ГЛАВА ДЕСЯТА
Capítulo Dez
Господь Крішна вирушає до Двараки
A Partida do Senhor Kṛṣṇa para Dvārakā
- ВІРШ 1:
- Шаунака Муні спитав: Як царював разом зі своїми братами найпобожніший серед побожних, Махараджа Юдгіштгіра, коли були вбиті всі, хто хотів загарбати його законну спадщину? Я певний, що він не міг вільно й безтурботно втішатися царством.
- VERSO 1:
- Śaunaka Muni perguntou: Após matar seus inimigos que desejavam usurpar a herança a que tinha direito, como o maior de todos os homens religiosos, Mahārāja Yudhiṣṭhira, assistido por seus irmãos, governou seus súditos? É certo que ele não podia desfrutar livremente de seu reino com consciência irrestrita.
- ВІРШ 2:
- Сута Ґосвамі сказав: повернувши Махараджі Юдгіштгірі його царство і не давши загинути роду Куру, який майже геть зникнув в полум’ї власного гніву, що спалахнув, наче пожежа в бамбукових хащах, Господь Шрі Крішна, Верховний Бог-Особа, що підтримує цілий світ, був задоволений.
- VERSO 2:
- Sūta Gosvāmī disse: O Senhor Śrī Kṛṣṇa, a Suprema Personalidade de Deus, que é o mantenedor do mundo, ficou satisfeito após restabelecer Mahārāja Yudhiṣṭhira em seu próprio reino e após restaurar a dinastia Kuru, que havia sido consumida pelo incêndio de bambu da ira.
- ВІРШ 3:
- Просвітлений словами Бгішмадеви й непохибного Господа Шрі Крішни, Махараджа Юдгіштгіра, всі сумніви якого розвіялися, став діяти згідно із засадами досконалого знання. Так він царював над землею і морями, а молодші брати йому допомагали.
- VERSO 3:
- Mahārāja Yudhiṣṭhira, após ser iluminado pelo que falaram Bhīṣmadeva e o Senhor Kṛṣṇa, o infalível, ocupou‑se em assuntos de conhecimento perfeito, porque todos os seus receios foram erradicados. Assim, ele reinou sobre terras e mares, sendo seguido por seus irmãos mais novos.
- ВІРШ 4:
- За правління Махараджі Юдгіштгіри хмари проливали саме стільки дощу, скільки потрібно було людям, а земля щедро постачала усіх всім потрібним. Корови, щасливі, мали такі повні вим’я, що пасовища завжди були зрошені їхнім молоком.
- VERSO 4:
- Durante o reinado de Mahārāja Yudhiṣṭhira, as nuvens choviam toda a água de que as pessoas necessitavam, e a terra produzia todas as coisas necessárias ao homem, em abundância. Devido a seus úberes gordos de leite e a sua alegre disposição, as vacas costumavam regar os pastos com o leite.
- ВІРШ 8:
- За якийсь час Господь спитався в Махараджі Юдгіштгіри дозволу їхати і, отримавши дозвіл, шанобливо вклонився цареві до стіп, а той обійняв Господа. Далі підійшли всі інші — хто обійняти Господа, а хто вклонитись Йому, після чого Він зійшов на Свою колісницю.
- VERSO 8:
- Em seguida, quando o Senhor pediu permissão para partir e o rei a concedeu, o Senhor ofereceu Seus respeitos a Mahārāja Yudhiṣṭhira prostrando-Se a seus pés, e o rei O abraçou. Depois disso, o Senhor, sendo abraçado pelos outros e recebendo suas reverências, subiu em Sua quadriga.
- ВІРШІ 9-10:
- Субгадра, Драупаді, Кунті, Уттара, Ґандгарі, Дгрітараштра , Юютсу , Кріпачар ’ я , Накула , Сахадева , Бгімасена , Дгаум’я і Сат’яваті мало не знепритомніли, бо думка про розлуку з Господом Крішною була для них нестерпна.
- VERSOS 9-10:
- Naquele momento, Subhadrā, Draupadī, Kuntī, Uttarā, Gāndhārī, Dhṛtarāṣṭra, Yuyutsu, Kṛpācārya, Nakula, Sahadeva, Bhīmasena, Dhaumya e Satyavatī – todos quase desmaiaram, pois lhes era impossível suportar a saudade do Senhor Kṛṣṇa.
- ВІРШІ 11-12:
- Розумна людина, яка усвідомила Господа у товаристві чистих відданих і звільнилася від несприятливого спілкування з матеріалістами, вже не може жити не слухаючи оповідей про славетні діяння Господа, навіть якщо вона чула про них хоча б один раз. Тож як було терпіти розлуку з Господом Пандавам, що так довго спілкувалися з Ним, бачили Його віч-на-віч, торкалися Його, розмовляли з Ним, разом спали, сиділи й обідали?
- VERSOS 11-12:
- Os inteligentes, que entenderam o Senhor Supremo na companhia de devotos puros e se livraram da má companhia materialista, jamais podem deixar de ouvir as glórias do Senhor, mesmo que as tenham ouvido apenas uma vez. Como, então, os Pāṇḍavas conseguiriam tolerar Sua separação, uma vez que tinham se associado intimamente com Sua pessoa, vendo-O face a face, tocando-O, conversando com Ele e dormindo, sentando-se e jantando com Ele?
- ВІРШ 13:
- Їхні серця розтанули на вогні прив’язаности до Господа. Вони, не зморгуючи, дивилися на Нього і від збентеження не могли знайти собі місця.
- VERSO 13:
- Todos os seus corações se derretiam por Ele na caldeira da atração. Eles O olhavam sem piscar os olhos e, perplexos, moviam-se daqui para lá.
- ВІРШ 14:
- Родички дуже переживали за Крішну, і від того в їхніх очах стояли сльози. Вони, повиходивши з палацу, лише насилу стримували їх, та й то через те, що боялись, що сльози під час від’їзду накличуть нещастя.
- VERSO 14:
- As damas da família, cujos olhos se inundavam de lágrimas devido à ansiedade por Kṛṣṇa, saíram do palácio. Apenas com grande dificuldade é que elas puderam conter suas lágrimas. Elas temiam que as lágrimas causassem infortúnio no momento da partida dEle.
- ВІРШ 15:
- На від’їзд Господа з хастінапурського палацу били в різні барабани — мріданґи, дголи, наґри, дгундгурі й дундубгі — і грали на віни, ґомукги, бгері та різноманітні флейти. Інструменти звучали всі разом, уславлюючи Господа.
- VERSO 15:
- Enquanto o Senhor partia do palácio de Hastināpura, diferentes tipos de tambores – como mṛdaṅga, dhola, nagra, dhundhurī e dundubhi – e flautas de diferentes tipos, vīṇā, gomukha e bherī, soaram todos juntos para Lhe prestar homenagem.
- ВІРШ 16:
- Жінки царського роду Куру дуже любили Господа і, сильно прагнувши Його бачити, посходили на дах палацу і звідти, лагідно і сором’язливо усміхаючись, осипали Господа квітами.
- VERSO 16:
- Por causa de seu desejo amoroso de ver o Senhor, as damas reais dos Kurus subiram ao topo do palácio e, sorrindo com recatada afeição, lançaram chuvas de flores sobre o Senhor.
- ВІРШ 17:
- У той час Арджуна, великий воїн, той, що подолав сон, найближчий друг найукоханішого Верховного Господа, взяв розшитий мереживом і перлами парасоль з держалном із самоцвітів.
- VERSO 17 :
- Naquele momento, Arjuna, o grande guerreiro e conquistador do sono, que é o amigo íntimo do amadíssimo Senhor Supremo, pegou um guarda-sol que tinha um cabo de joias e era bordado com rendas e pérolas.
- ВІРШ 18:
- Уддгава і Сат’які почали обмахувати Господа розкішними віялами, і Господь, повелитель Мадгу, сидячи на розсипаних пелюстках квітів, наказав рушати в дорогу.
- VERSO 18:
- Uddhava e Sātyaki começaram a abanar o Senhor com abanos decorados, e o Senhor, como o senhor de Madhu, sentou-Se sobre as flores espalhadas e lhes acenou ao longo da estrada.
- ВІРШ 19:
- Повсюди лунали благословення Крішні, і ті благословення водночас відповідали і не відповідали Його становищу, адже стосувалися до Абсолюту, що нині грав роль людини.
- VERSO 19:
- Aqui e ali, ouvia-se que as bênçãos oferecidas a Kṛṣṇa nem eram convenientes nem inconvenientes, porque todas eram para o Absoluto, que agora estava representando o papel de um ser humano.
- ВІРШ 20:
- Поринувши в думки про трансцендентні якості Господа, що Його оспівують у вишуканих віршах, жінки на дахах будинків Хастінапури стали говорити про Нього, і ті розмови були привабливіші за гімни з Вед.
- VERSO 20:
- Absortas em pensamentos sobre as qualidades transcendentais do Senhor, que é louvado em poesia seleta, as damas nos terraços de todas as casas de Hastināpura começaram a falar dEle. Essa conversa era mais atrativa que os hinos dos Vedas.
- ВІРШ 21:
- Вони казали: Ось Він, Господь, відначальний Бог-Особа, що прийшов таким, яким ми Його пам’ятаємо. Лише Він існував ще перед тим, як проявилось творіння ґун природи, і це в Нього, Верховного Господа, входять, наче засинають уночі, всі живі істоти, а їхня енерґія тимчасово припиняє діяти.
- VERSO 21:
- Disseram elas: Aqui está Ele, a original Personalidade de Deus de quem nos lembramos claramente. Era Ele apenas quem existia antes da criação manifesta dos modos da natureza, e é nEle apenas, porque Ele é o Senhor Supremo, que todos os seres vivos imergem, como se dormissem à noite, ao ser suspensa sua energia.
- ВІРШ 22:
- Коли Бог-Особа бажає знову наділити живі істоти, Свої невід’ємні частки, іменами й формами, Він віддає їх під владу матеріальної природи і вкладає в неї Свою енерґію для нового творення.
- VERSO 22:
- A Personalidade de Deus, mais uma vez desejando dar nomes e formas a Suas partes integrantes, as entidades vivas, colocou-as sob a orientação da natureza material. Por Sua própria potência, a natureza material é dotada de poder para recriar.
- ВІРШ 23:
- Це той самий Верховний Бог-Особа, що Його трансцендентну форму бачать великі віддані, які завдяки непохитному відданому служінню і цілковитому пануванню над собою і своїми чуттями змогли повністю звільнитися від матеріальної свідомости. Тільки так можна очистити своє існування.
- VERSO 23:
- Eis aqui a mesma Suprema Personalidade de Deus cuja forma transcendental é experimentada pelos grandes devotos que estão inteiramente limpos da consciência material em virtude de rígido serviço devocional e pleno controle da vida e dos sentidos. E esta é a única maneira de purificar a existência.
- ВІРШ 24:
- Любі подруги, це той самий Бог-Особа, чиї принадні й таємничі розваги змальовують Його великі віддані у потаємних частинах ведичних писань. Він єдиний, хто творить, підтримує і знищує матеріальний світ, а проте на Нього це ніяк не впливає.
- VERSO 24:
- Ó queridas amigas! Eis aqui aquela mesma Personalidade de Deus cujos atrativos e confidenciais passatempos são descritos nas partes confidenciais da literatura védica por Seus grandes devotos. É unicamente Ele quem cria, mantém e aniquila o mundo material e, ainda assim, continua não afetado.
- ВІРШ 25:
- Коли царі й правителі опускаються у нижчі ґуни природи і живуть наче тварини, Господь сходить у Своєму трансцендентному тілі і проявляє Свою вищу силу, Дійсну Істину. Він дарує особливу ласку Своїм вірним і здійснює надзвичайні подвиги, згідно з потребою являючи Свої різноманітні трансцендентні форми в різні часи й епохи.
- VERSO 25:
- Sempre que há reis e administradores vivendo como animais nos modos mais baixos de existência, o Senhor, sob Sua forma transcendental, manifesta Seu poder supremo, a Verdade Positiva, demonstra misericórdia especial para com os fiéis, executa atividades maravilhosas e manifesta várias formas transcendentais conforme seja necessário, em diferentes períodos e eras.
- ВІРШ 26:
- Який славетний рід Яду, що в ньому з’явився найвищий володар всіх живих істот і чоловік богині процвітання! А яка доброчесна земля Матгури, що нею Він ступав у дитинстві!
- VERSO 26:
- Oh! Quão supremamente glorificada é a dinastia do rei Yadu, e quão virtuosa é a terra de Mathurā, onde o líder supremo de todos os seres vivos, o esposo da deusa da fortuna, nasceu e vagueou em Sua infância!
- ВІРШ 27:
- Ця Дварака, що своєю славою затьмарила райські планети і піднесла велич Землі, — справжнє чудо. Жителі Двараки завжди бачать Крішну, душу всіх живих істот, в Його ласкавому образі. Він милостиво поглядає на них і обдаровує їх лагідною усмішкою.
- VERSO 27:
- Sem dúvida, é maravilhoso que Dvārakā tenha superado as glórias dos planetas celestiais e destacado a celebridade da Terra. Os habitantes de Dvārakā estão sempre vendo a alma de todos os seres vivos [Kṛṣṇa] sob Seu aspecto amoroso. Ele olha para eles e os favorece com doces sorrisos.
- ВІРШ 28:
- Любі подруги, лише подумайте про тих, кого Він узяв за дружин! Яких то обітниць вони мали дотримуватись, які омовіння робити, які вогняні жертвопринесення виконувати і як бездоганно поклонятися Господеві всесвіту, щоб тепер мати змогу повсякчас насолоджуватися нектаром Його вуст [у поцілунку]. Дівчата Враджабгумі часто непритомніли, просто мріючи про таку ласку.
- VERSO 28:
- Ó amigas, apenas pensai em Suas esposas, cujas mãos Ele aceitou. Como elas devem ter-se submetido a votos, banhos, fogos de sacrifício e perfeita adoração ao Senhor do universo para agora saborearem constantemente o néctar de Seus lábios [através do beijo]! As donzelas de Vrajabhūmi desmaiavam frequentemente, esperando ser favorecidas dessa maneira.
- ВІРШ 29:
- Дружини Крішни мають дітей Прад’юмну, Самбу, Амбу та інших. Деяких жінок, як-от Рукміні, Сат’ябгаму і Джамбаваті, Він забрав силою під час їхніх сваямвар, перемігши багатьох могутніх царів з Шішупалою на чолі. Інших дружин Він забрав силою в Бгаумасури, вбивши його разом з тисячами його слуг. Хвала, хвала усім цим жінкам.
- VERSO 29:
- Os filhos dessas damas são Pradyumna, Sāmba, Amba etc. Damas como Rukmiṇī, Satyabhāmā e Jāmbavatī foram tomadas à força por Ele durante as cerimônias svayaṁvara, depois de Ele ter derrotado muitos reis poderosos, encabeçados por Śiśupāla. E outras moças também foram tomadas à força por Ele após Ele ter matado Bhaumāsura e milhares de seus subordinados. Todas essas damas são gloriosas.
- ВІРШ 30:
- Ці жінки не були якісь обдаровані особистости і в очах інших виглядали падшими, але вони увінчали своє благословенне життя славою. Їхній чоловік, лотосоокий Бог-Особа, ніколи не покидав їх удома насамоті. Він завжди підносив їм цінні дарунки і так повсякчас догоджав їм.
- VERSO 30:
- Todas essas mulheres glorificaram auspiciosamente suas vidas, apesar de carecerem de individualidade e pureza. Seu esposo, a Personalidade de Deus de olhos de lótus, nunca as deixava sozinhas em casa. Ele sempre satisfazia seus corações, dando-lhes presentes valiosos.
- ВІРШ 31:
- Так вітали Господа жінки столиці Хастінапури, розмовляючи між собою, а Господь, усміхаючись, приймав їхні чудові вітання. Наостанку скинувши на них ласкавим оком, Він покинув місто.
- VERSO 31:
- Enquanto as damas da capital de Hastināpura O saudavam e falavam dessa maneira, o Senhor, sorrindo, aceitava suas gentis saudações, e, lançando a graça de Seu olhar sobre elas, Ele partiu da cidade.
- ВІРШ 32:
- Махараджа Юдгіштгіра, хоча й не був ні для кого ворогом, послав бойові з’єднання чотирьох різновидів [кінноту, слонів, колісниці й піхоту] обороняти дорогою Господа Крішну, ворога асурів [демонів]. Махараджа Юдгіштгіра зробив це, остерігаючись нападу, а також з великої любови до Господа.
- VERSO 32:
- Mahārāja Yudhiṣṭhira, embora não fosse inimigo de ninguém, organizou quatro divisões de defesa [cavalo, elefante, quadriga e infantaria] para acompanhar o Senhor Kṛṣṇa, o inimigo dos asuras [demônios]. O Mahārāja fez isso por causa do inimigo, e também por afeição pelo Senhor.
- ВІРШ 33:
- З великої любови до Господа Крішни Пандави, що належали до династії Куру, провели Його на чималу відстань. Їх переповнювали думки про майбутню розлуку. Однак зрештою Господь переконав їх повернутися додому, а Сам зі Своїми укоханими супутниками попрямував до Двараки.
- VERSO 33:
- Devido à profunda afeição pelo Senhor Kṛṣṇa, os Pāṇḍavas, que pertenciam à dinastia Kuru, acompanharam-nO até uma considerável distância a fim de vê-lO partir. Eles estavam dominados por pensamentos da futura separação. O Senhor, contudo, persuadiu-os a voltar para casa e continuou em direção a Dvārakā com Seus queridos companheiros.
- ВІРШІ 34-35:
- О Шаунако, Господь їхав далі через Куруджанґалу, Панчалу, Шурасену, землю на березі Ямуни, Брахмаварту, Курукшетру, Матс’ю, провінцію Сарасвату, країну пустель і землі, де майже немає води. Перетнувши ті провінції, Він поступово досяг провінцій Саувіри і Абгіри і, їдучи далі на захід, нарешті дістався Двараки.
- VERSOS 34-35:
- Ó Śaunaka, o Senhor, então, procedeu rumo a Kurujāṅgala, Pāñcālā, Śūrasenā, a região às margens do rio Yamunā, Brahmāvarta, Kurukṣetra, Matsya, Sārasvata, a província do deserto e da terra de água escassa. Após cruzar essas províncias, Ele gradualmente alcançou as províncias de Sauvīra e Ābhīra, e, então, a oeste dessas, alcançou finalmente Dvārakā.
- ВІРШ 36:
- Скрізь, де проїжджав Господь, Його вітали, виконували ритуал поклоніння і підносили різноманітні дари. Коли западав вечір, Господь зупинявся і виконував вечірні обряди. Він щодня робив це одразу після заходу сонця.
- VERSO 36:
- Em Sua jornada através dessas províncias, Ele foi bem recebido, adorado e recebeu vários presentes. À tarde, em todos os lugares, o Senhor suspendia Sua viagem para executar os ritos vespertinos. Isso era regularmente observado após o pôr do sol.