туласі  —  листочками туласі; віміш́ра  —  змішана; кр̣шн̣а-ан̇ґгрі  —   з лотосових стіп Господа Шрі Крішни; рен̣у  —  з пилом; абгйадгіка  —  благословенні; амбу  —  води; нетрі  —  що несе; пуна̄ті  —  освячує; лока̄н  —  планети; убгайатра  —  нижчі й вищі чи зсередини і ззовні; са-іш́а̄н  —  разом з Господом Шівою; ках̣  —  хто ще; та̄м  —  цій річці; на  —  не; севета  —  поклонятиметься; марішйама̄н̣ах̣  —  з тих, хто може вмерти будь-якої хвилини.

Переклад

Річка [Ґанґа, понад якою цар влаштувався тримати піст] несе найблагословенніші води, змішані з пилом з лотосових стіп Господа та листочками туласі. Тому ця вода освячує зсередини й ззовні всі три світи і навіть Господа Шіву та решту півбогів. Кожний, кому судилось померти, має прийняти притулок цієї річки.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Махараджа Парікшіт, отримавши звістку, що за сім днів помре, одразу покинув родинні справи і переселився на берег священної Ямуни. Зазвичай кажуть, що цар прийняв притулок Ґанґи, однак Шріла Джіва Ґосвамі каже, що цар прийняв притулок Ямуни. Якщо взяти до уваги географічні міркування, твердження Шріли Джіви Ґосвамі видається ближчим до істини. Махараджа Парікшіт жив у своїй столиці Хастінапурі, що поблизу нинішнього Делі, а повз це місто тече саме Ямуна. Тому цар, природно, прийняв притулок радше Ямуни, що текла повз браму царського палацу. А що стосується до святости, річка Ямуна пов’язана з Господом Крішною тісніше за Ґанґу. Господь освятив Ямуну ще від самого початку Своїх трансцендентних розваг у матеріальному світі. Коли Васудева, батько Господа Крішни, переходив Ямуну з новонародженим Господом Крішною на руках    —    а він ніс Господа у безпечне місце, до Ґокули, що на другому березі Ямуни, навпроти Матгури,    —    Господь впав у річку, і вона одразу освятилась пилом з Його лотосових стіп. У вірші окремо зазначено, що Махараджа Парікшіт прийняв притулок прекрасної річки з чудовими водами, які несуть пил з лотосових стіп Господа Крішни, змішаний з листочками туласі. Лотосові стопи Крішни завжди прикрашені листочкам туласі, і щойно Його лотосові стопи торкаються вод Ґанґи чи Ямуни, ці річки одразу освячуються. Господь, однак, частіше торкається вод Ямуни, ніж Ґанґи. Згідно з «Вараха Пураною», яку зацитував Шріла Джіва Ґосвамі, між водами Ґанґи та Ямуни немає різниці, одне що Ямуною називають Ґанґу, коли її води освячені стократно. Аналогічно в писаннях сказано, що тисяча імен «Вішну» мають таку могутність, як одне ім’я «Рама», а три імені «Рама»    —    як одне ім’я «Крішна».

Текст

іті вйаваччгідйа са па̄н̣д̣авейах̣
пра̄йопавеш́ам̇ праті вішн̣у-падйа̄м
дадгау мукунда̄н̇
ґгрім ананйа-бга̄во
муні-врато мукта-самаста-сан̇
ґах̣

Послівний переклад

іті  —  так; вйаваччгідйа  —  вирішивши; сах̣  —  цар; па̄н̣д̣авейах̣  —  гідний нащадок Пандав; пра̄йа-упавеш́ам  —  постити, чекаючи на смерть; праті—до; вішн̣у-падйа̄м—берегу Ґанґи (що тече від лотосових стіп Господа Вішну); дадгау  —  віддав себе; мукунда-ан̇ґгрім  —  лотосовим стопам Господа Крішни; ананйа  — неухильно; бга̄вах̣  —  дух; муні-вратах̣  —  з обітницями мудреця; мукта  —  звільнений; самаста  —  від будь-якого; сан̇ґах̣  —  спілкування.

Переклад

Отож цар, гідний нащадок Пандав, вирішив влаштуватися при березі Ґанґи і постити там, нікуди не рухаючись, чекаючи смерти, так, щоб зрештою віддати себе лотосовим стопам Господа Крішни, хто єдиний на силі дарувати звільнення. Обірвавши так усяке спілкування і прив’язаності, він склав обітницю мудреця.

Коментар

Води Ґанґи освячують усі три світи разом з усіма богами та півбогами, бо плинуть від лотосових стіп Бога-Особи Вішну. Господь Крішна    —    це джерело, з якого постають усі вішну-таттви, а тому кожен, хто прийме притулок Його лотосових стіп, може звільнитися від усіх гріхів і також від наслідків образи, яку цар вчинив проти брахмани. Отож Махараджа Парікшіт вирішив медитувати на лотосові стопи Господа Шрі Крішни, кого називають Мукундою, або тим, хто дає звільнення будь-якого роду. Береги Ґанґи чи Ямуни надають можливість пам’ятати Господа повсякчас. Махараджа Парікшіт звільнився від усіх матеріальних зв’язків і став медитувати на лотосові стопи Господа Крішни. Це шлях до звільнення. Той, хто порвав зв’язки з матеріальним світом, вже ніколи не діятиме гріховно. А хто медитує на лотосові стопи Господа, вже звільнився від усіх наслідків вчинених гріхів. Матеріальний світ створений так, що, живучи в ньому, кожен неодмінно чинить гріхи, хоче він того чи ні. Ліпшого прикладу на це, як сам Махараджа Парікшіт, мабуть, не знайти. За ним втвердилася слава безгрішного, праведного царя, а проте і він став жертвою гріха, хоча завжди пильнував, щоб не чинити неправильних дій. Але й він був проклятий, однак що він був великий відданий Господа, то навіть такий підступ долі обернувся йому на користь. Найголовніше правило таке: ніколи не грішити свідомо і весь час пам’ятати лотосові стопи Господа, не відхиляючись думкою ні на що інше. Тільки якщо відданий налаштований саме так, Господь допоможе йому впевнено просуватися вперед на шляху до звільнення і зрештою досягти Своїх лотосових стіп. І навіть якщо відданий випадково згрішить, Господь врятує таку віддану Йому душу від наслідків усіх гріхів. Це потверджують усі священні писання.

сва-па̄да-мӯлам̇ бгаджатах̣ прійасйа
тйакта̄нй абга̄васйа харіх̣ пареш́ах̣
вікарма йач чотпатітам̇ катган̃чід
дгуноті сарвам̇ хр̣ді саннівішт̣ах̣

(Бгаґ. 11.5.42)

Текст

татропаджаґмур бгуванам̇ пуна̄на̄
маха̄нубга̄ва̄ мунайах̣ са-ш́ішйа̄х̣
пра̄йен̣а тіртга̄бгі
ґама̄падеш́аіх̣
свайам̇ хі тіртга̄ні пунанті сантах̣

Послівний переклад

татра  —  туди; упаджаґмух̣  —  прибули; бгуванам  —  всесвіт; пуна̄на̄х̣  —  ті, хто може освятити; маха̄-анубга̄ва̄х̣  —  великі уми; мунайах̣  —  мислителі; са-ш́ішйа̄х̣  —  разом зі своїми учнями; пра̄йен̣а  —  майже; тіртга  —  місце прощі; абгіґама  —   подорож; ападеш́аіх̣  —  нібито; свайам  —  особисто; хі  —  поістині; тіртга̄ні  —  всі місця прощі; пунанті  —  освячують; сантах̣  —  мудреці.

Переклад

На той час туди, немовби мандруючи святими місцями, прибули всі великі філософи разом зі своїми учнями, а також мудреці, що самою своєю присутністю освячують місця прощі.

Коментар

Коли Махараджа Парікшіт всівся при березі Ґанґи, звістка про це розійшлася цілим усесвітом, і мудреці, мавши могутній розум і усвідомлюючи важливість події, всі прибули туди немовби випадково, дорогою до інших місць прощі. Насправді ж вони прийшли саме щоб побачити Махараджу Парікшіта, а не щоб зробити омовіння у святому місці: адже кожний з них своєю присутністю міг освятити будь-яке місце прощі. Звичайні люди йдуть до місць прощі, щоб очиститися від усіх гріхів, і гріхи прочан лягають на місця прощі важким тягарем. Однак мудреці, приходячи до переобтяжених гріхами місць прощі, своєю присутністю освячують ці місця. Отож мудреці, що прийшли побачити Махараджу Парікшіта, прагнули не очиститися, як те мають на меті звичайні люди, а радше зустрітися з Махараджею Парікшітом. Передбачаючи, що Шукадева Ґосвамі оповідатиме там «Шрімад-Бгаґаватам», вони прийшли в те місце начебто для омовіння. Жоден з них не хотів пропустити цієї виняткової нагоди.

Текст

атрір васішт̣хаш́ чйаванах̣ ш́арадва̄н
арішт̣анемір бгр̣
ґур ан̇ґіра̄ш́ ча
пара̄ш́аро
ґа̄дхі-суто ’тха ра̄ма
утатгйа індрапрамадедгмава̄хау
медга̄тітгір девала а̄ршт̣ішен̣о
бга̄радва̄джо
ґаутамах̣ піппала̄дах̣
маітрейа аурвах̣ кавашах̣ кумбгайонір
дваіпа̄йано бга
ґава̄н на̄радаш́ ча

Послівний переклад

від атрі до на̄рада  —  імена різних святих, що прибули туди з різних частин усесвіту.

Переклад

З різних частин усесвіту туди прибули великі мудреці, як- то Атрі, Ч’явана, Шарадван, Аріштанемі, Бгріґу, Васіштга, Парашара, Вішвамітра, Анґіра, Парашурама, Утатг’я, Індрапрамада, Ідгмаваху, Медгатітгі, Девала, Арштішена, Бгарадваджа, Ґаутама, Піппалада, Майтрея, Аурва, Каваша, Кумбгайоні, Двайпаяна, а також славетний Нарада.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Ч’явана. Великий мудрець, один з синів Бгріґу Муні. Він народився до строку, коли викрадали вагітною його мати. Крім нього в його батька було ще п’ятеро синів.

Бгріґу. Махарші Бгріґу народився з жертовного вогнища під час жертвопринесення, що його відправляв для Варуни Брахмаджі. Бгріґу    —    це великий мудрець, а його кохану дружину звати Пулома. Вмівши подорожувати простором, як Дурваса, Нарада та інші, він не раз побував на кожній планеті всесвіту. Перед битвою на Курукшетрі він старався запобігти війні. Колись він просвітив Бгарадваджу Муні щодо еволюції небесних тіл; він є автором славетної «Бгріґу- самхіти», видатного трактату, що містить астрологічні обрахунки. Він дав пояснення, як з ефіру постають повітря, вогонь, вода і земля. Він пояснив, як повітря діє у шлунку і реґулює діяльність кишок. Як великий філософ, він логічно обґрунтував, що жива істота вічна («Махабгарата»). Крім того, він був великий антрополог і ще дуже давно дав пояснення щодо теорії еволюції. Він науково розробив теорію поділу суспільства на чотири стани та класи, що відомий як система варнашрами. Він перетворив царя-кшатрію Вітахав’ю на брахману.

Васіштга. Див. «Шрімад-Бгаґаватам» 1.9.6.

Парашара. Внук Васіштги Муні і батько В’ясадеви. Він був сином Махарші Шакті, а його мати звали Адріш’яті. Парашара вивчив Веди, коли перебував у лоні своєї дванадцятирічної матері. Його батька вбив демон Калмашапада, і Парашара, щоб помститися, хотів знищити весь світ, однак його дід Васіштга спинив його. Тоді він почав яґ’ю, внаслідок якої мали загинути всі ракшаси, однак цього разу його спинив Махарші Пуласт’я. Уподобавши Сат’яваті, що пізніше стала дружиною Махараджі Шантану, він зачав в її лоні В’ясадеву. Завдяки благословенню від Парашари тіло Сат’яваті розливало пахощі на багато кілометрів довкола. Парашара був присутній і при смерті Бгішми. Він був духовний вчитель Махараджі Джанаки і великий відданий Господа Шіви. Парашара є автором багатьох ведичних писань і зводів законів для суспільства.

Ґадгі-сута (Вішвамітра). Великий мудрець, що прославився своїм аскетизмом і містичною силою. Його називають ще Ґадгі-сута, бо його батьком був Ґадгі, могутній цар провінції Кан’якубджа (частина сучасного Уттар Прадешу). Хоча Вішвамітра народився кшатрією, завдяки своїм духовним подвигам йому вдалося стати брахманою, не змінюючи тіла. Ще коли він був цар-кшатрія, він почав чвару з Васіштгою Муні і, відправивши разом з Маґанґою Муні велике жертвопринесення, зумів знищити синів Васіштги. Він став великим йоґом, однак певного разу не зумів опанувати себе і зачав Шакунталу, що стала найвродливішою жінкою в світовій історії. Коли він був царем-кшатрією, він якось завітав до самітницької оселі Васіштги муні, і його зустріли з царською розкішшю. Вішвамітра захотів, щоб Васіштга віддав йому свою корову Нандіні, однак муні відмовився. Тоді Вішвамітра вкрав корову, і через те між мудрецем і царем почалася чвара. Васіштга переміг Вішвамітру своєю духовною силою, і після того цар вирішив стати брахманою. Щоб стати брахманою, він виконував суворі аскези при березі Каушіки. Він був одним з тих, хто намагався відвернути війну на Курукшетрі.

Анґіра. Один з шести синів Брахми, які народилися з його розуму. Він батько Бріхаспаті    —    великого вченого й священика півбогів на райських планетах. Він народився з сімені Брахми, яким той запліднив вугілля з вогнища. Утатг’я та Самварта    —    його сини. Сказано, що він і понині виконує аскези та оспівує святе ім’я Господа в місці над Ґанґою, яке зветься Алокананда.

Парашурама. Див. «Шрімад-Бгаґаватам» 1.9.6.

Утатг’я. Один з трьох синів Махарші Анґіри. Він був духовний учитель Махараджі Мандгати. Утатг’я одружився з Бгадрою, дочкою Соми (Місяця). Варуна викрав його дружину Бгадру, і Утатг’я, щоб відплатити богові води за образу, випив усю воду в світі.

Медгатітгі. Мудрець сивої давнини. Він член ради при цареві райських планет Індрадеві. Його сином був Канва Муні, що виростив у лісі Шакунталу. За суворе дотримання засад ванапрастги (коли людина живе, відійшовши від усіх справ) Медгатітгі був піднесений на одну з райських планет.

Девала. Великий авторитет рівня Наради Муні та В’ясадеви. Його шановане ім’я стоїть у переліку авторитетів, на яких покликається в «Бгаґавад-ґіті» Арджуна, коли визнає Господа Крішну за Верховного Бога-Особу. Після битви на Курукшетрі він зустрічався з Махараджею Юдгіштгірою. Девала    —    старший брат Дгаум’ї, священика родини Пандав. Він дозволив своїй дочці вибрати чоловіка самій, за звичаєм кшатрій, на церемонії сваямвари, куди запросили всіх неодружених синів ріші. Дехто каже, що цей Девала та Асіта Девала    —    це дві різні особистості.

Бгарадваджа. Див. «Щрімад-Бгаґаватам» 1.9.6.

Ґаутама. Один з семи великих мудреців усесвіту. Одним з його синів був Шарадван Ґаутама. Нинішні члени роду Ґаутама-ґотра є або нащадки його родини, або належать до учнівської послідовности від нього. Брахмани, які відносять себе до Ґаутама-ґотри, здебільшого є членами його родини, а кшатрії та вайш’ї, що залічують себе до Ґаутама-ґотри, всі належать до учнівської послідовности від нього. Він був чоловік славетної Ахал’ї, що перетворилася на камінь, коли Індрадева, цар райських планет, став її домагатись. Господь Рамачандра дарував Ахал’ї звільнення. Ґаутама був дідом Кріпачар’ї, одного з героїв битви на Курукшетрі.

Майтрея. Великий ріші давніх часів. Він був духовним вчителем Відури і великим авторитетом з питань релігії. Він порадив Дгрітараштрі підтримувати з Пандавами добрі стосунки. Дурйодгана не погодився на це, і тоді Майтрея прокляв його. Він зустрічався з В’ясадевою і мав з ним бесіди на релігійні теми.

Текст

анйе ча деварші-брахмарші-варйа̄
ра̄джарші-варйа̄ арун̣а̄дайаш́ ча
на̄на̄ршейа-правара̄н самета̄н
абгйарчйа ра̄джа̄ ш́іраса̄ ваванде

Послівний переклад

анйе   —   багато інших ; ча   —   також ; девар̣ші   —   святі серед півбогів; брахмар̣ші  —  святі брахмани; варйа̄х̣  —  найвищі; ра̄джарші-варйа̄х̣  —  святі серед царів; арун̣а-а̄дайах̣  —  особлива категорія раджарші; ча—і; на̄на̄—багато інших; а̄ршейа- правара̄н  —  чільні з різних династій мудреців; самета̄н  —   зібралися разом; абгйарчйа  —  вшанувавши; ра̄джа̄  —  імператор; ш́іраса̄  —  схиливши голову до землі; ваванде  —  привітав.

Переклад

Прибули також багато інших святих півбогів, царів та правителів окремого царського ранґу, яких називають арунадаями [особлива категорія раджарші] з різних династій мудреців. Вони зібралися усі разом, щоб зустрітися з імператором [Парікшітом], а він привітав їх як належить, схиливши перед ними голову до самої землі.

Коментар

Земні поклони на знак пошани до тих, хто посідає вище становище,    —    це чудовий ритуал, який глибоко зворушує і зобов’язує шанованого гостя. Навіть особу, яка вчинила найтяжчі образи, прощають, коли вона просто складає земний уклін. Махараджа Парікшіт, дарма що його шанували всі ріші і царі, вітав усіх тих великих особистостей у такий смиренний спосіб, бо хотів дістати прощення за будь-які образи. Назагал наприкінці життя кожна розважлива людина виконує цей смиренний звичай, щоб дістати перед смертю прощення. Так Махараджа Парікшіт молив усіх милостиво побажати йому повернутися додому, до Бога.

Текст

сукгопавішт̣ешв атга тешу бгӯйах̣
кр̣та-пран̣а̄мах̣ сва-чікіршітам̇ йат
віджн̃а̄пайа̄м а̄са вівікта-чета̄
упастгіто ’
ґре ’бгіґгр̣хіта-па̄н̣іх̣

Послівний переклад

сукга   —   щасливо; упавішт̣ешу   —   коли всілися; атга   —   по тому; тешу  —  їм (гостям); бгӯйах̣  —  знов; кр̣та-пран̣а̄мах̣  — склавши поклони; сва  —  своє; чікіршітам  —  рішення постити; йат   —   хто; віджн̃а̄пайа̄м а̄са   —   повідомив; вівікта-чета̄х̣  —  той, чий розум не прив’язаний до земних справ; упастгітах̣—присутні; аґре—перед ними; абгіґр̣хіта-па̄н̣іх̣—   смиренно, з молитовно складеними руками.

Переклад

Коли всі ріші й інші вигідно повсідалися, цар, смиренно ставши перед ними з молитовно складеними руками, повідомив їх про своє рішення постити, чекаючи смерти.

Коментар

Хоча цар уже постановив постити на березі Ґанґи, чекаючи смерти, він, прагнучи почути думку великих авторитетів, що були присутні там, смиренно повідомив їх про своє рішення. Кожне, будь-якої ваги рішення мусить спиратися на судження авторитетів, бо тоді все стає досконалим. З цього вірша видно, що монархи, які правили на Землі за тих часів, не були безвідповідальними диктаторами. Вони ретельно виконували авторитетні рішення святих та мудреців, що спиралися на вказівки Вед. Махараджа Парікшіт, досконалий цар, до останніх днів свого життя дотримувався тої засади і завжди радився з авторитетами.

Текст

ра̄джова̄ча
ахо вайам̇ дганйатама̄ нр̣па̄н̣а̄м̇
махаттама̄ну
ґрахан̣ійа-ш́іла̄х̣
ра̄джн̃а̄м̇ кулам̇ бра̄хман̣а-па̄да-ш́ауча̄д
дӯра̄д віср̣шт̣ам̇ бата
ґархйа-карма

Послівний переклад

ра̄джа̄ ува̄ча  —  благословенний цар сказав; ахо  —  о; вайам  —   ми; дганйа-тама̄х̣  —  надзвичайно вдячні; нр̣па̄н̣а̄м  —  з усіх царів; махат-тама  —  великих душ; ануґрахан̣ійа-ш́іла̄х̣—кого навчено шукати благословень; ра̄джн̃а̄м —  царських; кулам   —   родів ; бра̄хман̣а - па̄да   —   стопи брахман ; ш́ауча̄т   —   сміття після прибирання; дӯра̄т  —  на відстані; віср̣шт̣ам  —   завжди відкинуті; бата  —  через; ґархйа  —  гідну осуду; карма  —  діяльність.

Переклад

Благословенний цар сказав: Поістині з усіх царів, кого навчено шукати благословень великих душ, нам випала найбільша ласка, і ми вдячні долі найвищою мірою. Назагал ви [мудреці] вважаєте царів за сміття, що його слід викинути і триматись від нього якомога далі.

Коментар

Згідно із засадами релігії випорожнення , сеча, вода з миття й таке інше повинні бути якомога далі від житла. Суміжні ванні, туалети в сучасних квартирах й т. ін, можливо, є дуже вигідні зручності сучасної цивілізації, однак за правилами вони мають бути розташовані якомога далі від житла. За аналогією з цим тут сказано, що ті, хто долає шлях до Бога, повинні так само триматися якомога далі від правителів. Господь Чайтан’я Махапрабгу сказав, що для того, хто хоче повернутися до Бога, бути у близьких стосунках із зануреною у грошові справи людиною або з представниками царського стану гірше від самогубства. Одне слово, трансценденталісти зазвичай не спілкуються з людьми, яких надміру вабить зовнішня краса Божого творіння. Завдяки своїм глибоким знанням та усвідомленню духовного трансценденталіст розуміє, що прекрасний матеріальний світ є не що інше, як відображення, тінь реальности    —    царства Бога. Тому трансценденталіста не зачаровують царські пишноти та будь-що інше такого роду. Однак у випадку з Махараджею Парікшітом все було інакше. На зовнішній погляд цар був приречений померти через прокляття немудрого хлопчика- брахмани,однак насправді царя прикликав до Себе Господь. Інші трансценденталісти, великі мудреці й містики, які зібралися разом на звістку про те, що Махараджа Парікшіт вирішив постити в цьому місці, чекаючи смерти, мали велике бажання побачити царя, бо він повертався додому, до Бога. Махараджа Парікшіт розумів також, що всі великі мудреці, прийшовши на місце, де він постив, проявили тим свою ласку до його предків, Пандав, бо ті віддано служили Господеві. Отож він був вдячний мудрецям, котрі були з ним при останніх днях його життя, і пояснював таку честь величчю своїх предків, дідів. Махараджа Парікшіт пишався тим, що доводився нащадком таким великим відданим. Така гордість відданого Господа певно не має нічого до діла з марнославством, коли пишаються зі свого матеріального багатства. У першім випадку гордість має підстави, а в другім вона оманна і марна.

Текст

тасйаіва ме ’ґгасйа пара̄вареш́о
вйа̄сакта-чіттасйа
ґр̣хешв абгікшн̣ам
нірведа-мӯло двіджа-ш́а̄па-рӯпо
йатра прасакто бгайам а̄ш́у дгатте

Послівний переклад

тасйа  —  його; ева  —  певно; ме  —  мені; аґгасйа  —  гріховного; пара̄  —  трансцендентного; авара  —  і матеріального; іш́ах̣  —   володар, Верховний Господь; вйа̄сакта  —  надто прив’язаного; чіттасйа  —  розум; ґр̣хешу  —  до родинних справ; абгікшн̣ам  —  завжди; нірведа-мӯлах̣  —  джерело неприв’язаности; двіджа-ш́а̄па  —  прокляття брахмани; рӯпах̣  —  у формі; йатра  —  тимчасом як; прасактах̣  —  того, хто підвладний; бгайам  —  страх; а̄ш́у  —  дуже скоро; дгатте  —  станеться.

Переклад

Верховний Бог-Особа, володар і трансцендентного, і земного світу, пославши це прокляття брахмани, великодушно появив Свою владу наді мною. Я був надто прив’язаний до родини й дому, і Господь, щоб врятувати мене, з’явився переді мною у такій подобі, щоб я з самого страху відкинув усі матеріальні прив’язаності.

Коментар

Махараджа Парікшіт, хоча він народився в родині Пандав, великих відданих, і хоча йому від дитини прищепили трансцендентну прив’язаність до спілкування з Господом, все ж відчував на собі силу чару земного родинного життя, і тому, аби розірвати ці його прив’язаності, виявився потрібним план Господа. Так безпосередньо Господь втручається лише у випадку з обраними відданими. Махараджа Парікшіт переконався в тому, що Господь Сам втрутився в хід подій, коли побачив, що на його смерть зібралися найвищі трансценденталісти всесвіту. Господь завжди там, де Його віддані, а отже присутність великих святих вказувала на присутність Самого Господа. Тому цар радів появі великих ріші, вбачаючи в їхньому приході ласку Верховного Господа.

Текст

там̇ мопайа̄там̇ пратійанту віпра̄
ґан̇ґа̄ ча деві дгр̣та-чіттам іш́е
двіджопаср̣шт̣ах̣ кухакас такшако ва̄
даш́атв алам̇
ґа̄йата вішн̣у-ґа̄тха̄х̣

Послівний переклад

там  —  тому; ма̄  —  мене; упайа̄там  —  що прийняв притулок; пратійанту  —  прийміть мене; віпра̄х̣  —  о брахмани; ґан̇ґа̄  —   матінко Ґанґа; ча  —  також; деві  —  безпосередня представниця Господа; дгр̣та  —  що; чіттам  —  у серце; іш́е  —  Господеві; двіджа-упаср̣шт̣ах̣  —  що створив брахмана; кухаках̣  —   чари; такшаках̣  —  летючий змій; ва̄  —  чи; даш́ату  —  нехай вжалить; алам  —  не зволікаючи більше; ґа̄йата  —  будь ласка, далі оспівуйте; вішн̣у-ґа̄тга̄х̣  —  оповідь про діяння Вішну.

Переклад

О брахмани, прийміть мене як душу, без останку віддану Господеві, і нехай так само прийме мене матінка Ґанґа, що представляє Господа, бо я вже взяв лотосові стопи Господа у своє серце. Нехай летючий змій чи будь-яке інше чудо, що його створив брахмана, вжалить мене просто зараз. Я маю тільки одне бажання: щоб ви всі далі оспівували діяння Господа Вішну.

Коментар

Щойно людина без останку віддасть себе лотосовим стопам Верховного Господа, вона втрачає страх перед смертю. Атмосфера, яку створили на березі Ґанґи своєю присутністю великі віддані Господа, і те, що Махараджа Парікшіт беззастережно прийняв лотосові стопи Господа, було достатньою запорукою царевого повернення до Бога. Тому цар цілковито звільнився від страху смерти.

Текст

пунаш́ ча бгӯйа̄д бгаґаватй ананте
ратіх̣ прасан̇
ґаш́ ча тад-а̄ш́райешу
махатсу йа̄м̇ йа̄м упайа̄мі ср̣шт̣ім̇
маітрй асту сарватра намо двіджебгйах̣

Послівний переклад

пунах̣  —  знов; ча  —  і; бгӯйа̄т  —  нехай буде; бгаґаваті  —  Господеві Шрі Крішні; ананте  —  володареві безмежної могутности; ратіх̣—що приваблює; прасан̇ґах̣—спілкування; ча—   також; тат  —  Його; а̄ш́райешу  —  з тими, хто віддався Йому; махатсу  —  в матеріальному творінні; йа̄м йа̄м  —  хоч би де; упайа̄мі  —  я можу отримати; ср̣шт̣ім  —  народження; маітрі—  дружні стосунки; асту  —  нехай це буде; сарватра  —   всюди; намах̣  —  мої поклони; двіджебгйах̣  —  брахманам.

Переклад

Я знов складаю поклони вам усім, шановні брахмани, і благаю вас: якщо мені знов випаде народитися в матеріальному світі, нехай я матиму неподільну прив’язаність до безмежного Господа Крішни, товариство Його відданих і дружні стосунки з усіма живими істотами.

Коментар

Слова Махараджі Парікшіта з’ясовують, що відданий Господа    —    єдина досконала істота. Відданий Господа нікого не вважає за ворога, хоча до самого відданого багато хто може ставитись вороже. Відданий Господа не любить спілкуватися з невідданими, хоча й не чує до них ніякої ворожости. Відданий прагне товариства Господніх відданих. Це цілком природно: адже подібне вабиться до подібного. Для відданого найважливіше    —    це розвинути в собі неподільну прив’язаність до Господа Шрі Крішни, що є батьком усіх живих істот. Добрий син свого батька ставиться дружньо до всіх своїх братів, і так само відданий Господа, добрий син верховного батька, Господа Крішни, бачить усі інші живі істоти у їхньому зв’язку з верховним батьком. Він старається переконати непокірливих синів дослухатись голосу здорового глузду й робить усе можливе, щоб вони визнали Бога, свого верховного батька. Махараджа Парікшіт, поза сумнівом, мав повернутися до Бога, однак він молився до Господа про долю, яка мала б забезпечити йому найдосконаліше у матеріальному світі життя, якби йому не судилося повернутися до Нього. Чистий відданий не прагне товариства навіть таких великих особистостей, як оце Брахма,    —    йому любіше товариство незначної істоти, тільки б вона була відданою Господа.

Текст

іті сма ра̄джа̄дгйаваса̄йа-йуктах̣
пра̄чіна-мӯлешу куш́ешу дгірах̣
удан̇-мукго дакшін̣а-кӯла а̄сте
самудра-патнйа̄х̣ сва-сута-нйаста-бга̄рах̣

Послівний переклад

іті  —  так; сма  —  в минулому; ра̄джа̄  —  цар; адгйаваса̄йа  —   рішуче; йуктах̣  —  взявшись; пра̄чіна  —  на схід; мӯлешу  —   корінням; куш́ешу  —  на сидінні з трави куша; дгірах̣  —  що опанував себе; удан̇-мукгах̣  —  повернувшись обличчям на північ; дакшін̣а  —  на південному; кӯле  —  березі; а̄сте  —  розташований ; самудра   —   моря ; патнйа̄х̣   —   дружини ( Ґанґи ); сва—своєму; сута—синові; нйаста  —  передавши; бга̄рах̣  —   обов’язки правління.

Переклад

Досконало оволодівши собою, Махараджа Парікшіт сів обличчям на північ над південним берегом Ґанґи на солом’яну підстилку, що в ній трава, з якої її сплетено, дивилася корінням на схід. Перед цим турботу про царство він передав своєму синові.

Коментар

Ґанґу знають як дружину моря. Сидіння з трави куша вважають за освячене за умови, що траву вирвано з землі разом з коренем, а коли сидіння покладене так, щоб коріння трави, з якої воно сплетене, дивилося на схід, це вважають за сприятливе. Крім того, сидіти обличчям на північ також сприяє духовному успіху. Перед тим, як покинути дім, Махараджа Парікшіт передав стерно влади синові. Таким чином, для Махараджі Парікшіта були створені якнайсприятливіші умови.

Текст

евам̇ ча тасмін нара-дева-деве
пра̄йопавішт̣е діві дева-сан̇
ґга̄х̣
праш́асйа бгӯмау вйакіран прасӯнаір
муда̄ мухур дундубгайаш́ ча недух̣

Послівний переклад

евам   —   так; ча   —   і; тасмін   —   у тому; нара-дева-деве   —   на царя; пра̄йа-упавішт̣е  —  що постив, чекаючи смерти; діві  —  в небі; дева  —  півбоги; сан̇ґга̄х̣  —  усі; праш́асйа  —  вихваляючи його дії; бгӯмау  —  на Землі; вйакіран  —  сипали; прасӯнаіх̣  —   квітами; муда̄  —  з насолодою; мухух̣  —  безнастанно; дундубгайах̣  —  в небесні барабани; ча  —  також; недух̣  —  били.

Переклад

Так цар, Махараджа Парікшіт, всівся, щоб постити, чекаючи смерти. Усі півбоги з вищих планет уславлювали дії царя і на радощах безупинно осипали землю квітами й били у небесні барабани.

Коментар

Аж до часів Махараджі Парікшіта існувала система міжпланетного зв’язку; і новина про те, що Махараджа Парікшіт вирішив постити, чекаючи смерти, щоб досягти звільнення, дійшла до вищих райських планет у небі, де живуть півбоги з високорозвиненим інтелектом. Життя півбогів розкішніше за людське, однак і півбоги, і люди коряться волі Верховного Господа. На райських планетах немає жодного безбожника чи невіруючого. Тому вони завжди уславлюють усякого Господнього відданого на Землі, а у випадку з Махараджею Парікшітом вони були захоплені і виражали пошану, сиплючи на землю квіти і б’ючи в небесні барабани. Кожен півбог завжди щасливий бачити, що хтось повертається до Бога. Півбог завжди так задоволений відданим Господа, що своєю адгідайвічною силою може навіть всіляко допомагати йому. А півбогами, якщо вони так діють, задоволений Господь. Між Господом, півбогами та відданим Господа на Землі існує невидимий зв’язок повного співробітництва.

Текст

махаршайо ваі самупа̄ґата̄ йе
праш́асйа са̄дгв ітй анумодама̄на̄х̣
ӯчух̣ праджа̄ну
ґраха-ш́іла-са̄ра̄
йад уттама-ш́лока-
ґун̣а̄бгірӯпам

Послівний переклад

махаршайах̣  —  великі мудреці; ваі  —  як звичайно; самупа̄ґата̄х̣  —  зібралися там; йе  —  ті, хто; праш́асйа  —  прославляти; са̄дгу  —  чудово; іті  —  так; анумодама̄на̄х̣  —  усі схваливши; ӯчух̣  —  сказали; праджа̄-ануґраха  —  роблячи добро всім живим істотам; ш́іла-са̄ра̄х̣  —  що втілюють різні сили; йат  —   тому що; уттама-ш́лока  —  той, кого уславлюють добірними віршами; ґун̣а-абгірӯпам  —  прекрасний, як божественні якості.

Переклад

Усі великі мудреці, що зібралися там, також схвалили рішення Махараджі Парікшіта і виявили своє схвалення вигуками: «Чудово!» Мудреці природно схильні робити добро звичайним людям, тому що вони наділені всіма різноманітними якостями і силами Верховного Господа. Тим то вони були дуже раді бачити Махараджу Парікшіта, відданого Господа, і промовили такі слова.

Коментар

Коли жива істота підіймається на рівень відданого служіння Господеві, її природна краса ще зростає. Махараджа Парікшіт був занурений у почуття любови до Господа Крішни. Побачивши це, зібрані мудреці були дуже задоволені і стали виявляти своє схвалення вигуками: «Чудово!» Такі мудреці природно схильні робити добро звичайним людям, тому коли вони бачать, що хтось, як оце Махараджа Парікшіт, робить поступ у відданому служінні, їхній радості немає меж, і вони благословляють таку людину всім, що мають. Віддане служіння Господу таке сприятливе, що з відданого задоволені всі півбоги та мудреці аж до Самого Господа, і тому для відданого все стає сприятливе, а все, що не сприяє його поступові, зникає з його шляху. Побачити всіх великих мудреців в смертну годину було, безперечно, благо для Махараджі Парікшіта, отож так зване прокляття від хлопчика-брахмани обернулося благословенням.

Текст

на ва̄ ідам̇ ра̄джарші-варйа чітрам̇
бгаватсу кр̣шн̣ам̇ саманувратешу
йе ’дгйа̄санам̇ ра̄джа-кіріт̣а-джушт̣ам̇
садйо джахур бга
ґават-па̄рш́ва-ка̄ма̄х̣ 

Послівний переклад

на  —  ні; ва̄  —  такого; ідам  —  як це; ра̄джарші  —  святий цар; варйа—головний; чітрам—дивовижно; бгаватсу—для всіх вас; кр̣шн̣ам  —  Господь Крішна; саманувратешу  —  тим, хто неухильно йде стопами; йе  —  хто; адгйа̄санам  —  що сидів на троні; ра̄джа-кіріт̣а  —  шоломи царів; джушт̣ам  —  прикрашений; садйах̣  —  негайно; джахух̣  —  покинув; бгаґават  —   Бог-Особа; па̄рш́ва-ка̄ма̄х̣  —  прагнучи товариства.

Переклад

[Мудреці сказали:] О найліпший з усіх святих царів роду Панду, вірних послідовників Господа Шрі Крішни! Немає нічого дивного в тому, що ти задля можливости вічно спілкуватися з Богом-Особою відрікся від трону, окрасою якого були шоломи численних царів.

Коментар

Немудрі політики на урядових керівних посадах вважають, що їхні тимчасові посади є найвищим досягненням у матеріальному житті, і тому чіпляються за них до останньої хвилини свого життя. Вони не знають, що найвище досягнення життя    —    дістати звільнення і стати супутником Господа в Його вічній обителі. Людське життя дане саме на те, щоб досягти цієї мети. Господь знову і знову запевняє нас у «Бгаґавад-ґіті», що найвище осягнення    —    це повернутися до Бога, в Його вічну обитель. Прахлада Махараджа, молячись до Господа Нрісімхи, говорив: «Мій Господи, я дуже боюся матеріалістичного життя, а оця Твоя жаска подоба Нрісімхадеви для мене зовсім не страшна. Матеріалістичне життя подібне до жорна, яке чавить нас. Нас затягнуло у жахливий вир бурхливих хвиль цього життя. Тому, мій Господи, я молю біля Твоїх лотосових стіп, щоб Ти забрав мене назад до Своєї вічної обителі і зробив одним із Своїх слуг. Це    —    найвище звільнення і порятунок від матеріалістичного життя. Я звідав його смак і знаю, що воно дуже гірке. Хоч би в яких видах життя я народжувався, змушуваний до цього своїми діями за попередніх життів, я завжди страждав від двох речей: від розлуки з тим, що люблю, і від зіткнення з тим, чого не бажаю. А ліки, якими я намагався протидіяти цим стражданням, виявлялись гіршими за саму хворобу. Так народження у народження мене жбурляло з одного боку в інший, а нині я молю Тебе, щоб Ти дав мені притулок біля Своїх лотосових стіп».

Царі Пандави, що перевершували багатьох святих цього світу, звідали гіркоти матеріалістичного життя повною мірою. Їм не засліпив очей блиск імператорського трону, яким вони володіли. Вони завжди прагнули, щоб Господь закликав їх до Себе і зробив Своїми вічними супутниками. Махараджа Парікшіт був гідний зватися внуком Махараджі Юдгіштгіри. Махараджа Юдгіштгіра передав імператорський престол своєму внукові, і він, Махараджа Парікшіт, своєю чергою передав престол своєму синові Джанамеджаї. Так робили всі царі у цій династії вірних послідовників Господа Крішни. Відданих Господа ніколи не зачаровує блиск матеріалістичного життя, і вони живуть безсторонньо, без прив’язаности до речей оманного, ілюзорного матеріалістичного життя.

Текст

сарве вайам̇ та̄вад іха̄смахе ’тха
калеварам̇ йа̄вад асау віха̄йа
локам̇ парам̇ віраджаскам̇ віш́окам̇
йа̄сйатй айам̇ бга̄
ґавата-прадга̄нах̣

Послівний переклад

сарве  —  всі; вайам  —  ми; та̄ват  —  доки; іха  —  на цьому місці; а̄смахе  —  будемо лишатися; атга  —  потім; калеварам  — тіло; йа̄ват—доки; асау—цар; віха̄йа—покинувши; локам —   планету; парам  —  верховну; віраджаскам  —  цілковито вільну від матеріальної скверни; віш́окам  —  цілковито вільну від скорбот; йа̄сйаті  —  повернеться; айам  —  цей; бга̄ґавата  —   відданий; прадга̄нах̣  —  найліпший.

Переклад

Ми всі чекатимем тут, аж поки найліпший відданий Господа, Махараджа Парікшіт, повернеться на верховну планету, на якій немає і сліду скорботи чи скверни матеріального світу.

Коментар

Поза межами матеріального творіння, що його порівнюють до хмари в небі, простягається паравйома, духовне небо з незліченними планетами, які називають Вайкунтгами. Планети Вайкунтги також є різні: Пурушоттамалока, Ач’юталока, Трівікрамалока, Хрішікешалока, Кешавалока, Аніруддгалока, Мадгавалока, Прад’юмналока, Санкаршаналока, Шрідгаралока, Ва̄судевалока, Айодг’ялока, Дваракалока та мільйони інших духовних лок, на кожній з яких панує Бог-Особа. Всі живі істоти там    —    звільнені душі з духовними тілами, що практично невідмінні від Господнього. Там немає матеріальної скверни    —    там усе духовне, а тому там немає причин для скорбот. Ці планети сповнені трансцендентного блаженства, народження, смерть, старість та хвороби на них невідомі. А найвищою з усіх вищезгаданих Вайкунтгалок є Ґолока Вріндавана, обитель Господа Шрі Крішни та Крішниних супутників. Махараджа Парікшіт мав досягти саме цієї локи, і великі ріші, що зібралися там, могли це передбачити. Вони обговорювали між собою славетний відхід великого царя і хотіли бачити цього великого відданого Господа до його останньої хвилини, бо це була остання нагода бачити його. Коли великий відданий Господа йде з цього світу, причин побиватися немає, бо він іде до царства Бога. Але сумно, що такі великі віддані йдуть з наших очей, і тому є всі підстави побиватись. Як і Господа, великих Його відданих не часто випадає бачити нашим очам. Великі ріші тому справедливо вирішили залишатися з Махараджею Парікшітом до його останньої миті.

Текст

а̄ш́рутйа тад р̣ші-ґан̣а-вачах̣ парікшіт
самам̇ мадгу-чйуд
ґуру ча̄вйалікам
а̄бга̄шатаіна̄н абгінандйа йукта̄н
ш́уш́рӯшама̄н̣аш́ чаріта̄ні вішн̣ох̣

Послівний переклад

а̄ш́рутйа—вислухавши; тат—ту; р̣ші-ґан̣а  —  зібраних мудреців; вачах̣  —  мову; парікшіт  —  Махараджа Парікшіт; самам  —  неупереджену; мадгу-чйут  —  любу; ґуру  —  поважну; ча  —  також; авйалікам  —  довершено правдиву; а̄бга̄шата  —   сказав; ена̄н  —  усім їм; абгінандйа  —  привітав; йукта̄н  —  досконало подану; ш́уш́рӯшама̄н̣ах̣  —  прагнувши почути; чаріта̄ні  —  про діяння; вішн̣ох̣  —  Бога-Особи.

Переклад

Довершено правдиві й доладні, слова великих мудреців були сповнені глибокого смислу і тішили слух. Вислухавши їх, Махараджа Парікшіт, що прагнув почути про діяння Господа Шрі Крішни, Бога-Особи, звернувся до великих мудреців з вітанням.

Текст

сама̄ґата̄х̣ сарвата ева сарве
веда̄ йатга̄ мӯрті-дгара̄с трі-пр̣шт̣ге
неха̄тга на̄мутра ча каш́чана̄ртга
р̣те пара̄ну
ґрахам а̄тма-ш́ілам

Послівний переклад

сама̄ґата̄х̣  —  зібрані; сарватах̣  —  звідусіль; ева  —  певно; сарве  —  всі ви; веда̄х̣  —  верховне знання; йатга̄  —  як; мӯрті-дгара̄х̣  —  уособлення; трі-пр̣шт̣ге  —  на планеті Брахми (що перебуває над трьома планетними системами    —    вищим, середнім та нижчим світами); на  —  не; іха  —  в цьому світі; атга  —  тоді; на  —  не; амутра  —  на тому світі; ча  —  також; каш́чана  —  будь-який інший; артгах̣  —  інтерес; р̣те  —  крім одного; пара  —  іншим; ануґрахам  —  робити добро; а̄тма-ш́ілам  —  своя природа.

Переклад

Цар сказав: О великі мудреці! Те, що ви всі зібралися тут з різних частин усесвіту,    —    вияв вашої великої ласки. Ви не хто інші, як уособлене верховне знання, чиєю оселею є планета понад трьома світами [Сат’ялока], і тому ви від природи маєте схильність робити добро іншим. Окрім цього ніякого іншого інтересу ні в цьому житті, ні в наступному для вас не існує.

Коментар

Усі шість різновидів щедрот    —    багатство, сила, слава, краса, знання і зречення    —    беруть початок з якостей Абсолютного Бога-Особи. Живі істоти, що є невід’ємні частки Верховної Істоти, посідають усі ті якості частково, до сімдесяти восьми відсотків щонайбільше. В матеріальному світі ті якості (до сімдесяти восьми відсотків якостей Господа) вкриті матеріальною енерґією, як сонце буває вкрите хмарами. Сила сонця, вкритого хмарами, набагато менша проти його справжнього сяйва, і так само істинної природи живих істот, що посідають усі ті якості, майже не видно. Є три планетних системи: нижчі, середні й вищі світи. Люди Землі живуть на нижній межі середніх світів, а живі істоти, як-то Брахма та істоти його ранґу живуть у вищих світах, найвищий серед яких Сат’ялока. Жителі Сат’ялоки посідають усю мудрість Вед, і тому містична хмара матеріальної енерґії не застує їхнього зору. Через це вони відомі як уособлені Веди. Такі особистості, володіючи досконало і матеріальним, і трансцендентним знанням, не прагнуть для себе нічого. Вони    —    віддані, що практично вільні від бажань. У матеріальному світі їм немає чого прагнути, а в трансцендентному світі вони довершені самі у собі. Навіщо вони в такому разі приходять до цього світу? Вони сходять на різні планети як месії, щоб виконувати наказ Господа й рятувати падші душі. Вони спускаються на Землю за різних обставин і в місця з різними природними умовами, щоб робити добро людям світу. В цьому світі їм немає іншого діла, крім виправляти падші душі, що, оманені матеріальною енерґією, гибіють у матеріальнім бутті.

Текст

таташ́ ча вах̣ пр̣ччгйам імам̇ віпр̣ччге
віш́рабгйа віпра̄ іті кр̣тйата̄йа̄м
сарва̄тмана̄ мрійама̄н̣аіш́ ча кр̣тйам̇
ш́уддгам̇ ча татра̄мр̣ш́ата̄бгійукта̄х̣

Послівний переклад

татах̣  —  що так; ча  —  і; вах̣  —  вас; пр̣ччгйам  —  те, що треба спитати; імам  —  це; віпр̣ччге  —  дозвольте запитати; віш́рабгйа  —  гідні довіри; віпра̄х̣  —  брахмани; іті  —  так; кр̣тйата̄йа̄м  —  з усіх обов’язків; сарва-а̄тмана̄  —  кожним; мрійама̄н̣аіх̣  —  і насамперед тими, хто на порозі смерти; ча  —   і; кр̣тйам  —  обов’язок; ш́уддгам  —  абсолютно правильний; ча  —  і; татра  —  в тому; а̄мр̣ш́ата  —  досконалими роздумами; абгійукта̄х̣  —  пасує.

Переклад

О гідні довіри брахмани! Тепер я хотів би почути від вас, що мені належить зараз робити. Прошу вас, розваживши все як слід, скажіть мені, в чому полягають досконалі обов’язки кожної людини за будь-яких умов, і насамперед обов’язки тих, хто стоїть на порозі смерти.

Коментар

У цьому вірші цар задав ученим мудрецям два запитання. Перше запитання стосується обов’язків кожної людини за всіх умов, а друге    —    окремо обов’язків того, хто має скоро померти. З цих двох запитань запитання про обов’язок людини, на яку чекає смерть, важливіше, адже кожен обов’язково помре    —    або невдовзі, або за сто років. Неістотно, скільки саме проживе людина, важливо знати, що слід робити перед смертю. Ці два запитання Махараджа Парікшіт порушив і перед Шукадевою Ґосвамі, коли той прийшов, і власне весь «Шрімад-Бгаґаватам», від Другої пісні і до Дванадцятої, є відповіддю на ці два запитання. Висновок, який випливає з цього і який узгоджується з остаточними словами Самого Господа в «Бгаґавад-ґіті», полягає в тому, що суттю вічного обов’язку кожної живої істоти є служіння Господеві Шрі Крішні. Махараджі Парікшіту це було вже відомо, однак він хотів почути від великих мудреців, що зібралися там, одностайне підтвердження своїм думкам, так щоб виконувати свій обов’язок вже без ніяких вагань. Махараджа Парікшіт вжив важливе слово ш́уддга, «абсолютно правильний». Різні філософські школи пропонують різні методи, щоб пізнати трансцендентне, тобто усвідомити себе. Серед цих методів деякі належать до найвищої категорії, а деякі до середньої або нижчої. Метод найвищої категорії вимагає віддатися лотосовим стопам Господа і так врятуватись від усіх гріхів та їхніх наслідків.

Текст

татра̄бгавад бгаґава̄н вйа̄са-путро
йадр̣ччгайа̄
ґа̄м ат̣ама̄но ’напекшах̣
алакшйа-лін̇
ґо ніджа-ла̄бга-тушт̣о
вр̣таш́ ча ба̄лаір авадгӯта-вешах̣

Послівний переклад

татра  —  там; абгават  —  з’явився; бгаґава̄н  —  могутній; вйа̄са-путрах̣  —  син В’ясадеви; йадр̣ччгайа̄  —  на бажання; ґа̄м  —   світом; ат̣ама̄нах̣  —  подорожуючи; анапекшах̣  —  байдужий до всього; алакшйа  —  непроявлені; лін̇ґах̣  —  ознаки; ніджа- ла̄бга  —  усвідомив себе; тушт̣ах̣  —  задоволений; вр̣тах̣  —   оточений; ча  —  і; ба̄лаіх̣  —  дітьми; авадгӯта  —  ким нехтують; вешах̣  —  вдягнений.

Переклад

На тім слові з’явився наділений надзвичайною могутністю син В’ясадеви, що мандрував Землею до всього байдужий і задоволений сам у собі. З його вигляду було не пізнати, до якої верстви суспільства і життєвого стану він належить. За ним йшла юрма жінок і дітей, а вдягнений він був так, начеб люди вже не звертали на нього ніякої уваги.

Коментар

Словом бгаґава̄н подеколи позначають когось із великих відданих Господа, як, наприклад, Шукадеву Ґосвамі. Такі звільнені душі байдужі до справ матеріального світу, бо завдяки значному поступові у відданому служінні вони живуть задоволені самі в собі. Як пояснено раніше, Шукадева Ґосвамі формально ніколи не приймав духовного вчителя і не проходив очисних обрядів. Його природним духовним учителем був його батько, В’ясадева, бо Шукадева Ґосвамі слухав від нього «Шрімад-Бгаґаватам». Вислухавши «Шрімад-Бгаґаватам», Шукадева Ґосвамі звідав довершеного задоволення у самому собі і відтак більше не залежав від жодних формальностей. Формальності потрібні тим, хто ще тільки хоче досягти рівня повного звільнення, однак Шрі Шукадева Ґосвамі милістю свого батька вже перебував на цьому рівні. Шукадева Госвамі був юнаком, і йому б належало вбиратися відповідним чином, однак він ходив світом голий і був байдужий до суспільних звичаїв. Більшість людей не зважала на нього, і тільки діти й жінки з цікавости ходили за ним по п’ятах, як за божевільним. Так він і з’явився на місці події, мандруючи широким світом, як йому хотілося.

Виглядає на те, що коли Махараджа Парікшіт поставив своє запитання, великі мудреці не могли дати одностайної відповіді, що йому слід робити. Відповідно до якостей різних людей існує багато настанов, що допомагають досягнути духовного звільнення. Проте найвища мета життя    —    це досягнути найвищої досконалости у відданому служінні Господеві. Як лікарі інколи розбіжні в своїх порадах, так і мудреці не могли дійти згоди, пропонуючи різні «рецепти», а тимчасом на місце події з’явився великий, наділений надзвичайною могутністю син В’ясадеви.

Текст

там̇ двйашт̣а-варшам̇ су-кума̄ра-па̄да-
карору-ба̄хв-ам̇са-капола-
ґа̄трам
ча̄рв-а̄йата̄кшоннаса-тулйа-карн̣а-
субгрв-а̄нанам̇ камбу-суджа̄та-кан̣т̣гам

Послівний переклад

там  —  йому; дві-ашт̣а  —  шістнадцять; варшам  —  років; су- кума̄ра   —   ніжні; па̄да   —   ноги; кара   —   долоні; ӯру  —  стегна; ба̄ху   —   руки; ам̇са   —   плечі; капола   —   чоло; ґа̄трам   —   тіло; ча̄ру  —  гарні; а̄йата  —  широкі; акша  —  очі; уннаса  —  піднесений ніс; тулйа  —  і так само; карн̣а  —  вуха; субгру  —  чорні брови; а̄нанам  —  обличчя; камбу  —  мушля; суджа̄та  —  красива; кан̣т̣гам  —  шия.

Переклад

Синові В’ясадеви було лише шістнадцять років. Ноги, долоні, стегна, руки, плечі, чоло та інші частини його тіла були ніжні й витончені. Він мав широкі гарні очі, піднесений ніс і високо посаджені вуха. В нього було дуже привабливе обличчя, а його красива, мов виточена, шия була подібна до мушлі.

Коментар

Коли змальовують шановну особу, починають зазвичай з ніг; цього шанобливого звичаю дотримано і в описі Шукадеви Ґосвамі. Шукадева мав лише шістнадцять років. Людину шанують за досягнення, а не за вік. За досвідом людина молодша може бути старша від когось, хто прожив більше. Шрі Шукадеві Ґосвамі, що його тут названо сином В’ясадеви, було лише шістнадцять років, а проте знанням він перевершував присутніх мудреців.

Текст

ніґӯд̣га-джатрум̇ пр̣тгу-тун̇ґа-вакшасам
а̄варта-на̄бгім̇ валі-вал
ґӯдарам̇ ча
ді
ґ-амбарам̇ вактра-вікірн̣а-кеш́ам̇
праламба-ба̄хум̇ свамароттама̄бгам

Послівний переклад

ніґӯд̣га—вкриті; джатрум—ключиці; пр̣тгу—широкі ; тун̇ґа   —   опуклі ; вакшасам   —   груди ; а̄варта   —   закручений ; на̄бгім—пуп; валі-валґу—зі складками; ударам—живіт; ча  —   також; дік-амбарам  —  вдягнутий у сторони світу (голий); вактра  —  кучеряве; вікірн̣а  —  розсипане; кеш́ам  —  волосся; праламба  —  видовжені; ба̄хум  —  руки; су-амара-уттама  —  найліпшого з богів (Крішни); а̄бгам  —  кольору.

Переклад

Ключиці його були вкриті м’язами, груди були широкі й випуклі, пуп глибокий, а живіт прикрашали чудові складки. Руки були довгі, і на прекрасне обличчя спадали кучері. Юнак був голий, а колір його тіла був точно як у Господа Крішни.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Риси тіла Шукадеви Ґосвамі вирізняли його серед звичайних людей. Згідно з фізіономікою всі відмітні риси, згадані в описі Шукадеви Ґосвамі, є рідкісними ознаками, які вирізняють великих особистостей. Тіло Шукадеви Ґосвамі за кольором було схоже на тіло Господа Крішни    —     найвищої істоти над усіма богами, півбогами та живими істотами.

Текст

ш́йа̄мам̇ сада̄півйа-вайо-’н̇ґа-лакшмйа̄
стрін̣а̄м̇ мано-джн̃ам̇ ручіра-смітена
пратйуттгіта̄с те мунайах̣ сва̄санебгйас
тал-лакшан̣а-джн̃а̄ апі
ґӯд̣га-варчасам

Послівний переклад

ш́йа̄мам  —  темний; сада̄  —  завжди; апівйа  —  надзвичайно; вайах̣  —  віку; ан̇ґа  —  ознаки; лакшмйа̄  —  завдяки; стрін̣а̄м  —   для прекрасної статі; манах̣-джн̃ам  —  привабливий; ручіра  —   чарівним; смітена  —  усміхом; пратйуттгіта̄х̣  —  підвелися; те  —  усі вони; мунайах̣  —  великі мудреці; сва  —  зі своїх; а̄санебгйах̣  —  сидінь; тат  —  ті, хто; лакшан̣а-джн̃а̄х̣  —  обізнані в мистецтві фізіономіки; апі  —  навіть; ґӯд̣га-варчасам  —  приховувана велич.

Переклад

Його тіло було темного кольору, і його юна врода була чудова. Краса його тіла й усміх були до серця жіноцтву. Хоча він старався приховувати свою природну велич, усі присутні великі мудреці, що добре зналися на мистецтві фізіономіки, одразу повставали з місць на знак шани до нього.

Текст

са вішн̣у-ра̄то ’тітгайа а̄ґата̄йа
тасмаі сапарйа̄м̇ іираса̄джаха̄ра
тато нівр̣тта̄ хй абудга̄х̣ стрійо ’рбгака̄
маха̄сане сопавівеш́а пӯджітах̣

Послівний переклад

сах̣  —  він; вішн̣у-ра̄тах̣  —  Махараджа Парікшіт (кого завжди захищав Господь Вішну); атітгайе  —  стати гостем; а̄ґата̄йа  —  прибульця; тасмаі  —  йому; сапарйа̄м  —  усім тілом; ш́іраса̄  —  схиливши голову; а̄джаха̄ра  —  віддав поклон; татах̣  —  по тому; нівр̣тта̄х̣  —  відстали; хі  —  певно; абудга̄х̣  —   менш розумні; стрійах̣  —  жінки; арбгака̄х̣  —  хлопчаки; маха̄-а̄сане  —  почесне місце; са  —  він; упавівеш́а  —  сів; пӯджітах̣  —  прийнявши знаки шани.

Переклад

Махараджа Парікшіт, кого називають ще Вішнурата [той, кого завжди захищає Вішну], привітав головного гостя, Шукадеву Ґосвамі, шанобливим поклоном. Тоді юрма нетямущих жінок та дітей врешті відстала від нього. Прийнявши знаки шани від усіх присутніх, він сів на почесному високому сидінні.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Коли Шукадева Ґосвамі з’явився перед зібранням, усі присутні за винятком В’ясадеви, Наради та кількох інших мудреців повставали, а Махараджа Парікшіт, що був надзвичайно радий вітати великого відданого Господа, простерся перед ним в поклоні. Шукадева Ґосвамі також вітався й відповідав на вітання інших обіймами, потиском рук, кивком голови і поклонами, батькові й Нараді Муні передусім. По тому його запросили очолити зібрання. Побачивши, як прийняли Шукадеву Госвамі цар та мудреці, хлопчаки з вулиці та нерозумні жінки, вражені й сповнені благоговіння, покинули глузувати з нього. Зрештою все заспокоїлося і запанував урочистий та вмиротворений настрій.

Текст

са сам̇вр̣тас татра маха̄н махійаса̄м̇
брахмарші-ра̄джарші-деварші-сан̇
ґгах̣
вйарочата̄лам̇ бга
ґава̄н йатгендур
ґрахаркша-та̄ра̄-нікараіх̣ парітах̣

Послівний переклад

сах̣   —   Шрі Шукадева Ґосвамі ; сам̇вр̣тах̣   —   оточений ; татра—  там; маха̄н  —  великий; махійаса̄м  —  більших; брахмарші  —  святих серед брахман; ра̄джарші  —  святих серед царів; деварші  —  святих серед півбогів; сан̇ґгаіх̣  —  зібранням; вйарочата  —  заслугував ; алам  —  здібний ; бгаґава̄н  —  могутній; йатга̄  —  наче; індух̣  —  Місяць; ґраха  —  планети; р̣кша  —  небесних тіл; та̄ра̄  —  зірок; нікараіх̣  —  сукупністю; парітах̣  —   оточений.

Переклад

Шукадеву Ґосвамі оточували святі мудреці та півбоги, як Місяць оточують зорі, планети та інші небесні тіла. Від його постаті віяло величчю, і всі присутні відчували до нього глибоку шану.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: У великому зібранні святих особистостей були присутні В ’ ясадева ( брахмарші ) , Нарада ( деварші ) , Парашурама (повелитель царів-кшатрій) та інші. Дехто з них були вповноваженими втіленнями Господа. Шукадеву Ґосвамі не вважали ні за брахмарші, ні за раджарші чи деварші, і він не був утіленням Господа, як Нарада, В’яса чи Парашурама, а проте йому виказували шану більшу, ніж будь-кому з них. Це означає, що відданого Господа світ шанує більше, ніж самого Господа. Отож применшувати важливість відданого, як оце Шукадева Ґосвамі, неприпустимо.

Текст

праш́а̄нтам а̄сінам акун̣т̣га-медгасам̇
мунім̇ нр̣по бга̄
ґавато ’бгйупетйа
пран̣амйа мӯрдгна̄вахітах̣ кр̣та̄н̃джалір
натва̄
ґіра̄ сӯнр̣тайа̄нвапр̣ччгат

Послівний переклад

праш́а̄нтам   —   цілковито вмиротворений ; а̄сінам   —   сидячи ; акун̣т̣га—без ніяких вагань; медгасам—людина, що має досить розуму; мунім—великому мудрецеві; нр̣пах̣—цар (Махараджа Парікшіт); бга̄ґаватах̣  —  великий відданий; абгйупетйа   —   підійшовши ; пран̣амйа   —   схилившись у поклоні ; мӯрдгна̄—  головою; авахітах̣  —  як належить; кр̣та-ан̃джаліх̣  —  з молитовно складеними долонями; натва̄  —  ґречно; ґіра̄  —  словами; сӯнр̣тайа̄  —  люб’язно; анвапр̣ччгат  —  запитав.

Переклад

Мудрець Шрі Шукадева Ґосвамі, що мав могутній інтелект, сидів цілковито вмиротворений і був готовий відповісти без вагань на будь-яке запитання. Махараджа Парікшіт, великий відданий, наблизився до нього, шанобливо вклонився йому і зі складеними долонями ввічливою приємною мовою почав задавати запитання.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Манера, в якій Махараджа Парікшіт звернувся із запитанням до вчителя, заснована на вказівках писань. Писання вчать, що для того, щоб осягнути науку про трансцендентне, треба смиренно звернутися до духовного вчителя. Махараджа Парікшіт готувався зустріти смерть, і за сім днів йому треба було осягнути, як увійти до царства Бога. За таких серйозних обставин обов’язково треба звернутися до духовного вчителя. Якщо людина не прагне розв’язати проблем життя, звертатись до духовного вчителя їй нічого. Тому, хто не вміє задавати духовному вчителю запитання, нема чого перед ним робити. В особі Шукадеві Ґосвамі якості духовного вчителя були проявлені досконало. І духовний вчитель, і його учень, тобто і Шукадеві Ґосвамі, і Махараджа Парікшіт, за допомогою «Шрімад-Бгаґаватам» досягли досконалости. Шукадева Ґосвамі вивчив «Шрімад- Бгаґаватам» від свого батька В’ясадеви, однак нагоди розказати «Бгаґаватам» досі не мав. Без вагань відповідаючи Махараджі Парікшіту на його запитання, він оповів йому «Шрімад-Бгаґаватам», і завдяки «Бгаґаватам» і вчитель, і учень отримали звільнення.

Текст

парікшід ува̄ча
ахо адйа вайам̇ брахман
сат-севйа̄х̣ кшатра-бандгавах̣
кр̣пайа̄тітхі-рӯпен̣а
бгавадбгіс тіртгака̄х̣ кр̣та̄х̣

Послівний переклад

парікшіт ува̄ча  —  щасливий Махараджа Парікшіт сказав ахо  —  о; адйа  —  нині; вайам  —  ми; брахман  —  брахмано; сат- севйа̄х̣   —   гідний служити відданому ; кшатра   —   правителі ; бандгавах̣—друзі; кр̣пайа̄—твоєю ласкою; атітгі-рӯпен̣а —   якість; бгавадбгіх̣  —  вам; тіртгака̄х̣  —  гідні бути місцем прощі; кр̣та̄х̣  —  перетворені.

Переклад

Щасливий цар Парікшіт мовив: О брахмано! Лише зі своєї ласки, прийшовши просто як гість, ти освятив нас і перетворив кожного з нас майже на місце прощі. Твоєю милістю ми, просто негідний нащадок царського роду, отримали змогу служити відданому.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Зазвичай святі віддані, як Шукадева Ґосвамі, не наближаються до тих, хто насолоджується світським життям, а до представників царського роду й поготів. Махараджа Пратапарудра був послідовник Господа Чайтан’ї, але попри це Господь, коли той висловив бажання побачитися з Господом, не дав на це згоди. Відданому, котрий прагне повернутися до Бога, суворо заборонено спілкуватися з жінками та з тими, хто занурений у земні насолоди. Тому віддані рівня Шукадеви Ґосвамі ніколи не мають і найменшого бажання бачитися з царями. Зрозуміло, проте, що у випадку з Махараджею Парікшітом все було не так, як звичайно. Махараджа Парікшіт, дарма що цар, був великий відданий, і тому Шукадева Ґосвамі прийшов зустрітися з ним на останньому відтинку його життя. Через смиренність, що притаманна кожному відданому, Махараджа Парікшіт вважав себе негідним нащадком своїх славетних предків, великих кшатрій, хоча насправді він ні на чому не поступався їм. Недостойних нащадків царських родів прийнято називати кшатра-бандгави, як оце недостойних нащадків брахман називають двіджа-бандгу чи брахма-бандгу. Присутність Шукадеви Ґосвамі сильно надихнула Махараджу Парікшіта. Він відчув, що присутність великого святого, чий прихід будь- яке місце перетворює на місце прощі, освятила його.

Текст

йеша̄м̇ сам̇смаран̣а̄т пум̇са̄м̇
садйах̣ ш́уддгйанті ваі
ґр̣ха̄х̣
кім̇ пунар дарш́ана-спарш́а-
па̄да-ш́ауча̄сана̄дібгіх̣

Послівний переклад

йеша̄м  —  про кого; сам̇смаран̣а̄т  —  згадкою; пум̇са̄м  —  особи; садйах̣  —  одразу; ш́уддгйанті  —  очищує; ваі—безперечно; ґр̣ха̄х̣—кожний дім; кім—що; пунах̣  —  тоді; дарш́ана  —   зустріч ; спарш́а   —   дотик ; па̄да   —   стіп ; ш́ауча   —   омовіння ; а̄сана-а̄дібгіх̣  —  запрошення сісти і інше.

Переклад

Коли ми просто згадуємо про тебе, наші оселі одразу освячуються. А що вже казати про змогу бачити тебе, торкатися, омивати твої святі стопи й про нагоду запросити сісти в нашому домі?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Своїм надзвичайним становищем святі місця зобов’язані присутності великих мудреців та святих. Відомо, що гріховні люди, відвідуючи святі місця, лишають там свої гріхи, і ті чимдалі нагромаджуються. Але присутність святих особистостей знешкоджує скверну накупчених гріхів, і тому милістю відданих та святих, які присутні у місцях прощі, ті місця зберігають свою святість. Якщо свята особистість приходить у дім матеріалістичних людей, нагромаджені гріхи цих занурених у земні насолоди людей безсумнівно знешкоджуються. Насправді святим особистостям від домогосподарів не потрібно для себе самих геть нічого. Єдина їхня мета    —    освячувати оселі домогосподарів, і тому домогосподарі мають бути вдячні, коли святі та мудреці приходять до їхніх дверей. Домогосподар, який зневажає святу особу, вчиняє тяжкий гріх. Тому сказано, що якщо домогосподар не схилився в поклоні перед святою особистістю зараз як побачив її, він, щоб знешкодити тяжку образу, мусить постити впродовж цілого дня.

Текст

са̄ннідгйа̄т те маха̄-йоґін
па̄така̄ні маха̄нтй апі
садйо наш́йанті ваі пум̇са̄м̇
вішн̣ор іва суретара̄х̣

Послівний переклад

са̄ннідгйа̄т—завдяки присутності; те—вашій; маха̄-йоґін  —   великий містику; па̄така̄ні  —  гріхи; маха̄нті  —  невідплатні; апі—попри; садйах̣—вмить; наш́йанті—знищуються; ваі  —   безперечно; пум̇са̄м  —  людини; вішн̣ох̣  —  наче перед Богом- Особою; іва  —  як; сура-ітара̄х̣  —  крім півбогів.

Переклад

Як безбожник не на силі стояти перед Богом-Особою, так і непростимі гріхи людини зникають без сліду, якщо з’являєшся ти, о великий святий і неперевершний містику!

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Люди поділяються на дві відміни: атеїстів та відданих Господа. Віддані Господа проявляють божественні якості, і тому їх називають півбогами, тимчасом як атеїстів називають демонами. Вони не на силі зносити присутности Вішну, Бога-Особи. Вони повсякчас намагаються знищити Верховного Бога-Особу, однак виходить завжди навпаки: щойно з’являється Бог-Особа    —    або через Своє трансцендентне ім’я, або через Свої трансцендентні форму, якості, розваги, оточення чи розмаїття    —    демони одразу гинуть. Сказано, що духи не в змозі лишатися там, де оспівують святе ім’я Господа. До оточення Господа належать і великі святі та Господні віддані, і тому поява святого знищує гріхи людини, наче привидів. Так проголошують Веди. Отож спілкуватися радять тільки зі святими відданими, щоб ні демони, ні привиди цього світу не могли підкорити нас своєму лихому впливові.

Текст

апі ме бгаґава̄н прітах̣
кр̣шн̣ах̣ па̄н̣д̣у-сута-прійах̣
паітр̣-швасейа-прітй-артгам̇
тад-
ґотрасйа̄тта-ба̄ндгавах̣

Послівний переклад

апі   —   певно ; ме   —   мені ; бгаґава̄н   —   Бог - Особа ; прітах̣   —   задоволений ; кр̣шн̣ах̣   —   Господь ; па̄н̣д̣у - сута   —   синам царя Панду; прійах̣  —  любий; паітр̣  —  через свого батька; швасейа  —  синів сестри; пріті  —  задоволення; артгам  —  задля; тат  —  їхнього; ґотрасйа  —  нащадка; а̄тта  —  прийняв; ба̄ндгавах̣  —  за друга.

Переклад

Господь Крішна, Бог-Особа, кого сини Панду люблять усім серцем, прийняв мене за одного зі Своїх родичів, тільки щоб задовольнити Своїх великих рідних і двоюрідних братів.

Коментар

П О Я С Н Е Н Н Я: Чистий відданий Господа, що цілковито присвятив себе на служіння Йому, робить своїй родині набагато більше добро, ніж усі ті, що прив’язані до ілюзорних родинних стосунків. Назагал люди прив’язані до родини, і ця прив’язаність є рушієм усієї економічної діяльности суспільства. Перебуваючи в омані, такі люди не мають навіть гадки за те, що найбільше благо робить своїй родині людина, що стала відданою Господа. Господь особливо піклується про членів родини та нащадків відданого, навіть якщо самі вони не є віддані. Махараджа Прахлада був великий відданий Господа, але його батько Хіран’якашіпу був великий безбожник і ворог Господа. Незважаючи на це, Господь дарував Хіран’якашіпу звільнення, тому що він був батьком Махараджі Прахлади. Господь такий ласкавий, що всебічно піклується про родичів Свого відданого, і тому відданому немає потреби клопотатися про них, навіть якщо для відданого служіння йому доводиться віддалитися від родини. Махараджа Юдгіштгіра та його брати були синами Кунті, тітки Господа Крішни з боку батька, і тому Махараджа Парікшіт пояснює турботу Господа Крішни про себе тим, що він є єдиним онуком великих Пандав.

Текст

анйатга̄ те ’вйакта-ґатер
дарш́анам̇ нах̣ катгам̇ нр̣н̣а̄м
нітара̄м̇ мрійама̄н̣а̄на̄м̇
сам̇сіддгасйа ванійасах̣

Послівний переклад

анйатга̄  —  інакше; те  —  вас; авйакта-ґатех̣  —  того, чийого руху не прослідити; дарш́анам  —  зустріч; нах̣  —  нам; катгам  —  як; нр̣н̣а̄м  —  людей; нітара̄м  —  особливо; мрійама̄н̣а̄на̄м  —  хто на дорозі до смерти; сам̇сіддгасйа  —  досконалого всіма сторонами; ванійасах̣  —  поява власною волею.

Переклад

Хіба інакше [якби тебе не надихнув Господь Крішна] ти з’явився б тут доброю волею, коли ти ходиш невпізнаним для звичайних людей і не маєш звичаю являти себе зорові тих, хто ось-ось повинен померти?

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Безсумнівно, то саме Господь Крішна надихнув великого мудреця Шукадеву Ґосвамі доброю волею з’явитися перед Махараджею Парікшітом, великим Господнім відданим і передати йому науку «Шрімад-Бгаґаватам». Сім’я відданого служіння Господу людина здобуває з ласки духовного вчителя та Бога-Особи. Духовний вчитель    —    це представник Господа, через якого Господь проявляє Себе перед нами, щоб допомогти нам досягнути кінцевого успіху. Стати духовним вчителем може тільки той, кого уповноважив Верховний Господь. Шріла Шукадева Ґосвамі    —    повноважний духовний вчитель, і тому Господь надихнув його прийти перед Махараджі Парікшіта і викласти йому науку «Шрімад-Бгаґаватам». Досягнути кінцевого успіху    —    повернутись до Бога    —    можна тільки якщо Господь виявить Свою ласку і пошле Свого істинного представника. Якщо Господній відданий зустрічає істинного представника Господа, це запорука того, що, покинувши теперішнє тіло, він одразу повернеться до Бога. Відтак все залежить від щирости самого відданого. Господь перебуває в серці всіх живих істот, і Йому відомо, що робить кожна з них до найменших порухів. Коли Господь з’ясовує, що певна душа палко бажає повернутися до Нього, Він одразу посилає до неї Свого істинного представника. Так щирому відданому Господь дає запоруку її повернення до Бога. З цього випливає, що дістати допомогу істинного духовного вчителя означає отримати допомогу безпосередньо від Господа.

Текст

атах̣ пр̣ччга̄мі сам̇сіддгім̇
йо
ґіна̄м̇ парамам̇ ґурум
пурушасйеха йат ка̄рйам̇
мрійама̄н̣асйа сарватга̄

Послівний переклад

атах̣—тому; пр̣ччга̄мі—прохаю вказати; сам̇сіддгім—шлях до досконалости ; йоґіна̄м   —   святих ; парамам   —   найвищий ; ґурум   —   духовний вчитель ; пурушасйа   —   людини ; іха   —   за цього життя; йат  —  який; ка̄рйам  —  обов’язок; мрійама̄н̣асйа  —  того, хто скоро помре; сарватга̄  —  у всьому.

Переклад

Ти духовний вчитель великих святих та відданих, і тому я благаю тебе: покажи мені шлях, що їм прийде досконалости кожний, а передусім той, хто став на порозі смерти.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Якщо людина не палає бажанням дізнатися про шлях до досконалости, їй непотрібно звертатися до духовного вчителя. Духовний вчитель    —    це не якась дорога витребенька у домі. Матеріаліст звичайно приймає так званого духовного вчителя в погоні за модою, не отримуючи від цього ніякої користи. Неправдивий духовний вчитель просто лестить так званому учневі, а тому і вчитель, і його підопічний ідуть прямісінько в пекло. Махараджа Парікшіт    —    взірець справжнього учня, тому що він порушує питання насущно важливі для кожного, і насамперед для людини, що стала на порозі смерти. Питання, яке порушив Махараджа Парікшіт, складає основу всього «Шрімад-Бгаґаватам». Погляньмо ж, як мудро відповідатиме великий вчитель.

Текст

йач чхротавйам атго джапйам̇
йат картавйам̇ нр̣бгіх̣ прабго
смартавйам̇ бгаджанійам̇ ва̄
брӯхі йад ва̄ віпарйайам

Послівний переклад

йат  —  усе, що; ш́ротавйам  —  його варто слухати; атго  —   тоді ; джапйам   —   повторювати ; йат   —   також що ; картавйам  —  слід робити; нр̣бгіх̣  —  загалу; прабго  —  повелителю; смартавйам  —  що пам’ятати; бгаджанійам  —  чому поклонятися; ва̄  —  чи; брӯхі  —  прохаю, поясни; йад ва̄  —  що буде; віпарйайам  —  протилежне цьому.

Переклад

Будь ласка, повідай мені, що людині слід слухати, що повторювати, пам’ятати і кому поклонятися, а також чого їй не слід робити. Прохаю, поясни мені це.

Текст

нӯнам̇ бгаґавато брахман
ґр̣хешу ґр̣ха-медгіна̄м
на лакшйате хй авастга̄нам
апі
ґо-доханам̇ квачіт

Послівний переклад

нӯнам   —   завдяки ; бгаґаватах̣   —   тобі , наділеному великою могутністю; брахман  —  брахмано; ґр̣хешу  —  в оселях; ґр̣ха- медгіна̄м  —  домогосподарів; на  —  не; лакшйате  —  побачити; хі   —   поістині ; авастга̄нам   —   що перебував ; апі   —   навіть ; ґо- доханам  —  подоїти корову; квачіт  —  рідко коли.

Переклад

Могутній брахмано! Розповідають, що ти рідко зупиняєшся в чиємусь домі навіть на стільки часу, скільки потрібно, щоб подоїти корову.

Коментар

ПОЯСНЕННЯ: Святі й мудреці, що живуть у зреченості, відвідують домогосподарів зазвичай удосвіта, коли ті доять корови, і просять у них трохи молока підкріпитися. Півлітра молока забезпечує денну потребу дорослої людини на вітаміни. Тому святі особистості та мудреці живуть на самому молоці. Колись навіть найбідніший домогосподар тримав щонайменше десять корів, і кожна давала від дванадцяти до двадцяти літрів молока щодня, а тому ніхто не шкодував кількох літрів молока старцям. Домогосподар має обов’язок утримувати мудреців та святих особистостей, наче власних дітей. Шукадева Ґосвамі, великий святий, рідко затримувався в оселі домогосподаря більш як на п’ять хвилин рано-вранці. Одне слово, святих, як оце Шукадева Ґосвамі, домогосподареві побачити у оселі доводиться нечасто. Тому Махараджа Парікшіт благає передати йому знання якнайшвидше. Домогосподарі теж повинні мати голову на плечах, бо інакше вони не стануть розпитуватись в мудреців, які відвідують їх дім, про трансцендентне. Домогосподареві не слід прохати в святого чогось, що можна купити за гроші. Такими мають бути стосунки між святими особистостями та домогосподарями.

Текст

сӯта ува̄ча
евам а̄бга̄шітах̣ пр̣шт̣ах̣
са ра̄джн̃а̄ ш́лакшн̣айа̄
ґіра̄
пратйабга̄шата дгарма-джн̃о
бга
ґава̄н ба̄дара̄йан̣іх̣

Послівний переклад

сӯтах̣ ува̄ча  —  Шрі Сута Ґосвамі сказав; евам  —  так; а̄бга̄шітах̣  —  сказане; пр̣шт̣ах̣  —  запитаний; сах̣  —  він; ра̄джн̃а̄  —   царем; ш́лакшн̣айа̄  —  приємною; ґіра̄  —  мовою; пратйабга̄шата  —  став відповідати; дгарма-джн̃ах̣  —  той, кому відомі засади релігії; бгаґава̄н—могутня особистість; ба̄дара̄йан̣іх̣—   син В’ясадеви.

Переклад

Шрі Сута Ґосвамі сказав: Ось так приємною мовою цар задав мудрецеві свої запитання. Тоді великий, могутній син В’ясадеви, знавець релігійних засад, почав відповідати.

Коментар

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до дев’ятнадцятої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «З’явлення Шукадеви Ґосвамі».

КІНЕЦЬ ПЕРШОЇ ПІСНІ